Законы Украины

Новости Партнеров
 

Питання Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства


                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                  від 20 листопада 1992 р. N 629
                               Київ
     ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
       N 1277 ( 1277-97-п ) від 17.11.97 ) 
        
            Питання Головного управління ветеринарної
           медицини з державною ветеринарною інспекцією
              Міністерства сільського господарства і
                          продовольства
 
     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:
     1. Затвердити Положення про Головне  управління  ветеринарної
медицини  з   державною   ветеринарною   інспекцією   Міністерства
сільського господарства і продовольства України, що додається.
     Доручити   Головному   управлінню    представляти    інтереси
ветеринарної медицини України у зарубіжних державах.
     2. Збільшити граничну  чисельність  працівників  центрального
апарату Міністерства сільського господарства і продовольства на 12
одиниць з фондом оплати праці 109 тис. крб. до кінця 1992 року для
зміцнення апарату Головного  управління  ветеринарної  медицини  з
державною ветеринарною інспекцією.
     Міністерству фінансів профінансуваати  додаткові  витрати  на
утримання центрального апарату зазначеного  Міністерства  в  межах
асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання органів
державної виконавчої влади.
     3. Міністерству праці встановити посадові оклади керівників і
спеціалістів  центральної,   зональних,   міжобласних,   обласних,
районних, міських державних лабораторій ветеринарної  медицини,  а
також  спеціалістів  районних  і  міських  підприємств   державної
ветеринарної медицини, їхніх структурних підрозділів.
     4.  Міністерству  державних  ресурсів  виділяти  за  заявками
Міністерства сільського  господарства  і  продовольства  необхідну
кількість  легкових  автомобілів,  мотоциклів  з  колясками,  шин,
акумуляторів, запасних  частин  до  них  для  органів  та  установ
державної ветеринарної медицини.
     5. Прирівняти за умовами матеріально-побутового  забезпечення
і  медичного  обслуговування   начальника   Головного   управління
ветеринарної  медицини   з   державною   ветеринарною   інспекцією
Міністерства сільського господарства і продовольства  -  головного
державного інспектора ветеринарної медицини України до  заступника
Міністра   України,   заступників   начальника   цього   Головного
управління до начальників головного управління Міністерства.
     6.  Міністерству  сільського  господарства  і  продовольства,
Українській академії аграрних наук внести до  10  грудня  1992  р.
Кабінету Міністрів України погоджену  пропозицію  про  організацію
Інституту  вдосконалення  кваліфікації  спеціалістів  ветеринарної
медицини.
     7.  Міністерству  сільського  господарства  і  продовольства,
Укоопспілці подати до 1 лютого 1993 р. Кабінету Міністрів  України
пропозиції  про  організацію  та  здійснення  на   м'ясопереробних
підприємствах   і   бойнях    ветеринарно-санітарної    експертизи
спеціалістами державної ветеринарної медицини за плату.
 
               Перший
     віце-прем'єр-міністр України                     І.ЮХНОВСЬКИЙ
               Міністр
     Кабінету Міністрів України                       А.ЛОБОВ
     Інд.22
                                         ЗАТВЕРДЖЕНЕ
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 20 листопада 1992 р. N 629
                          ПОЛОЖЕННЯ
          про Головне управління ветеринарної медицини з
          державною ветеринарною інспекцією Міністерства
          сільського господарства і продовольства України
     1.  Головне  управління  ветеринарної  медицини  з  державною
ветеринарною інспекцією (надалі-Головне управління) відповідно  до
Закону  України  "Про  ветеринарну  медицину"  (   2498-12   )   є
самостійним   структурним   підрозділом    центрального    апарату
Міністерства  сільського   господарства   і   продовольства,   яке
підпорядковується безпосередньо Міністру  сільського  господарства
і продовольства.
     2.  Головне   управління   у   своїй   діяльності   керується
Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами  Верховної
Ради  України,  указами  і  розпорядженнями  Президента   України,
постановами  і   розпорядженнями   Кабінету   Міністрів   України,
Положенням   про   Міністерство    сільського    господарства    і
продовольства України, Статутом ветеринарної медицини  України  та
цим Положенням.
     3. Основними завданнями Головного управління є:
     профілактика, діагностика, лікування інфекційних,  інвазійних
і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни;
     контроль  за  виробництвом   та   випуском   для   реалізації
доброякісних у ветеринарному і санітарному відношенні сировини  та
продуктів тваринного походження;
     захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
     охорона території України від  занесення  інфекційних  хвороб
тварин з територій інших держав;
     контроль за  якістю  виробництва  лікарських,  діагностичних,
профілактичних  засобів  і  кормових  добавок,   призначених   для
ветеринарної медицини;
     радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного
і рослинного походження на ринках, м'ясокомбінатах, холодильниках
і базах заготівлі, зберігання і реалізації продуктів тощо;
     проведення  незалежної   ветеринарно-санітарної    експертизи
тварин, сировини і продуктів тваринного і  рослинного  походження,
кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної  медицини,
у разі їх експорту та імпорту;
     визначення  основних  напрямів   і   координація   проведення
заходів,  пов'язаних  із  міжнародним  співробітництвом  з  питань
ветеринарної медицини;
     впровадження в практику досягнень ветеринарної науки.
     4. Головне  управління  відповідно  до  покладених  на  нього
завдань безпосередньо, а також через підпорядковані йому органи  й
установи:
     1)   організує   і   контролює   ветеринарні   заходи    щодо
профілактики, діагностики, лікування  та  ліквідації  інфекційних,
інвазійних і незаразних хвороб тварин;
     2)  оцінює  епізоотичну  ситуацію  і  дає   обов'язкові   для
виконання розпорядження щодо здійснення профілактики та ліквідації
заразних хвороб, а також дератизації, дезінфекції й інших подібних
заходів;
     3)  контролює   роботу   лабораторій   ветеринарно-санітарної
експертизи тваринницької та рослинницької продукції на ринках;
     4) розробляє разом з Міністерством охорони здоров'я заходи із
профілактики хвороб, спільних для людей і тварин, проводить їх  та
забезпечує взаємний обмін відповідною інформацією;
     5) здійснює державний  ветеринарний  контроль  за  виконанням
всіма  міністерствами,  відомствами,  підприємствами,  установами,
організаціями  та  громадянами  актів   законодавства   з   питань
ветеринарної медицини;
     6)  здійснює  контроль  за  охороною  території  України  від
занесення з територій інших країн  інфекційних  хвороб  тварин,  а
також проводить перевірку ветеринарного  стану  тварин,  сировини,
продуктів  тваринного  походження,  кормів,  що  експортуються  та
імпортуються;
     7) провадить оцінку ветеринарно-санітарного  стану  м'ясо-  і
молочнопереробних підприємств, боєнь, цехів,  тваринницьких  ферм,
ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання сировини  та
продуктів   тваринного   походження,   кормів   і    засобів    їх
транспортування;
     8) аналізує причини захворюваності  незаразними  хворобами  і
падежу тварин і птиці, розробляє рекомендації з їх профілактики;
     9)  контролює  дотримання  органами  державної  ветеринарної
медицини виключного  права  на  проведення  ветеринарно-санітарної
експертизи м'яса і продуктів забою на м'ясокомбінатах,  бойнях,  у
цехах,  на  інших  переробних  підприємствах  і  ринках,  а  також
передзабійного огляду тварин;
     10) здійснює  ветеринарно-санітарний  і  екологічний контроль
продуктів харчування тваринного і рослинного походження;
     11)  організує  діяльність  органів  державної   ветеринарної
медицини  з  виконання   ветеринарних   вимог   при   виробництві,
переробці,  зберіганні,   транспортуванні   тварин,   сировини   і
продуктів  тваринного  походження,  виробництві  та   використанні
імунобіологічних,   біологічних,   рослинних,   хімічних,  хіміко-
фармацевтичних препаратів;
     12) координує і контролює  діяльність  відомчої  ветеринарної
медицини,  пов'язану  із   виконанням   комплексу   заходів   щодо
профілактики захворювань тварин, їх  лікування,  скорочення  втрат
від хвороб, неплідності та падежу, підвищення  якості  сировини  і
продуктів  тваринного  походження,  запобігання  і   боротьби   із
хворобами, спільними для  тварин  і  людей,  одержання  екологічно
чистих продуктів харчування;
     13)  координує   і   контролює   роботу   відділів   відомчої
ветеринарної  міліції,  пов'язану  із   забезпеченням   проведення
карантинних заходів;
     14) здійснює контроль за дотриманням  ветеринарно-санітарних
вимог при перевезенні  тварин,  сировини  і  продуктів  тваринного
походження;
     15)  контролює  дотримання  стандартів,  технічних   умов   і
інструкцій,  ветеринарних  вимог  при   виробництві   біологічних,
стимулюючих, вітамінних та інших препаратів;
     16)   контролює   застосування   у   ветеринарній    медицині
біологічних, хімічних й інших препаратів, які використовуються для
профілактики хвороб і лікування тварин;
     17)  контролює  своєчасне  накладання  карантину  при   появі
заразних   хвороб   тварин,   виконання   карантинних   та   інших
ветеринарно-санітарних   правил   в    неблагополучних    пунктах,
ліквідацію  осередків  інфекції,  а  також  цільове   використання
спеціального автотранспорту;
     18) видає висновки органам страхування  на  тварин,  вимушено
забитих або загиблих;
     19) проводить експертизу проектів  будівництва  тваринницьких
ферм,  будівель,  підприємств  по  забою  та  переробці  тварин  і
сировини  тваринного  походження,  а  також  проектів   відведення
земельних ділянок для усіх видів зазначеного будівництва і  забору
води для тваринницьких ферм;
     20) бере участь разом з Українською академією аграрних наук у
визначенні основних напрямів і координації наукових  досліджень  з
питань ветеринарної медицини та здійсненні контролю за  діяльністю
ветеринарних  науково-дослідних  установ  міністерств  і  відомств
(крім Міністерства оборони);
     21)  організує   науково-технічне   інформування   з   питань
ветеринарії та нормативно-методичне забезпечення органів і установ
державної    ветеринарної    медицини,    навчальних     закладів,
науково-дослідних інститутів тощо;
     22) бере участь в  роботі  робочих  і  державних  комісій  по
прийняттю  в  експлуатацію  збудованих  тваринницьких  об'єктів  і
підприємств по забою та переробці  тварин  і  сировини  тваринного
походження;
     23)   забороняє   експлуатацію   або    тимчасово    припиняє
функціонування тваринницьких об'єктів і підприємств  по  забою  та
переробці тварин і сировини тваринного походження у разі порушення
ветеринарних норм і правил;
     24)    проводить     лабораторно-клінічні     (вірусологічні,
бактеріологічні,    хіміко-токсикологічні,     патологоанатомічні,
гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші) дослідження з
метою діагностики  хвороб  тварин,  оцінки  продуктів  і  сировини
тваринного походження, кормів і води;
     25) визначає потребу  і  асортимент  біологічних  препаратів,
обладнання, інструментів, лікарських, дезінфікуючих, інших засобів
захисту тварин від хвороб, організовує їх  виробництво  і  створює
резерви     біологічних     препаратів,      дезінфікуючих      та
матеріально-технічних засобів;
     26)        розробляє         плани         протиепізоотичних,
лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів, а також
забезпечення    їх    біологічними    та    хіміко-фармацевтичними
препаратами,  дезінфікуючими  засобами,  матеріально-технічними та
іншими ресурсами;
     27) організує в необхідних випадках експедиції для ліквідації
епізоотії та інформує заінтересовані міністерства і відомства  про
виявлені випадки інфекційних захворювань свійських тварин і  дикої
фауни;
     28)  разом  з  фінансовим  управлінням  Міністерства  складає
розрахунки  потреби  у  коштах  на  проведення   протиепізоотичних
заходів і на утримання органів та установ  державної  ветеринарної
медицини;
     29) розподіляє фонди на матеріально-технічні ресурси;
     30)   організує   проведення   з'їздів,    науково-практичних
конференцій, семінарів і нарад з участю керівників і  спеціалістів
обласних,  районних,   міських   органів   і   установ   державної
ветеринарної   медицини   та   їхніх   структурних    підрозділів,
науково-дослідних і  навчальних  закладів,  а  також  спеціалістів
ветеринарної медицини підприємств, організацій і установ з  питань
поліпшення ветеринарного обслуговування тваринництва;
     31) визначає організаційну  структуру  і  штатну  чисельність
мережі державної ветеринарної медицини,  здійснює  заходи  для  її
удосконалення, а  також  відомчих  лікувальних,  діагностичних  та
інших ветеринарно-санітарних установ;
     32)  визначає  разом  із  заінтересованими  міністерствами  і
відомствами   науково   обгрунтовану   потребу   у    спеціалістах
ветеринарної  медицини,  вносить  пропозиції  та  бере  участь   у
організації їх підготовки,  підвищення  кваліфікації,  а  також  у
розробці планів і програм  для  навчальних  закладів  ветеринарної
медицини;
     33) готує пропозиції щодо удосконалення статистичного  обліку
і звітності із  ветеринарної  медицини,  веде  статистичний  облік
інфекційних і незаразних хвороб тварин.
     5. До виключної компетенції Головного управління належить:
     видача висновків  на  нові  ветеринарні  препарати,  прилади,
інструменти, кормові добавки та затвердження  нормативно-технічних
документів на них;
     здійснення   контролю    за    виробництвом,    використанням
біологічних, хімічних, фармацевтичних кормових  добавок  та  інших
препаратів  вітчизняного  виробництва  і  тих,  що  надходять   по
імпорту, призначених для цілей ветеринарної  медицини,  оцінка  їх
впливу   на  здоров'я   тварин  і  якість   продукції   тваринного
походження,  розробка  та  затвердження  нормативних актів щодо їх
виробництва і застосування.
     6. Головне управління має право:
     1) давати розпорядження щодо  виконання  протиепізоотичних  і
ветеринарно-санітарних  заходів,  які  обов'язкові  для  виконання
міністерствами,   відомствами,   підприємствами,    організаціями,
установами та громадянами;
     2) забороняти у випадках, передбачених чинним законодавством,
перевезення в межах України, експорт та імпорт тварин, сировини  і
продуктів  тваринного  походження,  кормів,  інших  підконтрольних
органам  і  установам  ветеринарної  медицини  вантажів,  а  також
використання  для  цієї  мети   транспортних   засобів,   які   не
відповідають ветеринарним вимогам, застосування у  тваринництві  і
ветеринарії препаратів, не випробуваних у встановленому порядку;
     3)   забороняти   експлуатацію   або   тимчасово    припиняти
функціонування тваринницьких об'єктів і підприємств  по  забою  та
переробці тварин і сировини тваринного походження у разі порушення
ветеринарних норм і правил;
     4) одержувати інформацію для визначення епізоотичного  стану,
встановлення  причин захворювань тварин та проведення ветеринарно-
санітарної експертизи сировини і продуктів тваринного походження;
     5) видавати ліцензії на займання підприємницькою ветеринарною
діяльністю;
     6)  давати  висновки  по  нормах  технологічного проектування
тваринницьких   приміщень,    установ    ветеринарної    медицини,
підприємств по переробці тваринницької продукції, а також проектах
державних стандартів і технічних умов на хімічні та фармакологічні
препарати, що застосовуються у ветеринарній медицині;
     7)    залучати    на    договірних    засадах     працівників
науково-дослідних  установ  і  навчальних  закладів  для   надання
службам  ветеринарної  медицини  областей,  районів,   господарств
організаційно-методичної  допомоги  з   діагностики   захворювань,
розробки   та   здійснення   протиепізоотичних    і    лікувально-
профілактичних заходів;
     8)  забороняти  будівництво  і  реконструкцію   тваринницьких
будівель, м'ясопереробних підприємств,  цехів,  складів  та  інших
об'єктів, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
     9)   забороняти   використання   для   споживання   продуктів
тваринного  походження,  а  також  переробку  сировини  тваринного
походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;
     10)  при  встановленні  випадків  заразних  хвороб  чи  появі
підозри на наявність  особливо  небезпечного  захворювання  тварин
видавати розпорядження  про  їх  забій,  знезараження  сировини  і
продуктів тваринного походження, їх переробку чи утилізацію.
     7. Головне  управління  при  виконанні  покладених  на  нього
функцій  взаємодіє  з   структурними   підрозділами   Міністерства
сільського господарства  і  продовольства,  Міністерством  охорони
здоров'я,   іншими   міністерствами   і   відомствами,   місцевими
державними адміністраціями,  органами  місцевого  і  регіонального
самоврядування,  підприємствами,   установами,   організаціями   і
громадськими об'єднаннями, а також з відповідними  органами  інших
держав, міжнародними організаціями.
     8. Головне управління очолює начальник -  головний  державний
інспектор ветеринарної медицини  України,  який  призначається  на
посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.
     Головний державний інспектор ветеринарної медицини України  з
питань   державного   ветеринарного   контролю   підпорядковується
безпосередньо Кабінету Міністрів України.
     9.  Начальник  Головного  управління  має  заступників,   які
одночасно   є   заступниками   головного   державного   інспектора
ветеринарної медицини  України,  які  призначаються  на  посаду  і
звільняються  з  посади  Міністром   сільського   господарства   і
продовольства.
     10.   Начальник   Головного   управління   несе   персональну
відповідальність за виконання покладених на це управління  завдань
і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь  відповідальності
заступників  начальника  Головного  управління,  керівників   його
структурних підрозділів.
     11.  Начальник  Головного  управління  ветеринарної  медицини
України:
     керує  діяльністю  Головного  управління,  організовує   його
роботу, розподіляє обов'язки між заступниками, затверджує посадові
інструкції працівників управління;
     як головний державний інспектор ветеринарної медицини України
видає накази, які є обов'язковими  для  виконання  міністерствами,
відомствами, підприємствами, установами та організаціями незалежно
від форм власності, а також громадянами;
     виступає представником з питань, які входять  до  компетенції
Головного управління, у всіх державних  і  громадських  установах,
підприємствах і організаціях, органах суду і арбітражному суді без
особливого на це доручення.
     12.  Головне  управління  утримується   за   рахунок   коштів
державного бюджету.
     13. Штатний розпис і фонд оплати праці працівників  Головного
управління  затверджуються  Міністром  сільського  господарства  і
продовольства у межах граничної чисельності і фонду  оплати  праці
працівників центрального апарату Міністерства.
     14. Головне управління має печатку і  бланки  із  зображенням
Державного герба України і своїм найменуванням.
     Головний державний інспектор  ветеринарної  медицини  України
має печатку та бланки  з  написом  "Головний  державний  інспектор
ветеринарної медицини України".








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка