Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Концепцію з організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання


              МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
                            Н А К А З
 
 N 182 від 15.09.2000
     м.Київ
 
 vd20000915 vn182
 
      Про Концепцію з організації охорони праці в аграрному
         секторі економіки в нових умовах господарювання
 
     Міністерство аграрної   політики   України   відмічає,    що,
незважаючи на заходи,  які здійснюються в галузях агропромислового
виробництва  по  створенню  здорових  і  безпечних  умов  праці  в
аграрному  секторі  економіки,  рівень  організаційної  роботи  по
попередженню аварій,  пожеж  і  випадків  травматизму  залишається
незадовільним.
     Через цілий  ряд  суттєвих   недоліків   організаційного   та
інженерно-технічного  плану  протягом  8 місяців поточного року на
підприємствах агропромислового  виробництва  сталося  224  нещасні
випадки  із  смертельними  наслідками.  У господарствах Автономної
Республіки  Крим,  Вінницької,   Дніпропетровської,   Запорізької,
Івано-Франківської,    Кіровоградської,   Полтавської,   Сумської,
Харківської,  Хмельницької і  Чернігівської  областей  мали  місце
групові нещасні випадки.
     Основними причинами  нещасних  випадків  є  грубе   порушення
технологічної   дисципліни,   низька   кваліфікаційна   підготовка
керівників,  спеціалістів і працівників з  питань  безпеки  праці,
послаблення  вимогливості керівників до працівників за дотриманням
законодавства України з питань охорони  праці  та  правил  безпеки
праці  при експлуатації великої кількості фізично зношених машин і
обладнання.
     З метою поліпшення рівня організаційної роботи,  попередження
травм, аварій і пожеж на підприємствах аграрного сектора економіки
та на виконання рішення Ради регіонів при Президентові України від
14 липня 2000 року N 40/2000 ( v0040210-00 ) Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити  Концепцію  з  організації  охорони   праці   в
аграрному  секторі економіки в нових умовах господарювання (далі -
Концепція), що додається.
     2. Головам  державних  департаментів,  керівникам структурних
підрозділів  міністерства  та  формувань,  що  входять  до   сфери
управління  міністерства,  Міністерству агропромислового комплексу
Автономної  Республіки  Крим,   начальникам   головних   управлінь
сільського   господарства   і   продовольства  обласних  державних
адміністрацій,  управлінню сільського господарства і продовольства
міста   Севастополя   врахувати   положення   цієї  Концепції  при
опрацюванні  пропозицій  щодо  внесення  змін  та   доповнень   до
нормативно-правових  актів  з  питань охорони праці і до 15 жовтня
поточного року подати пропозиції Відділу охорони  праці,  пожежної
безпеки  і  безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики
України (Скафа).
     3. Відділу   охорони   праці,   пожежної  безпеки  і  безпеки
дорожнього  руху  Міністерства  аграрної  політики  України  до  1
листопада  поточного року опрацювати пропозиції щодо внесення змін
і доповнень до нормативно-правових актів з питань  охорони  праці,
що   випливають   із   положень   Концепції,   і  направити  їх  у
встановленому порядку до Міністерства праці і соціальної  політики
України.
     4. Міністерству   агропромислового    комплексу    Автономної
Республіки   Крим,   начальникам   головних  управлінь  сільського
господарства і  продовольства  обласних  державних  адміністрацій,
управлінню   сільського   господарства   і   продовольства   міста
Севастополя,  керівникам підприємств,  установ і  організацій,  що
входять  до  сфери  управління  міністерства,  врахувати положення
Концепції  при  формуванні  регіональних  та   галузевих   програм
економічного  і  соціального  розвитку  щодо  створення здорових і
безпечних умов праці.
     5. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра Яковенка В.П.
 
 Перший заступник міністра                               Ю.Я.Лузан
                                               Затверджено
                                       Наказ Міністерства аграрної
                                       політики України
                                       15.09.2000 р. N 182
                            Концепція
             з організації охорони праці в аграрному
                 секторі економіки в нових умовах
                          господарювання
                      I. Загальні положення
     Державне регулювання   в   сфері    забезпечення    безпечної
життєдіяльності працюючого населення в аграрному секторі економіки
потребує здійснення державної політики,  яка повинна  грунтуватися
на єдиних концептуальних засадах.
     В системі    агропромислового     виробництва     знаходяться
підприємства  різних  форм  власності  з широким спектром професій
працюючих,  різними взаємовідносинами між ними та розмаїттям  схем
управління  сільськогосподарським  виробництвом,  що в свою чергу,
ускладнює єдиний підхід до системи управління охороною праці.
     Незважаючи на тенденцію до зниження,  виробничий травматизм в
аграрному секторі економіки залишається високим.
     За останні   п'ять   років   відбувалося  зростання  тяжкості
травмування,  посилилися проблеми лікування  потерпілих  внаслідок
скорочення  лікувальних  закладів в сільській місцевості і нестачі
коштів  для  придбання  ліків.  Зросла  кількість  випадків,   які
приховані від розслідування і обліку.
     Найбільш часто в  сільськогосподарському  виробництві  гинуть
механізатори  (в  минулому  році  26  відсотків від числа нещасних
випадків),  працівники,  зайняті в  тваринництві  (13  відсотків),
сторожі  (12  відсотків),  керівники  і спеціалісти (9 відсотків),
водії автомобілів (7 відсотків).
     В останні роки,  в зв'язку із скороченням загальної кількості
працюючих,  доля  трактористів  у  структурі  професійного  складу
працюючих  у  сільськогосподарському  виробництві  дещо зросла і у
поточному році складала 18  відсотків,  але  частота  смертельного
травмування   трактористів   наближається  до  рівня  смертельного
травматизму працівників вугільної  промисловості,  в  той  час  як
частота  смертельного травмування всіх інших категорій працюючих в
аграрному секторі економіки значно нижча.
     Щорічно більше        половини        профзахворювань       в
сільськогосподарському  виробництві  отримують   механізатори,   в
основному  внаслідок  недоліків конструкції машин та устаткування,
та п'ята частина - тваринники,  через перенапруження при виконанні
тяжких немеханізованих робіт.
     На фоні   зменшення    обсягів    виробництва    збільшується
травмування   людей   таких  професій,  як  сторож  чи  охоронник,
внаслідок пожеж та злочинів, вчинених іншими особами.
     В 1999  році  кількість  потерпілих  склала 6786 осіб,  з них
394 -   зі   смертельним    наслідком.    Кількість    людино-днів
непрацездатності   потерпілих   сягає  майже  250  тисяч.  Витрати
підприємств на відшкодування шкоди  потерпілим  склали  близько  9
млн.  гривень.  За  8  місяців  поточного  року  на  підприємствах
агропромислового виробництва загинуло 224 працівника.
     Очікувані в   результаті   реформування   аграрного   сектора
економіки позитивні зрушення -  зростання  виробництва  продукції,
поповнення    машинно-тракторного   парку,   збільшення   поставок
пально-мастильних   матеріалів,   а   тому   збільшення    обсягів
механізованих  і  автотранспортних робіт,  ріст поголів'я худоби -
можуть викликати зростання виробничого травматизму  і  професійних
захворювань.
     В процесі   реформування    аграрного    сектора    економіки
збільшилася  кількість  підприємств,  які  не  в  змозі утримувати
спеціалістів  з  питань  охорони   праці,   збільшення   кількості
підприємств,  що  працюватимуть  за  сімейною  формою  організації
виробництва, буде супроводжуватися масовим залученням підлітків до
роботи, що теж може збільшити виробничий травматизм.
     Ситуація, що склалася  з  травматизмом  в  аграрному  секторі
економіки, обумовлена низкою причин, серед яких:
     порушення стандартів безпеки та відсутність дієвих механізмів
притягнення  посадових  осіб  до  відповідальності за недотримання
вимог безпеки праці та безпечності промислової продукції;
     недосконалість форм і методів роботи з працюючим населенням з
питань  забезпечення  особистої  безпеки  і  культури  праці   при
користуванні    небезпечною    для   людини   технікою,   паливом,
електроенергією тощо;
     зниження відповідальності та вимогливості посадових осіб щодо
контролю за дотриманням норм та правил безпеки праці і  допуск  до
роботи працівників у нетверезому стані;
     недоліки в конструкції машин та обладнанні;
     недостатня наявність   коштів,   в   тому   числі  коштів  на
фінансування Національної,  державних,  галузевих  і  регіональних
програм  з  питань  охорони  праці,  пожежної  безпеки  і  безпеки
дорожнього руху.
     З ускладненням   стану   демографічної  ситуації  в  Україні,
зменшенням  народжуваності  та  значним  перевищенням   показників
смертності  над  народжуваністю  в сільській місцевості актуальним
постає питання усунення причин нещасних випадків та їх  негативних
наслідків,  прискорення  реформування  державної  політики в сфері
профілактики  травматизму  в   агропромисловому   виробництві   та
вдосконалення системи управління охороною праці.
     Державна політика в сфері охорони праці в  аграрному  секторі
економіки повинна бути спрямована на:
     створення умов  для   безпечної   життєдіяльності   населення
країни,  зайнятому  в  агропромисловому  виробництві,  запобігання
нещасним випадкам виробничого характеру,  усунення  їх  причин  та
соціальний захист потерпілих;
     створення системи   моніторингу   безпечної   життєдіяльності
працюючого населення;
     створення і розвиток відповідної  інфраструктури  виробництва
та  його  управління  для  забезпечення  безпечної життєдіяльності
працюючого населення;
     посилення відповідальності    посадових    осіб,    дії    чи
бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного
випадку.
           2. Особливості агропромислового виробництва
     Аграрний сектор економіки має ряд структурних, організаційних
і  технологічних   особливостей,   що   впливають   на   показники
травматизму,   внаслідок   збільшення   кількості   невеликих   за
чисельністю працюючих  фермерських  сільгосппідприємств,  розподіл
потерпілих по окремих періодах року і годинах доби,  що зумовлюють
специфічні вимоги до організації забезпечення  безпеки  працюючих,
які  не  в  повній  мірі  враховані  в  нормативно-правових актах,
прийнятих в  розвиток   Закону   України   "Про   охорону   праці"
( 2694-12 ).
     В галузях агропромислового виробництва в даний час діють такі
негативні фактори:
     старіння основних   фондів,   зростаюча   кількість   фізично
зношеного і морально застарілого обладнання,  машин і  механізмів,
що не відповідають безпечним умовам праці;
     постійно зростаюча   кількість   робочих   місць,    що    не
відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці,
     незабезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту;
     значне послаблення трудової і виробничої дисципліни.
     Основними особливостями  організації  виробничого  процесу  в
аграрному секторі економіки є:
     - сезонність робіт,  що практично не дає можливості в  окремі
періоди  року  дотримуватися  нормативної тривалості робочого дня,
внаслідок чого щорічно травматизм досягає пікових значень в одні й
ті ж місяці року.
     Перший пік припадає на липень-серпень (пора  збирання  ранніх
зернових і зернобобових).  На цей період припадає 22 - 23 відсотки
річної кількості смертельно травмованих.  Другий  пік  травматизму
припадає  на  жовтень  -  понад  11 відсотків від всіх смертельних
випадків на виробництві.
     Прагнення зібрати  врожай  в  стислі  строки,  часто в умовах
нестійкої погоди,  при недостатній кількості  збиральної  техніки,
значній  її  зношеності  і  низькій надійності спонукає керівників
господарств,  спеціалістів і  безпосередніх  виконавців  робіт  до
продовження тривалості робочого дня.  Ці наміри,  при недотриманні
виваженого режиму роботи  і  відпочинку,  послабленні  контролю  і
самоконтролю   за   виробничою  та  трудовою  дисципліною,  втраті
внаслідок втоми пильності в дотриманні  правил  безпеки  праці,  а
інколи нехтування ними, досить часто призводять до травм;
     - нерівномірна  завантаженість  працівників  протягом   року.
Кількість   працюючих   в  агропромисловому  виробництві  в  липні
переважає середню за рік на 13 - 16 відсотків;
     - розірваність  робочого  дня у працівників окремих професій,
зокрема у доярок.  Крім  роботи  на  визначеному  робочому  місці,
протягом доби  вони  двічі-тричі  (наприклад,  за  кожного   циклу
доїння -  вранці,  вдень  і  ввечері) долають шлях з дому до місця
роботи і назад та не завжди в світлу пору доби,  що  приводить  до
значного  фізичного  і психічного перевантаження,  що досить часто
призводить до травм;
     - залучення  до  роботи в напружені періоди підлітків та осіб
пенсійного віку.  В  липні  кількість  їх  досягає  4-5  відсотків
загальної  кількості  тих,  що  працюють  в  цей  час в сільському
господарстві.
     Що стосується осіб пенсійного віку,  то  реальні  їх  фізичні
можливості  часто  не дозволяють їм уникнути травм в екстремальних
ситуаціях при роботі сторожами, на гужовому транспорті тощо;
     - розпорошеність працюючих по великій території, що практично
унеможливлює  постійний  контроль  за  безпекою   праці   з   боку
відповідних   посадових   осіб,   котрі  вимушені  покладатись  на
самоконтроль і самодисципліну працюючих;
     - доступність  виробничих площ і робочих місць (поля,  ферми,
машинно-тракторні стани,  ремонтні майстерні, інші місця скупчення
техніки і худоби) для працівників підприємства, які в даний час не
працюють  на  цих  робочих  місцях,  а  також  сторонніх  осіб  та
підлітків;
     - робота  невеликих  тимчасових  груп   непостійного   складу
працівників  та  поодинці,  без  оперативного зв'язку з виробничою
базою,  віддалено  від  пунктів  сервісу,  технічної  і   медичної
допомоги;
     - основна  частина  сільгосппідприємств  є   господарства   з
широким  спектром аграрного виробництва - вирощування різних видів
продукції рослинництва  і  тваринництва,  їх  переробка,  а  також
будівництво,    транспортні    роботи,    ремонтне    і   технічне
обслуговування сільськогосподарської техніки тощо.  Тому  головним
товаровиробником  на  виробництві  є професія тракторист-машиніст,
який виконує  роботи  на  різних  за  функціональним  призначенням
машинах  значної  конструктивної  складності  і в різних зовнішніх
умовах, що збільшує виникнення загрози травмування.
     Значні особливості  є у функціональних підрозділах державного
управління агропромисловим комплексом.
     Поряд з  функціональними  підрозділами  в  структурі  органів
виконавчої влади та органів місцевого  самоврядування  передбачені
державні  інспекції  -  по  нагляду  за  технічним  станом  машин,
обладнання та якості  пально-мастильних  матеріалів,  ветеринарної
медицини,  якості  та  формування  ресурсів  сільськогосподарської
продукції.
     Наглядові функції  з  питань охорони праці більшості названих
державних інспекцій тісно пов'язані.
     Міністерству підпорядковані  станції  і  центри по проведенню
державних  приймальних  і  періодичних   випробувань   техніки   і
технологій   для  агропромислового  виробництва.  Вони  атестовані
Державним комітетом України з питань стандартизації, метрології та
сертифікації  на  проведення  сертифікаційних  випробувань і мають
повноваження на видачу сертифікатів відповідності.
     У віданні  міністерства  знаходяться навчальні заклади освіти
різних рівнів акредитації  по  підготовці  спеціалістів  середньої
ланки та вищої кваліфікації. Це вимагає створення безпечних умов в
процесі безпосереднього навчання та під час проходження виробничої
практики.
 
   3. Основні завдання Концепції з організації охорони праці в
    аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання
 
   Концепція з організації  робіт  з  охорони  праці  в  аграрному
секторі економіки в нових умовах господарювання (далі - Концепція)
спрямована на:
     - виконання   законодавчих  вимог  щодо  пріоритету  життя  і
здоров'я  працівників  по  відношенню  до  результатів  виробничої
діяльності незалежно від форм власності та кількості працюючих;
     - створення умов для безпечної  праці,  запобігання  нещасним
випадкам та професійним захворюванням на виробництві і усунення їх
причин;
     - забезпечення  соціального  захисту потерпілих від нещасного
випадку;
     - створення    і   розвиток   належної   інфраструктури   для
забезпечення виконання вимог з питань охорони праці;
     - посилення   відповідальності   посадових   осіб,   дії   чи
бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного
випадку на виробництві;
     - широке впровадження економічних важелів у роботі по охороні
праці.
     Відповідно до поставленої мети основними завданнями Концепції
є:
     - відпрацювання  взаємодії  всіх  функціональних  підрозділів
органів  влади у сфері управління агропромисловим комплексом як по
горизонталі,  так  і  по  вертикалі,  їх  взаємодії   з   органами
державного нагляду та об'єднань громадян і найманих працівників;
     - розробка програм  комплексного  вирішення  проблем  охорони
праці  і  мінімізації дії окремих небезпечних і шкідливих факторів
на виробництві;
     - розробка   науково-обгрунтованого  підходу  до  комплексної
оцінки стану умов і безпеки  праці  на  кожному  підприємстві  для
об'єктивного  визначення розмірів страхових внесків на страхування
від нещасних випадків та профзахворювань;
     - уточнення  структурної  побудови  галузевих  служб  охорони
праці,  завдань і функціональних  обов'язків  її  підрозділів,  їх
правове закріплення;
     - розвиток  науки  по  охороні   праці   в   агропромисловому
комплексі;
     - розробка та перегляд  нормативно-правових  актів  з  питань
охорони праці.
    4. Принципи організації охорони праці в аграрному секторі
             економіки в нових умовах господарювання
     Державна політика в аграрному секторі  економіки  в  питаннях
охорони  праці і профілактики виробничого травматизму базується на
принципах:
     - комплексного  розв'язання  завдань  охорони праці на основі
міжнародних  стандартів,  національних,  державних  та   галузевих
програм  з  урахуванням  інших  напрямків економічної і соціальної
політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
     - використання економічних методів управління охороною праці;
     - удосконалення системи управління охороною праці в аграрному
секторі економіки;
     - організації навчання керівників і працівників підприємств з
питань охорони праці;
     - забезпечення  координації  діяльності  органів   виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,
організацій та об'єднань  громадян  у  вирішенні  проблем  охорони
здоров'я, гігієни та безпеки праці;
     - співробітництві і проведення консультацій між власниками та
працівниками при прийнятті рішень з охорони праці;
     - міжнародного  співробітництва  в  питаннях  охорони  праці,
використання  світового досвіду організації роботи щодо поліпшення
умов і підвищення безпеки праці;
     - сприяння  місцевим  органам  виконавчої  влади  та  органам
місцевого  самоврядування  у  створенні  на  добровільних  засадах
недержавних формувань з охорони праці для:
     - кваліфікованого професійного обслуговування підприємств,  у
складі  яких  відсутні  посади  відповідних  спеціалістів з питань
охорони праці;
     - обстеження   робочих  місць  на  предмет  відповідності  їх
вимогам  безпеки  і  гігієни  праці,  надання  рекомендацій   щодо
усунення  недоліків  з  питань охороні праці,  допомога у розробці
поточних і перспективних планів поліпшення стану охорони праці;
     - консультативного  обслуговування  власників та спеціалістів
підприємств з питань охорони праці;
     - організації     своєчасного     забезпечення    підприємств
законодавчими та  нормативно-правовими  актами  з  питань  охорони
праці;
     - кваліфікованої допомоги в організації забезпечення засобами
захисту працюючих;
     - отримання дозволу від органів нагляду за охороною праці  на
початку роботи підприємства;
     - вирішення спірних питань між працівниками та органами влади
з питань охорони праці.
     З урахуванням реформованого  аграрного  сектора  економіки  і
створення  підприємств  з  різними  формами  власності  діяльність
Міністерства аграрної політики  України  спрямовується  за  такими
напрямками:
     - розробка єдиної політики з питань охорони праці в аграрному
секторі економіки для підприємств всіх форм власності;
     - методична допомога місцевим  органам  виконавчої  влади  та
органам   місцевого   самоврядування  з  питань  охорони  праці  в
аграрному секторі економіки;
     - управління   охороною   праці  в  державних  підприємствах,
установах  і  організаціях,  що  входять   до   сфери   управління
міністерства.
     Доцільно діяльність  місцевих  органів  виконавчої  влади  та
органів  місцевого  самоврядування  в  питаннях  охорони  праці  в
аграрному секторі економіки спрямувати на:
     - забезпечення   у   межах  відповідного  регіону  реалізації
державної політики в галузі  охорони  праці  та  підвищення  рівня
безпеки виробництва;
     - здійснення контролю,  надання консультативної та методичної
допомоги   в  профілактичній  роботі  з  охорони  праці  суб'єктам
господарювання всіх форм власності.
     5. Напрямки реалізації державної політики в організації
    охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах
                          господарювання
     З урахуванням   стану  виробничого  травматизму  в  аграрному
секторі економіки  та  обставин,  що  складаються  внаслідок  його
реформування    та    введення   в   дію   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які
спричинили  втрату  працездатності"  (   1105-14   ),   реалізація
державної політики в організації охорони праці в аграрному секторі
економіки в нових умовах господарювання повинна  здійснюватися  за
такими напрямками:
     - підготовка пропозицій по розробці нових законопроектів щодо
внесення  змін  в  діючі  закони та інші нормативно-правові акти з
питань     забезпечення     безпечної      життєдіяльності      та
соціально-економічної спрямованості;
     - розробка та реалізація перспективних програм та оперативних
заходів по створенню безпечних та нешкідливих умов праці;
     - визначення пріоритетних напрямків і  проведення  прикладних
наукових досліджень в сфері безпеки і охорони праці;
     - вдосконалення і впровадження  системи  управління  охороною
праці в аграрному секторі економіки;
     - вдосконалення системи  навчання  керівників  і  працівників
всієї  ланки  системи  аграрного  сектора економіки та організація
підготовки науковців і спеціалістів вищої  кваліфікації  з  питань
охорони праці;
     - координація і методичне керівництво роботою  служб  охорони
праці  державних  організацій  і  підприємств  всіх форм власності
системи аграрного сектора економіки;
     - проведення   конкурсів,  спрямованих  на  підвищення  рівня
організаційної роботи з питань охорони праці;
     - використання  передового вітчизняного і світового досвіду з
питань охорони праці;
     - сприяння  впровадженню  системи  страхування працівників на
випадок  каліцтва,  смерті  або  іншого  ушкодження  здоров'я  від
виробничих травм та інших негативних виробничих факторів;
     - випробування і перевірка технічних засобів,  агрохімікатів,
технологій   виробництва   агропромислової  продукції  на  предмет
відповідності  їх  вимогам  безпеки,  гігієни  праці   і   охорони
довкілля, розвиток системи сертифікації;
     - методичне   та   інформаційне   забезпечення    підприємств
аграрного  сектора  економіки всіх форм власності з питань безпеки
праці;
     - організація забезпечення працюючих засобами індивідуального
захисту;
     - організація  виконання рішень органів державного нагляду за
охороною праці та профспілок;
     - відпрацювання    механізму    економічних    важелів   щодо
заохочування  суб'єктів  підприємницької  діяльності  на  розвиток
відповідної  інфраструктури виробництва для забезпечення безпечної
життєдіяльності населення.
                  6. Механізм реалізації Концепції
     Реалізація Концепції базується на комплексному функціонуванні
елементів,   до   складу   яких  входять:  правовий,  економічний,
соціальний, організаційний, інформаційний, науковий та кадровий.
     Правовий елемент механізму включає:
     - заходи по забезпеченню здійснення прав і гарантій громадян,
гарантованих   Конституцією   України   (   254к/96-ВР  ),  іншими
нормативно-правовими актами;
     - підготовку     пропозицій     щодо     перегляду     чинних
нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки
і безпеки дорожнього руху та участь у їх розробці;
     - сприяння  створенню  добровільних   громадських   об'єднань
працівників і спеціалістів з питань охорони праці.
     Економічний елемент механізму містить:
     - фінансове  забезпечення виконання Національної,  державних,
галузевих і  регіональних  програм,  спрямованих  на  профілактику
нещасних   випадків,   на  охорону  життя  і  здоров'я  працюючого
населення;
     - направлення   інвестицій   на   здійснення   заходів   щодо
забезпечення вимог безпеки та  охорони  праці  в  окремих  галузях
агропромислового виробництва;
     - матеріальну відповідальність за шкоду,  заподіяну  здоров'ю
працюючого;
     - розробку, умов залучення страхових організацій до вирішення
питань  профілактики нещасних випадків і профзахворювань та участі
у фінансуванні профілактичних заходів;
     - диференціацію страхових відрахувань підприємств.
     Соціальний блок механізму включає:
     - удосконалення  системи страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності;
     - здійснення  соціального  моніторингу  ступеня   захищеності
працюючого населення.
     До організаційних заходів реалізації Концепції відносяться:
     - розробка  галузевих  і  регіональних  програм  профілактики
травматизму і профзахворювань;
     - координація  діяльності  галузевих  служб з охорони праці і
служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади  та  органів
місцевого самоврядування з наглядовими органами, співробітництво з
добровільними громадськими об'єднаннями працівників і спеціалістів
з  питань  охорони праці,  з профспілковими та іншими громадськими
організаціями;
     - сприяння   створенню   добровільних  громадських  об'єднань
працівників і спеціалістів з питань охорони праці;
     - випробування і перевірка технічних засобів,  агрохімікатів,
технологій  виробництва  агропромислової  продукції   на   предмет
відповідності   їх   вимогам  безпеки,  гігієни  праці  і  охорони
довкілля, розвиток системи сертифікації.
     Інформаційний блок    включає   заходи   щодо   вдосконалення
механізму оперативних  та  періодичних  повідомлень,  статистичних
показників,   способів   збору   та  систем  обробки  і  доведення
інформації  за  видами  і  причинами   травматизму,   забезпечення
підприємств,   установ  і  організацій  нормативними  документами,
правилами, інструкціями, положеннями з охорони праці.
     Наукове забезпечення    включає    визначення    пріоритетних
напрямків наукових досліджень з  питань  охорони  праці,  пожежної
безпеки   та   безпеки   дорожнього  руху;  проведення  прикладних
науково-дослідних робіт в сфері охорони праці, підготовку наукових
працівників   відповідної  спеціалізації,  зокрема  через  цільову
аспірантуру.
     Кадрове забезпечення  полягає  в  оцінці  потреби у фахівцях,
спеціалізованих  на  питаннях  з  охорони  праці,  їх  підготовці,
перепідготовці   і  підвищенні  кваліфікації  у  вищих  навчальних
закладах,  в тому числі за скороченим терміном, осіб, що вже мають
вищу   освіту,   підготовці   наукових   працівників   відповідної
спеціалізації, включення до навчальних планів і програм підготовки
фахівців  за  всіма  спеціальностями  та  кваліфікаційними рівнями
вивчення питань охорони праці.
     Реалізація положень  Концепції  матиме  соціально-економічний
ефект  в  ближній  та  далекій  перспективі  за  рахунок  зниження
виробничого травматизму, зменшення кількості днів непрацездатності
внаслідок травм і їх матеріальних наслідків та позитивно сприятиме
поліпшенню   умов   виробничої  діяльності  працівників  аграрного
сектора  економіки,   створюватиме   передумови   зниження   рівня
смертності людей в працездатному віці.
     Концепція з організації охорони  праці  в  аграрному  секторі
економіки в нових умовах господарювання розроблена і погоджена:
     Міністерством праці та соціальної політики України  -  листом
від 30 серпня 2000 року N 01-3/2075-027-7;
     Міністерством внутрішніх справ України - листом від 22 серпня
2000 року N 4376/Мл;
     Міністерством екології та природних ресурсів України - листом
від 21 серпня 2000 року N 2330/17-5;
     Міністерством юстиції України - листом  від  1  вересня  2000
року N 24-28-2023;
     Державним комітетом України з питань регуляторної політики та
підприємництва - листом від 4 вересня 2000 року N 1-311/3148.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка