Про стягнення прибуткового податку

                СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            20.03.2003
 
                             (Витяг)
     Судова палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду України
<...>,
     розглянувши у  судовому засіданні справу за позовом державної
податкової інспекції у Мінському районі м.  Києва до Н-ка І.Р. про
стягнення прибуткового податку, встановила:
     У листопаді   2001   року   державна  податкова  інспекція  у
Мінському (нині - Оболонському) районі м. Києва звернулася до суду
з   зазначеним  позовом,  посилаючись  на  те,  що  відповідно  до
декларації про доходи,  одержані за період з 1 січня по 31  грудня
2000  року,  відповідач  отримав за основним місцем роботи доход у
розмірі 99134,9 грн. та не за основним місцем роботи 1315,0 грн. і
за  кордоном  22500  доларів  США,  що  за  офіційним  курсом  НБУ
становить  124618,5  грн.  При  цьому  сума   утриманого   податку
становить  відповідно  36217,0  грн.  та  263,04  грн.  З  доходу,
одержуваного за  кордоном,  прибутковий  податок  не  утримувався.
Посилаючись на те, що Н-к Р. І. мав заборгованість перед державним
бюджетом,  позивач просив стягнути з нього 50106,56 грн.  в  доход
держави.
     Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19.12.2001,
залишеним  без  змін  ухвалою  апеляційного  суду  м.  Києва   від
17.06.2002, в задоволенні позову відмовлено.
     У касаційній    скарзі   державна   податкова   інспекція   в
Оболонському  районі  м.  Києва  ставить  питання  про  скасування
постановлених  по  справі  судових  рішень,  мотивуючи свою вимогу
порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга піддягає задоволенню з таких підстав.
     Постановляючи рішення про  відмову  в  позові,  місцевий  суд
виходив з того,  що Н-к І.Р.  розпочав процедуру адміністративного
оскарження,  яка  на  дату  подачі  позову,  а   також   на   дату
постановлення судового рішення ще не закінчилась.  Апеляційний суд
визнав такі висновки обгрунтованими.
     Однак погодитись з цим не можна.
     Згідно зі ст. 251 ЦПК України ( 1502-06 ) при розгляді справи
про   стягнення  з  громадян  недоїмки  по  податках  суд  повинен
перевірити:  чи передбачений  законом  даний  вид  платежу;  чи  є
законні  підстави  для стягнення з громадянина даного платежу;  чи
додержано  органами  стягнення   встановленого   законом   порядку
притягнення  громадянина  до  платежу;  чи взято до уваги органами
стягнення пільги в разі,  якщо за законом громадянин має право  на
них.
     Якщо у  суду  виникнуть  сумніви  в  правильності  обчислення
розміру платежу,  він своєю ухвалою зупиняє провадження у справі і
надсилає матеріал органові стягнення для перевірки.  Провадження у
справі  відновлюється  після перерахунку платежу органом стягнення
або підтвердження заяви про стягнення його вищестоящим органом.
     В зв'язку з цим,  висновки суду про те,  що позовні вимоги не
знайшли    свого    підтвердження,    не   можуть   бути   визнані
обгрунтованими,  оскільки зроблені всупереч вимогам Закону України
"Про   порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та ст.  251
ЦПК України ( 1502-06 ).
     Враховуючи вищезазначене,  керуючись  ст.  334  ЦПК   України
( 1503-06  ),  Судова  палата  у цивільних справах Верховного Суду
України У Х В А Л И Л А:
     Касаційну скаргу    державної    податкової    інспекції    у
Оболонському районі м. Києва задовольнити.
     Рішення Оболонського  районного суду м.  Києва від 19.12.2001
та ухвалу апеляційного суду м.  Києва від 17.06.2002 скасувати,  а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 "Закон & Бізнес",
 N 23, 7 червня 2003 р.