Про організацію лабораторної діагностики сифілісу в Україні

Страница 4

 
      2
     П - коричневий колір
      3
     III - забарвлення немає
     IV - коричневий колір
     V - світло-коричневий колір
     VI - прозоре або світло-жовте забарвлення.
            ПРАВИЛА РОБОТИ У СЕРОЛОГІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ
     Впорядкування і вміст приміщень.
     Лабораторія має   бути   забезпечена   водопроводом,  гарячим
водопостачанням,  каналізацією,  центральним водяним  опаленням  і
газом  (якщо  в  населеному  пункті є газова мережа).  В населених
пунктах,  де немає водопроводу та  каналізації,  бажано  обладнати
місцевій водопровід, каналізацію і очисні споруди.
     У виробничих приміщеннях лабораторій мають бути обладнані дві
водопровідні раковини, одна - для миття рук персоналу, друга - для
миття лабораторного інвентарю і посуду.
                  АПАРАТИ, ПРИЛАДИ, УСТАТКУВАННЯ
     Електроприлади: центрифуги, сушильні шафи, термостати, водяні
бані, автоклав необхідно заземлити.
     Під час  роботи  з  мікроскопом  слід  забезпечити  правильне
освітлення поля зору.  Під час роботи з мікроскопом  рекомендовано
використовувати бінокуляр,  якщо його немає,  то не закривати око,
що не працює,  працювати поперемінно  то  одним,  то  іншим  оком,
робити перерви у роботі при перевтомленні зору.
     Під час  роботи  з  обертальними   пристроями   дотримуватися
правил, що гарантують безпеку обслуговуючому персоналу, а саме:
     центрифугу включати лише після закриття кришки;
     пробірки виймаються лише після закриття кришки;
     волосся   працівника  має  бути  підібране  під  косинку  або
шапочку.
                 РОБОТИ З ІНФІКОВАНИМ МАТЕРІАЛОМ
     Для  одержання  інфекційного  матеріалу  від  тварин має бути
спеціальний  стіл  з набором інструментів, які використовують лише
для цих цілей.
     Бокси,  в  яких  проводиться  робота  з  блідими трепонемами,
повинні мати таке устаткування:
     шафа для посуду та інструментів;
     стіл, покритий лінолеумом або нержавіючим залізом;
     банки з дизрочином;
     емальований  посуд  з кришками для використаного інфікованого
посуду і відпрацьованого матеріалу;
     бактерицидні лампи для стерилізації повітря і устаткування.
     За межі   даної  установи  інфікований  матеріал  виносять  у
пробірках,  флаконах і ін.,  загорнутих  в  гігроскопічну  вату  і
вміщених у металеву посудину, яка щільно закривається кришкою.
     Бокси,  в  яких  проводиться  робота  з зараженими тваринами,
повинні мати таке обладнання;
     шафа для посуду, інструменти;
     стіл, покритий лінолеумом;
     дерев'яні  станки  для  фіксації  тварин,  які  повинні  бути
пофарбовані світлою масляною або нітрофарбою;
     бактерицидна лампа.
     Оперативні втручання   на   заражених  тваринах  і  зараження
повинні проводитися у  фартухах,  гумових  рукавичках  і  захисних
окулярах.    Після   роботи   фартух   і   рукавички;   обробляють
дезінфікованим розчином, рукавички кип'ятять протягом 30 хвилин.
     Тушки убитих тварин,  хворих на сифіліс,  необхідно збирати у
спеціальне  сховище  з  наступним  спалюванням.  При  неможливості
спалювання,  тушки  заливають  5 %  розчином хлораміну на добу,  а
потім закопують у землю далеко від житлових приміщень на  достатню
глибину   (0.7-1   метр),  не  допускаючи  викопування  їх  іншими
тваринами (собаками, кішками та ін.).
     У процесі  роботи  і  після  її  закінчення застосовують такі
способи дезинфекції.  Посуд,  що стикається з блідими  трепонемами
або  містить заражені шматочки тканин,  занурюють у воду з миючими
засобами  типу  "Лотос"  кімнатної  температури  без  застосування
дезінфікуючих  засобів,  кип'ятять  протягом  30  хв.  у вказаному
розчині,  охолоджують і миють  проточною  водопровідною,  спочатку
теплою,   потім,  холодною  водою,  з  наступним  прополіскуванням
дистильованою водою.
     Отвір верхнього   кінця,   за   допомогою  якого  насмоктують
інфікований  матеріал,  повинен  бути   щільно   закритий   ватним
тампоном.
     Піпетки, забруднені  блідими  трепонемами  вміщують  у   3-5%
розчин  карболової  кислоти  на  1-у годину,  потім промивають 5-6
разів водопровідною водою і один раз дистильованою.  Якщо  піпетки
при  цьому  не  стають  прозорими,  їх занурюють у розчин хромової
суміші на добу,  після чого промивають 9 разів водопровідною водою
і один раз - дистильованою.
     Кров, що поступила на дослідження, і одержану з неї сироватку
після   роботи   зливають   у  каналізацію,  попередньо  обробивши
дезінфікованим засобом.
     Посуд після  використання  промивають  під  проточною  водою,
потім замочують гарячим (50 град.  С) миючим засобом  на  30  хв.,
повністю зануривши його у розчин і заповнивши порожнини.
     Потім посуд миють йоржами або  ватно-марлевими  тампонами,  в
середньому 25-30 секунд один предмет.  Вимитий посуд споліскують у
проточній  воді,  потім  у  дистильованій  воді  і  висушують  при
температурі 180-200 град. С протягом 45 хвилин.
     Як  миючий розчин застосовують 0,5% комплекс перекису водню з
миючими  засобами  -  "новость",  "прогрес", сульфанол, триалотос,
"астра" тощо.
     Мокрі пробірки складають у спеціальні ящики,  на дні  яких  є
отвори,  через  які  стікає  вода,  яка  залишилася  після миття у
пробірках.  При великій  кількості  пробірок  мити  їх  зручно  за
допомогою  пристрою  до  водопровідного  крану,  а  також йоржами,
запропоновано О.В.Флоринським.
     Поверхню робочих столів у кінці кожного робочого дня, а також
при   забруднені   їх   кров'ю,    сироваткою   крові   обробляють
дезінфікуючим   розчином   (80   мл   96  град.  спирту  +  20  мл
дистильованої  води + 7 мл 33% пергідролю, розчином сулеми 1:1.000
та ін.).
     У випадку  забруднення рук кров'ю слід вимити їх теплою водою
з  господарським  милом,  насухо  витерти  і  обробити   тампоном,
змоченим антисептиком (6%  розчину перекису водню або 0,1% розчину
девоксану та ін.) або вказаним вище дезинфікуючим розчином (80  мл
96 град. спирту і 20 мл дистильованої води + 7 мл 33% пергідролю).
     Всі маніпуляції, при яких може статися забруднення рук кров'ю
і сироваткою крові, слід проводити у гумових рукавичках.
     Під час роботи з кров'ю, сироваткою крові треба користуватися
гумовою грушею. Засмоктування ротом не допускається.
                     ЗАХОДИ НА ВИПАДОК АВАРІЇ
     При аварії  під  час  роботи  з інфекційним матеріалом (биття
посуду,  розбризкування з шприця при зараженні тварин,  а також  у
всіх  випадках,  що  ведуть  до  забруднення  заразним  матеріалом
оточуючих предметів,  одягу і відкритих частин  тіла  працівників)
присутній  при  цьому персонал зобов'язаний негайно повідомити про
те,   що   сталося,   завідуючого    лабораторією    і    провести
знезаражування  приміщення, обладнання і предметів, які могли бути
інфікованими, а також провести самознезаражування.
     Для ліквідації наслідків аварії  використовують  такі  методи
обеззаражування:
     горизонтальну поверхню,  на  яку  попав  заразний   матеріал,
заливають  дезінфікуючим  розчином  (5%  розчин  хлораміну  або 5%
розчин карболової кислоти):
     вертикальні поверхні   (забруднення  стін,  поверхні  меблів,
приладів), протирають ватним або марлевим тампоном, добре змоченим
дезінфікуючим розчином;
     забруднений   одяг  знімають  і  замочують  у  дезінфікуючому
розчині;
     забруднене взуття обмивають тампоном, змоченим дезрозчином;
     відкриті ділянки  шкіри  лиця,  рук  і  частин тіла у випадку
забруднення їх  заразними  матеріалами  (завись  блідих  трепонем,
сироватка  з  інфекційного  відділення)  обробляють  70%  етиловим
спиртом;
     при забруднені слизистих оболонок рота прополіскують розчином
соди або 0,5%  розчином соляної кислоти,  очі промивають  водою  і
закапують свіжоприготовленим 1%  розчином азотнокислого срібла або
30%  альбуциду; у ніс закапують 1-2 краплі 1% розчину проторголу і
проводять профілактичне лікування;
     під час  нещасного  випадку,  пов'язаного  з  пораненням  або
укусом  заражених  тварин,  або  іншими   порушеннями   цілісності
шкірного покриву, необхідно видавити з ранки кров, змазати рану 5%
настойкою йоду і  провести  курс  профілактичного  лікування.  При
подряпанні шкіри зараженою твариною на місце враження кладуть на 5
хвилин компрес з 5%  розчином лізолу або роблять ванночку  з  того
самого розчину.
     ПОРЯДОК ВИДАННЯ ЗАРАЖЕНИХ СИФІЛІСОМ КРОЛИКІВ АБО ЗАВИСІ
                         БЛІДИХ ТРЕПОНЕМ
     Дозвіл на видачу заражених  сифілісом  кроликів  дає  Головне
управління  карантинних  інфекцій  Міністерства  охорони  здоров'я
України, тому для одержання зараженої тварини необхідно попередньо
звернутися   за   дозволом   до  заступника  начальника  Головного
управління карантинних інфекцій МОЗ  України,  голови  центральної
режимної комісії.
     Видавання заражених сифілісом кроликів, а також зависі блідих
трепонем  проводять  у  відповідності  з  положенням  "Про порядок
обліку,  зберігання,  звертання, відпускання і пересилання культур
бактерій,   вірусів,  рикетсій,  грибів  найпростіших,  мікоплазм,
бактерійних токсидів,  ядів біологічного походження", затверджених
заст. міністра охорони здоров'я України.
 
 Начальник головного управління
 організації медичної допомоги
 і медичного страхування                                А.П.Картиш