Рекомендація щодо рівноправності громадян країни та іноземців у галузі відшкодування працівникам під час нещасних випадків N 25

 
                           Рекомендація
         щодо рівноправності громадян країни та іноземців
   у галузі відшкодування працівникам під час нещасних випадків
                               N 25
 
     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 19 травня 1925 року на свою 7-му сесію,
     постановивши прийняти  ряд  пропозицій  щодо   рівноправності
іноземців і громадян країни в галузі відшкодування працівникам під
час нещасних  випадків, що є другим пунктом порядку денного сесії,
     вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,
     ухвалює цього п'ятого дня червня  місяця  дев'ятсот  двадцять
п'ятого року   нижченаведену  рекомендацію,  яка  може  називатися
Рекомендацією 1925 року щодо рівноправності в галузі відшкодування
під час   нещасних   випадків   і   яка  підлягає  поданню  членам
Міжнародної організації праці для розгляду з метою впровадження її
в життя   через  законодавство  кожної  країни  або  іншим  шляхом
відповідно  до  положень   Статуту Міжнародної організації   праці
( 993_154 ):
                                I
     З метою полегшення застосування Конвенції щодо рівноправності
громадян  країни  та  іноземців в галузі відшкодування працівникам
під час нещасних випадків ( 993_176 ) Конференція рекомендує, щоб:
     а) коли   особа,   якій   належить  відшкодування  згідно  із
законодавством одного  члена  Організації,  мешкає  на   території
іншого члена, було вжито необхідних заходів для полегшення виплати
такого відшкодування і забезпечення дотримання умов, які регулюють
таку виплату і викладені у згаданому законодавстві;
     b) у  разі  спору  щодо  невиплати,  припинення  виплати  або
скорочення відшкодування,  що  належить  особі,  яка  мешкає  поза
територією того  члена  Організації,  де  виникла   претензія   на
відшкодування, були  надані  можливості  для  судового  розгляду в
компетентних судах на  такій  території  без  того,  щоб  вимагати
присутності заінтересованої особи;
     c) усяка  перевага  щодо  звільнення  від  мита  і  податків,
вільного оприлюднення офіційних документів або інші привілеї,  які
надаються законом будь-якого члена Організації з метою, пов'язаною
з відшкодуванням  працівникам,  поширювалась  на  тих же умовах на
громадян інших членів  Організації,  які  ратифікують  вищезгадану
Конвенцію.
                                II
     Конференція рекомендує,  щоб  у  тих  країнах,  де  не  існує
система відшкодування працівникам  під  час  нещасних  випадків  у
вигляді страхування  або  іншої  системи, уряд  до створення такої
системи надавав працівникам-іноземцям  засоби,  які  давали  б  їм
можливість користуватися    законодавством    щодо   відшкодування
працівникам у їхніх власних країнах.
 
 "Міжнародне законодавство про
 охорону праці",
 Конвенції та Рекомендації МОП,
 "Основа", Київ, 1997 р.