Законы Украины

Реклама

Новости (в мире)

 

Інструкція з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві

По состоянию на 27 марта 2007 года

- На главную страницу -

Страница 1


              МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства аграрної
                                      політики України
                                      16.07.2003  N 242
                                      ( z0679-03 )
 
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      5 серпня 2003 р.
                                      за N 680/8001
 
 
                            ІНСТРУКЦІЯ
                   з ведення племінного обліку
                   у вівчарстві та козівництві
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Ця Інструкція,  розроблена на виконання  Закону  України
"Про племінну справу у тваринництві" ( 3691-12 ), визначає порядок
ведення форм племінного обліку,  що застосовуються у вівчарстві та
козівництві,  з  метою організації точного,  систематичного обліку
продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак
для проведення селекційно-племінної роботи.
 
     1.2. Племінний облік - це індивідуальна реєстрація суб'єктами
племінної справи у тваринництві даних про племінну цінність тварин
з  метою  одержання  систематизованих  відомостей,  необхідних для
ведення племінної справи.
 
     1.3.  Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і
складається   з   таких  елементів:  зважування,  мічення,  запису
інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.
     1.3.1.  У племінних господарствах ведуть індивідуальний облік
походження  і  продуктивності овець та кіз усіх статевих і вікових
груп.
     1.3.2.  У товарних стадах індивідуальний облік проводиться за
групою  баранів-плідників,  селекційною  отарою  вівцематок  та їх
потомством,  індивідуально враховується настриг вовни і жива маса,
а  за  рештою  поголів'я  складаються  зведені  поотарні відомості
зоотехнічного обліку за настригом вовни, одержанням приплоду тощо.
 
     1.4.   Форми  племінного  обліку  тварин  ведуть  спеціалісти
підприємств   (об'єднань)   з  племінної  справи  у  тваринництві,
суб'єкти  племінної  справи  у  тваринництві  всіх  форм власності
незалежно  від  підпорядкованості та належності до вибуття тварин,
після чого форми передаються і зберігаються в архіві.
 
     1.5.  Племінний  облік  у  племінних вівчарських і козівничих
господарствах ведуть за формами:
 
 форма N 1-в   "Картка племінного барана" (крім смушкових порід);
 форма N 2-в   "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових
                порід);
 форма N 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід);
 форма N 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових
                порід);
 форма N 1-кз   "Картка племінного цапа";
 форма N 2-кз   "Картка племінної кози";
 форма N 3-вкз  "Журнал з відтворення стада овець (кіз)
                 за 20__ рік";
 форма N 3-всм  "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і
                 бонітування смушкових ягнят за 20__ рік";
 форма N 4-вкз  "Журнал обліку вирощування і продуктивності
                 племінного молодняку овець (кіз) народження
                 20__ року";
 форма N 4-всм  "Акт N__ про результати бонітування смушкових
                 ягнят від "__"__ 20__ року";
 форма N 5-вкз  "Журнал індивідуального бонітування та
                 продуктивності овець (кіз) за 20__ рік";
 форма N 5-всм  "Остаточна відомість обліку якості каракульських
                 смушків від "__"__ 20__ року";
 форма N 6-в    "Зведена відомість результатів бонітування овець
                 за 20__ рік" (крім смушкових порід);
 форма N 6-всм  "Відомість якісного складу стада смушкових овець
                 за 20__ рік";
 форма N 7-вкз  "Акт N__ про підсумки класного бонітування овець
                 (кіз) від "__"__ 20__ року";
 форма N 8-всм  "Акт N__ про ягніння смушкових вівцематок з
                 "__"____ до "__" ___ 20__ року";
 форма N 9-вкз  "Відомість закріплення плідників за матками на
                 період парування (осіменіння) за 20__ рік";
 форма N 10-вкз "Остаточна відомість з парування (осіменіння )
                 овець (кіз) за 20__ рік";
 форма N 11-вкз "Остаточна відомість про результати ягніння овець
                 (кіз) за 20__ рік";
 форма N 12-вкз "Остаточна відомість про відлучення ягнят
                 (козенят) від маток за 20__ рік";
 форма N 13-вкз "Остаточна відомість про результати весняного
                 (осіннього) стриження овець (кіз) за 20__ рік".
 
     Форми призначені  для  накопичення первинної інформації,  яка
потім заноситься в автоматизовану базу даних,  що використовується
для ведення селекційно-племінної роботи.
 
              2. Загальні вимоги до заповнення форм
                        племінного обліку
 
     2.1. Усі  графи  у  формах  заповнюються  чітко і розбірливо.
Необхідні  виправлення  здійснюють  тільки  чітким  перекресленням
попередньої інформації. Не допускаються зафарбування та підтирання
даних.
 
     2.2. Примітки  при  заповненні  форм  племінного  обліку   не
допускаються.
 
     2.3.  Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом
цифр  у  залежності  від  точності зважування чи вимірювання. Жива
маса  племінних тварин і молодняку записується лише цілими числами
з  точністю  до  1  кілограма,  настриг  вовни  у  фізичній масі з
точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми), митої
вовни  -  з  точністю  до  однієї сотої кілограма (два знаки після
коми),  вихід  чистого  волокна  у  відсотках з точністю до однієї
сотої  відсотка  (два  знаки  після  коми),  жива  маса  ягнят при
народженні та відлученні від маток з точністю до одного кілограма,
довжина  вовни  визначається  в  сантиметрах  з точністю до однієї
десятої  сантиметра (один знак після коми). Усі відносні показники
обчислюються  у  процентах з точністю до однієї десятої (один знак
після коми).
 
                 3. Основні положення заповнення
                      форм племінного обліку
 
     3.1. Форма  N  1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових
порід)  (далі  -   картка   барана)   -   це   основний   документ
індивідуального   обліку  від  народження  до  кінця  використання
тварини.  Призначена   для   накопичення   усіх   відомостей,   що
характеризують  індивідуальні  і  племінні  якості,  його родовід,
лінійну належність,  використання барана, загальну оцінку приплоду
при   народженні   та   відлученні,  характеристику  приплоду  при
бонітуванні.  Картка  барана  є  основним  документом  для  запису
тварини  до  державної  книги  племінних тварин (далі - ДКПТ).  До
складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.
     3.1.1.   Картка   барана   заповнюється   на  всіх  племінних
баранів-плідників    і   баранів-пробників,   з   якими   ведеться
індивідуальна племінна робота.
     У формі зазначають:
     ідентифікаційний  номер позначений на правому та лівому вухах
(рогах);
     назву  породи  і  породність  барана  відповідно до кодування
порід згідно з Інструкцією з бонітування овець;
     лінію, що визначається за лінією батька;
     число,  місяць  і  рік  народження  барана  -  у  графі "Дата
народження";
     у  числі  скількох  ягнят народився баран (цифрами) - у графі
"Народився в числі";
     марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;
     назву   господарства,   район,   область  -  у  графі  "Місце
народження";
     назву  господарства  або  прізвище власника тварини - у графі
"Власник";
     число,  місяць  і  рік  надходження барана в господарство (до
власника) - у графі "Дата надходження в господарство".
     3.1.2.  У  табл.  I  "Походження"  заноситься  інформація про
продуктивність предків до третього покоління включно.
     У таблиці зазначають:
     ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;
     породу  і  породність  барана  за матір'ю і батьком за другим
рядом родоводу.
     3.1.3.   У   табл.  II  "Продуктивність  предків"  заноситься
інформація   про  продуктивність  предків  до  третього  покоління
включно.
     У таблиці зазначають:
     за  яким  предком  заповнюють  інформацію  (Б-батько, М-мати,
ББ-батько  батька,  ММ-мати матері тощо), ідентифікаційний номер і
ступінь спорідненості - у першій колонці;
     вік визначення продуктивності - у другій колонці;
     максимальну живу масу - у третій колонці;
     максимальний  річний  настриг  немитої  і  митої  вовни  -  у
четвертій і п'ятій колонках;
     характеристику вовни - у шостій, сьомій і восьмій колонках;
     клас  за результатами бонітування - словами ("еліта", перший,
другий тощо) - у дев'ятій колонці.
     3.1.4.   У   табл.  III  "Продуктивність  барана"  зазначають
інформацію  про:  настриг  вовни  немитої  та митої; вихід чистого
волокна щорічно, дату зважування (число, місяць, рік), живу масу.
     3.1.5. У табл. IV "Бонітування" зазначають:
     дату  бонітування,  вік  барана  та  його батьків, результати
індивідуальної  оцінки  за  бонітувальним  ключем  (відповідно  до
Інструкції з бонітування овець) таких селекційних ознак:
     тип  і складчастість шкіри для тонкорунних порід овець: "С" -
тварини  з  нормальним  запасом шкіри; "С+" - тварини з підвищеним
запасом шкіри; "С-" - тварини з малим запасом шкіри;
     якість вовни:
     густоту: "М" - задовільна;  "М+" - густа;  "ММ" - дуже густа;
"М-" - рідка;
     довжину (см);
     звивистість: "З+"  -  висока;  "З-" - змитий характер;  "З" -
завитки бажаної форми;  "Зч" - завитки рівномірні й чіткі;  "Зм" -
маркіртна;
     тонину (у якості: 60; 64; 70 тощо);
     вирівняність: "В" - вирівняна; "В+" - добре вирівняна; "В-" -
не вирівняна;
     кількість жиропоту:  "Ж"  -  нормальна;  "Ж-"  -  недостатня;
"Ж+" - надлишок;  кількість,  через косу  лінію  відмічають  колір
жиропоту   ("/Б"  -  білий,  "/С"  -  світлий,  "/К"  -  кремовий,
"/Ж" - жовтий);
     пружність  вовни:  "П-"  -  недостатня; "П" - середня; "П+" -
висока;
     блиск:  "Б" - нормальний; "Б+" - люстровий; "БВ" - відсутній;
"Б-" - слабкий;
     закритість  руна (для овець гірськокарпатської породи): "З" -
добре закрите; "З-" - недостатньо закрите;
     тип конституції: М - міцна, Г - груба, Н - ніжна;
     кістяк: "К" - міцний, "КН" - ніжний, "КГ" - грубий; масивний;
     величину  тварини  - оцінка, балів: посередня - 3; добра - 4;
відмінна - 5;
     екстер'єр - оцінка, балів (максимально - 5);
     оброслість - оцінка, балів (максимально - 5);
     клас за результатами бонітування - словами;
     прізвище та ініціали бонітера.
     3.1.6.  У  табл.  V  "Використання  барана  та характеристика
приплоду" зазначають інформацію про:
     дату  (число,  місяць,  рік)  використання  для  відтворення;
спосіб використання - парування чи штучне осіменіння;
     оцінку сперми: "Г" - густа, "С" - середня, "Р" - рідка, "А" -
відсутність сперматозоїдів;
     кількість спарованих та осіменених маток, народжених ягнят та
загальну оцінку приплоду при відлученні від матері.
     3.1.7.  У табл. VI "Характеристика приплоду при бонітуванні у
віці  1  року" зазначають інформацію про: рік народження приплоду;
розподіл  молодняку  за  класами; розподіл ягнят за густотою вовни
(питома  вага); про довжину вовни, середній настриг немитої вовни,
середню живу масу.
     3.1.8.  У  графу  "Участь  у  виставках,  нагороди" записують
нагороди  за  участь  в регіональних, міжрегіональних, державних і
міжнародних виставках.
     3.1.9.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
барана.
     3.1.10.  У  графу "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.).
 
     3.2.   Форма   N  2-в  "Картка  племінної  вівцематки"  (крім
смушкових порід) (далі - картка вівцематки) - це основний документ
індивідуального   обліку  від  народження  до  кінця  використання
тварини.   Призначена   для   накопичення   усіх   відомостей,  що
характеризують   продуктивність  і  племінні  якості  тварини,  її
родовід,   лінійну   належність,   використання,  загальну  оцінку
приплоду  при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні.
Картка  вівцематки  є  основним  документом  для запису тварини до
ДКПТ.
     3.2.1.  Картка  вівцематки  заповнюється  на  всіх  племінних
вівцематок,   з   якими  ведеться  індивідуальна  племінна  робота
аналогічно до картки барана.
     3.2.2.  У табл.: I "Походження", II "Продуктивність предків",
III  "Продуктивність  вівцематки",  IV  "Бонітування" - зазначають
інформацію за позиціями, як і для барана, форма N 1-в.
     3.2.3.  У  табл. V "Використання вівцематки та характеристика
приплоду" зазначають інформацію про:
     дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) матки;
     барана,    яким    спарована    (осімінена)   вівцематка,   -
ідентифікаційний   номер   і   клас   плідника   за   результатами
бонітування;
     дату ягніння (число, місяць, рік);
     характеристику    приплоду    -   стать   (баранчик,   ярка),
ідентифікаційний  номер,  жива маса (при народженні, відлученні, у
віці  1  року,  2  років),  дата відлучення, настриг немитої вовни
(весняного   поярку,   у   віці   1  року,  2  років  (тільки  для
грубововнових),  результати  бонітування - за бонітувальним ключем
відповідно  до  пункту  3.1.5 цієї Інструкції (при відлученні та у
віці 1 року).
     3.2.4.  У  графу  "Участь  у  виставках,  нагороди" записують
нагороди  за  участь  в регіональних; міжрегіональних; державних і
міжнародних виставках.
     3.2.5.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
вівцематки.
     3.2.6.  У  графу  "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.)
 
     3.3.  Форма N 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових
порід)   -   це   основний  документ  індивідуального  обліку  від
народження   до   кінця   використання   тварини.  Призначена  для
накопичення  усіх  відомостей,  що  характеризують індивідуальні і
племінні   якості   барана,   його  родовід,  лінійну  належність,
використання  барана,  оцінку  приплоду.  Картка барана є основним
документом  для  запису  тварини  до ДКПТ. До складу форми входять
таблиці, що мають певну інформацію.
     3.3.1.   Картка   барана   заповнюється   на  всіх  племінних
баранів-плідників    і   баранів-пробників,   з   якими   ведеться
індивідуальна племінна робота.
     У формі зазначають:
     ідентифікаційний номер, позначений на правому та лівому вухах
(рогах);
     назву породи і породність;
     лінію, що визначається за лінією батька;
     число, місяць, рік народження - у графі "Дата народження";
     у  числі  скількох  ягнят народився баран (цифрами) - у графі
"Народився в числі";
     марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;
     назву   господарства,   район,   область  -  у  графі  "Місце
народження";
     назву  господарства  або  прізвище власника тварини - у графі
"Власник";
     число,  місяць  і  рік  надходження барана в господарство (до
власника) - у графі "Дата надходження в господарство";
     характеристику:   рогів  (розвиток,  відсутність  тощо);  вух
(розмір, звислість); хвоста (жирний, короткий, довгий).
     3.3.2.  У  табл.  I  "Походження"  заноситься  інформація про
продуктивність предків до третього покоління включно.
     У таблиці зазначають:
     ідентифікаційний    номер,    марку    і    номер   у   ДКПТ,
багатоплідність,  живу  масу,  настриг немитої вовни, забарвлення,
тип,  форму  та розмір завитка, клас за результатами бонітування -
словами.
     3.3.3. У  табл.   II   "Продуктивність   барана"   зазначають
інформацію про:
     живу масу;
     настриг вовни.
     3.3.4.  У  табл.  III  "Бонітування" заноситься інформація за
результатами  бонітування барана у віці 2 дні, при відлученні та у
віці 1 року. Селекційні ознаки при заповненні таблиці, записуються
скорочено  за  бонітувальним  ключем  відповідно  до пункту 4 цієї
Інструкції.
     У таблиці зазначають:
     вік бонітування;
     забарвлення, відтінок, розцвітку, вирівняність;
     ширину (розмір) та щільність завитка;
     тип і форму завитка;
     довжину валька;
     смушковий тип;
     шовковистість, блиск, густоту та пігментацію волосу;
     строкатість;
     конституцію, товщину та щільність шкіри;
     чіткість рисунка, фігурність смушка, оброслість;
     загальну оцінку;
     клас за результатами бонітування - словами;
     висновки щодо призначення тварини - у графі "Призначення";
     прізвище та ініціали бонітера.
     3.3.5.  У  табл.  IV  "Використання  барана та характеристика
приплоду" (з форм N 3-всм, N 4-всм, N-5 всм) зазначають інформацію
про:
     дату  використання  барана, кількість спарованих (осіменених)
та що ягнилися вівцематок;
     народжених   ягнят   та   їх  розподілення  за  забарвленням,
розцвіткою, типом смушків, конституцією, класами;
     одержання смушків.
     3.3.6.  У  табл.  V  "Спермопродуктивність барана" зазначають
інформацію про об'єм і оцінку еякуляту.
     3.3.7.  У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за
участь  у  регіональних,  міжрегіональних, державних і міжнародних
виставках.
     3.3.8.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
барана.
     3.3.9.  У  графу  "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.).
 
     3.4.   Форма  N  2-всм  "Картка  племінної  вівцематки"  (для
смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від
народження   до   кінця   використання   тварини.  Призначена  для
накопичення  усіх  відомостей,  що характеризують продуктивність і
племінні   якості   тварини,   її   родовід,  лінійну  належність,
використання  вівцематки, загальну оцінку приплоду при відлученні,
характеристику  приплоду  при  бонітуванні.  Картка  вівцематки  є
основним  документом  для  запису тварини до ДКПТ. До складу форми
входять таблиці, що мають певну інформацію.
     3.4.1.  Картка  вівцематки  заповнюється  на  всіх  племінних
вівцематок,   з  якими  ведеться  індивідуальна  племінна  робота,
аналогічно до картки барана.
     3.4.2. У    табл.:   I   "Походження",   II   "Продуктивність
вівцематки", III "Бонітування" зазначають інформацію за позиціями,
як для барана, форма N 1-всм.
     3.4.3.  У табл. IV "Використання вівцематки та характеристика
приплоду" зазначають інформацію про:
     дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) вівцематки;
     характеристику барана, яким була спарована матка;
     дату ягніння;
     характеристику    приплоду    -   стать   (баранчик,   ярка),
ідентифікаційний  номер,  жива  маса  при  народженні,  селекційні
ознаки.
     3.4.4.  У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за
участь  у  регіональних,  міжрегіональних, державних і міжнародних
виставках.
     3.4.5.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
вівцематки.
     3.4.6.  У  графу  "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.).
 
     3.5.  Форма  N  1-кз  "Картка племінного цапа" (далі - картка
цапа) - це основний документ індивідуального обліку від народження
до  кінця  використання  тварини.  Призначена для накопичення усіх
відомостей,  що  характеризують  індивідуальні  і племінні якості,
його   родовід,  лінійну  належність,  використання  цапа,  оцінку
приплоду  при  відлученні.  Картка  цапа є основним документом для
запису  тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають
певну інформацію.
     3.5.1. Картка цапа заповнюється на всіх цапів-плідників.
     У формі зазначають:
     кличку, ідентифікаційний номер, породу, тип;
     лінію, що визначається за лінією батька;
     число,   місяць,   рік   народження  цапа  -  у  графі  "Дата
народження";
     у  числі  скількох  козенят народився цап (цифрами) - у графі
"Народився в числі";
     марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;
     забарвлення, рогатість (наявність рогів);
     місце  народження  (господарство,  район,  область) - у графі
"Місце народження";
     назву  господарства  або  прізвище власника тварини - у графі
"Власник";
     число, місяць, рік надходження в господарство (до власника) -
у графі "Дата надходження".
     3.5.2.  У  табл.  I  "Походження"  заноситься  інформація про
продуктивність предків до другого покоління включно.
     У  таблиці  зазначають:  молочну  продуктивність, начіс пуху,
настриг вовни.
     3.5.3. У табл. II "Продуктивність цапа" зазначають інформацію
про:
     живу масу - при народженні, у віці 4, 8 місяців та за роками;
     начіс  пуху,  настриг  вовни, довжину пуху або вовни, густоту
пуху або вовни, тонину пуху або вовни.
     3.5.4.  У  табл. III "Використання цапа й оцінка приплоду при
відлученні" зазначають інформацію про:
     дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння);
     спосіб використання (парування, штучне осіменіння), кількість
спарованих  (осіменених) кіз та що окотилися, процент запліднення,
народжених козенят, оцінку приплоду при відлученні.
     3.5.5. У табл.  IV "Характеристика приплоду при бонітуванні у
віці 1 року" зазначають інформацію про:
     рік народження приплоду;
     розподіл приплоду за статтю та класами;
     загальну кількість приплоду;
     середню  живу  масу,  середній  начіс  пуху  та настриг вовни
приплоду (цапів, кізок).
     3.5.6.  У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за
участь  у  регіональних,  міжрегіональних, державних і міжнародних
виставках.
     3.5.7.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
цапа.
     3.5.8.  У  графу  "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.).
 
     3.6.  Форма  N  2-кз  "Картка  племінної кози" (далі - картка
кози) - це основний документ індивідуального обліку від народження
до  кінця  використання  тварини.  Призначена для накопичення усіх
відомостей,  що  характеризують  індивідуальні  і племінні якості,
родовід,  лінійну  належність,  використання кози, загальну оцінку
приплоду.  Картка кози є основним документом для запису тварини до
ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.
     3.6.1.  Картка  кози  заповнюється  на всіх кіз аналогічно до
картки цапа.
     3.6.2.  У  табл.  I  "Походження"  зазначають  інформацію  за
позиціями, як для цапа.
     3.6.3. У табл. II "Продуктивність кози" зазначають інформацію
про:
     живу  масу  -  при  народженні,  у  віці - 4, 8 місяців та за
роками;
     лактацію,  лактаційний  період,  надій молока, уміст у молоці
жиру та білку;
     начіс  пуху,  настриг  вовни, довжину вовни або пуху, густоту
пуху або вовни, тонину пуху або вовни.
     3.6.4.   У  табл.  III  "Результати  бонітування"  зазначають
результати щорічної комплексної оцінки кози.
     3.6.5.  У  таблиці  IV  "Використання  кози та характеристика
приплоду" зазначають інформацію про:
     дату (число, місяць, рік) парування, дату окоту;
     характеристику   приплоду   за   живою   масою,  результатами
бонітування, забарвленням.
     3.6.6.  У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за
участь  у  регіональних;  міжрегіональних; державних і міжнародних
виставках.
     3.6.7.  У  графу  "Особливі  примітки"  записують призначення
кози.
     3.6.8.  У  графу  "Дата та причина вибуття" записують: число,
місяць,  рік  і  причину  вибуття  тварини  (племінна  реалізація,
захворювання чи вибуття за віком та ін.).
 
     3.7. Форма N 3-вкз "Журнал з відтворення стада овець (кіз) за
20__   рік"   призначена   для  накопичення  даних  про  парування
(осіменіння), ягніння (окіт) і вирощування приплоду овець (кіз).
     3.7.1. У формі зазначають:
     ідентифікаційний   номер   (кличку   у   козівництві)  і  рік
народження;
     породу та клас матки;
     ідентифікаційний  номер  закріпленого  (основного/резервного)
плідника  у  відповідності  до  відомості закріплення плідників за
матками на період парування (осіменіння) (форма N 9 - вкз);
     дати  парування  (осіменіння),  ягніння  та  ідентифікаційний
номер плідника, яким була спарована (осімінена) матка;
     характеристику  приплоду при народженні та відлученні (стать,
ідентифікаційний  номер,  жива  маса,  вгодованість,  господарське
призначення).
     3.7.2. Форма заповнюється на основі даних форм N 2-в, N 2-кз.
Облік   приплоду   після   народження  (мічення  ягнят  (козенят),
присвоєння ідентифікаційного номера та відповідні записи в журнал)
проводиться протягом 2 тижнів.
 
     3.8.   Форма  N  3-всм  "Журнал  обліку  осіменіння,  ягніння
вівцематок  і  бонітування смушкових ягнят за 20__ рік" призначена
для  накопичення  інформації  про осіменіння, ягніння вівцематок і
бонітування смушкових ягнят.
     У формі зазначають:
     характеристику   вівцематки   та   барана,   дату   парування
(осіменіння) та ягніння;
     характеристику  приплоду,  додаткову характеристику племінних
баранчиків класів - "еліта" та I, господарське призначення ягняти.
 
     3.9.   Форма   N   4-вкз   "Журнал   обліку   вирощування   і
продуктивності  племінного  молодняку  овець (кіз) народження 20__
року".   Форма   призначена   для  обліку  вирощування  племінного
молодняку овець та кіз.
     У формі зазначають:
     ідентифікаційний номер тварини, стать;
     інформацію  про  походження - ідентифікаційні номери батьків,
(заповнюють на основі форм  N  1-в,  N  2-в,  N  1-кз;  N  2-кз  і
N 3-вкз);
     належність до лінії і дату народження;
     у числі скількох народжене (цифрами) ягня (козеня), живу масу
при відлученні та у віці 1-1,5 року;
     для  овець - настриг вовни митої та немитої у віці 1-1,5 року
згідно   з  даними  індивідуальної  оцінки  селекційних  ознак  за
бонітувальним  ключем  (форма N 5-вкз), відповідно до Інструкції з
бонітування  овець.  Скорочений  бонітувальний ключ - зазначаються
показники:  маса  вовни,  довжина,  тонина, колір жиропоту, блиск,
комплексна оцінка тварини.
 
     3.10.  Форма  N  4-всм  "Акт  N__  про результати бонітування
смушкових ягнят від "__" ___ 20__ року" призначена для накопичення
інформації про результати бонітування смушкових ягнят.
     У формі зазначають:
     номер  отари,  кількість  вівцематок,  що ягнилися, кількість
народжених ягнят;
     характеристику  та  розподіл ягнят за селекційними ознаками і
класами;
     кількість  ягнят,  що  залишені  в  стаді  на  вирощування за
результатами бонітування;
     кількість ягнят, що використані для забою на смушки;
     кількість пробонітованого поголів'я ярок і баранчиків.
 
     3.11.  Форма  N  5-вкз "Журнал індивідуального бонітування та
продуктивності овець (кіз) за 20__ рік" призначена для накопичення
інформації  про  індивідуальне бонітування та продуктивність овець
(кіз), крім смушкових порід.
     У формі зазначають:
     дату народження;
     ідентифікаційний  номер  і  стать  тварини,  що  бонітується,
ідентифікаційні номери батька та матері;
     дані  бонітування  -  за  бонітувальним ключем (відповідно до
Інструкції   з   бонітування   овець).   Загальна  оцінка  тварини
зазначається умовно "0", що відповідає:
     "00000" - для тварин з  видатною  вовновою  продуктивністю  і
хорошими  екстер'єрними  формами,  "0000"  -  для тварин з хорошою
вовновою продуктивністю і  екстер'єром,  "000"  -  для  тварин  із
задовільною  продуктивністю  та  екстер'єром,  "00" - для тварин з
незадовільною продуктивністю та екстер'єром, яких вибраковують.
     Особливі позначки, що застосовуються при загальній оцінці:
     для тварин,  що  мають  добру  оброслість  черева  та  ніг  -
"00000";
 -----
     для тварин,  що мають погано оброслі передні  ноги  та  добре
оброслі черево і задні ноги, - 00000;
                                 ---
     для тварин,  що мають погану оброслість передніх і задніх ніг
та добру оброслість черева, - 00000;
                               ---
     для тварин,  що мають добру оброслість передніх і задніх  ніг
та погану оброслість черева, - 00000;
                               -- --
     результати бонітування - присвоєний клас словами;
     живу  масу  тварин  -  навесні  (перед стриженням), восени із
зазначенням дати зважування;
     показники  настригу вовни за рік - ураховують настриг немитої
вовни;
     показники молочної продуктивності для кіз.
 
     3.12.  Форма  N  5-всм  "Остаточна  відомість  обліку  якості
каракульських  смушків від "__" ___ 20 року" призначена для обліку
якості каракульських смушків.
     У формі зазначають:
     номер  отари, інформацію про кількість каракульських смушків,
що віднесені до певних груп та сортів:
     чистопородні - чорні та сірі;
     кольорові та помісні.
 
     3.13.  Форма N 6-в "Зведена відомість результатів бонітування
овець за 20__ рік" (крім смушкових порід).
     Форма  заповнюється у племінних господарствах за результатами
бонітування  і  стриження  овець на основі даних форми N 5-вкз. За
наявності  в  господарстві  двох  або  більше  порід  овець  форма
заповнюється у розрізі порід.
     3.13.1.  У  формі  зазначають  акт про результати бонітування
овець з висновками та зауваженнями.
     3.13.2.  У  табл.  I  "Відомість породного та класного складу
стада  овець" за результатами бонітування поточного року і минулих
років заноситься інформація про:
     розподіл поголів'я на класи за всіма статево-віковими групами
овець. При обчисленні питомої ваги тварин окремих класів валахи не
враховують.  У  графі  23  враховуються  вівці,  на  яких ведеться
індивідуальні племінний облік та облік продуктивності;
     тварин,  що йдуть перший раз на парування у віці 2,5 року - у
рядку "переярки".
     3.13.3.  У  табл.  II  "Характеристика баранів, маток, ярок і
переярок  за  живою  масою  та  настригом  вовни"  на основі даних
весняного  та осіннього зважування і результатів стриження овець у
поточному році форми N 5-вкз заноситься інформація про:
     живу   масу   тварин   класів   "еліта"  та  I  -  за  даними
індивідуального  обліку;  на  овець II, III, IV класів - за даними
вибіркового зважування;
     середній  настриг  немитої вовни на 1 голову - класів "еліта"
та  I,  за  даними  індивідуального  обліку;  на овець II, III, IV
класів  і  на овець, що не бонітувалися індивідуально, - за даними
поотарного обліку настригу вовни.
     3.13.4.   У   табл.   III   "Характеристика  стада  овець  за
результатами індивідуального бонітування" заноситься інформація за
результатами  індивідуального  бонітування  поточного  та  минулих
років  за  спеціальним  бонітувальним  ключем відповідно до пункту
3.1.5 цієї Інструкції (форма N 5-вкз ) за статево-віковими групами
тварин.
     Розподіл  тварин  за  тониною  (якістю)  вовни проводиться за
брадфордською класифікацією.
     Брадфордська   система   -  це  система,  що  призначена  для
класифікації  однорідної вовни - тонкої та напівтонкої. (Кількість
мотків пряжі довжиною  512  м,  одержаної  з  одного  англійського
фунта/ 453,6  г/  митої  розчесаної  вовни  /топса/.  Число мотків
топса, яке одержують з одного англофунта вовни - якість).
     Середній  річний настриг митої вовни на 1 голову визначається
за процентом виходу чистого волокна.
     3.13.5.    У    табл.   IV   "Характеристика   вівцематок   і
ярок-рекордисток"    зазначається    характеристика    кращих    у
господарстві  за продуктивністю, вовновими якостями та екстер'єром
тварин: 20 маток, 20 переярок і 20 ярок у віці 1 року.
     У таблиці зазначають:
     породу,  рік  народження, ідентифікаційний номер тварини та у
ДКПТ, інформацію про батьків;
     продуктивність  тварини (настриг вовни, жива маса в поточному
році та максимальні показники продуктивності за період життя);
     рік  і  результати  останнього  бонітування  за бонітувальним
ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції.
     3.13.6.   У   табл.   V   "Характеристика  баранів-плідників"
зазначається характеристика баранів-плідників (основні і резервні)
у  віці  2 років і старше, ремонтних і тих, що працюють у власному
стаді.
     У таблиці зазначають:
     породу,  рік  народження,  ідентифікаційний  номер  барана та
номер у ДКПТ;
     інформацію про батьків барана;
     продуктивність тварини (настриг вовни і живу масу в поточному
році та максимальні показники за період життя);
     рік і результати останнього бонітування;
     висновки про   результати   перевірки   баранів   за   якістю
потомства -  у  графі  "Результати  перевірки  баранів  за  якістю
потомства";
     закріплення баранів за матками.
     Характеристика баранів зазначається в такій послідовності:
     основні барани для штучного осіменіння;
     резервні барани для штучного осіменіння;
     барани для ручного парування;
     барани у віці 1,5 року для штучного осіменіння;
     барани  у  віці  1,5 року, яких виділили для ремонту власного
стада плідників;
     барани у віці 1,5 року для ручного парування.
     3.13.7.  У  табл.  VI  "Календарний  план  племінної  роботи"
зазначають  перелік,  обсяги та послідовність проведення племінної
роботи зі стадом з визначенням виконавців.
 
     3.14.   Форма   N  6-всм  "Відомість  якісного  складу  стада
смушкових  овець  за  20__  рік".  Форма призначена для накопичена
інформації щодо якісного складу стада смушкових овець.
     У формі зазначають:
     наявність  поголів'я,  статево-вікові  групи тварин, розподіл
поголів'я тварин, їх питому вагу за класами та смушковими типами;
     середню живу масу перед осіменінням та вгодованість.
 
     3.15.   Форма   N   7-вкз  "Акт  N__  про  підсумки  класного
бонітування  овець (кіз) від "__"__ 20__ року". Форма заповнюється
у  товарних  господарствах  комісією з бонітування овець на основі
форми N 5-вкз після закінчення бонітування овець (кіз).
     У формі зазначають:
     породу;
     розподіл  пробонітованого  поголів'я  дорослих  овець (кіз) і
молодняку за класами;
     призначення  баранів  (цапів)  (основні  плідники,  резервні,
пробники), спосіб використання;
     поголів'я для реалізації;
     стан  вгодованості  та  вовнового  (пухового)  покриву  овець
(кіз).
 
     3.16.  Форма  N  8-всм "Акт N__ про ягніння смушкових овець з
"__"  __  до  "__" __ 20__ року". Форма призначена для накопичення
інформації про хід та наслідки ягніння овець смушкових порід.
     3.16.1. У табл.  I "Результати ягніння" заноситься інформація
про:
     дату  ягніння,  наявність  вівцематок  на  початок  року і на
початок ягніння;
     кількість вівцематок, що ягнилися;
     кількість   одержаних  ягнят  під  час  нормального  ягніння,
абортів, викиднів;
     загибель та доріз суягних вівцематок;
     одержання приплоду;
     забій живих ягнят на смушки;
     кількість пробонітованих та непробонітованих ягнят.
     3.16.2. У табл.  II "Відправлення ягнят  на  забійний  пункт"
заноситься інформація про:
     дату відправлення ягнят для забою на смушки;
     номер накладної;
     забарвлення ягнят;
     відправлення  поголів'я (живі, мертвонароджені тощо) ягнят на
забій;
     ягнят, що вибули після бонітування;
     кількість викиднів, випоротків з товарною шкуркою.
 
     3.17.  Форма  N  9-вкз  "Відомість  закріплення  плідників за
матками  на  період  парування  (осіменіння)  за  20__ рік". Форма
призначена  для  накопичення інформації щодо закріплення плідників
за матками на період парування (осіменіння).
     У формі зазначають:
     прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;
     інформацію   про   маток,  до  яких  проводиться  закріплення
(порода,  вік, клас (за результатами бонітування), кількість маток
в отарі, з них закріплено за бараном (цапом);
     дату про початок парування (осіменіння);
     інформацію про закріплених плідників (ідентифікаційний номер,
інформацію  про  батьків,  рік народження, результати бонітування,
продуктивність,  якість  спермопродукції  (об'єм  еякуляту, оцінка
сперми), призначення (основний, резервний).
 
     3.18.   Форма  N  10-вкз  "Остаточна  відомість  з  парування
(осіменіння)  овець  (кіз)  за  20__  рік".  Форма  призначена для
підсумків    результатів   проведення   парувальної   кампанії   і
заповнюється на підставі даних форм N 3-вкз та N 9-вкз.
     У формі зазначають:
     прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;
     кількість  маток  на  початок парування (осіменіння), породу,
клас, вгодованість та вік;
     дату про початок парування;
     кількість маток,  що парували (осіменяли), кількість парувань
(осіменінь);
     дату закінчення парування (осіменіння);
     кількість   спарованих   маток   із   застосуванням   ручного
парування;
     кількість  спарованих  маток  та  їх питому вагу до загальної
кількості;
     кількість маток, що залишилися яловими;
     ідентифікаційні   номери   закріплених  плідників  (основних;
резервних);
     результативність   парування  (осіменіння)  маток  плідниками
(зазначається   кількість   спарованих   маток  окремо  за  кожним
паруванням у розрізі плідників).
 
     3.19.  Форма  N  11-вкз  "Остаточна  відомість про результати
ягніння  овець  (кіз) за 20__ рік". Форма призначена для підсумків
результатів  ягніння  овець (кіз) і заповнюється на підставі даних
форм N 3-вкз та N 10-вкз.
     У формі зазначають:
     прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана, номер отари;
     породу, вік та клас маток за результатами бонітування;
     дату про початок парування;
     наявність маток на початок року та на початок ягніння;
     кількість маток, що ягнилися, абортували;
     загибель та доріз маток під час ягніння;
     кількість  маток,  що залишились яловими та їх питома вага до
загальної кількості;
     дату про початок ягніння (окоту);
     кількість народжених ягнят (козенят) (живих, мертвих, усього)
та їх питому вагу до кількості маток, що ягнилися;
     загибель   ягнят  під  час  ягніння  та  їх  питому  вагу  до
народжених живими, доріз на смушки;
     наявність  ягнят  на  кінець  ягніння  та  їх  питома вага до
кількості  маток на початок року, на початок ягніння та до тих, що
ягнилися;
     примітки  (наявність  виділення  бруцельозних  маток (голів),
наявність  корости  й  інших захворювань під час ягніння та рівень
годівлі тварин).
 
     3.20. Форма N  12-вкз  "Остаточна  відомість  про  відлучення
ягнят  (козенят)  від  маток  за 20 __ рік".  Форма призначена для
накопичення інформації про результати  вирощування  молодняку  від
народження до  відлучення,  заповнюється  на  підставі  даних форм
N 3-вкз та N 11-вкз.
     У формі  зазначають:
     прізвище, ім'я  та по батькові старшого чабана,  номер отари,
ферми;
     наявність маток на початок року та на початок ягніння;
     народження живих  ягнят  (козенят):  усього,  у  тому   числі
загибель до відлучення, доріз;
     дату відлучення;
     наявність  відлученого  молодняку  та  його  питому  вагу  до
наявності маток, що були на початок року та на початок ягніння;
     середню живу масу 1 голови (кг);
     відлучено  приплоду  -  стать  (баранчик  (цап),  валах, ярка
(кізка), їх живу масу - загальну та середню 1 голови.
 
     3.21.  Форма  N  13-вкз  "Остаточна  відомість про результати
весняного  (осіннього)  стриження  овець  (кіз) за 20_ рік". Форма
призначена для підсумків результатів стриження тварин.
     У формі зазначають:
     прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана;
     номер  отари,  породу  і  породність,  стать,  вік,  клас  за
результатами бонітування;
     кількість  голів  в  отарі  -  на  початок року та стриження,
острижено;
     дату стриження (початок, кінець);

- На главную страницу -




Украина онлайн


Последние новости

Новости в мире

 

Реклама

Реклама




Наша кнопка