ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 22-112/10-3247 від 11.07.95
м.Київ
vd950711 vn22-112/10-3247
Державній податковій інспекції
по Черкаській області
( Лист відкликано на підставі Листа ДПА
N 2868/7/23-5317 ( v2868225-02 ) от 18.02.2002 )
У Головній державній податковій інспекцій України розглянуто
вашого листа від 22.06.95 N 22-110/1476.
Повідомляємо, що відповідно до інструкції Національного банку
України від 16.06.94 N 139 ( v0085500-94 ) із змінами і
доповненнями від 22.02.95 "Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах
відстрочки платежів чи поставок" валютна виручка від здійснення
експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на
валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках
України, і тільки на ті, які зазначені в контрактах з іноземними
партнерами, і підлягає використанню в порядку, встановленому
законодавством. Частина виручки згідно з Декретом Кабінету
Міністрів України від 19.02.93 N 16-93 "Про тимчасовий порядок
використання надходжень в іноземній валюті" підлягає обов'язковому
продажу через уповноважені банки на міжбанківському валютному
ринку України у порядку, встановленому Національним банком
України.
Для встановлення дієвого контролю за здійсненням розрахунків
у іноземній валюті по імпортних операціях, уповноважені банки при
списанні коштів з валютного рахунку резидента зобов'язані вимагати
від останнього документи, які б підтверджували мету операції. У
випадку, коли резидентом здійснюється авансовий платіж чи
попередня оплата за продукцію, яка імпортується в Україну,
уповноважений банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному
для цієї мети журналі, в якому фіксується дата перерахування
коштів, найменування постачальника продукції, дата та номер
контракту, граничний строк надходження продукції із-за кордону на
адресу резидента, виходячи із законодавчо встановлених термінів та
дата фактичного надходження продукції, яка проставляється на
підставі реєстрів вантажних митних декларацій. Після одержання
зазначених реєстрів уповноважені банки вимагають від своїх
клієнтів копію вантажної митної декларації з тим, аби
переконатися, що продукція надійшла у повному обсязі згідно з
контрактом.
Виходячи з наведеного, у разі отримання виручки у іноземній
валюті не підприємством-експортером, або товарів по імпорту не
підприємством, що здійснило попередню оплату або виставило вексель
на користь постачальника продукції (робіт, послуг), а іншим
резидентом України, після закінчення законодавчо встановлених
термінів розрахунків слід нараховувати відповідну пеню
підприємству, що експортувало продукцію, або здійснило попередню
оплату.
Відповідно до Закону України від 16.04.91 N 959-XII
( 959-12 ) "Про зовнішньоекономічну діяльність" з наступними
змінами та доповненнями імпорт товарів визначається як закупка
товарів у іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та
їх ввезення на територію України. Виходячи з наведеного,
представлення імпортером документів, що засвідчують фактичне
ввезення товарів на територію України (наприклад,
товарно-супровідні документи з відміткою митних органів про
перетин кордону України, митна декларація на зберігання товару на
митному складі), слід враховувати при визначенні законодавчо
встановлених термінів здійснення імпортних операцій.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про Державний бюджет
України на 1995 рік" ( 126/95-вр ) податковим органам надано право
за підсумками документальних перевірок безпосередньо стягувати з
резидентів, які порушують терміни, передбачені статтями 1 і 2
Закону України від 23.09.94 N 185/94-вр "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті", відповідну пеню. Тому, при
повідомленні уповноваженими банками державних податкових інспекцій
за місцем реєстрації резидента про нарахування пені, розпорядження
на безакцептне списання пені з рахунку резидента слід видавати на
підставі власних документальних перевірок.
Щодо вашого запитання по застосуванню у практичній роботі
Указу Президента України від 27.01.95 N 84/95 "Про регулювання
бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної
діяльності" повідомляємо, що Головною державною податковою
інспекцією України з цього питання зроблено запит на адресу
юридичного управління Адміністрації Президента України. Після
отримання відповіді Адміністрації обласним податковим інспекціям
будуть надані відповідні роз'яснення.
Відповідно до інструкції Національного банку України від
16.06.94 N 139 із змінами і доповненнями від 24.02.95 "Про порядок
здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними
операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок" у разі
неможливості одержання резидентом валютної виручки чи продукції
від іноземного партнера у зв'язку з його неспроможністю виконати
свої зобов'язання за укладеними контрактами моментом припинення
застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата
списання дебіторської заборгованості, за якою минув термін
позовної давності, на збитки підприємства.
Якщо до закінчення строку позовної давності погашення
дебіторської заборгованості резидентом поданий до відповідного
суду позов на іноземного партнера щодо неперерахування валютних
коштів або не здійснення поставок по імпорту в установлені
терміни, то з моменту повідомлення судом резидента про взяття
позову до виконання призупиняється нарахування пені.
Остаточне рішення з цього питання приймається з урахуванням
постанови суду. При цьому, у разі визнання судом, що у порушенні
термінів розрахунків винне українське підприємство, пеня з нього
стягується за весь час з моменту порушення законодавчо
встановлених термінів розрахунків, враховуючи і час розгляду
справи у суді.
Заступник начальника,
начальник Валютної інспекції А.В.Богдан
| 
