СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
27.11.1991
(Витяг)
О. О. Ц. пред'явила позов до О. І. Ц., В. К. та О. В. Ц. про
визнання договору дарування автомобіля недійсним і визнання права
власності на нього. Позивачка зазначала, що її син перебував у
шлюбі з О. В. Ц., бабуся якої як інвалід могла придбати для неї за
пільговою чергою автомобіль. З цією метою О. О. Ц. зняла зі свого
особового рахунку в Ощадбанку 10 тис. крб., оформила чек на суму
8900 крб. на ім'я бабусі відповідачки, передала його синові і він
на ім'я бабусі придбав автомобіль, який та подарувала онуці. До
участі в справі за клопотанням позивачки у зв'язку зі зміною нею
позовних вимог був притягнутий батько відповідачки В. К. Змінивши
підстави позову, О. О. Ц. просила стягнути з відповідачів вартість
понесених нею витрат на придбання автомобіля.
Рішенням судової колегії в цивільних справах Черкаського
обласного суду в позові відмовлено.
У касаційній скарзі О. О. Ц. просила скасувати рішення суду,
а справу направити на новий розгляд, посилаючись на
безпідставність висновків суду, який не врахував, що автомобіль
був придбаний на її кошти і дарувати його без її згоди онуці
бабуся не могла.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
касаційну скаргу залишила без задоволення і в ухвалі про залишення
рішення без зміни вказала на таке.
Судом встановлено, що бабуся відповідачки придбала в
Черкаському обласному центрі "Автовазтехобслуговування"
автомобіль, який подарувала своїй онуці, а незабаром померла.
Після її смерті син - відповідач у справі спадщини не приймав. За
таких обставин висновок суду про те, що договір дарування укладено
з додержанням вимог закону, відповідає зібраним у справі доказам,
і сама позивачка відмовилася від вимог про визнання його
недійсним.
Що ж до вимог про відшкодування вартості автомобіля і
стягнення 8900 крб., переданих для його придбання, то суд
обгрунтовано залишив їх без задоволення, оскільки згідно зі ст.
556 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) за боргами спадкодавця
відповідають лише спадкоємці, які прийняли спадщину. Відповідач
після смерті матері спадщини не приймав, тому і не повинен нести
відповідальності.
За таких обставин підстав для перегляду судового рішення
судова колегія Верховного Суду України не встановила.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3
(частина 2), 1995 р.
| 
