Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

Страница 1

              МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
 
                            Н А К А З
 
                        05.07.2005  N 521
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      1 серпня 2005 р.
                                      за N 835/11115
 
 
              Про затвердження Тимчасового положення
         про організацію служби спеціальних моторизованих
           військових частин міліції, військових частин
             спеціального призначення та підрозділів
               оперативного призначення внутрішніх
                        військ МВС України
 
 
     З метою   удосконалення   порядку   виконання    спеціальними
моторизованими    військовими   частинами   міліції,   військовими
частинами  спеціального  призначення,  підрозділами   оперативного
призначення   внутрішніх   військ  Міністерства  внутрішніх  справ
України покладених на  них  службово-бойових  завдань,  визначення
прав  та  обов'язків  осіб  військових нарядів,  основ взаємодії з
органами внутрішніх справ Н А К А З У Ю:
 
     1. Затвердити  Тимчасове  положення  про  організацію  служби
спеціальних  моторизованих  військових частин міліції,  військових
частин  спеціального  призначення  та   підрозділів   оперативного
призначення  внутрішніх військ МВС України (далі - Положення),  що
додається.
 
     2. Начальникам Головних управлінь МВС  України  в  Автономній
Республіці  Крим,  м.  Києві  та Київській області,  Управлінь МВС
України в областях та  місті  Севастополі,  районних,  районних  у
містах, міських управлінь і відділів внутрішніх справ, начальникам
управлінь територіальних командувань, командирам військових частин
внутрішніх  військ  організувати  вивчення  Положення  з  особовим
складом і забезпечити неухильне дотримання його вимог.
 
     3. ГУВВ  (Кіхтенко  О.Т.)  МВС   України   наказ   подати   в
установленому  порядку  на  державну  реєстрацію  до  Міністерства
юстиції України.
 
     4. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра  -  начальника  громадської  безпеки  полковника  міліції
Рудіка В.М.
 
     5. Наказ оголосити особовому складу  органів  та  підрозділів
внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України.
 
 Міністр                                               Ю.В.Луценко
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ МВС України
                                      05.07.2005  N 521
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      1 серпня 2005 р.
                                      за N 835/11115
 
 
                       ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
         про організацію служби спеціальних моторизованих
           військових частин міліції, військових частин
             спеціального призначення та підрозділів
               оперативного призначення внутрішніх
                        військ МВС України
 
 
                   Розділ 1. Загальні положення
 
     1.1. Тимчасове положення про організацію  служби  спеціальних
моторизованих   військових   частин   міліції,  військових  частин
спеціального призначення та підрозділів  оперативного  призначення
внутрішніх   військ   МВС  України  (далі  -  Положення)  визначає
організацію та несення служби спеціальних моторизованих військових
частин  міліції,  військових  частин  спеціального  призначення та
підрозділів  оперативного  призначення  з   охорони   громадського
порядку,    порядок    виконання    управліннями    територіальних
командувань,  з'єднаннями,  військовими частинами  і  підрозділами
покладених    на   них   службово-бойових   завдань,   організацію
морально-психологічного  забезпечення  та   матеріально-технічного
забезпечення,  а також обов'язки, права посадових осіб, військових
нарядів,  основи взаємодії військових частин з органами внутрішніх
справ, іншими правоохоронними органами.
 
     1.2. До  виконання  завдань  з  охорони громадського порядку,
громадської  безпеки  та  боротьби  зі   злочинністю   залучаються
спеціальні  моторизовані військові частини міліції (далі - СМВЧМ),
військові  частини  спеціального  призначення  (далі  -  ВЧСП)  та
підрозділів  оперативного  призначення  (далі  -  ПОП)  внутрішніх
військ МВС України.
 
     1.3. Військовослужбовці  СМВЧМ  виконують  службу  в   складі
самостійних  нарядів;  військовослужбовці  ВЧСП виконують службу в
складі самостійних або спільних  з  представниками  територіальних
органів внутрішніх справ нарядів; військовослужбовці ПОП виконують
службу в складі спільних нарядів з  представниками  територіальних
органів внутрішніх справ. Їх завданням є:
     участь у  забезпеченні  безпеки   громадян   і   громадського
порядку;
     виявлення, запобігання  і   припинення   злочинів,   уживання
профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;
     участь у припиненні адміністративних правопорушень;
     виявлення причин і умов,  що сприяють учиненню правопорушень,
уживання у межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
     участь у спеціальних заходах  щодо  виявлення,  блокування  і
затримання  озброєних  осіб,  які  захопили  заручників,  особливо
важливі державні об'єкти та адміністративні споруди;
     надання органам   внутрішніх   справ  допомоги  в  припиненні
масових   заворушень,   що    супроводжуються    насильством    із
застосуванням  зброї,  у  населених  пунктах,  а також в установах
виконання покарань;
     сприяння забезпеченню  відповідно  до  чинного  законодавства
режиму воєнного або надзвичайного стану в разі  його  введення  на
всій території України або в окремій місцевості;
     участь у забезпеченні безпеки вищих посадових  осіб  України,
громадян   та   громадського   порядку   в   районах   дій  режиму
надзвичайного стану;
     участь у  спеціальних  операціях  із  знешкодження  озброєних
злочинців,  припиненні діяльності не  передбачених  законодавством
озброєних воєнізованих формувань чи груп;
     взаємодія із  спеціальними  підрозділами  органів  внутрішніх
справ із боротьби з організованою злочинністю,  а в разі потреби -
з  відповідними  підрозділами  служби  безпеки   України,   іншими
правоохоронними    органами,    заінтересованими   міністерствами,
відомствами, та місцевими органами влади і самоврядування;
     надання в  межах  наявних  можливостей  невідкладної,  у тому
числі медичної, допомоги особам, які потерпіли від правопорушень і
нещасних випадків, перебувають в безпорадному або небезпечному для
життя і здоров'я стані,  а також неповнолітнім, які залишились без
опіки;
     вивчення й аналіз інформації про різні  прояви  терористичної
та   озброєної   організованої   злочинної   діяльності   з  метою
використання її для виконання покладених на ці  військові  частини
завдань;
     участь у проведенні карантинних  заходів  під  час  епідемій,
епізоотій та епіфітотій;
     повідомлення відповідних  державних  органів  і   громадських
об'єднань про аварії,  пожежі,  катастрофи,  стихійне лихо та інші
надзвичайні події,  ужиття невідкладних заходів до  ліквідації  їх
наслідків, рятування людей і подання їм допомоги, охорони майна.
 
     1.4. У   своїй   діяльності  СМВЧМ,  ВЧСП  та  ПОП  керуються
Конституцією України  (  254к/96-ВР  ),  Законами   України   "Про
внутрішні війська    Міністерства    внутрішніх   справ   України"
( 2235-12 ) і "Про  міліцію"  (  565-12  ),  іншими  законодавчими
актами,  указами і розпорядженнями Президента України,  декретами,
постановами  і   розпорядженнями   Кабінету   Міністрів   України,
статутами  Збройних  Сил  України,  Статутом бойової служби військ
внутрішньої та конвойної охорони, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів  України  від 10 листопада 1994 року N 761-22,  Статутом
патрульно-постової служби міліції  України,  затвердженим  наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року N 404
( z0213-94 ) та  зареєстрованим  у  Міністерстві  юстиції  України
6 вересня 1994 року за N 213/423, нормативними актами Міністерства
внутрішніх справ України (далі - МВС), а також цим Положенням.
 
     1.5. Для виконання службових завдань з  охорони  громадського
порядку  (далі  -  ОГП)  військові частини використовують особовий
склад  (далі  -  сили),  забезпечуються  бойовою   і   спеціальною
технікою,  зброєю, спеціальними засобами, засобами індивідуального
захисту особового складу (далі - засоби).
 
     1.6. СМВЧМ, ВЧСП та ПОП виконують покладені на них завдання в
населених  пунктах  за  місцем постійної дислокації.  Використання
з'єднань і військових  частин  для  виконання  завдань  за  межами
пунктів   постійної  дислокації  в  зоні  оперативного  реагування
дозволяється  за  рішенням  старшого  оперативного  начальника  за
погодженням   начальника   Головного   управління   -  командувача
внутрішніх  військ  МВС  України  (далі  -  командувач  внутрішніх
військ),  за  межами  зони оперативного реагування та надзвичайних
ситуацій - за рішенням Міністра внутрішніх справ України.
 
     1.7. Особовий  склад  військових  частин  на  територіях,  де
запроваджено  надзвичайний  стан,  до  виконання  заходів  з  ОГП,
охорони  життя,  здоров'я,  прав,  свобод  і  законних   інтересів
громадян  залучається  за  розпорядженням коменданта території або
начальника  військової  оперативної   групи   за   погодженням   з
командувачем внутрішніх військ.
 
     1.8. Забороняється  залучати особовий склад військових частин
до виконання планових завдань гарнізонної служби.
 
     1.9. Норми виділення сил та засобів для несення служби з  ОГП
установлюються Міністром внутрішніх справ України.  Сили та засоби
військових частин,  які виділяються  для  несення  служби  з  ОГП,
використовуються масовано і,  як правило,  у районах (на ділянках)
із складною оперативною обстановкою.
 
     1.10. З урахуванням стану  оперативної  обстановки  залучення
особового  складу  з'єднань  та  військових частин на службу з ОГП
після 24.00 проводиться за погодженням з  командувачем  внутрішніх
військ.
 
     1.11. До несення служби з ОГП залучаються:
     1.11.1. Особовий склад спеціальних  моторизованих  військових
частин  міліції  - 5 разів на тиждень по 6 годин на добу з моменту
прибуття патрульного підрозділу до  органу  внутрішніх  справ  (на
місце   проведення   масового  заходу)  та  до  його  відбуття  до
військової частини.  Офіцери,  прапорщики,  військовослужбовці  за
контрактом   можуть   нести   службу   з   ОГП  до  8  годин,  але
середньодобова тривалість несення служби не  повинна  перевищувати
40  годин  на  тиждень.  При ускладненні оперативної обстановки за
рішенням  старшого  оперативного  начальника  та  за   погодженням
(розпорядженням)   з   командувачем   внутрішніх   військ   служба
військовим нарядам може бути продовжена до 2 годин. Час проведення
інструктажів  та  підготовка  до  служби  в територіальних органах
внутрішніх справ уважається службовим. Кількість особового складу,
який  щодоби виділяється для ОГП від кожного з'єднання (військової
частини),  повинна становити не менше 60%  від наявної чисельності
підрозділів.
     У разі, якщо на території обслуговування здійснюються заходи,
що  потребують  значного  залучення  особового  складу  в дні його
відпочинку  та  проведення  занять,  командири  військових  частин
внутрішніх військ за погодженням з начальниками Головних управлінь
Міністерства внутрішніх  справ  України  в  Автономній  Республіці
Крим,  м.  Києва  та  Київської області (далі - ГУМВС),  управлінь
Міністерства внутрішніх справ України в областях та м. Севастополі
(далі -   УМВС),   управлінь   внутрішніх   справ   на  транспорті
(далі - УВСТ),  з дозволу командувача внутрішніх військ переносять
дні відпочинку та проведення занять на інші дні тижня.
     1.11.2. Особовий   склад   військових   частин   спеціального
призначення  та  підрозділів  оперативного призначення - 3 рази на
тиждень по 6 годин на добу з моменту прибуття  військовослужбовців
до  органу внутрішніх справ (на об'єкт проведення масового заходу)
та до  моменту  відбуття  його  до  військової  частини.  Офіцери,
прапорщики, військовослужбовці за контрактом можуть нести службу з
ОГП до 8 годин,  але середньодобова тривалість несення  служби  не
повинна   перевищувати   40  годин  на  тиждень.  При  ускладненні
оперативної   обстановки   за   рішенням   старшого   оперативного
начальника  та  за  погодженням  з  командувачем внутрішніх військ
служба  військовим  нарядам  може  бути  продовжена  до  2  годин.
Кількість особового складу,  який щодобово виділяється для ОГП від
кожного з'єднання    (військової   частини),   повинна   становити
не менше 30% від наявної чисельності підрозділів.
     Старшими спільних нарядів призначаються  працівники  міліції,
які  відповідають  за  дії нарядів та ефективність їх застосування
під час несення служби.
 
     1.12. Штаби військових частин разом з управлінням (відділами)
ОГП ГУМВС,  УМВС, УВСТ міст та районів беруть участь у розробленні
планів комплексного використання сил  та  засобів  в  ОГП  (єдиної
дислокації  маршрутів),  а  також  кордонів  маршрутів патрулів та
нарядів.  Витяг з плану комплексного використання сил та засобів в
ОГП  (єдиної  дислокації  маршрутів)  на території міста (району),
картки маршрутів начальник  ГУМВС,  УМВС  надсилає  до  військової
частини, який зберігається у чергового військової частини.
     На основі  аналізу  оперативної  обстановки  та   результатів
роботи   щомісяця   вносяться   корективи   в  плани  комплексного
використання сил та засобів в  ОГП  (своєчасне  внесення  змін  та
уточнення плану покладається на штаб військової частини).
     На кожний  місяць  штабом  військової   частини   спільно   з
обласним,   міським   (районним)   управліннями   (відділом)   МВС
розробляється  план  використання  особового   складу   військової
частини  на  службі  з  ОГП  (додаток  1),  де  вказуються  органи
внутрішніх справ,  у розпорядження  яких  направляються  патрульні
підрозділи;  кількість  виділеного особового складу та патрульного
транспорту,  піших та автопатрулів;  дні та  час  несення  служби,
навчальні,   парко-господарські  та  вихідні  дні;  час  та  місце
проведення спільних  з  органами  внутрішніх  справ  тренувань  та
навчань.   План   підписується   командиром   військової  частини,
оперативним  начальником  та  затверджується  старшим  оперативним
начальником (оперативним начальником).
 
     1.13. Старшими     оперативними    начальниками    командирів
військових  частин  є  начальники  ГУМВС  України   в   Автономній
Республіці Крим,  м.  Києві та Київській області,  начальники УМВС
України в областях,  м.  Севастополі та управлінь внутрішніх справ
на  транспорті  за місцями дислокації цих частин,  а також частин,
які тимчасово виконують завдання на їх території.
     Вони мають право:
     разом з  командиром  військової  частини   визначати   обсяги
службових   завдань  військовим  частинам  (підрозділам)  у  межах
установленого обсягу служби;
     залучати (за  погодженням  з  командувачем внутрішніх військ)
підрозділи військових  частин  на  термін  до  одного  місяця  для
надання  допомоги  органам внутрішніх справ в охороні громадського
порядку в межах відповідних територій;
     заслуховувати інформацію    командира    військової   частини
(підрозділу)  про  виконання  завдань  з  ОГП   та   боротьби   зі
злочинністю;
     перевіряти несення  служби  військовими  нарядами,  стан   та
використання  приміщень  і обладнання,  наданих військовій частині
(підрозділу);
     оцінювати разом  з командиром військової частини (підрозділу)
повноту,  своєчасність і якість виконання  частиною  (підрозділом)
поставлених завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю.
 
     1.14. Старший оперативний начальник зобов'язаний:
     спільно з   командиром   військової   частини    (підрозділу)
організовувати службу з ОГП та боротьби зі злочинністю, розробляти
дислокацію маршрутів патрулів,  забезпечувати  картками  маршрутів
патрулів;
     постійно інформувати   командира   військової   частини   про
оперативну обстановку та території, яка обслуговується;
     аналізувати стан  служби  з  ОГП  і  спільно   з   командиром
військової  частини  визначати  заходи  щодо  найбільш ефективного
використання сил і засобів;
     забезпечувати вдосконалення  форм  організації та керівництва
патрульно-постовою службою  на  підставі  впроваджень  позитивного
досвіду і сучасних технічних засобів;
     організовувати і контролювати роботу підпорядкованих  органів
внутрішніх  справ  з  добору  призовників  у військові частини для
подальшої служби в органах внутрішніх справ;
     брати участь   у   навчанні  та  вихованні  особового  складу
військової частини,  у проведенні  заходів  щодо  підвищення  його
бойової готовності та зміцнення військової дисципліни;
     уживати заходів  щодо  поліпшення  побутових  умов  офіцерів,
прапорщиків,   військовослужбовців   за  контрактом,  сержантів  і
солдатів, піклуватися про створення їм нормальних умов для несення
служби, навчання та виховання.
     Питання дисциплінарного впливу на військовослужбовців  старші
оперативні   начальники   вирішують  через  командирів  військових
частин.
 
     1.15. Начальники  міських,  районних   відділів   (управлінь)
ГУМВС, УМВС та УВСТ є оперативними начальниками військових нарядів
військових частин,  що в  установленому  порядку  надаються  їм  у
підпорядкування для забезпечення ОГП та боротьби зі злочинністю на
закріпленій території. Оперативний начальник має право:
     приймати на    підставі   всебічного   вивчення   оперативної
обстановки рішення про використання виділених у його розпорядження
військових  нарядів згідно з вимогами наказів МВС України та цього
Положення;
     заслуховувати доповіді  чергових  та  начальників  військових
нарядів про хід і наслідки виконання поставлених завдань;
     перевіряти несення служби військовими нарядами;
     спільно з командиром військової частини, підрозділу оцінювати
службу військових нарядів, проводити звірку результатів служби.
 
     1.16. Оперативний начальник зобов'язаний:
     забезпечувати разом з командиром підрозділу внутрішніх військ
повне  і  якісне виконання військовими нарядами службових завдань,
правильне використання виділених  у  його  підпорядкування  сил  і
засобів;
     організовувати вивчення позитивного досвіду,  запровадження в
практику прогресивних організаційно-тактичних принципів і прийомів
несення служби, сучасних технічних засобів;
     своєчасно інформувати   командира   підрозділу,   начальників
військових нарядів про обстановку в районі (на  об'єктах)  несення
служби;
     з урахуванням  обстановки   уточнювати   службові   завдання,
поставлені військовим нарядам з урахуванням обстановки,  визначати
порядок їх виконання та взаємодію з  іншими  силами,  застосування
спеціальної техніки, спеціальних засобів;
     контролювати якість виконання військовими нарядами  службових
завдань;
     повсякденно піклуватися  про   створення   особовому   складу
військових нарядів належних умов для служби;
     забезпечувати дотримання законності,  зміцнення дисципліни та
виховання в особового складу високих моральних якостей.
     При виконанні завдань з ОГП,  громадської безпеки та боротьби
зі   злочинністю   військовослужбовці   спеціальних  моторизованих
військових  частин   міліції,   військових   частин   спеціального
призначення  та  підрозділів  оперативного призначення мають право
застосовувати  заходи  фізичного  впливу,  спеціальні  засоби   та
вогнепальну  зброю на підставах і в порядку,  передбачених Законом
України "Про міліцію" ( 565-12  )  та  актами  Кабінету  Міністрів
України.
 
            Розділ 2. Управління військовими частинами
 
     2.1. Загальні положення.
     Управління військовими   частинами   -   це    цілеспрямована
діяльність  командирів,  штабів  та служб щодо підтримання бойової
готовності  управлінь  територіальних  командувань,  з'єднань   та
військових частин,  підрозділів, військових нарядів, підготовки їх
до дій  з  ОГП,  забезпечення  громадської  безпеки,  боротьби  зі
злочинністю  та  керівництво  ними  під  час виконання поставлених
завдань.
     Управління силами  та засобами,  що беруть участь в ОГП,  має
здійснюватися таким чином, щоб забезпечувалася висока ефективність
їх   дій   на   основі   раціональної   розстановки,   своєчасного
маневрування,  високої активності несення  служби,  підтримувалася
постійна  готовність  до  виконання  завдань,  які  виникають  при
раптових ускладненнях оперативної обстановки.
     2.1.1. Управління військовими частинами включає:
     безперервний збір,  вивчення та узагальнення  відомостей  про
оперативну обстановку, прийняття рішення;
     постановку завдань підлеглим;
     підготовку військових  нарядів до служби з ОГП та їх всебічне
забезпечення;
     організацію і   підтримку  взаємодії  з  органами  внутрішніх
справ;
     постійний контроль   за   виконанням  поставлених  завдань  і
подання допомоги підрозділам (військовим нарядам);
     швидке реагування на всі зміни оперативної обстановки;
     підбиття підсумків несення служби.
     Основою управління  є  рішення  командира військової частини.
Командир    несе    повну    відповідальність    за    керівництво
підпорядкованими   йому   підрозділами  (військовими  нарядами)  й
успішне виконання ними завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю.
     Командир військової  частини здійснює управління підрозділами
(військовими нарядами) особисто і через штаб військової частини.
     Особисто оцінюючи     оперативну     обстановку,     командир
зобов'язаний  своєчасно   приймати   рішення,   ставити   завдання
підлеглим   і   здійснювати  контроль  за  діяльністю  підрозділів
(військових нарядів).
     2.1.2. Штаб  військової  частини  (далі  -  штаб)  є основним
органом управління підрозділами і військовими нарядами.  Усю  свою
роботу  він  організовує  на  основі рішення командира та вказівок
вищого штабу.
     Начальник штабу,  заступник  командира  з громадської безпеки
зобов'язані завжди знати обстановку,  передбачати її можливі зміни
та бути готовими доповісти командирові висновки,  які випливають з
обстановки,  та свої пропозиції стосовно  їх  рішення.  Знати  всі
віддані  командиром  розпорядження і організовувати контроль за їх
виконанням.  Заступник командира з громадської безпеки  (начальник
штабу)  безпосередньо організовує і керує виконанням завдань з ОГП
та боротьби зі злочинністю.  В умовах  швидкої  зміни  оперативної
обстановки,  а також при вирішенні завдань, що раптово виникають у
зв'язку зі стихійними лихами,  масовими безпорядками  і  груповими
порушеннями   громадського   порядку   та   іншими   надзвичайними
обставинами,  уносить  пропозиції  щодо  маневрування  силами   та
засобами під час ОГП.
 
     2.2. Прийняття рішення командиром (начальником).
     2.2.1. На основі  отриманого  завдання,  інформації  старшого
оперативного   начальника,   підготовлених  штабом  пропозицій  та
розрахунків, рішення на виконання службових завдань:
     начальник управління   територіального   командування   -  на
півріччя;
     командир військової  частини   (з'єднання,   полку,  окремого
батальйону) - на півріччя і уточнює на кожну добу;
     командир батальйону  - на квартал,  місяць і уточнює на кожну
добу;
     командир роти - на місяць і уточнює на кожну добу;
     командир взводу - на виконання службового завдання.
     У разі  різкого  ускладнення  оперативної обстановки командир
зобов'язаний прийняти нове рішення або уточнити  раніше  прийняте.
Про  зміни  в  оперативній обстановці та прийняте рішення командир
доповідає  безпосередньо  військовому  і   старшому   оперативному
начальникам.
     2.2.2. Перед прийняттям рішення командир  військової  частини
повинен намітити завдання, оцінити оперативну обстановку.
     2.2.3. Одержавши завдання, командир повинен знати:
     які заходи  проводяться органами внутрішніх справ,  місцевими
державними  адміністраціями  та  громадськими  організаціями  щодо
додержання громадського порядку;
     мету та порядок використання сил і засобів;
     порядок організації  взаємодії  між  підрозділами  внутрішніх
військ,  органами  внутрішніх  справ   та   іншими   зацікавленими
органами;
     роль і  місце  військової  частини  (підрозділу)  в   охороні
громадського порядку;
     що передбачається  зробити  з  метою  вдосконалення   служби,
навчання,   виховання   особового   складу,  зміцнення  військової
дисципліни і поліпшення тилового забезпечення.
     Усвідомивши завдання,  він  віддає розпорядження начальникові
штабу та іншим підлеглим офіцерам щодо збору даних про  оперативну
обстановку,  підготовку розрахунків та пропозицій,  необхідних для
прийняття рішення.
     2.2.4. Оцінка обстановки проводиться за такими елементами:
     стан громадського порядку в районі несення служби з ОГП;
     сили та   засоби,   що   використовуються   для  попередження
правопорушень і боротьби зі злочинністю;
     місцевість, пора року та метеорологічні умови.
     2.2.5. Оцінюючи стан громадського порядку в  місті  (районі),
командир військової частини з'ясовує:
     загальну характеристику стану правопорушень у районі  несення
служби;
     кількість і  характер  учинених  на  вулицях   та   в   інших
громадських місцях злочинів, адміністративних правопорушень;
     випадки групових порушень громадського порядку;
     найбільш імовірні   місця  для  вчинення  злочинів,  порушень
громадського порядку, появи або переховування злочинців.
     У висновках  з  оцінки  стану  громадського  порядку командир
військової частини визначає дільниці зосередження основних  зусиль
військових  нарядів  і  порядок  несення  ними  патрульної служби,
заходи щодо попередження можливих злочинних проявів.
     2.2.6. Оцінюючи  сили  та  засоби,  які  використовуються для
попередження правопорушень і для боротьби зі злочинністю, командир
військової частини з'ясовує:
     укомплектованість військової  частини  (підрозділу)  особовим
складом, зброєю, транспортом і засобами зв'язку;
     очікувані зміни  в  чисельності  підрозділів  (звільнення  та
призов);
     можливості військової частини  (підрозділів)  щодо  виконання
завдань при встановленому обсязі служби;
     рівень бойової готовності, навчання та військової дисципліни,
моральний стан і досвід особового складу під час несення служби;
     позитивні сторони та недоліки  під  час  виконання  службових
завдань;
     причини недоліків,  реальність   і   дієвість   заходів,   що
проводяться з метою підвищення якості несення служби;
     стан засобів матеріально-технічного забезпечення;
     наявність у  районі  несення  служби  інших військових частин
(підрозділів),  органів внутрішніх справ  та  їх  можливості  щодо
надання допомоги в ОГП;
     наявність і  місця  несення   служби   нарядів   добровільних
громадських формувань.
     У висновках після  оцінки  сил  і  засобів  командир  частини
визначає:
     завдання і  заходи   щодо   підвищення   бойової   готовності
військової частини та морального стану особового складу, зміцнення
військової  дисципліни,  порядку  та  організованості,  поліпшення
навчання і тилового забезпечення частини (підрозділів,  військових
нарядів);
     обсяг служби  кожному  підрозділу та службове навантаження на
особовий склад;
     час і порядок несення служби військовими нарядами;
     допомогу, яку  можуть  надавати  сусідні  наряди   військових
частин,   підрозділів   органів  внутрішніх  справ  і  добровільні
громадські формування  в  ОГП;  заходи  щодо  організації  з  ними
взаємодії;
     допомогу, яку  можуть  надати  старший  командир  і   старший
оперативний начальник.
     2.2.7. Ураховуючи місцевість,  пору  року  та  метеорологічні
умови, командир військової частини з'ясовує:
     наявність і стан маршрутів висування в райони несення служби;
місця   скупчення  громадян  (магазини,  ресторани,  кафе,  клуби,
кінотеатри, зупинки транспорту і т.ін.);
     режим роботи  підприємств,  культурно-освітницьких  та  інших
установ у районах несення служби військовими нарядами;
     стан і  час  освітлення вулиць,  дворів,  парків,  бульварів,
скверів та інших місць у районі несення служби;
     наявність телефонної  мережі  і  можливість  використання  її
військовими нарядами під час несення патрульної служби;
     вплив пори  року і метеорологічних умов на організацію служби
військових  нарядів  та  використання  транспортних  і   технічних
засобів.
     У висновках з оцінки місцевості,  пори року і метеорологічних
умов командир військової частини визначає:
     спосіб несення  служби  військовими  нарядами  на   маршрутах
патрулювання;
     місця, де найбільш імовірні порушення громадського порядку  і
злочинні прояви;
     маршрути висування підрозділів у райони несення служби;
     порядок взаємодії  військових нарядів з урахуванням можливого
характеру дій злочинців;
     заходи щодо  матеріально-технічного  і медичного забезпечення
військових нарядів;
     пункти збору військових нарядів після закінчення служби.
     2.2.8. Після оцінки обстановки  командир  військової  частини
проводить  рекогносцировку,  у  ході  якої  вивчає  райони несення
служби, уточнює види, склад, особливі обов'язки військових нарядів
і порядок виконання ними завдань з ОГП.
     2.2.9. У рішенні щодо організації служби з  ОГП  на  півріччя
командир військової частини визначає:
     загальну характеристику оперативної обстановки в місті;
     заходи щодо підвищення бойової готовності підрозділів;
     обсяг служби і  завдання  кожному  підрозділу  відповідно  до
плану   комплексного   використання   сил   і  засобів  в  охороні
громадського порядку (єдиної дислокації);
     заходи щодо поліпшення якості несення патрульної служби;
     порядок підготовки чергових військових  нарядів,  начальників
патрульних  груп  і особового складу військових нарядів до несення
служби;
     заходи щодо  поліпшення морально-психологічного забезпечення,
зміцнення військової дисципліни та внутрішнього порядку;
     завдання з  вивчення,  узагальнення і впровадження в практику
передового досвіду несення патрульної служби;
     заходи щодо технічного та тилового забезпечення підрозділів і
військових нарядів;
     завдання з удосконалення управління та зв'язку;
     порядок здійснення  контролю   за   виконанням   підрозділами
(військовими нарядами) поставлених завдань тощо.
     2.2.10. Своє рішення про організацію служби з ОГП на півріччя
командир   військової   частини   оформляє   графічно   на   карті
(план-схемі).   Карта   (план-схема)   території   району,   міста
знаходиться  та  ведеться  у  штабі  частини,  батальйону  (окремо
дислокованих підрозділах) і використовується для вивчення, аналізу
та  оцінки  оперативної  обстановки при організації служби з ОГП і
керування підрозділами та нарядами.
     До графічного рішення командира відпрацьовується пояснювальна
записка, яка містить:
     характеристику зони  охорони громадського порядку (патрульних
дільниць) з повним переліком об'єктів, що на ній розташовані;
     аналіз стану  оперативної  обстановки  на  вулицях та в інших
громадських місцях на території району  (міста)  та  аналіз  стану
вуличної злочинності за видами,  місцем,  днем і часом їх учинення
за звітний  період  поточного  року  в  порівнянні  з  аналогічним
періодом минулого;
     місця, де найбільш імовірні порушення громадського порядку  і
злочинні прояви;
     обов'язкові норми щодобового виставлення нарядів для  несення
патрульної служби для кожного підрозділу, що залучається до ОГП;
     обсяг служби і  завдання  кожному  підрозділу  відповідно  до
плану  комплексного  використання  сил  і  засобів  в  ОГП (єдиною
дислокацією);
     перелік постів  охорони  і  маршрутів  патрулювання,  у  т.ч.
допоміжних,  які підлягають закриттю в період посилення ОГП та при
здійсненні маневру;
     порядок організації взаємодії та  схему  зв'язку  всіх  видів
патрульно-постових  нарядів,  що  комплексно  залучаються до ОГП в
зоні відповідальності;
     маршрути висування підрозділів у райони несення служби;
     спосіб несення  служби  військовими  нарядами  на   маршрутах
патрулювання;
     засоби патрульної служби із зазначенням усіх  видів  зв'язку,
автотранспорту     (велосипедів),     службових     собак,     які
використовуються при ОГП;
     режим роботи  підприємств,  розважальних  закладів  та  інших
установ у районах несення служби військовими нарядами;
     стан і  час  освітлення вулиць,  дворів,  парків,  бульварів,
скверів та інших місць у районі несення служби;
     наявність телефонної  мережі  і  можливість  використання  її
військовими нарядами під час несення патрульної служби;
     ступінь впливу   пори   року   і   метеорологічних   умов  на
організацію   служби,   дії   військових   нарядів,   використання
транспортних і технічних засобів;
     заходи технічного  та  тилового  забезпечення  підрозділів  і
військових нарядів;
     пункти збору військових нарядів після закінчення служби;
     умовні позначки, що використовуються на карті (плані-схемі).
     2.2.11. На    плані-схемі     в     обов'язковому     порядку
відображаються:
     місця розташування    місцевих    державних    адміністрацій,
підрозділів органів внутрішніх справ,  громадських пунктів охорони
порядку, межі патрульних дільниць;
     коротка характеристика території району (міста) з визначенням
кількості площ та вулиць,  їх протяжності,  чисельності населення,
кількості  та  місць розташування підприємств,  кафе,  ресторанів,
барів,  магазинів,  що ведуть торгівлю спиртними напоями,  банків,
готелів, стадіонів, кінотеатрів тощо;
     постів та маршрутів військових нарядів,  залучених до ОГП без
зазначення порядку несення служби та особливих обов'язків нарядів,
що несуть службу;
     передбачувана розстановка сил та засобів;
     порядок забезпечення взаємодії військових нарядів з  органами
внутрішніх справ, громадських формувань.
     Умовні позначки,  що використовуються  на  карті,  наносяться
відповідно  до  вимог  Статуту  патрульно-постової  служби міліції
України ( z0213-94 ) та Інструкції  щодо  розробки  та  оформлення
оперативних (бойових) документів у внутрішніх військах.
     План-схема повинна бути наочною,  а нанесені на  ній  дані  -
відповідати дійсному стану оперативної обстановки, яка склалася за
місяць, квартал чи півріччя.
     Масштаб карти (плану-схеми) визначається так, щоб нанесені на
ній  елементи  обстановки  та  дислокації   сил   і   засобів   не
затушовували і не затемнювали топографічної основи.
     На карту  (план-схему)  наносяться  лише  постійні   елементи
обстановки (межі території, що обслуговується, патрульні дільниці,
які закріплені  за  підрозділами,  дислокація  органів  внутрішніх
справ, громадські пункти охорони порядку, штаби народних дружин та
інші сили громадськості,  найбільш важливі об'єкти тощо),  а  інші
дані (стан злочинності, розстановка сил та засобів тощо) необхідно
наносити на кальку,  що накладається на карту,  чи позначками, які
знімаються.
     Крім цього,  у  рішенні  на  карті  (плані-схемі)  начальника
управління   територіального  командування,  командира  військової
частини відображаються:
     межі території,  що  обслуговується  (у  тому  числі органами
внутрішніх справ);
     місця дислокації підлеглих частин та підрозділів;
     узагальнені дані про стан злочинності у зоні ОГП;
     дислокація стройових та спеціальних підрозділів і спецустанов
міліції;
     громадські пункти охорони порядку;
     сектори пересувних автопатрулів;
     дані про стан злочинності в цілому в місті та його районах;
     розрахунок сил та засобів, використаних у патрульній службі.
     У рішенні на карті (плані-схемі) командира батальйону (окремо
дислокованих підрозділів) відображаються:
     місця дислокації підпорядкованих підрозділів;
     громадські пункти охорони порядку;
     місця скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів;
     дані про стан злочинності, аналіз злочинів за місцем та часом
учинення на закріплених патрульних дільницях, маршрутах;
     розрахунок сил та засобів;
     межі території, що обслуговується;
     сектори автопатрулів,  маршрути   патрулів,   пости   охорони
порядку;
     маршрути та пости (у тому числі органів внутрішніх справ біля
межі закріпленої території);
     спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ.
     2.2.12. Для  прийняття  командиром військової частини рішення
щодо організації служби на добу начальником територіального органу
внутрішніх  справ  до  10.00  години  в  штаб  військової  частини
подається інформація, яка містить такі відомості:
     оперативну обстановку за добу в районі несення служби;
     які заходи   вживаються   органами   внутрішніх   справ   для
підтримання громадського порядку;
     місця зосередження  основних  зусиль  спільних  нарядів   при
несенні патрульної служби;
     кількість, види, склад та старші нарядів, час і місця несення
служби;
     порядок і час  проведення  інструктивних  занять  з  особовим
складом  у  військовій  частині,  інструктажу  особового  складу в
територіальному органі внутрішніх справ та хто з посадових осіб до
цього залучається;
     порядок підбиття підсумків після завершення несення служби;
     порядок проведення спільної перевірки несення служби;
     порядок організації взаємодії  та  зв'язку  чергової  частини
територіального  органу  внутрішніх  справ  з оперативним черговим
військової частини та черговим по військових нарядах;
     порядок взаємодії у разі ускладнення оперативної обстановки.
     2.2.13. Під  час  організації  патрульної  служби   на   добу
командир військової частини уточнює:
     наявність сил та засобів для ОГП;
     результати виконання завдань з ОГП за минулу добу;
     особливості оперативної обстановки на поточну добу;
     завдання старшого оперативного начальника;
     райони служби і ділянки зосередження основних зусиль;
     військові наряди  для  несення  служби (від яких підрозділів,
кількість, види, склад і особливі обов'язки);
     озброєння, техніку та екіпіровку військових нарядів;
     органи внутрішніх справ,  у  розпорядження  яких  виділяються
патрульні підрозділи (військові наряди);
     заходи щодо особистої  безпеки  військовослужбовців  під  час
несення служби;
     організацію контролю за службою;
     маршрути, на  яких  несуть  службу  з  ОГП наряди структурних
підрозділів територіальних органів  внутрішніх  справ  та  порядок
взаємодії з ними військових нарядів;
     інструктаж, порядок підготовки чергових  військових  нарядів,
начальників  і  особового  складу  військових  нарядів  до несення
служби;
     завдання з   морально-психологічного  забезпечення  особового
складу військових нарядів;
     завдання з бойової та професійної підготовки.
     Рішення командира військової частини на добу  оформляється  у
книзі бойової служби військової частини (додаток 2).
 
     2.3. Організація   виконання   рішення  командира  військової
частини, його оформлення і постановка завдань виконавцям.
     2.3.1. Командир  військової частини доводить прийняте рішення
своїм заступникам,  а за необхідності іншим офіцерам,  після  чого
визначає порядок та терміни планування заходів, розробки наказу та
доведення рішення до виконавців.  Планування  заходів  організовує
начальник штабу. До планування залучаються офіцери штабу, виховних
структур,  технічних  служб  і  служб  тилу.  На  основі   рішення
командира  військової  частини на півріччя розробляється наказ про
організацію і несення служби з  ОГП  та  забезпечення  громадської
безпеки.
     2.3.2. Окремі  рішення,  прийняті  командиром  для  виконання
деяких  завдань  або  в  разі  ускладнення оперативної обстановки,
оформляються розпорядженнями (наказами).
     2.3.3. У    наказі    на   півріччя   начальника   управління
територіального командування (командира  військової  частини)  про
організацію,  несення  служби  з  ОГП  та забезпечення громадської
безпеки зазначаються:
     аналіз стану  службово-бойової  діяльності за минулий період,
позитивні приклади службово-бойової діяльності;
     з'єднання, військові  частини,  підрозділи,  що  мають низькі
показники, основні причини недоліків і шляхи їх усунення;
     основні службово-бойові   завдання,  які  поставлені  старшим
начальником;
     висновки з оперативної обстановки;
     порядок підготовки сил і засобів (особового складу,  техніки,
зброї,  спеціальних засобів, засобів зв'язку, технічного, тилового
та медичного забезпечення) до несення служби з ОГП.
     Після слова "НАКАЗУЮ" в пунктах:
     першому - визначити основні завдання з подальшого  підвищення
бойової   готовності  з'єднань,  військових  частин,  підрозділів,
удосконалення взаємодії щодо ОГП та громадської безпеки з органами
внутрішніх справ, іншими установами та зацікавленими органами;
     другому - визначити загальні для  всіх  з'єднань,  військових
частин  і  підрозділів  завдання  із службово-бойової діяльності з
ОГП;
     третьому -  окремими  підпунктами  визначити завдання кожному
з'єднанню, військовій частині, підрозділу з організації та несення
служби з ОГП, зони ОГП (патрульні дільниці);
     четвертому - визначити  завдання  щодо  застосування  сил  та
засобів;
     п'ятому - визначити завдання з підготовки особового складу до
несення  служби,  дотримання  заходів  безпеки,  у  тому  числі  й
особистої  безпеки,  заходи  щодо  вдосконалення   навчальної   та
матеріально-технічної бази;
     шостому -  визначаються  завдання  з  морально-психологічного
забезпечення,   подальшого   зміцнення  військової  дисципліни  та
статутного порядку,  запобігання  подіям  та  порушенням  під  час
виконання службово-бойових завдань;
     сьомому - визначити завдання з роботи з офіцерськими кадрами,
прапорщиками,   військовослужбовцями  за  контрактом,  сержантами,
солдатами з підбору кандидатів щодо навчання у навчальних закладах
та подальшої служби в органах внутрішніх справ;
     восьмому -  визначити  заходи  щодо  організації  зв'язку  та
забезпечення охорони конфіденційної інформації;
     дев'ятому - визначити завдання технічного забезпечення;
     десятому - визначити завдання з тилового забезпечення;
     одинадцятому - визначити завдання медичного забезпечення;
     дванадцятому -  визначити заходи щодо вдосконалення керування
з'єднаннями, військовими частинами, підрозділами.
     До наказу  додаються таблиці організації взаємодії з органами
внутрішніх справ,  розрахунки обсягу служби та застосування сил  і
засобів,  схема  організації  зв'язку,  списки чергових військових
нарядів,  начальників  патрульних  груп,   начальників   патрулів,
тематика  проведення спільних навчань з органами внутрішніх справ,
інструктажів з черговими військових нарядів.
     2.3.4. У  наказі  (розпорядженні)  підрозділам  на  виконання
додаткових   завдань   повинні   зазначатися   зміни   оперативної
обстановки;  завдання, способи і терміни його виконання; необхідні
перегрупування  сил  і   засобів;   заходи   щодо   взаємодії   та
матеріально-технічного забезпечення служби.
     2.3.5. Наказ (розпорядження) повинен бути  стислим,  ясним  і
виключати можливість його різного тлумачення.
     2.3.6. Інші  накази  начальника  управління   територіального
командування,  командира  військової частини,  плани (у тому числі
основних заходів) військової частини на півріччя (квартал, місяць)
відпрацьовуються   відповідно  до  наказу  командувача  внутрішніх
військ щодо  переліку  документів,  які  підлягають  відпрацюванню
протягом року у внутрішніх військах МВС України.
     2.3.7. Відповідно до наказу щодо організації,  несення служби

>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.92673
EUR31.9035
RUB0.42176
PLN7.43411
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка