СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
05.03.1980
(Витяг)
П. пред'явила позов до В. про відшкодування шкоди, заподіяної
каліцтвом. Позивачка зазначала, що відповідач, керуючи
автомашиною, належною йому на праві особистої власності, внаслідок
порушення правил дорожнього руху наїхав на неї і завдав тяжких
тілесних ушкоджень. За це В. засуджено Ірпінським міським народним
судом за ч. 2 ст. 215 КК ( 2002-05 ).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи П. втратила 100
процентів професійної і 60 процентів загальної працездатності,
визнана інвалідом II групи і одержувала пенсію у розмірі 57 крб.
Посилаючись на те, що пенсія не відшкодовує втраченого
заробітку, позивачка просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Ірпінського міського народного суду Київської
області від 22 березня 1979 р. позов задоволено частково. Ухвалою
судової колегії Київського обласного суду від 13 квітня 1979 р.
рішення народного суду залишено без змін. Постановою президії
цього ж суду від 20 листопада 1979 р. вказані судові рішення
змінені, суму, що підлягає відшкодуванню, зменшено і в порядку
повороту виконання рішення народного суду з П. на користь В.
стягнуто 477 крб.
У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставилось
питання про скасування постанови президії обласного суду.
Протест підлягав задоволенню, оскільки постанова президії
обласного суду в частині стягнення в порядку повороту виконання
рішення народного суду не відповідає вимогам ст. 422 ЦПК
( 1503-06 ). Згідно з цією статтею у разі скасування порядком
нагляду рішення у справі про відшкодування шкоди, заподіяної
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, поворот виконання
допускається, якщо скасоване рішення грунтувалося на повідомлених
позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених
документах. Це правило слід застосовувати і при зміні рішення.
З постанови президії обласного суду вбачалося, що судові
рішення у справі змінені не у зв'язку з тим, що вони обгрунтовані
на неправдивих відомостях або поданих підроблених документах. Тому
поворот виконання рішення народного суду не міг мати місця.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія
Верховного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду
задовольнила; постанову президії Київського обласного суду від 20
листопада 1979 р. у частині стягнення в порядку повороту виконання
рішення народного суду з П. на користь В. 477 крб. скасувала.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.
| 
