Законы Украины

Новости Партнеров
 

Конвенція про інспекцію умов праці та побуту моряків N 178


                            Конвенція
            про інспекцію умов праці та побуту моряків
                         N 178 (укр/рос)
 
      ( Рекомендацію до Конвенції додатково див. в документі
      ( 993_288 ) від 22.10.1996 )
 
     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці  та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту
сесію,
     беручи до  уваги  зміни  у  суднобудівництві та,  як наслідок
цього,  зміни в умовах побуту і праці моряків з моменту  ухвалення
Рекомендації 1926 року щодо інспекції праці моряків ( 993_103 ),
     нагадуючи положення Конвенції ( 993_036 ) і Рекомендації 1947
року  про  інспекцію праці,  Рекомендації 1947 року щодо інспекції
праці   на     гірничо-промислових  і  транспортних  підприємствах
( 993_301   ),   Конвенції   1976  року  про  мінімальні  норми  у
торговельному флоті ( 993_052 ),
     нагадуючи про   набуття   чинності   Конвенцією   1982   року
Організації Об'єднаних Націй з морського  права  (  995_057  )  16
листопада 1994 року,
     ухваливши прийняти    ряд   пропозицій   відносно   перегляду
Рекомендації 1926  року  щодо інспекції праці моряків ( 993_103 ),
що є першим пунктом порядку денного сесії,
     вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної  конвенції
для виконання лише Державою прапора,
     ухвалює цього  двадцять  другого  дня  жовтня  місяця  тисяча
дев'ятсот  дев'яносто  шостого  року нижченаведену Конвенцію,  яка
може називатися Конвенцією 1996 року про інспекцію праці моряків.
            Розділ I. Сфера застосування та визначення
                             Стаття 1
     1. Ця Конвенція,  якщо інше не передбачається  цією  статтею,
застосовується  до  кожного  судна  далекого плавання державної чи
приватної форми  власності,  зареєстрованого  на  території  члена
Організації,  де  Конвенція  має  силу,  та  залученого до процесу
транспортування  вантажів  або  пасажирів  у  цілях  торгівлі  або
найнятого   в  якихось  інших  комерційних  цілях.  В  цілях  цієї
Конвенції  судно,  яке  є  у  реєстрі  двох  членів   Організації,
вважається зареєстрованим на території того члена Організації, під
прапором якого воно ходить.
     2. В  цілях  цієї  Конвенції  національні  закони або правила
визначають, які судна повинні вважатися суднами далекого плавання.
     3. Ця  Конвенція  застосовується  до буксирних суден далекого
плавання.
     4. Ця  Конвенція  не застосовується до суден вантажомісткістю
менше 500 брутто-реєстрових тонн,  а  також  до  таких  суден,  як
нафтовидобувні і бурові платформи, якщо вони не використовуються у
судноплавстві.  Рішення про те, які судна захищені цим параграфом,
приймаються   центральним   управлінським   органом   влади  після
консультацій    із    найбільш    представницькими   організаціями
судновласників та моряків.
     5. Положення цієї Конвенції  застосовуються  до  торговельних
морських риболовецьких суден, якщо центральний управлінський орган
влади  вважає  це  можливим  і  бажаним  після   консультацій   із
представницькими  організаціями  власників  риболовецьких суден та
рибалок.
     6. У  разі виникнення сумніву з приводу того,  залучені судна
до  торговельного  морського  судноплавства  чи  до  торговельного
морського  рибальства  в цілях цієї Конвенції,  це питання вирішує
центральний  управлінський  орган  влади  після  консультацій   із
зацікавленими організаціями судновласників, моряків та рибалок.
     7. В цілях цієї Конвенції:
     a) термін  "центральний  управлінський  орган  влади" охоплює
міністрів,  урядові відомства та інші державні органи,  які  мають
повноваження видавати та стежити за виконанням правил, наказів або
інших інструкцій, що мають силу закону щодо інспекції умов життя й
праці  моряків  на будь-якому судні,  зареєстрованому на території
члена Організації;
     b) термін  "інспектор"  означає  будь-яку  посадову особу або
іншого   державного   службовця,   який   має   своїм   обов'язком
інспектувати будь-які аспекти умов праці та життя моряків, а також
будь-яку іншу особу,  що має чинний мандат і  запрошення  провести
інспекцію  для установи чи організації,  уповноважених центральним
управлінським органом влади згідно з параграфом 3 статті 2;
     c) термін  "юридичні  положення"  включає,  крім  законів  та
правил,  ухвали арбітражних судів та колективні угоди,  які  мають
силу закону;
     d) термін "моряки" означає осіб,  що працюють  за  наймом  на
борту  судна  далекого  плавання,  на  яке  поширюються  положення
Конвенції.  У випадку виникнення сумніву щодо віднесення будь-яких
категорій   осіб  до  моряків  у  цілях  цієї  Конвенції,  питання
вирішується  центральним   управлінським   органом   влади   після
консультацій  із  заінтересованими організаціями судновласників та
моряків;
     e) термін  "умови побуту й праці моряків" означає такі умови,
які стосуються стандартів утримання житлових і  робочих  приміщень
на  борту  судна та підтримання в них чистоти,  мінімального віку,
трудових контрактів,  їжі та її приготування, приміщень для членів
екіпажу,  найму,  складу  суднового  екіпажу,  рівня кваліфікації,
робочого  часу,  медичного  обстеження,  запобігання  професійного
травматизму,  медичної  допомоги,  видів  допомоги  у  зв'язку  із
хворобою та травмуванням, соціального добробуту і пов'язаних з ним
питань,  репатріації,  форм  та  умов зайнятості,  що визначаються
національним  законодавством,  та  свободи  асоціації,   як   вона
визначається  в  Конвенції Міжнародної організації праці 1948 року
про свободу асоціації та захист права на організацію ( 993_125 ).
               Розділ II. Організація інспектування
                             Стаття 2
     1. Кожний  член  Організації,   на   якого   поширюється   ця
Конвенція,  сприяє  діяльності  системи інспекції з умов побуту та
праці моряків.
     2. Централізований   управлінський   орган   влади  координує
інспектування,  що повністю або частково стосується умов побуту та
праці моряків і встановлює принципи, які мають дотримуватися.
     3. Централізований управлінський  орган  влади  у  будь-якому
випадку несе відповідальність за інспектування умов побуту й праці
моряків.  Він  може  уповноважити  державні  установи   або   інші
організації,   які   він   визнає  компетентними  та  незалежними,
проводити інспекцію умов побуту і праці моряків  від  його  імені.
Він веде та оприлюднює перелік таких установ або організацій.
                             Стаття 3
     1. Кожний   член   Організації  забезпечує,  щоб  усі  судна,
зареєстровані  на  його  території,  підлягали   інспектуванню   з
інтервалом не більше трьох років,  а якщо можливо, то щорічно, для
перевірки відповідності умов побуту й праці на борту  національним
законам та правилам.
     2. Якщо член Організації отримує скаргу або доказ,  що судно,
зареєстроване   на  його  території,  не  відповідає  національним
законам та  правилам  щодо  умов  побуту  й  праці  моряків,  член
Організації  вживає  заходів  для  проведення  інспектування судна
якомога раніше.
     3. У  разі суттєвих змін у конструкції чи приміщеннях,  судно
підлягає інспекції протягом трьох місяців з моменту настання таких
змін.
                             Стаття 4
     Кожний член  Організації  призначає  інспекторів,  які  мають
кваліфікацію для виконання своїх обов'язків,  та вживає необхідних
заходів, щоб переконатися в тому, що число інспекторів є достатнім
для виконання вимог цієї Конвенції.
                             Стаття 5
     1. Інспектори мають  такий  статус  та  умови  для  виконання
службових  обов'язків,  щоб  бути  незалежними  від  змін уряду та
несприятливих зовнішніх факторів.
     2. Інспектори, які мають відповідний мандат, уповноважені:
     a) відвідувати зареєстровані на території  члена  Організації
судна   та   входити   в   приміщення,   якщо  це  необхідно,  для
інспектування;
     b) провадити  будь-яке  розслідування,  огляд  або перевірку,
які,  на їхню думку,  можуть бути необхідними  для  переконання  в
тому, що законодавчі положення суворо дотримуються;
     c) вимагати виправлення недоліків;
     d) там,  де вони мають підстави вважати, що будь-який недолік
становить серйозну загрозу здоров'ю та безпеці моряків, забороняти
суднові  залишати  порт  до моменту вжиття необхідних заходів,  за
умови дотримання права на оскарження в судовій чи адміністративній
інстанціях,  при цьому не повинна мати місце невиправдана затримка
чи відстрочка виходу судна.
                             Стаття 6
     1. Під час проведення інспектування або вжиття певних заходів
відповідно  до  положень цієї Конвенції,  докладаються всі зусилля
для уникнення невиправданої затримки чи відстрочки виходу судна.
     2. У  випадку  необгрунтованої  затримки чи відстрочки виходу
судна судновласник чи компанія,  яка використовує судно, має право
на  компенсацію  будь-яких завданих збитків чи шкоди.  У будь-яких
випадках передбачуваної невиправданої затримки чи відстрочки тягар
доказу лягає на судновласника чи компанію, яка використовує судно.
                   Розділ III. Штрафні санкції
                             Стаття 7
     1. Відповідні   штрафні  санкції  за  порушення  законодавчих
положень,  застосування яких  забезпечується  інспекторами,  і  за
перешкоджання інспекторам під час виконання ними своїх обов'язків,
передбачаються національними законами  й  правилами  та  ефективно
запроваджуються.
     2. Інспектори мають  право  на  свій  розсуд  вирішувати,  чи
потрібно  попереджати  та  давати  поради замість застосування або
рекомендації про застосування процедури.
                       Розділ IV. Доповіді
                             Стаття 8
     1. Центральний   управлінський   орган   влади   веде   облік
інспекторських перевірок умов праці й побуту моряків.
     2. Він  публікує  щорічну   доповідь   про   роботу   органів
інспекції, включаючи перелік установ та організацій, уповноважених
провадити інспектування від його імені.  Ця доповідь  публікується
протягом прийнятного періоду часу з моменту закінчення року,  який
охоплюється цією доповіддю, та в будь-якому випадку протягом шести
місяців.
                             Стаття 9
     1. Інспектори  подають на розгляд центральному управлінському
органу влади доповідь  про  кожну  інспекторську  перевірку.  Одна
копія  доповіді англійською мовою чи робочою мовою судна подається
капітану  судна,  а  інша  копія  вивішується  на  судновій  дошці
оголошень   для   інформування   моряків  або  надсилається  їхнім
представникам.
     2. У   випадку   проведення  інспекторської  перевірки  після
великої аварії доповідь подається на розгляд якомога  раніше,  але
не пізніше одного місяця після завершення інспектування.
                   Розділ V. Заключні положення
                            Стаття 10
     Ця Конвенція  замінює  Рекомендацію  1926 року щодо інспекції
праці моряків ( 993_103 ).
                            Стаття 11
     Офіційні документи    про    ратифікацію    цієї    Конвенції
надсилаються  Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
                            Стаття 12
     1. Ця  Конвенція  зв'язує  тільки  тих   членів   Міжнародної
організації  праці,  чиї  документи  про ратифікацію зареєстровані
Генеральним директором Міжнародного бюро праці.
     2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того,
як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію  двох
членів Організації.
     3. Надалі ця Конвенція набуває чинності  щодо  кожного  члена
Організації  через  дванадцять  місяців після дати реєстрації його
документа про ратифікацію.
                            Стаття 13
     1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може  після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли вона
початково набула чинності,  денонсувати її актом  про  денонсацію,
надісланим  Генеральному  директорові  Міжнародного  бюро праці та
зареєстрованим ним.  Денонсація набуває чинності через  рік  після
реєстрації акта про денонсацію.
     2. Кожний член Організації,  який ратифікував цю Конвенцію  і
який  протягом  року  після  закінчення  згаданого  в попередньому
параграфі десятирічного періоду не скористається своїм  правом  на
денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаним на наступний
десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію  після
закінчення кожного десятирічного періоду в порядку,  встановленому
в цій статті.
                            Стаття 14
     1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів   Міжнародної   організації   праці   про  реєстрацію  всіх
документів про ратифікацію і актів про денонсацію,  отриманих  ним
від членів Організації.
     2. Сповіщаючи членів Організації  про  реєстрацію  отриманого
ним   другого  документа  про  ратифікацію,  Генеральний  директор
звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.
                            Стаття 15
     Генеральний директор   Міжнародного   бюро   праці   надсилає
Генеральному   секретареві   Організації   Об'єднаних   Націй  для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) повні дані щодо всіх документів про  ратифікацію
та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень
попередніх статей.
                            Стаття 16
     Кожного разу,  коли  Адміністративна  рада  Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне,  вона подає  Генеральній  конференції
доповідь  про  застосування  цієї  Конвенції  і  вирішує,  чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про її  повний  або
частковий перегляд.
                            Стаття 17
     1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або
частково  переглядає  цю  Конвенцію,  і  якщо  нова  конвенція  не
передбачає іншого, то:
     a) ратифікація   будь-яким    членом    Організації    нової,
переглянутої   конвенції   спричиняє  автоматично,  незалежно  від
положень статті 13,  негайну денонсацію цієї Конвенції,  за умови,
що нова, переглянута конвенція набула чинності;
     b) починаючи від дати набуття чинності  новою,   переглянутою
конвенцією,  цю  Конвенцію  закрито  для  ратифікації  її  членами
Організації.
     2. Ця  Конвенція  залишається в усякому разі чинною за формою
та змістом щодо тих членів Організації,  які її ратифікували,  але
не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.
                            Стаття 18
     Англійський і   французький   тексти   цієї  Конвенції  мають
однакову силу.
 
 Конвенції та рекомендації, ухвалені
 Міжнародною організацією праці
 1965-1999, Том II
 Міжнародне бюро праці, Женева
                            Конвенция
            об инспекции условий труда и быта моряков
                              N 178
                  (Женева, 22 октября 1996 года)
 
     Генеральная конференция Международной организации труда,
     созванная в Женеве  Административным  советом  Международного
бюро труда и собравшаяся 8 октября 1996 года на свою 84-ю сессию,
     принимая во   внимание   изменения   в   характере   морского
транспорта  и  вызванные  ими  изменения  в  условиях труда и быта
моряков,  происшедшие после принятия  Рекомендации  1926  года  об
инспекции труда моряков ( 993_103 ),
     напоминая о положениях Конвенции ( 993_036 )  и  Рекомендации
1947 года об инспекции труда,  Рекомендации 1947 года об инспекции
труда на горнопромышленных и транспортных предприятиях ( 993_301 )
и  Конвенции  1976  года  о  минимальных  нормах  в торговом флоте
( 993_052 ),
     напоминая о вступлении в силу 16 ноября 1994  года  Конвенции
Организации Объединенных  Наций  1982  года   по   морскому  праву
( 995_057 ),
     постановив принять  ряд  предложений,  касающихся  пересмотра
Рекомендации 1926 года об инспекции труда моряков ( 993_103 ), что
является первым пунктом повестки дня сессии,
     решив   придать   этим   предложениям   форму   международной
конвенции, применяемой только к государству флага,
     принимает сего  двадцать  второго  дня  октября  месяца  одна
тысяча  девятьсот  девяносто  шестого  года  следующую  конвенцию,
которая может именоваться Конвенцией 1996 года об инспекции  труда
моряков.
             Раздел I. Сфера применения и определения
                             Статья 1
     1. Если не предусматривается иного данной статьей,  настоящая
Конвенция  применяется  ко  всем  морским  судам,  находящимся   в
государственной     или     частной     собственности,     которые
зарегистрированы на территории государства - члена,  для  которого
настоящая Конвенция имеет силу, и занимаются перевозкой грузов или
пассажиров в коммерческих целях или используются  в  любых  других
коммерческих  целях.  Применительно к настоящей Конвенции,  судно,
находящееся  в  реестре  двух  государств  -   членов,   считается
зарегистрированным на территории того из них,  под чьим флагом оно
плавает.
     2. Национальное   законодательство   определяет,  какие  суда
должны  рассматриваться  как  морские  применительно  к  настоящей
Конвенции.
     3. Настоящая Конвенция применяется к морским буксирным судам.
     4. Настоящая  Конвенция не применяется к судам водоизмещением
менее 500 брутто-регистровых тонн, а также к таким судам, если они
не  используются  в  судоходстве,  как  нефтедобывающие  и буровые
платформы. Решение о том, какие суда должны охватываться настоящим
пунктом,  принимается  центральным  координирующим  органом  после
консультаций   с    наиболее    представительными    организациями
судовладельцев и моряков.
     5. Положения настоящей Конвенции применяются  к  коммерческим
морским  рыболовным  судам,  если центральный координирующий орган
считает  это  практически  осуществимым   после   консультаций   с
представительными  организациями  владельцев  рыболовных  судов  и
рыбаков.
     6. В  случае  возникновения какого-либо сомнения относительно
того,  должны ли  те  или  иные  суда  рассматриваться  как  суда,
используемые в коммерческом морском судоходстве или в коммерческом
морском рыболовном промысле применительно к  настоящей  Конвенции,
этот   вопрос   решает   центральный  координирующий  орган  после
консультации  с  заинтересованными  организациями  судовладельцев,
моряков и рыбаков.
     7. Применительно к настоящей Конвенции:
     a) термин   "центральный   координирующий   орган"   означает
министров,  правительственные ведомства или другие государственные
органы,  уполномоченные  издавать  нормативные  акты,  приказы или
другие  инструкции,  имеющие  обязательную   силу,   в   отношении
инспекции   условий   труда   и   быта  моряков  на  любом  судне,
зарегистрированном на      территории     государства-члена,     и
контролировать их соблюдение;
     b) термин  "инспектор"   означает   любого   государственного
служащего или иное официальное должностное лицо, которому поручено
инспектировать все аспекты условий труда и быта моряков,  а  также
любое  другое лицо,  имеющее соответствующий мандат и приглашенное
провести   инспектирование   для   учреждения   или   организации,
уполномоченных центральным координирующим органом в соответствии с
пунктом 3 статьи 2;
     c) термин     "правовые     положения"    включает,    помимо
законодательства,  решения  арбитражных   судов   и   коллективные
договоры, которым придается сила закона;
     d) термин "моряки" означает лиц,  работающих по найму в любом
качестве на борту морского судна, к которому применяется настоящая
Конвенция.   В   случае   возникновения    какого-либо    сомнения
относительно   того,   должна   ли   та  или  иная  категория  лиц
рассматриваться  в  качестве  моряков  применительно  к  настоящей
Конвенции, этот вопрос решается центральным координирующим органом
после    консультации    с     заинтересованными     организациями
судовладельцев и моряков;
     e) термин "условия труда и быта  моряков"  означает  условия,
касающиеся,  например,  таких  аспектов,  как  содержание  жилых и
рабочих помещений на борту судна  и  поддержание  в  них  чистоты,
минимальный возраст,  трудовые договоры,  пища и ее приготовление,
размещение экипажа, набор, укомплектование командой, квалификация,
рабочее  время,  медицинские  освидетельствования,  предотвращение
несчастных  случаев  на  производстве,  медицинское  обслуживание,
пособия  в  случае  заболевания  и  получения  травмы,  социальное
благополучие и связанные с ними вопросы,  репатриация,  условия  и
формы  занятости,  определяемые национальным законодательством,  и
свобода ассоциации, как она определяется в Конвенции Международной
организации труда 1948 года о свободе ассоциации и защите права на
организацию ( 993_125 )
              Раздел II. Организация инспектирования
                             Статья 2
     1. Каждое  государство  -  член,   для   которого   настоящая
Конвенция   имеет  силу,  должно  располагать  системой  инспекции
условий труда и быта моряков.
     2. Центральный  координирующий  орган координирует проведение
инспектирования,  полностью или частично касающегося условий труда
и   быта   моряков,   и  устанавливает  принципы,  которые  должны
соблюдаться.
     3. Центральный  координирующий  орган  в  любом  случае несет
ответственность за инспектирование условий труда и  быта  моряков.
Он   может  уполномочить  государственные  учреждения  или  другие
организации,  признаваемые  им  как  компетентные  и  независимые,
проводить  от  его  имени  инспектирование  условий  труда  и быта
моряков. Он должен вести список таких учреждений или организаций и
сделать его доступным общественности для ознакомления.
                             Статья 3
     1. Каждое  государство  - член обеспечивает,  чтобы все суда,
зарегистрированные  на  его  территории,  инспектировались   через
интервалы,  не  превышающие  три  года,  а  в  случае практической
возможности - ежегодно с целью проверки соответствия национальному
законодательству условий труда и быта моряков на борту.
     2. Если государство - член получает  жалобу  или  располагает
доказательством, что зарегистрированное на его территории судно не
соответствует национальному законодательству в  отношении  условий
труда  и быта моряков,  это государство - член должно принять меры
для проведения на этом судне инспектирования в возможно кратчайшие
сроки.
     3. В тех случаях,  когда в  конструкцию  судна  или  в  жилые
помещения вносятся существенные изменения,  инспектирование такого
судна должно проводиться  в  течение  первых  трех  месяцев  после
внесения указанных изменений.
                             Статья 4
     Каждое государство  -  член  назначает  инспекторов,  имеющих
квалификацию  для   выполнения   своих   обязанностей,   а   также
предпринимает  необходимые  меры  к тому,  чтобы число инспекторов
было достаточным для выполнения требований настоящей Конвенции.
                             Статья 5
     1. Инспектора должны иметь такой статус и такие  условия  для
выполнения   своих   обязанностей,   чтобы  быть  независимыми  от
изменений в правительстве и от недолжного постороннего влияния.
     2. Инспектора, располагающие соответствующим мандатом, должны
иметь право:
     a) подниматься   на   борт   судна,   зарегистрированного  на
территории государства - члена,  и входить в помещения,  если  это
необходимо для инспектирования;
     b) проводить  любой  осмотр,  проверку   или   расследование,
которые,  по  их мнению,  могут быть необходимыми для того,  чтобы
удостовериться в строгом соблюдении правовых положений;
     c) требовать  исправления  недостатков;  и
     d) если они имеют основание считать, что какой-либо
недостаток  представляет   серьезную   угрозу   для   здоровья   и
безопасности моряков, запрещать судну покидать  порт  до  принятия
необходимых мер, при условии соблюдения  права  на  обжалование  в
судебной или административной инстанциях, при этом не должно иметь
место неоправданное задержание или отсрочка выхода судна.
                             Статья 6
     1. Если  проводится  инспектирование  или  принимаются меры в
соответствии с положениями  настоящей  Конвенции,  предпринимаются
все  разумные  усилия  во  избежание неоправданного задержания или
отсрочки выхода судна.
     2. Если    судно   неоправданно   задержано   или   произошла
неоправданная отсрочка его выхода,  то судовладелец или  компания,
использующая  судно,  имеют  право на компенсацию любых понесенных
потерь или ущерба.  В любых случаях предполагаемого неоправданного
задержания  или  отсрочки  выхода судна бремя доказывания лежит на
судовладельце или компании, использующей судно.
                   Раздел III. Штрафные санкции
                             Статья 7
     1. Соответствующие штрафные  санкции  за  нарушения  правовых
положений,  применение  которых обеспечивается инспекторами,  и за
воспрепятствование инспекторам  в  выполнении  своих  обязанностей
предусматриваются    национальным    законодательством,    которое
эффективно применяется.
     2. Инспектора   имеют  право  по  своему  усмотрению  решать,
следует ли давать предупреждение и советы  вместо  применения  или
рекомендации о применении процедуры.
                        Раздел IV. Отчеты
                             Статья 8
     1. Центральный  координирующий орган ведет учет инспекторских
проверок условий труда и быта моряков.
     2. Он  публикует  ежегодный отчет о работе органов инспекции,
включая список учреждений и организаций,  уполномоченных проводить
инспектирование  от  его имени.  Этот отчет должен публиковаться в
течение  разумно  приемлемого  времени   после   окончания   года,
охватываемого  этим  отчетом,  и  в  любом  случае в течение шести
месяцев.
                             Статья 9
     1. Инспектора   должны   представлять    отчет    о    каждой
инспекторской  проверке центральному координирующему органу.  Одна
копия на английском языке или на рабочем языке, которым пользуются
на судне,  должна предоставляться капитану судна,  а другая должна
вывешиваться на доске объявлений на судне для  информации  моряков
или направляться их представителям.
     2. В случае проведения инспекторской проверки  после  крупной
аварии,  отчет  должен представляться в возможно кратчайшие сроки,
но  не   позднее   чем   через   один   месяц   после   завершения
инспектирования.
                Раздел V. Заключительные положения
                            Статья 10
     Настоящая Конвенция  заменяет собой Рекомендацию 1926 года об
инспекции труда моряков ( 993_103 ).
                            Статья 11
     Официальные грамоты   о   ратификации   настоящей   Конвенции
направляются  Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации.
                            Статья 12
     1. Настоящая Конвенция имеет обязательную силу только для тех
членов   Международной   организации  труда,  ратификации  которых
зарегистрированы Генеральным директором Международного бюро труда.
     2. Настоящая  Конвенция вступит в силу через 12 месяцев после
даты регистрации  Генеральным  директором  ратификационных  грамот
двух членов Организации.
     3. Впоследствии  настоящая  Конвенция  вступит  в  силу   для
каждого  государства  -  члена  Организации через 12 месяцев после
даты регистрации его ратификации.
                            Статья 13
     1. Каждый  член   Организации,   ратифицировавший   настоящую
Конвенцию,  по  истечении  десяти  лет  со  дня ее первоначального
вступления в силу может денонсировать ее заявлением о  денонсации,
направленным  Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации.  Денонсация вступит в силу через год  после  даты  ее
регистрации.
     2. Для  каждого  члена  Организации,  который   ратифицировал
настоящую  Конвенцию  и  в  годичный срок по истечении указанных в
предыдущем пункте десяти лет не воспользовался  предусмотренным  в
настоящей статье правом на денонсацию,  Конвенция будет оставаться
в  силе  на  следующие  десять  лет,  и  впоследствии  он   сможет
денонсировать  ее  по  истечении  каждого  десятилетия  в порядке,
предусмотренном в настоящей статье.
                            Статья 14
     1. Генеральный директор Международного  бюро  труда  извещает
всех  членов  Международной  организации  труда о регистрации всех
ратификационных грамот и заявлений о денонсации,  направленных ему
членами Организации.
     2. Извещая членов Организации  о  регистрации  полученной  им
второй  ратификационной  грамоты,  Генеральный  директор  обращает
внимание членов Организации на дату вступления  в  силу  настоящей
Конвенции.
                            Статья 15
     Генеральный директор  Международного  бюро  труда  направляет
Генеральному  секретарю   Организации   Объединенных   Наций   для
регистрации  в  соответствии  со  статьей  102  Устава Организации
Объединенных Наций (  995_010  )  исчерпывающие  сведения  о  всех
ратификационных    грамотах    и    заявлениях    о    денонсации,
зарегистрированных им  в  соответствии  с  положениями  предыдущих
статей.
                            Статья 16
     В случаях,  когда  Административный совет Международного бюро
труда  считает  это  необходимым,  он   представляет   Генеральной
конференции    доклад   о   применении   настоящей   Конвенции   и
рассматривает   целесообразность   включения   в   повестку    дня
Конференции вопроса о ее полном или частичном пересмотре.
                            Статья 17
     1. Если  Конференция  примет  новую конвенцию,  полностью или
частично пересматривающую  настоящую  Конвенцию  и  если  в  новой
конвенции не предусмотрено иное, то:
     a) ратификация   каким-либо    членом    Организации    новой
пересматривающей   конвенции   влечет   за   собой  автоматически,
независимо от положений  статьи  13,  незамедлительную  денонсацию
настоящей   Конвенции  при  условии,  что  новая  пересматривающая
конвенция вступила в силу;
     b) со  дня вступления в силу новой пересматривающей конвенции
настоящая Конвенция закрыта для ратификации членами Организации.
     2. Настоящая  Конвенция  остается  в  любом  случае в силе по
форме  и  содержанию   для   тех   членов   Организации,   которые
ратифицировали   ее,   но   не   ратифицировали   пересматривающую
конвенцию.
                             Статья 18
     Английский и французский  тексты  настоящей  Конвенции  имеют
одинаковую силу.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка