Законы Украины

Новости Партнеров
 

Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з інфекційним ларинготрахеїтом птахів


    ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
 
 N 78 від 17.10.2001                  Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      30 жовтня 2001 р.
                                      за N 918/6108
                                      Затверджено
                                      Наказ Головного державного
                                      інспектора ветеринарної
                                      медицини України
                                      17.10.2001 N 78
                                      ( z0916-01 )
 
                            Інструкція
              про заходи з профілактики та боротьби
              з інфекційним ларинготрахеїтом птахів
 
                      1. Загальні положення
     1.1. Інфекційний ларинготрахеїт (далі - ІЛТ) - гостра хвороба
птахів,  що  характеризується  ураженням слизової оболонки трахеї,
гортані, кон'юнктиви очей та клоаки.
     Збудником інфекції   є   вірус,   який   належить  до  родини
герпесвірусів,  розміром 45-110 мкм. Штами вірусу, що циркулюють у
світі,  споріднені в антигенному відношенні,  але відрізняються за
вірулентністю.  Вірус репродукується на хоріоналантоїсній оболонці
курячих ембріонів. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця.
Головний шлях розповсюдження вірусу - аерогенний.  Збудник хвороби
може розповсюджуватись трансоваріально (або на шкаралупі яєць),  з
продуктами забою  хворої  птиці,  через  інфіковані  корми,  воду,
інвентар,  одяг  і  взуття  обслуговуючого персоналу,  транспортні
засоби та  ін.  Носіями  патогенного  вірусу  можуть  бути  качки,
індики,  цесарки, фазани і дика птиця (голуби, горобці, ластівки).
Звичайні дезінфектанти  швидко  знищують  вірус,  але  ефективніше
аерозольне використання формальдегіду,  триетиленгліколю, возгонки
йоду з алюмінієвою пудрою, віркону.
     1.2. Діагноз     хвороби     встановлюється     на     основі
епізоотологічних   даних,  клінічних  ознак,  патолого-анатомічних
змін,   результатів   лабораторних   досліджень.   ІЛТ   необхідно
диференціювати від хвороби Ньюкасла,  мікоплазмозу, гіповітамінозу
А, віспи птиці, гемофільозу та хронічного пастерельозу.
     1.3. При  підозрі  на  захворювання  птиці  ІЛТ  у   державну
лабораторію ветеринарної медицини надсилають для дослідження парні
проби сироватки крові від 20-25 голів,  клінічно хвору птицю  (4-5
голів)  і  таку  саму  кількість  трупів від кожної групи птиці на
початковій стадії захворювання (3-7  доби),  з  дотриманням  вимог
щодо запобігання розповсюдженню інфекції.
     1.4. З   метою   охорони  господарства  (ферми,  відділення),
приватного подвір'я від занесення збудника інфекції  керівники  та
спеціалісти ветеринарної медицини господарств, інших підприємств і
організацій,  які  мають  птицю,  зобов'язані  суворо   виконувати
вимоги,  передбачені  Законом  України "Про  ветеринарну медицину"
( 2498-12  ), Ветеринарно-санітарні  правила   для   птахівницьких
господарств  і  вимоги  до  їх  проектування,  затверджені наказом
Головного державного інспектора ветеринарної медицини України  від
03.07.2001  N  53  (  z0565-01  )  та зареєстровані у Міністерстві
юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756,  інші  нормативноправові
акти з питань ветеринарної медицини.
                    2. Заходи профілактики ІЛТ
     2.1. Робота птахогосподарств в закритому режимі.
     2.2. Комплектування   стада   птиці   тільки  з  господарств,
благополучних  щодо  інфекційного  ларинготрахеїту  птицею  одного
віку.
     2.3. Дотримування   міжциклових   профілактичних   перерв  із
проведенням очищення,  дезінфекції приміщень  та  контролю  якості
дезінфекції.
     2.4. Проведення дезінфекції завезених інкубаційних яєць.
     2.5. Щеплення  батьківського стада і сприйнятливого молодняка
у неблагополучних та  загрозливих  господарствах  за  результатами
лабораторних  досліджень  в  державних  лабораторіях  ветеринарної
медицини  та  погодження  з  головним   інспектором   ветеринарної
медицини району (міста).
     2.6. Забезпечення    роздільної    інкубації    завезених   у
господарство інкубаційних яєць та яєць,  які отримані від  власних
батьківских стад.
     2.7. Додержання  зоогігієнічних  нормативів щодо утримання та
годівлі птиці у кожному птахогосподарстві (фермі).
     2.8. Постійний серологічний контроль,  починаючи з 25-денного
віку,   з  метою  контролю  епізоотичного  стану,  розробки  схеми
вакцинації та вибору необхідної вакцини.
     2.9. Проведення регулярного дослідження на ІЛТ в  міжобласних
спеціалізованих  державних  лабораторіях  ветеринарної  медицини з
хвороб птиці (або в Центральній державній лабораторії ветеринарної
медицини) при вирощуванні птиці, завезеної із-за кордону.
      3. Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах
              (на фермах, у відділеннях та районах)
     3.1. Оголошення птахогосподарства неблагополучним і  введення
обмеження при появі ІЛТ.
     3.2. Негайне  повідомлення державного інспектора ветеринарної
медицини району,  управління  ветеринарної  медицини  області  про
епізоотичну ситуацію.
     3.3. За умов обмеження забороняється:
     - переміщення   птиці   по   господарству  в  період  спалаху
захворювання;
     - інкубація   яєць   і   одержання  чи  завезення  птиці  для
вирощування;
     - вивезення  яєць для інкубації та живої птиці у благополучні
господарства;
     - вивезення з території кормів, обладнання, посліду;
     - вхід на територію неблагополучного господарства та вихід  з
нього  людей  (здійснюється  тільки  через  ветеринарно-санітарний
пропускник).
     3.4. За умов обмеження необхідно проводити:
     - щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві;
     - забій усієї птиці неблагополучного  пташника  і  вакцинацію
всієї  птиці  птахогосподарства,  яка  має недостатній імунітет до
цієї хвороби, у такій послідовності: спочатку перехворілу і ту, що
утримується на неблагополучній фермі, у відділенні, господарстві;
     - утилізацію всієї клінічно хворої та некондиційної птиці;
     - дезінфекцію  пуху  та  пір'я,  отриманих  при  забої  птиці
неблагополучних пташників,  ферм - 3%-ним гарячим (45-50 град.  C)
розчином їдкого натру;
     - щоденне механічне очищення,  миття і  дезінфекцію  тари,  а
також    транспортних   засобів,   призначених   для   перевезення
вибракованої птиці, посліду;
     - щоденну дезінфекцію спецодягу після закінчення роботи;
     - дезінфекцію контейнерів для перевезення  птиці  та  яєць  -
2%-ним гарячим розчином їдкого натру або 1-2%-ним формальдегідом;
     - дезінфекцію  дерев'яної  тари  -  5%-ним  гарячим  розчином
кальцинованої соди або 2%-ним гарячим розчином їдкого натру;
     - дезінфекцію  металевої  тари  -  5%-ним  гарячим   розчином
кальцинованої соди, після дезінфекції її промивають водою;
     - очищення,  чергову  та  заключну   аерозольні   дезінфекції
0,5%-ним розчином віркону неблагополучних пташників,  інкубаторів,
підсобних  приміщень,  обладнання,  засобів  транспорту,  а  також
вологу   дезінфекцію   іншими  деззасобами  виробничої  території;
дератизацію всіх приміщень, що знаходяться в небезпечній зоні;
     - біотермічну  обробку  посліду,  підстилки з неблагополучних
пташників протягом 4 місяців;
     - відстріл   диких   птахів,   які   мешкають   на  території
господарства (за умови наявності дозволу  Мінекоресурсів  України;
проводиться  у  порядку,  визначеному  чинним  законодавством),  і
направляти матеріали у державну лабораторію ветеринарної  медицини
для досліджень;
     - постійне спостереження та вибіркове  дослідження  курчат  у
населених пунктах загрозливої зони.
     3.5. За умов обмеження дозволяється:
     - забивати птицю  з  неблагополучних  пташників  або  ферм  у
господарствах   (за   наявності   умов),   або   на  підприємствах
птахопереробної промисловості, які працюють в карантинному режимі;
     - проводити  повне  патрання  птиці  з  наступною утилізацією
уражених органів після її забою;
     - вивозити  в  сусідні  харчові  підприємства тушки птиці для
промислової переробки і громадського харчування;
     - вивозити   яйця,   зібрані   від   птиці   неблагополучного
господарства  (після  дезінфекції),  у  торгову  мережу  в   межах
області;
     - піддавати термічній обробці залишки кормів (комбікормів)  у
неблагополучному   господарстві   після   забою   всієї  птиці  та
згодовувати іншим видам тварин.
     3.6. Обмеження знімаються з господарства через 2 місяці після
останнього  забою  хворої чи перехворілої птиці і після проведення
заключних    ветеринарно-санітарних    заходів    з     ліквідації
захворювання.
     Після зняття  обмежень  із  птахогосподарств,  у  яких  птиця
вакцинується  проти  ІЛТ,  дозволяється  реалізовувати інкубаційні
яйця  після  їх   обов'язкової   дворазової   дезінфекції   парами
формальдегіду  або  2%-ним  розчином  віркону  для  всіх категорій
господарств.
     Реалізація птиці,  незалежно від віку,  дозволяється тільки в
господарства,  які  вакцинують  птицю  проти  ІЛТ.  Благополучними
вважаються   господарства,   у  яких  захворювання  птиці  ІЛТ  не
спостерігалося  протягом  одного  року  після  останнього  випадку
захворювання.
     4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та
               інших ветеринарно-санітарних правил
     4.1. Керівники,  працівники господарств,  ферм,  орендарі  та
приватні  особи,  які  допустили порушення карантинних обмежень та
інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій  інструкції,
несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
 
 Начальник відділу організації
 навчання, атестації, зовнішніх
 зв'язків та роботи по договорах з
 наукових тематик                                        В.В.Стець








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка