Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження інструкцій про заходи з профілактики та ліквідації інфекційного бронхіту курей, інфекційного ларинготрахеїту птахів, хвороби Марека у курей, Інструкції про заходи боротьби з грипом птиці


    ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
                            Н А К А З
 
 N 78 від 17.10.2001                  Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      30 жовтня 2001 р.
                                      за N 916/6107
 
      Про затвердження інструкцій про заходи з профілактики
            та ліквідації інфекційного бронхіту курей,
       інфекційного ларинготрахеїту птахів, хвороби Марека
      у курей, Інструкції про заходи боротьби з грипом птиці
 
     Відповідно до  статті  12  Закону  України  "Про  ветеринарну
медицину" (   2498-12   ),  Положення  про  Державний  департамент
ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від  8  червня  2001  року  N  641 ( 641-2001-п ) "Питання
Державного  департаменту  ветеринарної  медицини",  та   з   метою
забезпечення   епізоотичного   благополуччя  у  птахогосподарствах
України Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити:
     - Інструкцію   про   заходи   з  профілактики  та  ліквідації
інфекційного бронхіту курей (додається);
     - Інструкцію  про  заходи боротьби з грипом птиці (додається)
( z0917-01 );
     - Інструкцію  про  заходи  з  профілактики  та   боротьби   з
інфекційним ларинготрахеїтом птахів (додається) ( z0918-01 );
     - Інструкцію про заходи з профілактики та ліквідації  хвороби
Марека у курей (додається) ( z0919-01 ).
     2. Директору    Державного     науково-виробничого     центру
ветеринарної  медицини птахівництва України Демиденку В.М.  подати
цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства  юстиції  України
та  в  10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання
установам  ветеринарної  медицини  Автономної   Республіки   Крим,
областей, міст Києва та Севастополя.
     3. Головним   державним   інспекторам  ветеринарної  медицини
Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва та  Севастополя
довести   зазначені   інструкції   до   відома   установ   системи
ветеринарної  медицини  України  та  забезпечити  контроль  за  їх
виконанням.
     4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такими,  що не
застосовуються на території України, "Инструкцию о мероприятиях по
предупреждению   и   ликвидации   инфекционного   бронхита   кур",
затверджену    Головним   управлінням   ветеринарії   Міністерства
сільського господарства СРСР 19 листопада  1980  року,  "Временную
инструкцию  о мероприятиях по борьбе с гриппом птиц",  затверджену
Головним   управлінням   ветеринарії    Міністерства    сільського
господарства  СРСР  15  серпня 1978 року,  "Временную инструкцию о
мероприятиях  по  профилактике  и  ликвидации   заболевания   птиц
инфекционным  ларинготрахеитом",  затверджену Головним управлінням
ветеринарії Держагропрому СРСР  1  квітня  1983  року;  "Временную
инструкцию   о   мероприятиях   по   борьбе   с   болезнью  Марека
(нейролимфоматозом)  птиц",   затверджену   Головним   управлінням
ветеринарії  Міністерства  сільського  господарства  СРСР 25 січня
1974 року.
     5. Контроль за виконання цього наказу покласти на Кучерявенка
О.О.  -  заступника  Головного  державного інспектора ветеринарної
медицини України.
 
 Головний державний інспектор
 ветеринарної медицини України                      П.І.Вербицький
                                      Затверджено
                                      Наказ Головного державного
                                      інспектора ветеринарної
                                      медицини України
                                      17.10.2001 N 78
                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      30 жовтня 2001 р.
                                      за N 916/6107
                            Інструкція
             про заходи з профілактики та ліквідації
                   інфекційного бронхіту курей
                      1. Загальні положення
     1.1. Інфекційний    бронхіт    курей    (далі    -   ІБК)   -
висококонтагіозне   захворювання   курей   різного    віку,    яке
викликається    коронавірусом   і   проявляється   респіраторними,
нефрозонефритними синдромами та ураженням  репродуктивних  органів
курей,  що  приводить  до зниження несучості (на 30-40%) та якості
яєць.
     До ІБК  спийнятливі  всі  вікові  групи  птиці,  але найбільш
чутливі курчата 7-45-денного віку та доросла птиця в  продуктивний
період.
     У курчат   хвороба   характеризується    розладом    дихання,
сонливістю,   зниженням   апетиту,  ускладненим  видихом  повітря,
ринітом,  діареєю. При гострому перебігу інфекції курчата хворіють
впродовж 1-1,5 тижня.
     У дорослої птиці клінічні ознаки не виражені, відмічають лише
зниження  несучості та кладку деформованих яєць,  а також зниження
виводу курчат з яєць, отриманих від хворої птиці.
     При патолого-анатомічному  розтині  у молодняка спостерігають
скупчення серозного або серозно-слизового ексудату  в  трахеї,  на
біфуркації  виявляють  казеозні  пробки,  легені  дещо збільшені в
об'ємі,  при натисненні на  них  з  бронхів  виділяється  пінистий
ексудат.  Нирки збільшені,  сечоводи розтягнуті уратами, бугристі,
відмічається зерниста дистрофія.  У дорослої  птиці  спостерігають
атрофії яйцевих фолікулів, кісти яєчників, сальпінгіти.
     Джерелом інфекції  є  хвора  і  перехворіла  птиця,  а  також
клінічно здорова - вірусоносій. Інкубаційний період при ІБК триває
від 18-72 годин до 2-6 днів.
     Доросла птиця  до  45  днів виділяє вірус з ротовим,  носовим
секретом  і  послідом,  а  перехворіла  доросла  птиця  в   період
захворювання  виділяє  вірус  до  150  днів  і  після захворювання
залишається  вірусоносієм.  Вірусоносіями  можуть   бути   індики,
фазани, перепілки.
     Факторами передачі  збудника  інфекції  є   повітря,   корми,
годівниці,   поїлки,   вода,  підстилка,  обслуговуючий  персонал,
транспорт, інкубаційні яйця.
     На поверхні об'єктів пташника вірус зберігає патогенність при
17-23 град.  C - 7 діб,  2-13 град.  C - 11-21 день, у посліді, на
стінах,  годівницях  -  90  діб,  на заморожених тушках - 80 діб і
більше.
                    2. Заходи профілактики ІБК
     2.1. З   метою  охорони  господарств  (ферм,  відділень)  від
занесення   збудника   інфекції   керівники   господарств,   інших
підприємств   та   організацій,   які   мають  птицю,  зобов'язані
виконувати вимоги,  передбачені Законом України  "Про  ветеринарну
медицину" (    2498-12    ),    і   дотримуватися   вимог   діючих
ветеринарно-санітарних правил та інших нормативно-правових актів.
     Спеціалісти ветеринарної   медицини  повинні  організувати  в
господарствах  і  населених  пунктах,  що   знаходяться   в   зоні
обслуговування,  систематичний  нагляд  за  станом  птиці  та мати
інформацію про серологічний моніторинг щодо ІБК у молодняка  та  в
батьківському стаді курей.
     З метою    запобігання    занесенню    збудника     ІБК     в
птахогосподарства власники повинні виконувати такі вимоги:
     2.1.1. Господарство повинно працювати в закритому режимі.
     2.1.2. Комплектувати  ферму,  майданчик,  зону  птицею одного
віку   і   тільки   з   господарств,   благополучних   щодо   ІБК.
Використовувати  інкубаційні  яйця для виводу молодняка тільки від
клінічно здорової птиці.
     2.1.3. Після   ввезення   курчат   у  господарство  проводити
карантинні заходи згідно з діючими ветеринарними вимогами.
     2.1.4. Дотримуватись  міжциклових  профілактичних  перерв між
посадками птиці,  проводити очищення і  дезінфекцію  приміщень  та
обладнання.
     2.1.5. Проводити   дезінфекцію    завезених    з    племінних
господарств інкубаційних яєць методами і деззасобами, прийнятими в
країні, згідно з настановами, інструкціями щодо їх застосування.
          3. Заходи при загрозі виникнення захворювання
     3.1. У  загрозливих  до  прояву   ІБК   господарствах   птицю
батьківського    стада    щеплюють   інактивованою   вакциною,   а
сприйнятливий  молодняк  -   живими   вірус-вакцинами   згідно   з
інструкціями   щодо  їх  застосування.  При  виборі  вакцини  слід
ураховувати серотип вірусу,  що циркулює в даному  регіоні,  схему
вакцинації    погоджувати   з   головним   державним   інспектором
ветеринарної медицини району, міста, області.
     3.2. При підозрі на ІБК лікар  ветеринарної  медицини  вживає
необхідних заходів щодо уточнення діагнозу. З цією метою направляє
на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини свіжі трупи або
хвору  птицю  (5-10  голів) та 10 проб сироваток крові від птиці з
пташника, де виявлено хворобу.
     3.3. ІБК діагностують  на  підставі  епізоотологічних  даних,
клінічних  ознак,  результатів  патолого-анатомічного  розтину  та
підтверджують серологічними і вірусологічними  дослідженнями.  При
цьому   необхідно   виключити  інфекційний  ларинготрахеїт,  грип,
аденовірусну інфекцію (1 серотип), синдром зниження несучості.
              4. Заходи щодо ліквідації захворювання
     4.1. При встановленні діагнозу на ІБК  керівники  господарств
незалежно   від   форм  власності,  спеціалісти  ветмедицини,  які
обслуговують  ці   птахогосподарства,   негайно   інформують   про
захворювання головного державного інспектора ветеринарної медицини
району, міста, області.
     4.2. Господарство (птахофабрику,  ферму), у якому встановлено
ІБК,  оголошують  неблагополучним  і вводять карантинні обмеження,
при яких забороняється:
     а) вивіз   інкубаційних   яєць  і  ембріонів  у  благополучні
господарства,  а  також  в  науково-дослідні  установи   та   інші
організації;
     б) вивіз  живої  птиці  в  інші  господарства  та  продаж  її
населенню;
     в) переміщення птиці,  кормів  та  господарчого  інвентарю  з
неблагополучного   пташника  в  інше  приміщення,  де  утримується
здорова птиця;
     г) увіз  сприйнятливої до інфекційного бронхіту птиці з інших
господарств, ферм, пташників;
     і) відбір    сперми   від   півнів-плідників   при   штучному
заплідненні батьківського стада.
     4.3. У  неблагополучних   господарствах   батьківське   стадо
щеплюють інактивованою вакциною, а сприйнятливий молодняк - живими
вірус-вакцинами  проти  ІБК  згідно   з   інструкціями   щодо   їх
застосування  і  даними  серологічних і вірусологічних досліджень,
які аналізує і контролює головний державний інспектор ветеринарної
медицини району, області.
     4.4. При   виникненні   захворювання   у  молодняка  товарних
господарств проводять вибраковку хворої  та  некондиційної  птиці,
яку  переробляють  на  м'ясо-кісткове  борошно  з  наступним  його
знищенням.  Решта птахомолодняка щеплюється вірус-вакцинами згідно
з інструкціями щодо їх застосування.
     4.5. У   бройлерних   господарствах   весь   санітарний  брак
утилізують,  кондиційну хвору  птицю  відправляють  на  промислову
переробку.  Умовно  здорову  птицю після закінчення технологічного
циклу направляють на забій без обмежень.
     4.6. При  виявленні  ІБК  у  племінних  господарствах   хвору
дорослу   птицю   відправляють   на   забій,   а   умовно  здорову
використовують для отримання товарного  яйця  з  наступним  забоєм
птиці. Так чинять з батьківським стадом у товарних господарствах.
     4.7. Реалізацію  яєць  з неблагополучного пташника допускають
після дезінфекції  парами  формальдегіду  або  іншими  дозволеними
деззасобами,  безпосередньо  перед  вивезенням  з  господарства  і
тільки для промпереробки (яєчний порошок),  з умовно благополучних
пташників або від перехворілої птиці - для харчових потреб.
     4.8. Тушки   забитої   птиці   з   неблагополучних  пташників
направляють на  промислову  переробку  в  межах  адміністративного
району.  Тушки  курей  з  благополучних  пташників  реалізують  на
загальних підставах.
     4.9. Пух   і   пір'я,  отримані  під  час  забою  хворої  або
підозрілої  на  захворювання  птиці,  просушують   у   спеціальних
установках при t 85-90 град. C протягом 15 хвилин або дезінфікують
шляхом занурення у 3%-ний розчин формальдегіду при t 45-50 град. C
з  експозицією  30 хвилин,  висушують та вивозять на пухопереробні
підприємства в  тарі  з  подвійною  упаковкою,  із  зазначенням  у
ветеринарному свідоцтві про неблагополуччя господарства щодо ІБК.
     4.10. Інкубація   яєць,  отриманих  від  птиці  благополучних
пташників,   дозволяється   в   інкубаторах   господарства   після
дворазової  дезінфекції  (перед  закладкою  в  інкубатори - парами
формальдегіду з розрахунку на 1 куб.  м  об'єму  камери  30-45  мл
формаліну, 25-30 г марганцевокислого калію, 30-45 мл води протягом
30 хвилин і при виводі курчат - 40%-ним формальдегідом, розведеним
водою    у   співвідношенні   1:1).   Одержаний   молодняк   можна
використовувати в господарстві для внутрішньогосподарських потреб.
     4.11. Відходи інкубації утилізують або знищують.
     4.12. Дезінфекцію повітря в присутності птиці проводять через
кожні  5  діб  до  закінчення  технологічного  процесу  і   зняття
карантинних обмежень,  парами молочної кислоти,  триетиленгліколю,
резорцину та іншими дозволеними деззасобами. інвентар дезінфікують
щоденно  шляхом  занурення на 5-10 хвилин у кип'ячий 2%-ний розчин
кальцинованої  соди.  Після  дезінфекції  його  просушують,  потім
ретельно змивають водою і знову просушують.
     4.13. Після  закінчення  технологічного процесу та звільнення
приміщень  від  птиці  проводять  вологу  дезінфекцію,  послід  та
підстилку  збирають,  вивозять та біотермічно знезаражують.  Увесь
інвентар  спочатку  зрошують  дезінфекційним  розчином,  а   потім
очищають від пуху, посліду та сміття.
     Стіни, стелі,  сідала,  гнізда обмітають щітками або мітлами,
змоченими  у дезінфекційному розчині.  Після цього все приміщення,
клітки, сідала, підлогу ретельно обмивають гарячим 2%-ним розчином
кальцинованої  соди,  після  чого  проводиться  у  всіх виробничих
приміщеннях дератизація, дезінсекція та завершальна дезінфекція.
     Спочатку в  пташниках  проводять  вологу  дезінфекцію гарячим
2%-ним розчином каустичної соди або 2%-ним розчином формальдегіду,
територію   й   інші   приміщення   дезінфікують  3%-ним  розчином
каустичної соди.
     Після вологої  дезінфекції   приміщення   білять,   а   потім
проводять  аерозольну завершальну дезінфекцію парами формальдегіду
з розрахунку 30 мл на 1 куб. м при експозиції 3 години. Аерозольну
дезінфекцію в приміщенні проводять при t 15-20 град.  C, вологості
70%.
     Очищенню та  дезінфекції  підлягають усі вигульні майданчики,
які обробляють суспензією хлорного вапна,  із вмістом не менше  5%
активного хлору, із розрахунку 5 л на 1 куб. м площі.
     4.14. Карантинні  обмеження  з  господарства  знімають  після
забою усієї перехворілої і клінічно здорової птиці, яка перебувала
в  приміщеннях  на  одному  майданчику  з хворою птицею,  та після
проведення комплексу санітарних заходів.
     4.15. Перед зняттям карантинних обмежень державна лабораторія
ветеринарної   медицини   району   здійснює   контроль  за  якістю
дезінфекції та видає відповідний висновок.
     4.16. Господарство оголошують благополучним щодо ІБК через  3
місяці після останнього випадку виявлення хворої птиці.
     5. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та
               інших ветеринарно-санітарних правил
     5.1. Керівники,  працівники господарств,  ферм, орендарі, які
допустили     порушення     карантинних    обмежень    та    інших
ветеринарно-санітарних правил, визначених цією інструкцією, несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
 
 Начальник відділу організації
 навчання, атестації, зовнішніх
 зв'язків та роботи по договорах
 з наукових тематик                                      В.В.Стець








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка