Щодо питання про особливості сплати громадянами-підприємцями прибуткового податку в фіксованому розмірі з придбанням патенту

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
                             Л И С Т
                  12.07.2002  N 10909/7/17-0517
 
     ДПА України   розглянула   питання,   викладені  у  листі,  і
повідомляє.
     Декретом КМУ  від  26.12.92  р.  N  13-92  (  13-92  )   "Про
прибутковий  податок  з  громадян",  зі  змінами  та доповненнями,
внесеними, зокрема,  Законом України від 13.02.98 р.  N  129/98-ВР
( 129/98-вр ) (далі - Декрет),  установлено (ст.14), що фізособа -
суб'єкт підприємницької діяльності при  провадженні  діяльності  з
продажу  товарів  і  надання  супутніх  такому  продажу  послуг на
ринках,  сплачуючи згідно з чинним законодавством  ринковий  збір,
має   право   самостійно   обрати  спосіб  оподаткування  доходів,
одержаних від цієї  діяльності,  за  фіксованим  розміром  податку
шляхом придбання патенту при додержанні відповідних умов,  а саме:
кількість осіб,  які перебувають у трудових відносинах з платником
фіксованого  патенту,  включаючи  членів  його  сім'ї,  які беруть
участь у підприємницькій діяльності,  не перевищує п'яти;  валовий
доход  такої  фізособи від самостійного здійснення підприємницької
діяльності або  з  використанням  найманої  праці  за  останні  12
календарних  місяців,  що  передують місяцю придбання патенту,  не
перевищує семи тисяч нмдг (119000 грн.).
     Розміри   фіксованого   податку   встановлюються  відповідною
місцевою  радою  залежно  від  територіального  розташування місця
торгівлі  і  не  можуть  бути менше  ніж 20 грн. та більше ніж 100
грн.   за   календарний   місяць   для  громадян,  які  здійснюють
підприємницьку діяльність самостійно.
     У разі   коли   платник    фіксованого    податку    здійснює
підприємницьку  діяльність  з  використанням найманої праці або за
участю у підприємницької  діяльності  членів  його  сім'ї,  розмір
фіксованого податку,  установлений місцевою радою для самостійного
здійснення ним підприємницької діяльності, збільшується для такого
платника  на 50%  за кожну особу,  оскільки збільшується саме база
оподаткування для такого платника.
     Платником фіксованого   податку   є   фізособа   -    суб'єкт
підприємницької  діяльності.  Особи,  які  перебувають з платником
фіксованого податку в трудових  відносинах,  отримують  від  нього
відповідну   винагороду  (зарплату)  за  виконану  роботу,  яка  є
об'єктом оподаткування,  і кількість найманих осіб лише впливає на
розмір  фіксованого  податку,  який  сплачує ця фізособа - суб'єкт
підприємницької діяльності з доходів, одержаних як самостійно, так
і за допомогою найманих осіб.
     Трудові відносини  громадян  регулюються Кодексом законів про
працю України ( 322-08  ),  Законом  України  "Про  оплату  праці"
( 108/95-вр ) та іншими нормативними актами з цього питання.
     Укладання фізособами  - суб'єктами підприємницької діяльності
договорів з громадянами на використання їх  праці  для  здійснення
підприємницької   діяльності   встановлено   Законом  України  від
07.02.91 р.  N 698-XII ( 698-12  )  "Про  підприємництво"  (ст.9).
Укладання з громадянином трудового договору (контракту,  угоди) на
використання його праці зобов'язує підприємця забезпечувати  умови
та  охорону  праці,  її  оплату  не  нижче встановленого в державі
мінімального рівня,  а також інші соціальні гарантії відповідно до
чинного законодавства.
     Згідно зі  ст.48 Кодексу законів про працю України ( 322-08 )
з урахуванням змін,  внесених  Законом  України  від  24.12.99  р.
N 1356-XIV  (  1356-14 ) "Про внесення змін до Кодексу законів про
працю України",  фізособи,  поряд  з  підприємствами,  установами,
організаціями,   мають  право  ведення  трудових  книжок  на  всіх
працюючих у нього понад п'ять днів працівників.
     Укладений у письмовій формі трудовий договір між фізособою  -
суб'єктом    підприємницької    діяльності   і   працівником,   що
зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем  проживання
підприємця   у   порядку,   визначеному   Міністерством  праці  та
соціальної політики України (ст.24-1 КЗпП ( 322-08  )  у  тижневий
строк  з  моменту  фактичного  допущення  працівника до роботи,  є
підставою  для  ведення  фізособою  -  суб'єктом   підприємницької
діяльності  трудової  книжки найманого працівника у разі, якщо цей
найманий працівник не має місця роботи,  де вже  ведеться  трудова
книжка.
     З метою  створення  умов,  які  б  дозволяли  найманій  особі
записом у трудовій книжці підтвердити факт своєї роботи у фізособи
-  суб'єкта  підприємницької  діяльності,  Міністерством  праці та
соціальної політики  України  (наказ  від  08.06.2001  р.  N   260
( z0554-01  )  було  розроблено  та  затверджено  окремий механізм
порядку укладення трудового договору між працівником і фізособою -
суб'єктом підприємницької діяльності,  форму трудового договору та
порядок його реєстрації у державній  службі  зайнятості,  а  також
внесено  відповідні  доповнення щодо ведення трудових книжок таких
працівників до Інструкції про порядок ведення трудових  книжок  на
підприємствах, в установах і організаціях ( z0110-93 ).
     Статтями 9,  12,  14 та 19 Декрету ( 13-92 ) на підприємства,
установи та організації всіх форм власності та фізосіб - суб'єктів
підприємницької  діяльності  (незалежно  від обраного ними способу
оподаткування доходів від здійснення підприємницької  діяльності),
які провадять виплати громадянам,  покладено обов'язок своєчасно і
в повному обсязі нараховувати,  утримувати  та  перераховувати  до
бюджету   суми   податку   з   доходів   громадян,  що  підлягають
оподаткуванню.  До цих статей зміни стосовно фізосіб  -  платників
фіксованого податку не вносилися,  тому вони повинні нараховувати,
утримувати і  перераховувати  до  бюджету  прибутковий  податок  з
доходів, що сплачуються ними найманим працівникам.
     Порядок оподаткування  прибутковим податком доходів громадян,
зокрема  і  тих,  що  отримуються  їх  від  фізосіб  -   суб'єктів
підприємницької діяльності, в тому числі від платників фіксованого
податку за трудовим договором,  викладено у  відповідних  розділах
Декрету  (  13-92  )  залежно  від  того,  чи є робота за трудовим
договором основним місцем роботи  такого  працівника  (з  веденням
фізособою  -  суб'єктом підприємницької діяльності трудової книжки
на найманого працівника) чи не основним місцем роботи.
     Як видно  із  листа  та  як  свідчать  матеріали   перевірки,
надіслані ДПА у області, під час перевірки працівниками державного
податкового органу  підприємницької  діяльності  громадянина  було
виявлено ненарахування,  неутримання та неперерахування до бюджету
сум  прибуткового  податку  з   доходів,   виплачуваних   найманим
працівникам,   за   що   чинним   законодавством   передбачена  як
адмінвідповідальність,  так і застосування  штрафних  (фінансових)
санкцій.
 
 Заступник Голови                                        В.Копилов
 
 "Бізнес-Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації",
 N 6 (525), 10 лютого 2003 року.