Законы Украины

Новости Партнеров
 

Декларація Комітету міністрів Ради Європи "Про рівноправність жінок та чоловіків"

                            Декларація
                  Комітету міністрів Ради Європи
             "Про рівноправність жінок та чоловіків"
 
 
                                      ПРИЙНЯТО
                                      Комітетом Міністрів
                                      на 83 сесії
                                      від 16 листопада 1988 р.
 
 
     Держави - члени Ради Європи,
 
     1. Нагадуючи  про  те,  що  рівноправність жінок та чоловіків
належить до основних прав людини,  і це право закріплене в  якості
основного  в  багатьох  міжнародних  документах,  в  яких ці права
записані,  і  які  забезпечуються  національними  конституціями  і
законами;
 
     2. Пам'ятаючи  про  свої  зобов'язання  - згідно Статуту Ради
Європи ( 994_001 ) - поважати ці основні права;
 
     3. Будучи  переконаними,  що  людство  може  збагачуватись  і
розвиватись,  лише якщо будуть враховуватись прагнення, інтереси і
таланти представників кожної статі;
 
     4. Констатуючи,  що в сучасному суспільстві  між  жінками  та
чоловіками існує нерівність de jure та de facto;
 
     5. Усвідомлюючи той факт, що дискримінація за ознакою статі в
політичній,  економічній,  соціальній,  освітній,  культурній та в
багатьох інших сферах стає на перешкоді визнанню,  використанню та
здійсненню прав людини та основних свобод;
 
     6. Будучи переконаними в тому,  що для досягнення  справжньої
рівноправності   жінок   та  чоловіків  слід  проводити  глобальну
політику,  і до цієї політики мають бути  залучені  органи  влади,
групи осіб та окремі особи;
 
     I. Підтверджують     свої    зобов'язання    щодо    принципу
рівноправності  жінок  та  чоловіків,  який  є   основною   умовою
демократії та вимогою соціальної справедливості;
 
     II. Засуджують  будь-які  прояви  переваги  однієї  статі над
іншою, оскільки вони призводять до вкорінення ідеї про вищість або
підлеглість   однієї   статі   у   відношенні  до  протилежної  та
виправдовують верховенство чи панування однієї статі над іншою;
 
     III. Висловлюють жаль з приводу недовикористання суспільством
людських  ресурсів,  що є результатом ставлення та дій противників
рівноправності статей;
 
     IV. Схвалюють діяльність,  яка проводилась і  проводиться  на
світовому,   регіональному   та   національному   рівнях  з  метою
досягнення рівноправності жінок та чоловіків;
 
     V. Стверджують свої волевиявлення та зобов'язання:
 
     а. продовжувати  та  розвивати   політику,   метою   якої   є
досягнення  справжньої  рівноправності  жінок  та чоловіків в усіх
сферах життя;
 
     б. продовжувати роботу в рамках Ради  Європи  для  досягнення
справжньої рівноправності жінок та чоловіків;
 
     в. сприяти  усвідомленню  вимог  демократії  та прав людини з
огляду на рівноправність жінок та чоловіків;
 
     VI. Заявляють,  що  напрямки  діяльності,  які   мають   бути
запроваджені  для  досягнення  цієї мети,  повинні надати жінці та
чоловіку однакову правоздатність і однакові можливості  реалізації
їхньої  правоздатності,  а також розвивати індивідуальні здібності
та  таланти.  В  цих  напрямках  діяльності  потрібно  передбачити
відповідні  заходи - включаючи і тимчасові спеціальні заходи,  які
спрямовані на  прискорення  встановлення  реальної  рівноправності
жінок та чоловіків, - зокрема, коли йдеться про:
 
     а. захист особистих прав;
 
     б. участь   у   політичному,   економічному,  соціальному  та
культурному житті;
 
     в. доступ до державних посад усіх рівнів;
 
     г. доступ  до  освіти  і  свободу  у  виборі  початкової   та
подальшої загальноосвітньої і професійної підготовки;
 
     д. права у подружньому житті;
 
     е. викорінення насильства у сім'ї та суспільстві;
 
     є. права та обов'язки по відношенню до дітей;
 
     ж. доступ  до всіх професій,  зайнятість роботою та заробітну
плату;
 
     з. сприяння економічній незалежності;
 
     і. доступ до інформації;
 
     VII. Підкреслюють те значення,  яке відіграють для здійснення
зазначених  вище  напрямків  діяльності забезпечені належним чином
інформування та освіта громадян,  а також формування у  них  знань
про   несправедливість   та   пагубні  наслідки  нерівноправності,
нерівного  ставлення  та  нерівних  можливостей,  так  само  як  і
необхідність   постійно   пильнувати   з   метою  запобігання  або
виправлення будь-яких проявів або форм  дискримінації  за  ознакою
статі;
 
     VIII. Запросити  держави-члени,  які  ще  цього не здійснили,
стати сторонами:
 
     а. Протоколу N 7 до  Конвенції  про  захист  прав  людини  та
основних  свобод  (  995_004  ),  а  також Європейської соціальної
хартії ( 994_300 ) та Додаткового протоколу до неї ( 994_807 );
 
     б. Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх
форм дискримінації щодо жінок ( 995_207 );
 
     та застосовувати     Найробійські    перспективні    напрямки
діяльності для  покращення  становища  жінок,  які  було  прийнято
Світовою   конференцією   задля  вивчення  та  оцінки  результатів
проголошеного Організацією Об'єднаних Націй десятиріччя для жінок:
рівноправність, розвиток      та      мир     (Найробі,     Кенія,
15-26 липня 1985 року).








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка