Щодо правомірності надання підприємством - нефінансовою установою тимчасової безпроцентної фінансової допомоги фізичній особі, укладення договорів доручення та поруки з іншими підприємствами, а також порядку оподаткування операцій у поручителя та у п...

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                   07.07.2003  N 5966/6/15-1316
 
 
     ДПАУ розглянула   лист   ТОВ   щодо   правомірності   надання
підприємством - нефінансовою  установою  тимчасової  безпроцентної
фінансової допомоги фізичній особі,  укладення договорів доручення
та поруки з іншими підприємствами,  а також порядку  оподаткування
операцій  у поручителя та у повіреного за вказаними договорами і в
межах своєї компетенції повідомляє.
 
     Відповідно до   статті   374   Цивільного   кодексу   України
( 1540-06 ) (далі -  Кодекс)  за  договором  позики  одна  сторона
(позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність
(в оперативне  управління)  гроші  або  речі,  визначені  родовими
ознаками,  а  позичальник  зобов'язується  повернути позикодавцеві
таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
 
     Згідно зі статтею 191 Кодексу ( 1540-06 ) за договором поруки
поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати
за виконання  нею  свого  зобов'язання  в  повному  обсязі  або  в
частині.  Порука  може  забезпечувати лише дійсну вимогу.  Договір
поруки повинен бути  укладений  у  письмовій  формі.  Недодержання
письмової форми тягне недійсність договору поруки.
 
     У статті  386 Кодексу ( 1540-06 ) зазначено,  що за договором
доручення одна сторона  (повірений)  зобов'язується  виконати  від
імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
 
     Порядок оподаткування податком на прибуток доходів, одержаних
поручителем   в  межах  договорів  поруки  та  повіреним  в  межах
договорів   доручення,   встановлено    Законом    України    "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі -  Закон).
До валового доходу поручителя (гаранта) або повіреного включається
доход,  одержаний від дебітора або довірителя у вигляді винагороди
за  видачу поручительств,  гарантій та інших зобов'язань за третіх
осіб як доход,  одержаний від операцій з надання фінансових послуг
відповідно до підпункту 4.1.2 статті 4 Закону.
 
     Щодо надання заявником позики іншим підприємствам чи фізичним
особам, то згідно з підпунктом 4.1.6 статті 4 Закону ( 334/94-ВР )
податкові   зобов'язання  особи,  що  надала  поворотну  фінансову
допомогу,  не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному
отриманні.
 
     Що стосується  укладення  вищевказаних  договорів в контексті
Закону України від 12.07.2001 р.  N  2664-III  (  2664-14  )  "Про
фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг"
(далі - Закон N 2664),  то статтею 1 Закону N 2664  визначено,  що
фінансова  послуга  -  це  операції  з  фінансовими  активами,  що
здійснюються в інтересах третіх осіб  за  власний  рахунок  чи  за
рахунок цих осіб,  а у випадках,  передбачених законодавством, - і
за рахунок залучених від інших осіб  фінансових  активів  з  метою
отримання  прибутку  або  збереження  реальної вартості фінансових
активів.
 
     Згідно зі статтею 4 Закону N 2664 (  2664-14  )  до  переліку
фінансових  послуг  включено  операції  з надання коштів у позику,
надання  гарантій  та   поручительств   та   інші   операції,   що
відповідають  критеріям,  визначеним  у  пункті  5  частини першої
статті 1 Закону  N  2664.  Таким  критеріям,  зокрема,  відповідає
договір доручення по операціях з фінансовими активами.
 
     Статтею 5 Закону N 2664 ( 2664-14 ) встановлено, що фінансові
послуги надаються фінансовими установами,  а також,  якщо це прямо
передбачено   цим   Законом,   фізичними   особами   -  суб'єктами
підприємницької діяльності.
 
     Можливість та   порядок  надання  окремих  фінансових  послуг
юридичними  особами,  які  за  своїм  правовим   статусом   не   є
фінансовими      установами,      визначаються     законами     та
нормативно-правовими  актами  державних  органів,  що   здійснюють
регулювання  діяльності  фінансових  установ  та ринків фінансових
послуг, виданими в межах їх компетенції.
 
     Таким державним органом,  зокрема,  на  сьогодні  є  Державна
комісія  з регулювання ринків фінансових послуг України,  створена
відповідно до   Указу   Президента   України   від  11.11.2002  р.
N 1153/2002 ( 1153/2002 ),  що є спеціально уповноваженим  органом
виконавчої  влади  у  сфері  регулювання ринків фінансових послуг,
якій  доручено  забезпечити  прийняття   актів,   необхідних   для
реалізації Закону N 2664 ( 2664-14 ).
 
     Водночас зазначаємо,   що   спільною   постановою    Кабінету
Міністрів України та Національного банку України від 28.08.2001 р.
N 1124  (  1124-2001-п  ) "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки
фінансових заходів з відмивання грошей" позики, фінансові гарантії
та зобов'язання віднесено до переліку видів фінансової діяльності,
яка ведеться організаціями, що не є фінансовими установами.
 
     З урахуванням   викладеного   вважаємо   за  можливе  надання
підприємствами,  що не мають статусу  фінансової  установи,  іншим
суб'єктам    підприємницької    діяльності    позик    (тимчасової
безпроцентної фінансової допомоги), гарантій та поручительств.
 
 Заступник Голови                                           Ю.Гриб