Законы Украины

Новости Партнеров
 

Відзив по справі N 2/666 на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" до Кабінету Міністрів України про визнання недійсними пунктів 12 та 13 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. N 65 "Про ставки митни...


                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                           В І Д З И В
 
 N 27-4330/47 від 10.12.2001
                                  Господарський суд міста Києва
                                  01030, м. Київ,
                                  вул. Б. Хмельницького, 44-Б
                                  Копія:
                                  товариство з обмеженою
                                  відповідальністю фірма
                                  "Скарлетт" м. Харків,
                                  вул. Сумська, 17,
                                  кв. 11, офіс 7
                                  Державна митна служба України
                                  04119, м. Київ,
                                  вул. Дегтярівська, 11-г
 
                              Відзив
          по справі N 2/666 на позовну заяву товариства
         з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" до
             Кабінету Міністрів України про визнання
          недійсними пунктів 12 та 13 постанови Кабінету
           Міністрів України від 27 січня 1997 р. N 65
                    "Про ставки митних зборів"
 
     Розглянувши позовну    заяву    товариства    з     обмеженою
відповідальністю  фірми "Скарлетт" про визнання недійсними окремих
положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р.
N 65  (  65-97-п  )  "Про  ставки  митних  зборів",  вважаємо,  що
позивачем не дотримано строку позовної давності для  звернення  до
суду  за захистом порушених,  на його думку,  прав,  встановленого
статтею 71 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
     По суті позовної заяви, вважаємо за необхідне подати наступні
пояснення.
     Кабінет Міністрів   України   у  своїй  діяльності  керується
Конституцією України ( 254к/96-ВР ),  законами України  та  актами
Президента України.
     Так, згідно  з  пунктом  8  статті  116  Конституції  України
( 254к/96-ВР  ) Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує
здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Відповідно  до  частини  першої  статті  117  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції
видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
     Також окремими нормами Митного  кодексу  України ( 1970-12  )
встановлено   повноваження  Кабінету  Міністрів  в  галузі  митної
справи, які передбачають, зокрема, що:
     забезпечення проведення митної політики України відповідно до
законів України та встановлення розмірів митних зборів і  плати за
митні  процедури  здійснюється  Кабінетом Міністрів (частина третя
статті 8);
     за видачу  свідоцтва  митницею  справляється  збір у розмірі,
встановленому Кабінетом Міністрів (частина сьома статті 47).
     Саме на  виконання  зазначених  та інших норм Митного кодексу
України   ( 1970-12 )   Кабінетом Міністрів прийнято постанову від
27 січня  1997 р.  N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів",  в
якій пункт 12 додатка до зазначеної  постанови  встановлює  розмір
ставки митного збору за видачу підприємству свідоцтва про визнання
його декларантом (на термін до одного року),  тим самим термін дії
свідоцтва  складає  не  більше  одного  року,  а пункт 13 - розмір
ставки митного збору за продовження терміну  дії  (перереєстрації)
свідоцтва про визнання його декларантом (щорічно).
     Затвердженням позивача про те, що передбачене частиною першою
статті 47  Митного  кодексу  України  (  1970-12  )  свідоцтво про
визнання підприємства як декларанта,  яке  видається  підприємству
для  допущення його митницею до декларування на підставі договору,
є  дозволом  на  право  займатись  відповідною  діяльністю,  тобто
ліцензією, не можна погодитися з таких підстав.
     Відповідно до частини третьої статті  3 Закону  України  "Про
ліцензування певних  видів  господарської  діяльності" ( 1775-14 )
одним  із  основних   принципів   державної   політики   у   сфері
ліцензування є захист прав,  законних інтересів, життя та здоров'я
громадян,   захист   навколишнього   природного   середовища    та
забезпечення безпеки держави.
     Відповідно до частини  сьомої  статті  3  зазначеного  Закону
ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право
на зайняття певним видом господарської діяльності,  що  відповідно
до законодавства підлягає обмеженню.
     Отже, ліцензія  є  дозволом  на  провадження   певного   виду
підприємницької діяльності.
     Згідно з  частиною  другою статті  46 Митного кодексу України
( 1970-12  )  декларування транспортних засобів,  товарів та інших
предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та
представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі
договору  іншими   підприємствами,   що   допущені   митницею   до
декларування.
     Таким чином,  декларування транспортних засобів,  товарів  та
інших  предметів  безпосередньо власником здійснюється без допуску
митницею  до  декларування,  тобто  без  обмежень   та   отримання
свідоцтва   про  визнання  його  декларантом,  оскільки  він  і  є
декларантом.
     Для декларування   транспортних  засобів,  товарів  та  інших
предметів  не  власником,  а  іншим  підприємством   на   підставі
договору,  необхідне  допущення  митницею  такого  підприємства до
декларування.  Таке допущення відповідно до частини першої  статті
47 зазначеного  Кодексу  (  1540-06  )  здійснюється шляхом видачі
цьому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта.
     Отже, свідоцтво не є ліцензією.
     Таким     чином,  постанова Кабінету  Міністрів  України  від
27 січня  1997  р.  N  65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів" у
частині пунктів 12 та 13 додатка  до  цієї  постанови  прийнята  у
межах  компетенції  Кабінету  Міністрів  України  і  не суперечить
законодавству.
     Також вважаємо за необхідне поінформувати про те, що рішенням
Вищого арбітражного суду України від 24 листопада 1999 р.  (справа
N 1/12) за результатами  розгляду  заяви  товариства  з  обмеженою
відповідальністю  "Зовнішекономсервіс"  до Кабінету Міністрів щодо
визнання      недійсною  постанови Кабінету Міністрів від 27 січня
1997 р.  N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів"  встановлено,
що  зазначена  постанова  прийнята  в  межах  компетенції Кабінету
Міністрів відповідно до вимог Митного кодексу України.
     Судовою колегією по перегляду рішень,  ухвал, постанов Вищого
арбітражного  суду України розглянуто заяву товариства з обмеженою
відповідальністю  "Зовнішекономсервіс"  про  перевірку  в  порядку
нагляду  зазначеного  рішення  Вищого  арбітражного суду України і
постановою від 6 квітня 2000 р. N 04-1/1-16/13 це рішення залишено
без змін.
     Рішенням      Вищого арбітражного суду України від 23 березня
2000 р.  (справа N 2/26) за результатами розгляду  позовної  заяви
приватної   фірми  "Ректа"  до  Кабінету  Міністрів  про  визнання
недійсним пункту 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів від 27
січня 1997  р.  N  65  (  65-97-п  )  "Про  ставки  митних зборів"
встановлено,  що зазначений пункт прийнятий  в  межах  компетенції
Кабінету   Міністрів  відповідно  до  статті  47  Митного  кодексу
України ( 1970-12 ).
     Судовою колегією по перегляду рішень,  ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянуто заяву приватної фірми "Ректа"
про   перевірку  в  порядку  нагляду  зазначеного  рішення  Вищого
арбітражного    суду України і  постановою від 28  липня  2000  р.
N 04-1/1-16/118 це рішення залишено без змін.
     На підставі  викладеного,  просимо  у  позові  товариства   з
обмеженою  відповідальністю фірми "Скарлетт" до Кабінету Міністрів
України відмовити.
 
 Віце-прем'єр-міністр України                            В.Роговий








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка