Законы Украины

Реклама

Новости (в мире)

 

Про проект "Український Банківський Союз"

По состоянию на 27 марта 2007 года

- На главную страницу -


 
                    НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
                Департамент пруденційного нагляду
 
 N 43-112/2592 від 28.09.99
     м.Київ
 
 vd990928 vn43-112/2592
                                                Комерційним банкам
 
 
 
     Національний банк України повідомляє,  що у зв'язку з тим, що
існуючий рівень капіталізації  більшості  українських  комерційних
банків  не відповідає тій ролі,  що відводиться банкам у країнах з
ринковою економікою,  а наявність на ринку банків з  малим  рівнем
капіталізації  несе  в  собі потенційний ризик системної кризи для
усієї банківської системи,  було  розроблено  проект  "Український
Банківський  Союз"  і прийнято рішення про створення Робочої групи
для  опрацювання  питань  створення   "Українського   Банківського
Союзу".
     Пропонуємо розглянути проект "Український Банківський Союз".
     Пропозиції та  зауваження,  а  також заявки на вступ до цього
об'єднання  необхідно  направляти  до  управління  методології  та
координації банківського нагляду та співробітництва з міжнародними
світовими установами Департаменту пруденційного нагляду  за  такою
електронною адресою: NADZ@U0H2.
 
 Заступник Голови Правління                             О.І.Кірєєв
                                                  Додаток 1
              Проект "Український Банківський Союз"
     Мета проекту  -  створення  на  основі  об'єднання  невеликих
банків,  яким загрожує  позбавлення  окремих  пунктів  банківської
ліцензії  у високоліквідну кредитно-фінансову установу із  значним
рівнем капіталізації,  яка забезпечуватиме  надання  максимального
спектру  високоякісних  банківських послуг існуючим та потенційним
клієнтам та гарантуватиме збереження їх коштів.
           Доцільність та передумови реалізації проекту
     Існуючий рівень капіталізації українських комерційних  банків
(за   винятком  незначної  кількості  крупних  кредитно-фінансових
установ) не відповідає тій ролі, що відводиться банкам у країнах з
ринковою економікою.  Більш того наявність на ринку банків з малим
рівнем капіталізації несе в собі потенційний ризик системної кризи
для усієї банківської системи.
     Останнім часом ця ситуація ще більше загострилась  у  зв'язку
із  значним  падінням  курсу  гривні до вільноконвертованих валют.
Станом на початок травня 1999 року більш ніж 50 комерційних банків
мали  рівень  капіталу недостатній (згідно з мінімальними вимогами
НБУ) для виконання раніше  наданих  їм  повноважень  на  виконання
окремих  видів  операцій,  що  потребують ліцензування.  При цьому
сукупний капітал цих банків складає майже 470 млн.грн., а загальні
активи - до 1 млрд.грн.
     Слід зауважити, що деякі з цих банків своєчасно вжили заходів
щодо виправлення становища,  і є впевненість в тому,  що ці заходи
будуть реалізовані.  Однак у  переважної  більшості  малих  банків
наявних  джерел витримати "гонку за капіталом" немає,  оскільки їх
власний  прибуток  дуже   незначний,   а   можливість   проведення
додаткової  емісії  нереальна  за умови слабкого фінансового стану
потенційних  внутрішніх  інвесторів   та   загальної   відсутності
інтересу з боку зовнішніх інвесторів.
     За самими оптимістичними оцінками для майже 20 діючих  банків
найближчим  часом  будуть  переглянуті  їх  банківські  ліцензії і
вилучені деякі з тепер дозволених операцій. Між тим, за усіма цими
банками   стоїть   значна   кількість   клієнтів,   які   у   разі
неспроможності банку надавати відповідні послуги,  вимушені будуть
піти  з банку.  Оскільки це,  як правило,  найбільш крупні клієнти
банку,  то банк неминуче втратить ресурсну  базу  і  швидко  стане
неплатоспроможним,  що  призведе  до  відповідних фінансових втрат
серед його кредиторів,  в тому числі - й інших банків. Ця ситуація
може   швидко  вийти  з-під  контролю  і  призвести  до  системної
банківської кризи.
     Таким чином,  існуючу  проблему  можна сформулювати наступним
чином:  "Як уникнути  системної  банківської  кризи  в  результаті
вилучення деяких пунктів банківської ліцензії?";  "Як  гарантовано
забезпечити підвищення капіталізації малих та середніх банків  без
ризику їх закриття?".
     Відповіддю на це може стати запропонований  проект  створення
на  базі  об'єднання  існуючих  малих  банків крупної за розмірами
капіталу та  активів  кредитно-фінансової  установи  -  Об'єднання
комерційних  банків "Український Банківський Союз" (робоча назва -
УБС).
                   Оцінка ефективності проекту
     Якщо розглядати банки,  що найближчим часом неминуче втратять
частину своїх ліцензій,  як потенційних членів УБС, то їх сукупний
капітал сьогодні складає понад  85  млн.грн.  (і  якщо  об'єднання
відбудеться, то це буде сьомий за розміром капіталу банк України).
Сумарні активи цих банків складають понад 300  млн.грн.  Кількість
корпоративних  клієнтів - щонайменше 5 тис.  підприємств.  Сукупна
мережа покриває більшість регіонів України.
     Економічна  доцільність  проекту  базується   на   тому,   що
більшість з банків-потенційних членів УБС не є збитковими, а деякі
з них  у  1998  році  мали  навіть  непогані  прибутки.  Поєднавши
потенціал цих банків, їх загальна економічна ефективність  повинна
зрости за рахунок наступних факторів:
     - буде    створена    нова    високоліквідна    та    надійна
кредитно-фінансова установа з підвищеним рівнем капіталізації;
     - консолідоване   забезпечення   виконання    резервних    та
нормативних вимог НБУ;
     - висока маневровість власними кредитними ресурсами  у  межах
системи,  та  нові  можливості  зовнішнього залучення коштів (чого
зараз позбавлені малі банки);
     - більш надійний захист інтересів кредиторів і вкладників, що
дасть можливість додатково залучити фінансові ресурси;
     - підвищиться загальна спроможність кредитування, що критично
важливо для крупних підприємств та великих проектів;
     - впровадиться уніфікована система контролю за фінансовими та
кредитними ризиками та централізована система розподілу ресурсів і
надання кредитів;
     - підвищиться загальний рівень та якість банківських послуг з
одночасним зниженням їх собівартості;
     - знизиться рівень загальних витрат за рахунок  централізації
виконання ряду операцій та послуг;
     - можливість надання максимально широкого спектру послуг  для
клієнтів  усіх  банків-учасників  УБС  (як  альтернатива  існуючій
перспективі  їх  скорочення   відносно   теперішнього   обмеженого
переліку послуг, що надаються цими банками).
     Вищенаведений перелік   основних    переваг    проекту,    що
забезпечують  його економічну ефективність,  не є вичерпним і може
бути доповненим в процесі детальної розробки проекту.
     Окремо слід  зауважити,  що  сама  ідея  не  є чимось новим у
світовій практиці і була успішно  реалізована  в  деяких  країнах.
Одним  з  найбільш  схожих  з  нашим  випадком  успішних прикладів
об'єднання банків було утворення  в  Австрії  "Райфанзенбанку"  та
створення  у  Німеччині  системи "Ландесбанків".  Є також декілька
прикладів в інших країнах.  Деякі  з  позитивно  зарекомендувавших
себе принципів та практичних заходів, що були реально впроваджені,
враховані в цьому проекті (з урахуванням специфіки України).
                   Принципи функціонування УБС
     Ключовим принципом   функціонування    УБС    є    формування
консолідованого  капіталу  за рахунок об'єднання капіталів окремих
членів союзу.  Юридично це може  бути  забезпечено  шляхом  злиття
капіталів  усіх  членів до УБС (як нової організаційної структури)
або входження кожним з членів своїм капіталом до однієї з існуючих
структур і перетворення останньої в УБС.
     Обидва варіанти  передбачають  централізацію  виконання  ряду
функцій  в  Центральному  Операційному  Управлінні  УБС  (яке може
функціонувати як на технічній базі одного з діючих членів УБС, так
і бути створено окремо). Функції, що підлягають централізації:
     - казначейство (усі  операції  на  ринках  грошей,  валют  та
капіталів) і бек-офіс (бухгалтерське супроводження цих операцій та
інше);
     - формування  політики  та  поточне  управління  активами  та
пасивами (централізований кредитний комітет);
     - поточний та перспективний аналіз кредитних ризиків;
     - усі види зовнішніх платежів (єдиний  коррахунок  в  НБУ  та
інших банках);
     - кореспондентські відносини з іноземними банками;
     - розробка та впровадження нових послуг;
     - кастодіальні послуги;
     - випуск власних цінних паперів, векселів тощо;
     - надання  гарантій,  випуск,   рамбусування   та   виконання
акредитивів;
     - забезпечення виконання вимог НБУ щодо формування  загальних
та спеціальних резервів;
     - загальна звітність до НБУ та інших установ;
     - загальний внутрішній аудит та контроль за додержанням вимог
закону з боку банків-членів УБС;
     - централізоване матеріально-технічне забезпечення.
     Специфічною особливістю Центрального Операційного  Управління
є те,  що його клієнти - це банки,  що входять до УБС, та банки, з
якими УБС має  фінансові  стосунки.  Обслуговування  корпоративної
клієнтури  та  громадян  проводиться безпосередньо банками-членами
УБС на місцях.
     Виходячи з цього, функціями банків-членів УБС будуть:
     - розрахунково-касове обслуговування клієнтів;
     - вкладні операції (при централізованому обмеженні ставок);
     - формування   власної   тарифної   політики,   виходячи   із
собівартості послуг та кон'юнктури ринку;
     - підготовка заявок на великі кредити та відкриття  кредитних
ліній для своїх клієнтів;
     - кредитування в межах централізовано встановлених лімітів;
     - кредитний  контроль  за  поверненням  коштів  та реалізація
заставленого майна;
     - неторговельні операції;
     - просунення нових послуг УБС серед своїх клієнтів;
     - виконання  контролюючих  функцій  уповноваженого  банку  по
міжнародних платежах;
     - інші  операції,  безпосередньо  пов'язані з обслуговуванням
корпоративних клієнтів та громадян.
            Організаційні заходи по реалізації проекту
     Суттєвим моментом  при  злитті  капіталів  різних  банків   є
визначення  реальної  вартості  кожного банку з урахуванням якості
його активів та позабалансових зобов'язань.  При  цьому  необхідно
забезпечити прозорість і прийнятність процедур розрахунку реальної
вартості    капіталу    для    діючих    акціонерів    потенційних
банків-учасників УБС.
     Пропонується застосувати такий загальний підхід:
     1. Серед усіх активів та позабалансових зобов'язань визначити
обсяг сумнівних та безнадійних,  а також загальний обсяг ризику по
інших активах.
     2. Розрахунково визначити чистий капітал банку, віднявши суму
згідно з п.1 від балансової суми капіталу.
     3. Сформувати на  балансі  за  рахунок  капіталу  спеціальний
резерв для провізії сумнівних та безнадійних активів.
     4. Визначити чисту вартість акції банку шляхом  ділення  суми
чистого капіталу на суми Статутного фонду.
     5. Визначити загальний обсяг Статутного фонду УБС, виходячи з
сумарного чистого капіталу банків-учасників.
     6. Провести   обмін   акцій   УБС   на   акції   кожного    з
банків-учасників,  виходячи  з  чистої  вартості акцій  конкретних
банків.
     7. Консолідувати баланси банків-учасників.
     Найбільш критичним у запропонованому  підході  є  порядок  та
критерії віднесення активів до сумнівних та безнадійних. Для того,
аби оцінка можливої провізії активів  була  об'єктивною  треба  до
процесу  її  визначення залучити,  як незалежних експертів,  так і
фахівців усіх потенційних банків-учасників УБС.
     Крім того,  попередньо  необхідно забезпечити згоду Загальних
зборів акціонерів банків-учасників проекту на входження до УБС.
     Якщо проект  УБС  буде  прийнятим  і  почне  реалізовуватись,
необхідно також забезпечити можливість входження  до  нього  нових
учасників із збереженням загальних процедур та порядку.
     Для реалізації проекту повинна бути створена робоча група, до
якої  треба залучити представників потенційних банків-учасників, а
також Асоціації комерційних банків України.  Практичним  завданням
цієї  групи  має  стати  розробка  принципів  і процедур входження
банків до УБС.
     Ті з банків, що вирішать прийняти участь в реалізації проекту
повинні розробити Статут  та  інші  документи,  включно  внутрішні
нормативні документи та положення УБС з ключових питань діяльності
цієї  установи.  Особливо  це  стосується   Кредитного   комітету,
Казначейства та відповідних регламентів.
     Наступним кроком повинно стати практичне об'єднання  (хай  на
першому  етапі  -  невеликої  кількості)  банків  в  УБС і початок
практичної роботи.  Одночасно з цим треба продовжувати  роботу  по
залученню  нових членів УБС.  Практичним стимулом до цього повинна
стати ефективна робота нового утворення.
     Підготовчий етап    може    бути    проведений    у    термін
вересень-жовтень, а безпосереднє об'єднання - відбутись  до  кінця
1999 року.




- На главную страницу -




Украина онлайн


Последние новости

Новости в мире

 

Реклама

Реклама




Наша кнопка