Законы Украины

Новости Партнеров
 

Угода між Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю

                              Угода
             між Україною та Латвійською Республікою
                       про вільну торгівлю
 
         ( Щодо втрати чинності Угоди додатково див. Лист
                                  Державної митної служби
           N 25/4-14-35/6222-ЕП ( v6222342-04 ) від 17.05.2004 )
 
 
 
 
     Україна та Латвійська Республіка (далі - "Сторони"),
     маючи намір приймати активну  участь  у  процесі  економічної
інтеграції   в   Європі   та   висловлюючи   свою   готовність  до
співробітництва у  пошуку  шляхів  та  засобів  прискорення  цього
процесу,
     підтверджуючи свою  рішучу   прихильність   Заключному   акту
Конференції  з  безпеки  та  співробітництва  в Європі,  Паризькій
хартії для нової  Європи,  і,  зокрема,  принципам,  визначеним  в
Заключному   документі   Бонської   конференції   НБСЄ   з  питань
економічного співробітництва в Європі,
     підтверджуючи прихильність   ідеї   правової   держави,   яка
базується на законності, правах людини та основних свободах,
     бажаючи створити    сприятливі    умови    для   розвитку   і
диверсифікації торгівлі  між  ними  та  поширення  комерційного  і
економічного співробітництва в галузях, які мають взаємний інтерес
на основі рівності, взаємної вигоди та міжнародного права,
     виявляючи рішучість    сприяти   зміцненню   багатосторонньої
торговельної системи  та  розвивати  стосунки  в  галузі  торгівлі
відповідно  до  основних  принципів  Генеральної угоди з тарифів і
торгівлі,  Угоди  про  створення  Світової  Організації  Торгівлі,
Сторони, маючи намір стати членами СОТ,
     заявляючи свою  готовність  вивчати  можливості  розвитку  та
поглиблення  своїх взаємостосунків з метою їх поширення на галузі,
які не підпадають під дію цієї Угоди,
     домовились про таке.
 
                             Стаття 1
 
                               Цілі
 
     1. Сторони   поступово   створюють   зону   вільної  торгівлі
відповідно до положень цієї Угоди.
     2. Цілями   цієї   Угоди,  яка  грунтується  на  торговельних
відносинах між ринковими економіками, є:
     а) сприяння  шляхом розширення взаємної торгівлі гармонійному
розвитку економічних відносин між Україною і  Латвією  і  сприяння
таким чином розвитку економічної активності, покращенню умов життя
і зайнятості,  збільшенню продуктивності,  фінансової стабільності
та стійкого росту обох Сторін;
     b) забезпечення справедливих умов для конкуренції в  торгівлі
між Сторонами;
     с) розвиток  та   інтенсифікація,   наскільки   це   можливо,
співробітництва в  галузях,  які не охоплені цією Угодою,  зокрема
щодо   сприяння   інвестиціям,    економічному    та     науковому
співробітництву,  економічній  допомозі  та  захисту навколишнього
середовища.
 
                             Стаття 2
 
                         Спільний Комітет
 
     1. Цим засновується  Спільний  Комітет,  який  відповідає  за
виконання  цієї  Угоди  та  контролює  її виконання.  З цією метою
Комітет здійснює ретельний моніторинг  розвитку  торговельного  та
економічного  співробітництва  між Сторонами та вживає відповідних
заходів,  що є необхідними для покращення та  подальшого  розвитку
цих   відносин.  Рішення  Комітету  запроваджуються  в  дію  обома
Сторонами у відповідності до їх власних законодавств.
     2. З  метою належного виконання цієї Угоди Сторони здійснюють
обмін інформацією та,  за  вимогою  кожної  із  Сторін,  проводять
консультації в межах Спільного Комітету.
     3. Спільний Комітет складається з уповноважених представників
України, з одного боку, і представників Латвії, з іншого боку.
     4. Спільний Комітет діє на принципах взаємної згоди.
     5. Кожна із Сторін по черзі головує в Спільному Комітеті.
     6. Засідання   Спільного   Комітету    повинні    проводитися
щонайменше  раз  на  рік  для  розгляду  дії  цієї Угоди в цілому.
Спільний Комітет повинен також скликатися при наявності  особливих
обставин на вимогу будь-якої із Сторін.
     7. Спільний  Комітет  може  прийняти  рішення  про  створення
будь-якої робочої групи, яка може сприяти Комітету у виконанні ним
своїх обов'язків.
     8. Спільний  Комітет може приймати незалежні рішення стосовно
виконання цієї Угоди.  Спільний Комітет виробляє рекомендації щодо
внесення доповнень та змін до цієї Угоди.
 
                             Стаття 3
 
                  Сфера застосування цієї Угоди
 
     Ця Угода   застосовується  до  товарів,  які  підпадають  під
товарні групи з 25 по 97 Гармонізованої системи опису та кодування
товарів походженням з України або Латвії.
 
                             Стаття 4
 
             Торгівля сільськогосподарськими товарами
 
     1. Сторони  заявляють  про свою готовність сприяти у тій мірі
наскільки   їм   дозволяє   їх   сільськогосподарська    політика,
гармонійному розвитку торгівлі сільськогосподарськими товарами.
     2. Сторони    укладають    окрему    Угоду     з     торгівлі
сільськогосподарськими  товарами  (  428_012 ), які підпадають під
товарні  групи з 1 по 24 Гармонізованої системи опису та кодування
товарів.
     3. Протокол    В   визначає   принципи   Угоди   з   торгівлі
сільськогосподарськими товарами.
     4. Сторони   застосовують  їх  заходи  регулювання  в  галузі
ветеринарії,  захисту  рослин  і  питань   охорони   здоров'я   на
недискримінаційній  основі і не запроваджуватимуть будь-яких нових
заходів, що невиправдано зашкоджують торгівлі.
 
                             Стаття 5
 
     Правила визначення походження товарів і співробітництво
                      в галузі митної справи
 
     1. Протокол   А   встановлює  правила  визначення  походження
товарів  та   методи   адміністративного   співробітництва   і   є
невід'ємною частиною цієї Угоди.
     2. Сторони вживають необхідних заходів,  включаючи періодичні
розгляди  Спільним  Комітетом,  та  заходи  щодо адміністративного
співробітництва з  метою  забезпечення  дійового  та  гармонійного
застосування  положень Статей 7 (Заборона та відміна мит на імпорт
і зборів,  які мають еквівалентну дію),  8 (Заборона і відміна мит
на  експорт і зборів,  які мають еквівалентну дію),  9 (Заборона і
відміна кількісних обмежень по імпорту чи експорту та заходів, які
мають  еквівалентну  дію),  12  (Внутрішнє  оподаткування)  та  21
(Реекспорт  і  серйозний  недостаток  окремих  товарів)  Угоди  та
Протоколу А,  і скорочення,  наскільки це можливо,  формальностей,
пов'язаних з торгівлею,  досягненням  взаємоприйнятного  вирішення
будь-яких  складнощів,  які  виникають  у  зв'язку з застосуванням
вищезгаданих положень.
 
                             Стаття 6
 
                       Технічне регулювання
 
     1. Сторони  співробітничають  і  обмінюються  інформацією   в
галузі стандартизації,  метрології і сертифікації з метою усунення
технічних перешкод у торгівлі.
     2. Органи стандартизації Сторін розробляють правила взаємного
визнання акредитації перевірочних і  калібровочних  лабораторій  і
органів сертифікації та сертифікатів продуктів і систем якості, що
видані Сторонами згідно з правилами.
     Ці правила   включатимуть  правила  взаємного  визнання  типу
вимірювальних  приладів  і  інструментів,   які   використовуються
Сторонами,  і процедур визнання результатів вимірювань, калібровки
та перевірки.
 
                             Стаття 7
 
           Заборона та відміна мит на імпорт і зборів,
                    які мають еквівалентну дію
 
     1. В  торгівлі між Сторонами не повинні запроваджуватися нові
мита на імпорт або збори, які мають еквівалентну дію.
     2. Україна  відміняє  з  дня набуття чинності цією Угодою усі
мита на імпорт і будь-які збори,  які мають еквівалентну  дію,  на
продукти походженням з Латвії.
     3. Латвія відміняє з дня набуття  чинності  цією  Угодою  усі
мита  на імпорт і будь-які збори,  які мають еквівалентну дію,  на
продукти походженням з України.
     4. Положення   цієї   статті   також  застосовуються  до  мит
фіскального характеру.
 
                            Стаття 8
 
           Заборона та відміна мит на експорт і зборів,
                    які мають еквівалентну дію
 
     1. В торгівлі між Сторонами не повинні запроваджуватися  нові
мита на експорт або збори, які мають еквівалентну дію.
     2. Мита  на  експорт  і  збори,  які  мають еквівалентну дію,
відміняються з дня  набуття  чинності  цією  Угодою,  за  винятком
продуктів, зазначених у Додатку 1.
 
                             Стаття 9
 
        Заборона  та відміна кількісних обмежень з імпорту
        чи експорту та заходів, які мають еквівалентну дію
 
     1. У торгівлі  між  Сторонами  не  запроваджуватимуться  нові
кількісні  обмеження  з  імпорту чи експорту та заходи,  які мають
еквівалентну дію.
     2. Кількісні  обмеження з імпорту або експорту і заходи,  які
мають еквівалентну дію,  відміняються з дня набуття чинності  цією
Угодою.
 
                            Стаття 10
 
                       Загальні виключення
 
     Ця Угода  не  розповсюджується  на  заборони  чи  обмеження з
імпорту, експорту чи транзиту товарів, які визначаються принципами
суспільної   моралі,   політики  чи  суспільної  безпеки;  охорони
здоров'я і життя людей,  тварин чи рослин;  захисту  навколишнього
средовища; захисту   національного   надбання,  яке  має  художню,
історичну  або  археологічну  цінність;  захисту   інтелектуальної
власності;   законів  і  постанов  щодо  дорогоцінних  каменів  та
металів.  Подібні заборони чи обмеження не  повинні,  однак,  бути
засобом  свавільної  дискримінації  або  прихованого  обмеження  в
торгівлі між Сторонами.
 
                            Стаття 11
 
                        Державні монополії
 
     1. Сторони   забезпечують   коригування  будь-яких  державних
монополій комерційного характеру таким чином,  щоб не допустити  у
відносинах між Сторонами дискримінації щодо умов,  за якими товари
закуповуються  та  продаються.  Такі  товари   вироблятимуться   і
збуватимуться згідно з комерційними міркуваннями.
     2. Ця   Стаття   застосовується   до   установ,   через   які
уповноважені органи Сторін за законом або фактично,  безпосередньо
чи  опосередковано,  здійснюють  нагляд,  визначають  або   значно
впливають  на  імпорт  чи  експорт між Сторонами.  Ця Стаття також
застосовується  до  монополій,  які  делеговані   Стороною   іншим
суб'єктам.
 
                            Стаття 12
 
                     Внутрішнє оподаткування
 
     1. Сторони  утримуються  від  запровадження будь-яких заходів
або практики внутрішнього оподаткування фіскального характеру,  що
встановлюють,  безпосередньо  або опосередковано дискримінацію між
товарами походженням  з  однієї  Сторони  та аналогічними товарами
походженням з другої Сторони.
     2. Товари,  що експортуються на територію однієї із Сторін не
можуть  отримувати  повернення  внутрішнього  податку  зверх  суми
прямого або непрямого податку, що накладається на них.
 
                            Стаття 13
 
                             Платежі
 
     1. Платежі за торговими операціями і переказ  таких  платежів
на  територію Сторони,  де знаходиться кредитор,  звільняються від
будь-яких обмежень.  Платежі між Сторонами повинні здійснюватися у
вільно  конвертованих  валютах,  якщо інше не обумовлено в окремих
випадках.
     2. Сторони  утримуватимуться від валютних та адміністративних
обмежень за грантами,  поверненням чи отриманням  короткострокових
або середньострокових кредитів для комерційних операцій.
 
                            Стаття 14
 
                         Державні закупки
 
     1. Сторони  розглядають  ефективну  лібералізацію  їх власних
ринків державних закупок на  основі недискримінації та взаємності,
зокрема  на основі Угоди про Державні Закупки у Додатку 4 до Угоди
про  створення  СОТ,  який  є  невід'ємною  частиною  цієї  Угоди,
підписаної у Марракеші.
     2. Для цього Сторони розробляють правила в  рамках  Спільного
Комітету з метою забезпечення такої лібералізації.
     3. Зацікавлені Сторони докладатимуть зусиль  щодо  приєднання
до Угоди про Державні Закупки Угоди про створення СОТ.
 
                            Стаття 15
 
            Правовий захист інтелектуальної власності
 
     1. Сторони надають та забезпечують адекватний,  ефективний та
недискримінаційний правовий захист прав інтелектуальної власності.
З встановленням такого правового захисту,  зокрема, від підробок і
піратства,  Сторони  приймуть   і   застосовуватимуть   адекватні,
ефективні  і  недискримінаційні  заходи забезпечення запровадження
цих прав.
     2. В  галузі інтелектуальної власності Сторони надають з часу
набуття чинності цією Угодою,  громадянам та компаніям  кожної  із
Сторін  режим,  не  менш  сприятливий,  ніж  той,  який  надається
громадянам та компаніям будь-якої іншої країни.
     3. Положення  пункту  2  не  повинні,  до  тих  пір,  доки не
укладені   відповідні   угоди   між    Сторонами    цієї    Угоди,
застосовуватись до:
     (і) переваг,  наданих Сторонами,  до  набуття  чинності  цією
Угодою будь-якій третій країні на взаємній ефективній основі;
     (іі) прав інтелектуальної власності,  що  надані  або  будуть
надані  на  основі  діючих  чи  майбутніх багатосторонніх угод,  у
відношенні до яких одна з Сторін цієї Угоди не є Стороною;
     (ііі) прав   інтелектуальної  власності,  які  після  набуття
чинності цією Угодою не захищатимуться на території іншої Сторони.
     4. Сторони  на своїх територіях можуть застосовувати правовий
захист прав  інтелектуальної  власності,  які  виходять  за  рамки
положень  цієї  Статті,  за умови,  що цей правовий захист не буде
суперечити положенням цієї Угоди.
     5. Сторони   погоджуються   на   запит  будь-якої  із  Сторін
переглядати положення цієї Статті з метою подальшого удосконалення
рівня  захисту  і  уникнення чи виправлення спотворень у торгівлі,
які  можуть  бути   викликані   сучасним   рівнем   захисту   прав
інтелектуальної власності.
     6. У випадку,  коли одна із Сторін вважає, що інша Сторона не
виконує    зобов'язань  за   цією  Статтею, застосовується пункт 2
Статті 26 (Виконання зобов'язань).
     7. Сторони погоджуватимуть необхідні форми технічної допомоги
та співробітництва між відповідними органами Сторін.
 
                            Стаття 16
 
         Правила конкуренції в підприємницькій діяльності
 
     1. Перелічене нижче несумісне з  належним  застосування  цієї
Угоди  в  тій  мірі,  в  якій  це  може  впливати  на торгівлю між
Сторонами:
     а) всі   угоди  між  підприємствами,  рішення,  які  прийняті
асоціаціями підприємств та узгоджена між підприємствами  практика,
метою   або   результатом   яких   є  запобігання,  обмеження  або
спотворення конкуренції;
     b) зловживання  одним  або  більше підприємствами домінуючого
положення на  територіях  Сторін  в  цілому  або  на  суттєвій  їх
частині.
     2. Якщо  одна  із  Сторін  вважає,  що   конкретна   практика
несумісна  з положеннями пункту 1 цієї Статті,  то вона може вжити
відповідних  заходів  після  проведення   консультацій   в   межах
Спільного   Комітету  або  через  30  днів  після  звернення  щодо
проведення таких консультацій.
 
                            Стаття 17
 
                        Державна допомога
 
     1. Будь-яка допомога,  надана будь-якою Стороною в  будь-якій
формі,  яка  спотворює або загрожує спотворенню конкуренції шляхом
сприяння окремим піприємствам або виробництву  окремих  товарів  є
несумісною  з  належним  виконанням цієї Угоди в тій мірі,  в якій
вона зачіпає торгівлю між Сторонами.
     2. Сторони  забезпечують  транспарентність  заходів державної
допомоги  шляхом  обміну  інформацією  на  прохання  будь-якої  із
Сторін.
     3. Спільний  Комітет  здійснює   моніторинг   ситуації   щодо
застосування  заходів  державної  допомоги,  про які йде мова та в
подальшому розробляє правила запровадження інших  видів  державної
допомоги, крім допомоги щодо експорту.
     4. Якщо  одна  із  Сторін  вважає,  що   конкретна   практика
несумісна  з  пунктом  1 цієї Статті,  вона може вжити відповідних
заходів згідно з умовами і відповідно до  процедур,  викладених  у
Статті 23 (Процедура застосування захисних заходів) цієї Угоди.
 
                            Стаття 18
 
                             Демпінг
 
     Якщо будь-яка  Сторона вважає, що в торговельних  відносинах,
які регулюються цією Угодою,  має  місце  демпінг,  визначений  як
такий  згідно із Статтею VI Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі
1994 року,  то вона може вжити відповідних заходів проти  подібної
практики відповідно   до   Угоди   про   застосування   Статті  VI
Генеральної  Угоди  з  тарифів  і  торгівлі  1994 року ( 981_010 )
згідно   з  процедурою,  яка  викладена  в  Статті  23  (Процедура
застосування захисних заходів) цієї Угоди.
 
                            Стаття 19
 
       Надзвичайні заходи стосовно імпорту окремих товарів
 
     Якщо збільшення  імпорту  будь-якого  товару  походженням   з
України  або з Латвії здійснюється у таких кількостях або за таких
умов, що завдають або можуть завдавати:
     а) серйозної  шкоди  вітчизняним  виробникам  аналогічних або
безпосередньо конкурентних товарів на території іншої Сторони, або
     b) серйозних  потрясінь  у  будь-якому  спорідненому  секторі
економіки   або труднощів,  які  можуть  призвести  до  серйозного
погіршення економічної ситуації в регіоні.
     Сторона, якої це стосується,  може вжити відповідних  заходів
згідно  з   умовами   та   відповідно  до процедури,  викладеної в
Статті 23 (Процедура застосування захисних заходів) цієї Угоди.
 
                            Стаття 20
 
                      Структурне регулювання
 
     Виключні заходи можуть стосуватись тільки  по  відношенню  до
нових   галузей   промисловості   чи   відповідних  секторів,  які
знаходяться в процесі структурної перебудови або, які зіткнулися з
серйозними труднощами, особливо, якщо ці труднощі можуть призвести
до серйозних соціальних проблем.
     Ці заходи  можуть  застосовуватися протягом періоду,  який не
перевищує п'яти років,  якщо тільки Спільний Комітет дозволить  їх
більшу   тривалість,   і   не  можуть  бути  запровадженими  після
закінчення п'ятирічного строку з  моменту  набуття  чинності  цією
Угодою.
 
                            Стаття 21
 
         Реекспорт та суттєвий недостаток окремих товарів
 
     У випадку  коли  дотримання  положень  Статті  8 (Заборона та
відміна мита на експорт і зборів,  які мають еквівалентну  дію)  і
Статті 9  (Заборона  та  відміна  кількісних обмежень з імпорту чи
експорту та заходів, які мають еквівалентну дію) веде до:
     а) реекспорту в треті країни,  проти  яких  Сторона-експортер
зберігає відносно товарів,  про які йде мова,  кількісні обмеження
експорту,  експортні  мита  або  заходи,  або  збори,  які   мають
еквівалентну дію, або
     b) суттєвого недостатку будь-якого товару або  його  загрози,
що має суттєве значення для Сторони-експортера;
     і коли ситуація,  про яку згадувалось  вище,  призводить  або
може призвести до суттєвих труднощів для Сторони-експортера, то ця
Сторона може вжити відповідних заходів на умовах і  відповідно  до
процедури,  яка  викладена  в  Статті  23  (Процедура застосування
захисних   заходів)   цієї   Угоди.   Ці   заходи   повинні   бути
недискримінаційними  і  бути  ліквідовані,  коли  умови перестають
більше виправдовувати їх зберігання.
 
                            Стаття 22
 
                   Труднощі платіжного балансу
 
     1. Якщо будь-яка Сторона  має  серйозні  труднощі  платіжного
балансу   або   при  загрозі  їх  неминучості,  Сторона,  якої  це
стосується,  може  відповідно  до  строків  і   умов,   визначених
Генеральною  Угодою з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості
щодо Положень платіжного балансу Генеральної  Угоди  з  тарифів  і
торгівлі  1994  року, вжити обмежувальних торговельних заходів  на
певний  час,  які  будуть  недискримінаційними,   та   не   можуть
перевищувати   терміну,  необхідного  для  виправлення  платіжного
балансу.  Сторони  надають  перевагу   ціновим   заходам.   Заходи
скасовуються,  коли  умови  не виправдовують більше їх зберігання.
Сторони інформують одна одну  відразу,  якщо  це  можливо,  до  їх
введення і надають графік їх відміни.
     2. Проте,    Сторони    намагатимуться    уникати    введення
обмежувальних заходів для цілей платіжного балансу.
 
                            Стаття 23
 
             Процедура застосування захисних заходів
 
     1. Перед  початком  процедури  застосування захисних заходів,
встановлених   у   наступних   пунктах   цієї   Статті,    Сторони
докладатимуть  зусиль  для  вирішення розбіжностей між ними шляхом
прямих консультацій.
     2. Без  шкоди положенням пункту 5 цієї Статті,  Сторона,  яка
вважає  за  необхідне  запровадження  захисних   заходів   відразу
повідомляє про них іншу Сторону та надає всю необхідну інформацію.
Повинні  бути  проведені  невідкладно  консультації  в   Спільному
Комітеті з метою досягнення взаємоприйнятного рішення:
     3. а) Відносно Статті 17 (Державна допомога) Сторона, якої це
стосується,  надає  Спільному  Комітету всю необхідну допомогу для
вивчення ситуації і,  по можливості,  ліквідації  такої  практики.
Якщо  Стороні,  якої  це  стосується,  не  вдається ліквідувати цю
практику протягом періоду,  встановленого Спільним Комітетом, або,
якщо Спільному   Комітету   не   вдається   досягти   згоди  після
консультацій,  або через 30 днів після звернення  щодо  проведення
таких  консультацій,  зацікавлена  Сторона  може вжити відповідних
заходів для подолання труднощів,  що виникають з практики, про яку
йде мова;
     b) Відносно  Статей  18  (Демпінг),  19  (Надзвичайні  заходи
стосовно  імпорту  окремих  товарів)  та 21 (Реекспорт та суттєвий
недостаток окремих товарів),  Спільний Комітет вивчає випадок  або
положення   і   може  прийняти  будь-яке  рішення,  необхідне  для
ліквідації  труднощів,  з  приводу  яких  звернулась   зацікавлена
Сторона.  У разі неприйняття такого рішення з приводу звернення до
Спільного Комітету протягом  30  днів,  зацікавлена  Сторона  може
вжити заходів, необхідних для виправлення ситуації;
     с) Відносно Статті 26  (Виконання  зобов'язань),  зацікавлена
Сторона   надає  Спільному  Комітету  всю  відповідну  інформацію,
необхідну для  ретельного  аналізу  ситуації  з  метою  досягнення
взаємоприйнятного рішення. Якщо Спільний Комітет не прийняв такого
рішення або закінчився трьохмісячний термін з  часу  повідомлення,
то зацікавлена Сторона може вжити відповідних заходів.
     4. Про запровадження захисних заходів негайно  повідомляється
іншій Стороні. Вони обмежуються обсягом та тривалістю, необхідними
для виправлення становища,  яке викликало їх застосування,  і вони
не  можуть перевищувати шкоду,  заподіяну практикою чи труднощами,
про  які  йде  мова.  Пріоритет  надається  таким   заходам,   які
якнайменше зашкодять функціонуванню цієї Угоди.
     5. Запроваджені  захисні  заходи   повинні   бути   предметом
регулярних  консультацій  в  межах  Спільного  Комітету з метою їх
послаблення, заміни або відміни в найкоротші терміни.
     6. Якщо  надзвичайні  обставини,  що  вимагають негайних дій,
роблять неможливим проведення попереднього  розгляду,  зацікавлена
Сторона  може  у  випадках,  передбачених  у  Статтях  16 (Правила
конкуренції в підприємницькій діяльності), 17 (Державна допомога),
18 (Демпінг),  19  (Надзвичайні  заходи  стосовно  імпорту окремих
товарів) та 21 (Реекспорт та суттєвий недостаток окремих  товарів)
негайно  застосовувати  попередні  і  тимчасові заходи,  конкретно
необхідні для виправлення становища.  Про ці заходи необхідно  без
затримки  повідомити  Спільний  Комітет і,  якнайшвидше,  провести
консультації між Сторонами.
 
                            Стаття 24
 
                       Винятки щодо безпеки
 
     Ніщо в цій  Угоді  не  перешкоджає  будь-якій  Стороні  вжити
будь-яких заходів, які вона вважає необхідними:
     а) для запобігання розголошенню інформації, яка суперечить її
суттєвим інтересам в галузі безпеки;
     b) для  захисту  суттєвих  інтересів  безпеки  або  виконання
міжнародних  зобов'язань,  або  проведення національної політики з
питань:
     1) щодо    торгівлі    зброєю,   боєприпасами   та   воєнними
матеріалами,  за  умови,  що  такі  заходи   не   погіршать   умов
конкуренції  відносно  товарів,  які  не  призначені для будь-яких
спеціальних воєнних  цілей,  і  такій  торгівлі  іншими  товарами,
матеріалами   та  послугами,  яка  здійснюється  безпосередньо  чи
опосередковано для цілей постачання збройних сил; або
     2) пов'язаних  з  нерозповсюдженням  біологічної  та хімічної
зброї, ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв; або
     3) які   прийняті  в  воєнний  час  або  за  інших  обставин,
пов'язаних з серйозним напруженням міжнародного становища.
 
                            Стаття 25
 
                     Розвиток положень Угоди
 
     Сторони визнають зростаюче значення таких галузей як послуги,
інвестиції  та здійснення спільних проектів.  Якщо Сторона вважає,
що  в  інтересах  економік  Сторін  буде   корисно   розвивати   і
поглиблювати відносини, визначені цією Угодою, шляхом їх поширення
на галузі,  які не підпадають під дію цієї Угоди,  то  ця  Сторона
надсилає   обгрунтований   запит  іншій  Стороні.  Сторони  можуть
доручити Спільному Комітету  розглянути  цю  пропозицію  та,  якщо
необхідно  розробити  для  них рекомендації,  зокрема,  з метою за
започаткування переговорів.
 
                            Стаття 26
 
                      Виконання зобов'язань
 
     1. Сторони вживають усіх необхідних заходів для  забезпечення
досягнення цілей  цієї  Угоди  та виконання своїх зобов'язань,  що
витікають з цієї Угоди.
     2. Якщо  одна  із  Сторін вважає,  що інша Сторона не виконує
зобов'язань за цією Угодою,  то ця Сторона може вжити  відповідних
заходів  після проведення консультацій у Спільному Комітеті згідно
з умовами і відповідно до процедури,  яка викладена  в  Статті  23
(Процедура застосування захисних заходів).
 
                            Стаття 27
 
                       Додатки та Протоколи
 
     Додатки та  Протоколи  до  Угоди  є невід'ємною частиною цієї
Угоди. Спільний Комітет може прийняти рішення про внесення змін до
Додатків та Протоколів.
 
                            Стаття 28
 
    Митні союзи, зони вільної торгівлі та прикордонна торгівля
 
     Ця Угода  не  перешкоджає  збереженню  або  створенню  митних
союзів,  зон вільної торгівлі або угод про прикордонну торгівлю  в
тій  мірі,  в  якій  вони  не   будуть   негативно   впливати   на
торговельний  режим  та,  зокрема,  на  положення   щодо    Правил
походження товарів, визначених цією Угодою.
 
                            Стаття 29
 
                             Поправки
 
     Поправки до цієї Угоди, крім згаданих в Статті 27 (Додатки та
Протоколи),  схвалені Спільним Комітетом,  надаються Сторонам  для
прийняття  і  набирають  чинності відповідно до Статті 30 (Набуття
чинності) цієї Угоди.
 
                            Стаття 30
 
                         Набуття чинності
 
     Ця Угода набуває чинності через тридцять днів після того,  як
обидві  Сторони повідомили в письмовій формі одна одну про те,  що
державні або інші юридичні вимоги щодо набуття чинності  виконані.
Ця Угода укладається на невизначений строк.
 
                            Стаття 31
 
                            Денонсація
 
     Кожна Сторона  може  денонсувати  цю  Угоду шляхом письмового
повідомлення іншої Сторони.  Ця Угода  припиняє  дію  через  шість
місяців з дати отримання повідомлення іншою Стороною.
     На підтвердження цього,  представники,  що підписалися нижче,
до того ж належним чином уповноважені, підписали цю Угоду.
     Здійснено в  м.Києві  21 листопада 1995 року у  двох  дійсних
примірниках, кожний українською,  латиською та англійською мовами.
У разі розбіжностей  перевага  надаватиметься  тексту  англійською
мовою.
 
 За Україну                               За Латвійську Республіку
  (підпис)                                        (підпис)
 
                            Протокол А
          щодо визначення походження товарів та  методів
          адміністративного співробітництва до Угоди між
          Україною та Латвійською Республікою про вільну
                             торгівлю
 
                             Розділ I
 
                        Загальні положення
 
                             Стаття 1
 
                            Визначення
 
     Для цілей цього Протоколу:
     а) "виробництво" - означає будь-яку  переробку  або  обробку,
включаючи складання або спеціальні операції;
     b) "матеріал"  -  означає  будь-які  інгредієнти,   сировину,
компоненти   або   частини   та   інше,  що  використовується  для
виробництва продукту;
     с) "продукт"  -  означає вироблений продукт,  навіть якщо він
призначений  для  подальшого  використання  в   інших   виробничих
операціях;
     d) "товар" - означає як матеріали, так і продукти;
     е) "митна  вартість"  -  означає  вартість,  що  визначається
згідно з Угодою про застосування Статті VII  Генеральної  Угоди  з
Тарифів та Торгівлі, укладеної в м.Женева 12 квітня 1979 року;
     f) "ціна франко-завод" - означає ціну, що сплачена за продукт
з   заводу-виробника,  на  підприємстві  якого  здійснена  остання
переробка чи обробка,  за умови,  що ціна  включає  вартість  усіх
використаних матеріалів,  без урахування усіх внутрішніх податків,
які відшкодовуються або  можуть  бути  відшкодовані  при  експорті
виробленого продукту;
     g) "вартість матеріалів" - означає митну вартість  на  момент
імпорту  використаних матеріалів,  які не походять з країни,  або,
якщо це невідомо і не може бути встановлено,  початкову  ціну,  що
може  бути  встановленою,  сплачену  за  матеріали  на відповідних
територіях;
     h) "вартість матеріалів, що мають походження" - означає митну
вартість  таких  матеріалів,  визначених  у  підпункті   (g),   що
застосовується з необхідними змінами;
     і) "добавлена  вартість"  -  означає   заводську   ціну,   за
виключенням  митної  вартості  кожного з продуктів,  що входять до
складу товару,  які не походять з країни,  в якій ці продукти були
вироблені;
     j) "групи"  та  "позиції"  -  означають  групи   та   позиції
(4-значні  коди),  що застосовуються в номенклатурі Гармонізованої
системи опису та кодування товарів,  у цьому Протоколі  позначеною
як "Гармонізована система" або "ГС";
     k) "класифікований" - відноситься  до  класифікації  продукту
або матеріалу згідно з окремою позицією;
     l) "партія товарів" - означає товари,  що  або  направляються
одночасно від експортера до одержувача, або ті, що оформлені одним
транспортним  документом,  що   підтверджує   їх   відправку   від
експортера до одержувача,  або,  за відсутністю такого документа -
єдиним інвойсом;
     m) "митні  органи"  -  означає  митні  та  інші  уповноважені
компетентні органи Сторін,  на які покладена  відповідальність  за
оформлення та видачу сертифікатів походження товарів.
 
                            Розділ II
 
            Визначення поняття "продукти, що походять
                    з відповідної території"
 
                             Стаття 2
 
                       Критерій походження
 
     В цілях застосування  цієї  Угоди  та  без  шкоди  положенням
Статей  3  та 4 цього Протоколу,  наступні товари будуть вважатися
як:
     1. Товари походженням з України
     а) товари   повністю   вироблені  в   Україні, як визначено в
Статті 5 цього Протоколу;
     b) товари вироблені в Україні,  які містять матеріали,  що не
повністю вироблені в Україні,  за умови, що ці матеріали зазнали в
Україні достатньої обробки або переробки,  як визначено в Статті 6
цього Протоколу;
     2. Товари походженням з Латвії
     а) товари    повністю   вироблені  в  Латвії,  як визначено в
Статті 5 цього Протоколу;
     b) товари  вироблені в Латвії,  які містять матеріали,  що не
повністю вироблені в Латвії,  за умови,  що ці матеріали зазнали в
Латвії  достатньої обробки або переробки,  як визначено в Статті 6
цього Протоколу.
 
                             Стаття 3
 
                      Двостороння кумуляція
 
     1. Незважаючи на положення Статті  2(1)  (b),  матеріали,  що
походять з України,  у розумінні цього Протоколу, будуть вважатися
матеріалами,  що походять з Латвії, і непотрібно, щоб ці матеріали
зазнавали  достатньої  обробки  або переробки в Латвії,  за умови,
однак,  що вони зазнали рівень обробки  або  переробки  вищий  ніж
передбачений в Статті 7 цього Протоколу.
     2. Незважаючи на положення Статті  2(2)  (b),  матеріали,  що
походять з Латвії,  у розумінні цього Протоколу,  будуть вважатися
матеріалами, що походять з України, і непотрібно, щоб ці матеріали
зазнавали  достатньої  обробки або переробки в Україні,  за умови,
однак,  що вони зазнали рівень обробки  або  переробки  вищий  ніж
передбачений в Статті 7 цього Протоколу.
 
                             Стаття 4
 
         Кумуляція з матеріалами, що походять з Естонії,
                   Литви та Європейського Союзу
 
     1. а) Незважаючи на положення Статті 2 (1) (b)  та  згідно  з
положеннями пунктів 2 та 3,  матеріали,  що походять з Естонії або
Литви,  або Європейського Союзу,  у розумінні Протоколу А або 3 до
Угоди між Україною та цими країнами,  будуть вважатися такими,  що
походять з України,  і непотрібно буде, щоб ці матеріали зазнавали
достатньої обробки або переробки, за умови, однак, що вони зазнали
рівень обробки або переробки вищий  ніж  передбачено  в  Статті  7
цього Протоколу.
     b) Незважаючи на положення Статті  2  (2)  (b)  та  згідно  з
положеннями пунктів 2 та 3,  матеріали, що походять з Естонії, або
Литви,  або Європейського Союзу,  у розумінні Протоколу А або 3 до
Угоди  між Латвією та цими країнами,  будуть вважатися такими,  що
походять з Латвії,  і непотрібно буде,  щоб ці матеріали зазнавали
достатньої обробки або переробки, за умови, однак, що вони зазнали
рівень обробки або переробки вищий  ніж  передбачено  в  Статті  7
цього Протоколу.
     2. Продукти,  які   набули   статусу    походження  згідно  з
пунктом 1,  вважатимуться лише походженням з України  або  Латвії,
коли  вартість,  добавлена в них,  перевищує вартість використаних
матеріалів походженням з Естонії, Литви або Європейського Союзу.
     Якщо це не так,  то згадані продукти вважатимуться для  цілей
виконання  цієї Угоди або Угоди між Україною і Латвією походженням
з Естонії або Литви,  або Європейського Союзу залежно від того, на
долю  якої  з  цих  країн припадає найбільша вартість використаних
матеріалів, що мають походження.
     3. Для  цілей цієї Статті ідентичні правила походження до тих
же правил в цьому Протоколі  застосовуватимуться  в  торгівлі  між
Естонією, Україною, Литвою та Європейським Союзом і Латвією з цими
країнами, а також між кожною з цих країн.
     4. Пункт   1 (а)  може  застосовуватися  лише  за  умови,  що
необхідні Угоди між Україною,  Естонією,  Литвою  та  Європейським
Союзом  для  виконання  цих  положень  наберуть  чинності згідно з
положеннями цього Протоколу.
 
                             Стаття 5
 
                   Повністю вироблені продукти
 
     1. У  розумінні  Статті  2 (а) (1) та (2) (а),  наступне буде
вважатися повністю виробленим або в Україні, або в Латвії:
     а) корисні копалини, видобуті з їх грунту та морського дна;
     b) рослинні продукти, вирощені в них;
     с) живі тварини, народжені та вирощені в них;
     d) продукти, отримані в них від живих тварин;
     е) продукти,  отримані в них в  результаті  мисливського  або
рибальського промислів;
     f) продукти морського риболовства та інші продукти,  добуті з
моря їхніми суднами;
     g) продукти,  вироблені  на  борту  їхніх  переробних   суден
виключно із продуктів, поіменованих у пункті (f);
     h) зібрані в них  використані  продукти,  придатні  лише  для
регенерації сировини,  включаючи  використані  покришки,  придатні
лише для повторної обробки, або для використання їх як відходів;
     і) відходи   та   брухт,  отримані  в  результаті  виробничих
операцій здійснених в них;
     j) продукти,  видобуті  з  морського дна або з надр за межами
їхніх територіальних вод,  за умови,  що вони мають виключне право
на розробку цього дна або надр;
     k) товари,  вироблені виключно із продуктів,  поіменованих  в
пунктах від (а) до (j).
     2. Терміни "Їхні судна" та "переробні судна" у пункті  1  (f)
та (g) відносяться тільки до суден та переробних суден, які:
     - зареєстровані в Україні або Латвії;
     - ходять під прапором України або Латвії;
     - є власністю при наймі хоча б на 50%  України або Латвії або
належать  компанії  з  головним  представництвом  в  Україні або в
Латвії,  де керівництво,  голова ради директорів, або контрольного
органу  і більшість членів таких органів є громадянами України або
Латвії, і де, крім того, у разі створення товариств або компаній з
обмеженою відповідальністю,  щонайменше половина капіталу належить
Україні, Латвії, їхнім державним органам або їх громадянам;
     - де власник і керівники є громадянами України або Латвії;
     - де хоча б 75 % екіпажу є громадянами України або Латвії;
     3. Терміни "Україна" і "Латвія" також охоплюють територіальні
води України, Латвії.
     Судна далекого   плавання,   включаючи  переробні  судна,  де
виловлена риба обробляється або переробляється,  будуть  вважатися
частиною   території   України   або  Латвії  за  умови,  що  вони
відповідають усім правилам пункту 2.
 
                             Стаття 6
 
           Достатньо оброблені або перероблені продукти
 
     1. Для  цілей  Статті  2  матеріали,  що  не  мають   статусу
походження,  вважаються  достатньо  обробленими або переробленими,
якщо вироблений продукт класифікується  у  позиції  відмінній  від
тої,  в  якій  класифікуються  всі матеріали,  що не мають статусу
походження,  які використані у  його  виробництві,  відповідно  до
пунктів 2 та 3.
     2. Для   товару,  зазначеного   у    колонках  1 і 2 переліку
Додатку (II),  умови,  визначені  у  колонці  3  для  відповідного
товару, повинні виконуватись, незважаючи на положення пункту 1.
     Там, де  у  переліку  Додатку  (II)  застосовується процентне
правило у визначенні  статусу  походження  товару,  виробленого  в
Україні або в Латвії, вартість, добавлена в результаті обробки або
переробки,  буде   відповідати   ціні   франко-завод   виробленого
продукту, не враховуючи вартісті імпортованих в Україну або Латвію
матеріалів з третьої країни.
     3. Для усіх продуктів,  що підпадають під дію Угоди, ці умови
визначають  обробку  або  переробку,  яка  повинна  проводитись  з
матеріалами,  що  не  мають  статусу  походження,  використаними у
виробництві цих товарів, і застосовується тільки відносно до таких
матеріалів.  Відповідно  це означає,  що якщо продукт,  який набув
статусу походження шляхом виконання умов,  встановлених у переліку
для   цього   продукту,  використовується  у   виробництві  іншого
продукту,  то умови,  що застосовуються до продукту,  до якого він
входить,  не  застосовуються  до  нього,  і  не  беруться до уваги
матеріали,  що  не  мають  статусу  походження,  які  можуть  бути
використані у його виробництві.
 
                             Стаття 7
 
           Операції недостатньої обробки або переробки
 
     Для цілей  застосування  Статті  6  наступне  буде  вважатися
недостатньою обробкою або переробкою для надання статусу  товарів,
що  мають  походження,  незалежно від того змінюється в результаті
цього тарифна позиція, чи ні:
     а) операції    по   забезпеченню   збереження   продуктів   у
задовільному  стані  під   час   транспортування   та   зберігання
(вентилювання,  подріблення, сушка, охолодження, поміщення у сіль,
розчин двоокису сірки та інші водні розчини,  усунення пошкоджених
частин та подібні операції);
     b) прості операції,  такі  як  видалення  пилу,  просіювання,
сортування,  класифікація,  підгін  (включаючи  складання  наборів
виробів), миття, фарбування, нарізання;
     с) (і) зміни в упаковці, подріблення або з'єднання упаковок;
        (іі) просте наповнення пляшок,  флаконів, мішків, коробок,
ящиків,  кріплення  на  плитах та пластинах та інші подібні прості
пакувальні операції;
     d) прикріплення    марок,    етикеток   та   інших   подібних
розпізнавальних знаків на продукти або їх упаковки;
     е) просте змішування продуктів одного або декількох видів, де
один або  більше  компонентів  сумішей  не  відповідають  вимогам,
встановленим  цим Протоколом для того,  щоб вважатися товаром,  що
походить з України або Латвії;
     f) просте   складання   деталей  для  отримання  комплектного
продукту;
     g) комбінація   двох   або   більше  операцій,  зазначених  в
підпунктах від (а) до (f);
     h) забій тварин.
 
                             Стаття 8
 
                      Кваліфікаційна одиниця
 
     1. Кваліфікаційною  одиницею  цього  Протоколу  буде  окремий
продукт,  який  вважається  як  основна  одиниця  при   визначенні
класифікації за номенклатурою Гармонізованої системи.
     Відповідно, це означає що:
     а) коли  продукт,  до складу якого увійшла група або комплект
виробів,  які  класифікуються  згідно  з  умовами   Гармонізованої
Системи  в одній позиції,  то в цілому це становить кваліфікаційну
одиницю;
     b) коли  партія  товарів  складається  з декількох ідентичних
продуктів,  класифікованих в одній і тій же позиції Гармонізованої
Системи, для застосування положень цього Протоколу, кожний продукт
повинен розглядатися окремо.
     2. Там,  де  згідно  з  загальним  правилом  5 Гармонізованої
Системи упаковка включається в товар для  цілей  класифікації,  то
вона включатиметься для цілей визначення походження товару.
 
                             Стаття 9
 
             Комплектуючі, запчастини та інструменти
 
     Комплектуючі, запчастини   та   інструменти,   відправлені  в
комплекті  з  обладнанням,  машиною,  апаратом  або   транспортним
засобом, які є частиною обладнання і включені в його ціну, або які
не оформлені окремо рахунком-фактурою,  вважатимуться як одне ціле
з цим обладнанням, машиною, апаратом або транспортним засобом, про
які йде мова.
 
                            Стаття 10
 
                            Комплекти
 
     Комплекти, як визначено у загальному правилі 3 Гармонізованої
Системи,   вважаються   такими,  що  мають  походження,  якщо  всі
компоненти  продуктів  мають  походження.  Однак,  якщо   комплект
складається з компонентів таких,  що мають походження та таких, що
не мають походження,  то він у цілому  буде  мати  походження,  за
умови,  якщо  вартість  компонентів,  що  не мають походження,  не
перевищує 15% ціни франко-завод комплекту.
 
                            Стаття 11
 
                       Невизначені елементи
 
     Для визначення походження продукту з України чи Латвії  немає
необхідності   встановлювати  походження  електроенергії,  палива,
заводу   і   обладнання,   а   також   машин,   інструментів,   що
застосовувались  для  виробництва  такого продукту,  а також інших
товарів,  які використовувалися у  процесі  виробництва  та  не  є
частиною  готового продукту і не будуть включені до його кінцевого
складу.
 
                            Розділ III
 
                       Територіальні вимоги
 
                            Стаття 12
 
                      Територіальний принцип
 
     Умови, визначені  у  Розділі  II  стосовно  набуття   статусу
походження, повинні виконуватись як в Україні, так і в Латвії, без
шкоди положенням Статті 3.
 
                            Стаття 13
 
                         Реімпорт товарів
 
     Якщо товари, що мають походження, експортуються з України або
Латвії  до  іншої  країни повертаються,  за винятком обумовленим у
Статтях 3 або 4,  вони  повинні  вважатися  такими,  що  не  мають
походження, тільки якщо митним органам не буде доведено, що:
     а) товари, що повертаються, є тими самими, що експортувалися;
та
     b) вони не зазнали ніяких операцій,  за  винятком  необхідних
операцій, що забезпечують їх збереження у задовільному стані в цій
країні або під час експортування.
 
                            Стаття 14
 
                      Пряме транспортування
 
     1. Преференційний режим,  передбачений Угодою, застосовується
лише   до   продуктів   або  матеріалів,  що  транспортуються  між
територіями України та Латвії,  або, коли застосовуються положення
Статті 4,  або між територіями Естонії,  або Литви,  Європейського
Союзу,  без заходження на будь-яку іншу територію.  Однак,  товари
походженням  з України або з Латвії,  які становлять єдину партію,
що не є подрібленою, можуть транспортуватися через територію іншу,
ніж   територія   України  або  Латвії,  або  якщо  застосовуються
положення  Статті  4,  ніж  територія  Естонії,  або  Литви,   або
Європейського  Союзу  з,  при  необхідності,  перевантаженням  або
тимчасовим зберіганням на такій території,  за  умови,  що  товари
залишилися  під  наглядом  митних  органів  в  країні транзиту або
зберігання,  і що вони не зазнали  операцій,  крім  розвантаження,
навантаження  або інших операцій,  що забезпечують їх зберігання у
задовільному стані.
     Продукти походженням    з    України    та    Латвії   можуть
транспортуватися трубопроводом через територію, іншу ніж територія
України або Латвії.
     2. Підтвердження того,  що  умови  пункту  1  були  виконані,
можуть  бути  представлені  митним  органам  країни імпорту такими
документами:
     а) накладною,  виданою країною експорту, що містить дані щодо
походження через країну транзиту; або
     b) сертифікатом,  виданим  митними  органами країни транзиту,
що:
        (і) містить точний опис товарів;
        (іі) містить  дані  щодо  вивантаження  та  перевантаження
товарів та, в разі потреби, - назви суден; та
        (ііі) засвідчує умови,  за яких товари залишалися в країні
транзиту; або
     с) у разі  відсутності  цих  документів,  будь-якими,  що  їх
замінюють.
 
                            Стаття 15
 
                             Виставки
 
     1. Продукти, що відправляються однією із Сторін на виставку у
третю  країну  і  продаються  після  виставки  для  імпорту  іншій
Стороні, мають пільги з імпортування згідно з  положеннями  Угоди,
за  умови,  що  продукти відповідають вимогам цього Протоколу щодо
визнання їх походження з України  або  з  Латвії,  і  якщо  митним
органам представлені докази того, що:
     а) експортер  відправив ці продукти з території одної Сторони
в країну, де проводилася виставка, та виставляв їх там;
     b) продукти   були  продані  або  іншим  чином  передані  цим
експортером представнику іншої Сторони;
     с) продукти  були відправлені під час виставки або відразу по
її закінченні іншій Стороні у такому  стані,  в  якому  вони  були
представлені на виставку; та
     d) з моменту відправлення продуктів вони не використовувалися
в будь-яких цілях, крім демонстрації на виставці.
     2. Доказ походження повинен бути виданий згідно з положеннями
Розділу  IV  та  представлений  митним  органам  країни  імпорту в
звичайному порядку.  В ньому мають бути вказані  назва  та  адреса
виставки.   У   разі   необхідності  можуть  вимагатися  додаткові
документальні свідоцтва щодо природи продуктів та  умов,  за  яких
вони виставлялися.
     3. Пункт  1  буде  застосовуватися  щодо  виставок  в  галузі
торгівлі,  промисловості,  сільського  господарства  або  народних
ремесел,  ярмарок  або   подібних   публічних   показів,   що   не
організовуються  у  приватних  цілях  у  магазинах та торгівельних
точках для продажу іноземних продуктів,  і під час  яких  продукти
залишаються під митним контролем.
 
                            Розділ IV
 
                     Підтвердження походження
 
                            Стаття 16
 
                   Сертифікат переміщення EUR.1
 
     У розумінні   цього   Протоколу  доказом  статусу  походження
товарів буде сертифікат переміщення EUR.1,  зразок якого міститься
у Додатку III до цього Протоколу.
 
                            Стаття 17
 
            Звичайні процедури для видачі сертифікату
                        переміщення EUR.1
 
     1. Сертифікат переміщення EUR.1  видається  митними  органами
країни-експортера   за   письмовою   заявою   експортера  або,  на
відповідальність експортера, його уповноваженого представника.
     2. З  цією метою експортер або його уповноважений представник
повинні заповнити як сертифікат переміщення  EUR.1,  так  і  форму
заявки, зразки яких додаються у Додатку III.
     Ці форми повинні бути заповнені однією з мов,  якою  укладена
Угода,     згідно     з    положеннями    чинного    законодавства
країни-експортера.  Якщо вони заповнюються від руки, то вони мають
заповнюватися  великими  друкованими  літерами.  Опис  товарів має
даватися в графі, призначеній для цієї цілі, не залишаючи вільного
місця.  Там,  де  графа повністю не заповнена,  має бути проведена
горизонтальна лінія нижче  останнього  рядку  опису,  пусте  місце
перекреслюється косою лінією.
     3. Експортер,  що  звертається  за  сертифікатом  переміщення
EUR.1,  має бути готовим у будь-який час за вимогою митних органів
країни-експортера,  де  видається  цей   сертифікат,   представити
будь-які документи,  що підтверджують статус походження продуктів,
на які видається сертифікат, а також виконати будь-які інші вимоги
цього Протоколу.
     Експортер має зберігати документи, що стосуються попереднього
пункту щонайменше 3 роки.
     Заяви щодо отримання  сертифікатів  переміщення  EUR.1  мають
зберігатися митними органами країни-експортера щонайменше 3 роки.
     4. Сертифікат переміщення EUR.1  повинен  видаватися  митними
органами України,  якщо товари, що експортуються, можуть вважатися
як продукти, що походять з України, у розумінні Статті 2 (1) цього
Протоколу.  Сертифікат  переміщення EUR.1 має бути виданий митними
органами Латвії, якщо продукти, що експортуються, можуть вважатися
як  продукти,  що походять з Латвії у розумінні Статті 2 (2) цього
Протоколу.
     5. У тому разі,  коли застосовуються положення щодо кумуляції
Статей від 2 до 4,  митні органи України та Латвії можуть видавати
сертифікати  переміщення  EUR.1  згідно з умовами цього Протоколу,
якщо товари,  що експортуються,  можуть вважатися такими, що мають
походження  у  розумінні цього Протоколу,  та за умови,  що товари
охоплені сертифікатом переміщення EUR.1, знаходяться в Україні або
в Латвії.
     В цих випадках сертифікати переміщення EUR.1 мають видаватися
на основі представлення доказу про походження,  що був виданий або
виписаний  раніше.  Ці   докази   походження   мають   зберігатися
щонайменше 3 роки митними органами країни-експортера.
     6. Митні органи,  що видають сертифікати, будуть вживати усіх
необхідних  заходів  для перевірки статусу походження продуктів та
виконання інших вимог цього Протоколу. Для цих цілей вони матимуть
право   вимагати  будь-яке  підтвердження  та  проводити  будь-яку
перевірку рахунків експортера або  будь-яку  іншу  перевірку,  яку
вважатимуть  за  потрібне.  Митні органи,  що видають сертифікати,
також забезпечать те,  щоб форми,  передбачені у  пункті  2,  були
заповнені  належним чином,  вони перевіряють чи графа,  призначена
для опису продуктів, заповнена таким чином, щоб виключати будь-яку
можливість доповнень.
     7. Дата видачі сертифікату переміщення EUR.1  зазначається  у
графі сертифікату, яка відведена для митних органів.
     8. Сертифікат  переміщення   EUR.1   видаватиметься   митними
органами   країни-експортера,   коли   продукти,   до   яких   він
відноситься,  експортуються.  Він  повинен  бути  у  наявності   в
експортера  відразу  після  здійснення  або  реалізації фактичного
експорту.
 
                            Стаття 18
 
           Сертифікати переміщення EUR.1 видані згодом
 
     1. Незважаючи  на  положення  Статті   17   (8),   сертифікат
переміщення  EUR.1  може бути виданий як виключення після експорту
продуктів, до яких він відноситься, якщо:
     а) він  не  був виданий під час експорту в результаті помилок
або неупереджених упущень або особливих обставин; або
     b) митним   органам   переконливо   доказано,  що  сертифікат
переміщення EUR.1 був виданий,  але неотриманий  при  імпорті    з
технічних причин.
     2. Для виконання пункту 1 експортер має забезпечити  у  своїй
заяві  місце  та  дату  експорту  продуктів,  до  яких відноситься
сертифікат переміщеня EUR.1, і вказати причини цього запиту.
     3. Митні  органи можуть видавати сертифікат переміщення EUR.1
згодом,  тільки після перевірки  того,  що  інформація,  надана  в
заявці експортера відповідає дійсності.
     4. Сертифікати  переміщення  EUR.1,  видані  згодом,  повинні
підтверджуватися однією з таких фраз:
     "ВИДАНИЙ ЗГОДОМ", "ISSUED RETROSPECTIVELY", "IZDOTS PEC PRECU
EKSPORTA".
     5. Запис про підтвердження, передбачений у пункті 4, має бути
внесений у графу "Примітки" сертифікату переміщення EUR.1.
 
                            Стаття 19
 
          Видача дубліката сертифікату переміщення EUR.1
 
     1. У  випадку викрадення,  втрати або пошкодження сертифікату
переміщення EUR.1,  експортер може звернутися до  митних  органів,
які  видали  його,  для отримання дубліката,  виписаного на основі
експортних документів, що маються у їх розпорядженні.
     2. Дублікат,  виданий таким чином, повинен бути підтверджений
одним із таких слів "ДУБЛІКАТ", "DUPLICATE", "DUBLIKATS".
     3. Запис про підтвердження,  передбачений у пункті 2 та також
дата видачі і порядковий номер оригіналу сертифікату,  мають  бути
вписані  у  графу  "Примітки"  дубліката  сертифікату  переміщення
EUR.1.
     4. Дублікат,   який   повинен   мати  дату  видачі  оригіналу
сертифікату переміщення EUR.1, вступає в дію з цієї дати.
 
                            Стаття 20
 
                       Заміна сертифікатів
 
     1. У  будь-який  момент  можна  замінити  один   або   більше
сертифікатів   переміщення   EUR.1   одним   або   більше   іншими
сертифікатами,  за  умови,  що  це  зроблено  митним  органом,  що
відповідає за контроль товарів.
     2. Замінений   сертифікат   вважатиметься    як    остаточний
сертифікат   переміщення   EUR.1   для  цілей  застосування  цього
Протоколу, включаючи положення цієї Статті.
     3. Замінений сертифікат має бути виданий на основі письмового
запиту реекспортера,  після того як відповідні  органи  перевірили
інформацію,  надану  заявником у цьому запиті.  Дата та порядковий
номер оригіналу сертифікату переміщення EUR.1 мають бути зазначені
у графі 7.
 
                            Стаття 21
 
              Спрощена процедура видачі сертифікатів
 
     1. На  відміну  від  положень  Статей  17,  18  та  19  цього
Протоколу,  може застосовуватися спрощена процедура  видачі  EUR.1
згідно з наступними умовами.
     2. Митні  органи  країни-експортера  можуть  надавати  дозвіл
будь-якому експортеру,  далі іменується "уповноважений експортер",
який  часто  здійснює  відправки,   якому   можуть   бути   видані
сертифікати  переміщення  EUR.1  і  який  пропонує  належним чином
компетентним органам всі гарантії, необхідні для перевірки статусу
походження  товарів,  не  представляти  митному  органу  заявки на
сертифікат EUR.1 щодо цих товарів,  з метою отримання  сертифікату
EUR.1 згідно з умовами, викладеними в Статті 17 цього Протоколу.
     3. Дозвіл,  зазначений у пункті  2,  передбачає,  за  вибором
компетентних  органів,  що  графа  11 "Митні відмітки" сертифікату
переміщення EUR.1, повинна бути:
     а) або  завчасно  заповнена  з печаткою компетентного митного
органу країни-експортера та підписом,  може  навіть  факсимільним,
уповноваженої особи цього органу; або
     b) заповнена   уповноваженим   експортером   із   спеціальною
печаткою,  що  була  прийнята митними органами країни-експортера і
яка відповідає зразку,  наведеному у Додатку  V  цього  Протоколу.
Така печатка може бути надрукована на бланках.
     4. У випадках, передбачених у пункті 3 (а), одна з таких фраз
має  бути  вписана  в  графу  7 "Примітки" сертифікату переміщення
EUR.1:
     "СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА",  "SIMPLIFIED  PROCEDURE",  "VIENKARSOTA
PROCEDURA".
     5. Графа  11  "Митні  відмітки"  сертифікату  EUR.1,  у  разі
необхідності, заповнюється уповноваженим експортером.
     6. Уповноважений експортер,  у разі необхідності,  зазначає у
графі 13 "Запит на перевірку" сертифікату EUR.1  назву  та  адресу
компетентного органу для перевірки такого сертифікату.
     7. Якщо  застосовується  спрощена  процедура,  митні   органи
країни-експортера   можуть  встановити  використання  сертифікатів
EUR.1, з відмитним розпізнавальним знаком, за допомогою якого вони
можуть бути ідентифіковані.
     8. В дозволі,  зазначеному у  пункті  2,  компетентні  органи
визначають, зокрема:
     а) умови, за яких робляться заявки на сертифікати EUR.1;
     b) умови,  за  яких  ці  заявки  мають зберігатися щонайменше
3 роки;
     с) у випадках,  зазначених у пункті 3 (b), компетентний орган
проводить послідуючу перевірку,  передбачену  у  Статті  30  цього
Протоколу.
     9. Митні  органи  країни-експортера  можуть   визнати   деякі
категорії  товарів такими,  що не можуть підпадати під спеціальний
режим, зазначений у пункті 2.
     10. Митні  органи  відмовлятимуть у дозволі,  передбаченому у
пункті 2,  експортерам,  які не надають усіх  гарантій,  які  вони
вважають необхідними.  Компетентні органи можуть відкликати дозвіл
у будь-який час.  Вони  повинні  зробити  це,  коли  уповноважений
експортер більше не задовольняє вимог або не пропонує більше таких
гарантій.
     11. Уповноваженого  експортера можуть зобов'язати інформувати
компетентні органи згідно з правилами,  які вони встановлюють, про
товари, які повинні відправлятися ним таким чином, щоб такі органи
могли провести будь-яку перевірку,  яку вони  вважають  необхідною
перед відправленням товарів.
     12. Митні органи країни-експортера можуть проводити  будь-яку
перевірку, яку вважатимуть за потрібне, уповноважених експортерів.
Такі експортери повинні дозволяти їм це робити.
     13. Положення  цієї  Статті  не зашкоджуватимуть застосуванню
Україною  і  Латвією  правил  стосовно  митних  формальностей   та
використання митних документів.
 
                            Стаття 22
 
              Правильність доказу походження товарів
 
     1. Сертифікат  переміщення   EUR.1   буде  дійсним   протягом
4-х місяців з дати видачі у країні-експортері і має  бути  поданий
цього періоду митним органам країни-імпортера.
     2. Сертифікати переміщення EUR.1, що надаються митним органам
країни-імпортера  після  кінцевого терміну надання,  визначеного у
пункті  1,  можуть  бути   прийнятими   для   цілей   застосування
преференційного режиму у тому разі,  коли затримка у представленні
таких документів до  встановленого  кінцевого  терміну,  викликана
форс-мажорними або виключними обставинами.
     3. В інших  випадках  запізнілого  подання  документів  митні
органи  країни-імпортера  можуть  прийняти сертифікати переміщення
EUR.1,  якщо товари були представлені їм  до  згаданого  кінцевого
терміну.
 
                            Стаття 23
 
                Надання доказів походження товарів
 
     Сертифікати переміщення  EUR.1  надаватимуться митним органам
країни-імпортера згідно з процедурами,  що  застосовуються  в  цій
країні.   Згадані  органи  можуть  вимагати  переклад  сертифікату
переміщення EUR.1 або інвойсу. Вони можуть також вимагати імпортну
декларацію,  що  супроводжується  заявою  імпортера для того,  щоб
товари задовольняли умовам,  які необхідні для  застосування  цієї
Угоди.
 
                            Стаття 24
 
                         Імпорт частинами
 
     Якщо за вимогою імпортера та згідно з умовами,  встановленими
митними органами країни-імпортера, розібрані або незібрані товари,
у  розумінні  загального  правила 2(а) Гармонізованої системи,  що
підпадають під групи 84 та 85 Гармонізованої системи, імпортуються
частинами,   то   митним   органам   надаватиметься  єдиний  доказ
походження таких товарів при імпорті першої частини.
 
                            Стаття 25
 
                           Форма EUR.2
 
     1. Незважаючи  на  положення   Статті   16,   доказ   статусу
походження  у  розумінні  цього  Протоколу для партії товарів,  що
складаються лише з товарів,  що мають походження та вартість  яких
не  перевищує  3.000 ECU на одну партію товару,  може бути наданий
Формою EUR.2, зразок якої дається у Додатку IV до цього Протоколу.
     2. Форма  EUR.2  має  бути заповнена та підписана експортером
або,   на   відповідальність   експортера,   його    уповноваженим
представником згідно з положеннями цього Протоколу.
     3. Форма EUR.2 має заповнюватися на кожну партію товару.
     4. Експортер, що звертається за Формою EUR.2, має представити
на вимогу митних органів  країни-експортера  усі  документи,  щодо
використання Форми.
     5. Статті 22 та 23 застосовуватимуться з необхідними  змінами
до Форми EUR.2.
 
                            Стаття 26
 
        Виключення з формальних доказів походження товарів
 
     1. Товари,  що  відправлені  невеликими  пакетами  від  одних
приватних осіб до інших або становлять частину  особистого  багажу
подорожуючого,   будуть   вважатися   товарами,  що  мають  статус
походження,  без надання формальних доказів походження товарів, за
умови,  що  такі  товари  не  імпортуються шляхом торгівлі та були
декларовані як такі,  що задовольняють вимогам цього Протоколу,  і
якщо  немає  сумніву  щодо  достовірності  такої декларації.  Коли
товари відправляються поштою,  ця декларація може бути зроблена на
митній  декларації  С2/CP3  або на аркуші паперу,  що додається до
цього документа.
     2. Імпорт,  що  носить  нерегулярний  характер та складається
лише   з   товарів   особистого   користування   одержувачів   або
подорожуючих  та  їх  сімей,  не  буде  вважатися  імпортом шляхом
торгівлі,  якщо це очевидно з характеру та кількості  товарів,  що
будуть застосовуватися у комерційних цілях.
     3. Крім  того,  загальна  вартість  цих  товарів  не  повинна
перевищувати 300 ECU у випадках з невеликими пакетами, або 800 ECU
у  випадках  з  товарами,  що  є   частинами   особистого   багажу
подорожуючих.
 
                            Стаття 27
 
                 Розбіжності та формальні помилки
 
     1. Виявлення   невеликих   розбіжностей   між   заявленим   у
сертифікаті переміщення EUR.1,  або у Формі EUR.2 і тим,  що  є  в
наданих  митному органу документах з метою виконання формальностей
щодо імпорту товарів,  не буде фактично  причиною  для  того,  щоб
вважати  сертифікат  переміщення EUR.1 або Форму EUR.2 недійсними,
якщо належним чином встановлено,  що цей  документ  не  відповідає
представленим товарам.
     2. Явні формальні помилки,  такі як  опечатки  у  сертифікаті
переміщення  EUR.1  або  Формі EUR.2 не є причиною неприйняття цих
документів,  якщо  ці  помилки  не  викликають  сумнівів  відносно
правильності даних, зазначених у цьому документі.
 
                            Стаття 28
 
                       Суми, виражені в ECU
 
     1. Суми  в національній валюті країни-експортера еквівалентні
сумам,  вираженим  в  ECU,  встановлюються  країною-експортером  і
повідомляються іншій Стороні.
     Якщо суми    перевищують    відповідні    суми,     визначені
країною-імпортером,  остання прийматиме їх, якщо товари внесені до
рахунка-фактури у валюті країни-експортера або у валюті  однієї  з
інших країн, зазначених у Статті 4 цього Протоколу.
 
                             Розділ V
 
                 Адміністративне співробітництво
 
                            Стаття 29
 
                   Обмін печатками та адресами
 
     Митні органи  України  та  Латвії  забезпечують  один  одного
зразками відбитків печаток,  що  використовуються  їхніми  митними
органами   для  видачі  сертифікатів  EUR.1,  та  адресами  митних
органів,  що відповідають за видачу сертифікатів переміщення EUR.1
та перевірку цих сертифікатів і Форм EUR.2.
 
                            Стаття 30
 
                Перевірка сертифікатів переміщення
                       EUR.1 та Форм EUR.2
 
     1. Послідуюча перевірка  сертифікатів  переміщення  EUR.1  та
Форм EUR.2 здійснюватиметься вибірково або  тоді,  коли  у  митних
органів  країни-імпортера є обгрунтовані сумніви щодо вірогідності
таких документів,  статусу походження товарів або виконання  інших
вимог цього Протоколу.
     2. Для   цілей  виконання  положень  пункту  1  митні  органи
країни-імпортера мають  повернути  сертифікат  переміщення  EUR.1,
Форму   EUR.2   або   екземпляр   цих  документів  митним  органам
країни-експортера, надаючи, при необхідності, мотивоване пояснення
або форму запиту.
     3. Перевірка     має     проводитись     митними     органами
країни-експортера. Для цього вони матимуть право вимагати будь-які
докази та проводити будь-яку  інспекцію  рахунків  експортера  або
будь-яку іншу перевірку, яку вони вважають за потрібне.
     4. Якщо митні  органи  країни-імпортера  вирішують  припинити
надання   преференційного   режиму  товарам  на  період  отримання
результатів  перевірки,  то  вони  запрошують,  відпустити  товари
імпортеру   з   дотриманням   застережних  заходів,  які  вважають
необхідними.
     5. Митні  органи,  що  звертаються  з  запитом про перевірку,
мають  бути  проінформовані  щодо   результатів   цієї   перевірки
щонайбільше   протягом  10  місяців.  Ці  результати  мають  чітко
вказувати чи є документи вірогідними та чи можуть товари,  про які
йде   мова,   вважатися  такими,  що  мають  статус  походження  і
задовольняють інші вимоги цього Протоколу.
     6. Якщо  у  випадках  обгрунтованого  сумніву немає відповіді
протягом 10 місяців,  або,  якщо відповідь не  містить  достатньої
інформації  для  визначення  вірогідності  вказаного документа або
справжнього походження товарів,  митні органи,  що  звертаються  з
запитом,  відмовляють,  за  винятком  випадків  форс-мажорних  або
виключних обставин, у праві на преференції.
 
                            Стаття 31
 
                         Вирішення спорів
 
     У разі виникнення спорів щодо процедур перевірок,  зазначених
у Статті 30,  які не можуть бути вирішені між митними органами, що
звертаються  з  запитом  про  перевірку,  та   митними   органами,
відповідальними  за  проведення  цієї  перевірки,  або  якщо  вони
порушують  питання  щодо  тлумачення  цього  Протоколу,  то   вони
звертаються до Спільного Комітету.
     В будь-якому  випадку  вирішення  спорів  між  імпортером  та
митними  органами  країни  імпорту  підпадає під дію законодавства
цієї для країни.
 
                            Стаття 32
 
                              Штрафи
 
     Штрафи накладаються на будь-яку  особу,  що  надає  документ,
який  містить  невірну  інформацію  для  отримання преференційного
режиму товарів.
 
                            Стаття 33
 
                           Вільні зони
 
     1. Україна та Латвія будуть вживати всіх  необхідних  заходів
для   забезпечення  того,  щоб  товари,  продані  за  сертифікатом
переміщення EUR.1  та,  під  час  транспортування,  знаходження  у
вільній зоні на їх території,  не були замінені іншими товарами та
щоб вони не піддавалися операціям,  іншим ніж  звичайні  операції,
призначені для запобігання їх псуванню.
     2. Як виняток з положень пункту 1,  коли продукти походженням
з  України  та Латвії,  імпортуються у вільну зону за сертифікатом
EUR.1 та зазнають переробки  або  обробки,  відповідні  органи  на
вимогу  експортера  мають  видати  новий  сертифікат  EUR.1,  якщо
здійснена  переробка  або  обробка  відповідає  положенням   цього
Протоколу.
 
                            Розділ VI
 
                        Заключні положення
 
                            Стаття 34
 
                 Комітет Митного Співробітництва
 
     1. Має  бути  заснований Комітет Митного Співробітництва,  що
займатиметься адміністративним співробітництвом для правильного та
одноманітного  застосування  для виконання будь-яких інших задач у
митній справі, які можуть бути покладені на нього.
     2. Комітет  буде  складатися, з  одного  боку,  з експертів з
України,  відповідальних за митні  питання,  та,  з  іншого  боку,
експертів, призначених Латвією.
 
                            Стаття 35
 
                             Додатки
 
     Додатки до   цього   Протоколу   становлять  його  невід'ємну
частину.
 
                            Стаття 36
 
                       Виконання Протоколу
 
     Україна та Латвія будуть вживати всіх необхідних заходів  для
виконання положень цього Протоколу.
 
                            Стаття 37
 
         Угоди з Естонією, Литвою та Європейським Союзом
 
     Сторони будуть   вживати  будь-яких  необхідних  заходів  для
укладання угод з Естонією,  Литвою  та  Європейським  Союзом,  які
дадуть    можливість    застосувати    цей    Протокол.    Сторони
повідомлятимуть одна одній про заходи, вжиті з цією метою.
 
                            Стаття 38
 
       Транзитні товари та ті, що знаходяться на зберіганні
 
     Положення Угоди  можуть  застосовуватися   до   товарів,   що
відповідають  положенням цього Протоколу,  і які на момент набуття
чинності цією Угодою знаходяться або в транзиті,  або в Україні чи
Латвії або,  якщо застосовуються положення Статті 2, в Естонії або
Литві,  або  в  Європейському  Союзі  знаходяться  на  тимчасовому
зберіганні  на  митних  складах,  або у вільних зонах під наглядом
митних органів країни імпорту протягом 4-х місяців  з  дати,  коли
згодом  був  виданий  сертифікат  переміщення  EUR.1 компетентними
органами країни-експортера разом з документами,  що показують,  що
товари були безпосередньо транспортовані.
 
                            Стаття 39
 
                      Поправки до Протоколу
 
     Поправки до Протоколу здійснюються  відповідно  до  Статті  2
цієї Угоди.
     При цьому  необхідно  брати  до уваги участь Сторін у вільних
економічних зонах або митних союзах з третіми країнами.
 
                            Протокол В
         Стосовно Угоди з торгівлі сільськогосподарськими
         товарами між Україною і Латвійською Республікою
 
     1. По  відношенню  до  сільськогосподарських товарів (товарні
групи з 1 по 24 Гармонізованої Системи) Сторони погодились на  три
переліки товарів:
     - Перелік А включає  сільськогосподарські  товари  та  товари
сільськогосподарської    переробки,    по   відношенню   до   яких
застосовуватимуться нульові ставки  мита,  або  збори,  які  мають
еквівалентну дію,  починаючи  з  моменту набрання чинності Угоди з
торгівлі сільськогосподарськими товарами;
     - Перелік В включає  сільськогосподарські  товари  та  товари
сільськогосподарської    переробки,    по   відношенню   до   яких
здійснюватиметься поступове зниження мит  або  зборів,  які  мають
еквівалентну  дію,  починаючи  з  моменту  набрання  чинності цією
Угодою  з  метою  запровадження нульових  ставок  мит  не  пізніше
1 січня 2000 року;
     - Перелік С включає  сільськогосподарські  товари  та  товари
сільськогосподарської  переробки,  по  відношенню  до  яких  повна
лібералізація не передбачається.
     Сторони погоджуються  провести перше засідання експертів щодо
Угоди   з   торгівлі   сільськогосподарськими  товарами  у  грудні
1995 року.









Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка