Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про схвалення Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року

                    КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
 
                    Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
                  від 27 грудня 2008 р. N 1656-р
                               Київ
 
           Про схвалення Стратегії розвитку вітчизняної
         авіаційної промисловості на період до 2020 року
 
 
     Схвалити Стратегію     розвитку     вітчизняної    авіаційної
промисловості на період до 2020 року, що додається.
 
 
     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО
 
     Iнд. 21
 
 
                                          СХВАЛЕНО
                         розпорядженням Кабінету Міністрів України
                               від 27 грудня 2008 р. N 1656-р
 
                            СТРАТЕГIЯ
          розвитку вітчизняної авіаційної промисловості
                      на період до 2020 року
 
 
                         Загальна частина
 
     Україна належить до небагатьох держав,  які володіють  повним
циклом  створення  авіаційної  техніки,  і  займає значне місце на
світовому авіаційному ринку в секторі транспортної та регіональної
пасажирської авіації.
 
     Результати дослідження   потенціалу   підприємств  авіаційної
промисловості  свідчать  про  цілком  можливе  збільшення  обсягів
розроблення  та виробництва авіаційної техніки,  зокрема за такими
напрямами,  як   літакобудування   (регіональні   пасажирські   та
транспортні   літаки),   авіаційне   двигунобудування,   авіаційне
агрегатобудування, бортове радіоелектронне обладнання, орієнтоване
на   використання   супутникових   систем  зв'язку,  навігації  та
спостереження,    надлегкі    та    легкі    літальні     апарати,
вертольотобудування, безпілотні літальні апарати.
 
     Разом з  тим  зниження  науково-технічного  та технологічного
потенціалу авіаційної промисловості, зростання відставання України
у  цій  галузі  від  розвинутих  іноземних держав,  неефективність
механізмів   стимулювання   інноваційної   діяльності,    критичне
становище  основних  виробничих  фондів підприємств і структури їх
кадрового  потенціалу,  низька  конкурентоспроможність   продукції
вітчизняної   авіаційної   промисловості   викликають   потребу  в
негайному    розв'язанні    організаційно-правових,    фінансових,
економічних та інших проблем її функціонування та розвитку.
 
     Для стабілізації фінансово-економічного становища підприємств
авіаційної промисловості  протягом   2009-2010   років   необхідно
скористатися  зростанням  попиту на світовому ринку на пасажирські
та транспортні  літаки.  За  таких  умов  основну  увагу  потрібно
приділити  виконанню  укладених  контрактів  на  поставку  літаків
Ан-74,  Ан-148,  Ан-140-100,  Ан-32 та їх модифікацій, що потребує
відповідної державної підтримки.
 
     При цьому необхідно забезпечити:
 
     фінансування та  здійснення  заходів,  зазначених у Державній
комплексній програмі   розвитку   авіаційної   промисловості    до
2010 року;
 
     здійснення структурних  перетворень  авіаційної промисловості
шляхом акціонування, створення об'єднань на корпоративній основі.
 
     Потреби світового  ринку  авіаційної  техніки  вимагають  від
авіаційної промисловості переходу до серійного виробництва літаків
та іншої авіаційної техніки  із  створенням  широкого  спектра  їх
модифікацій,  зокрема літаків Ан-3,  Ан-32,  Ан-38, Ан-140, Ан-74,
Ан-148,  Ан-124,  Ан-70,  авіадвигунів для різних типів  літальних
апаратів,    вертольотів,   різноманітних   агрегатів,   бортового
радіоелектронного  обладнання  та  супутникових  систем   зв'язку,
навігації та спостереження.
 
     Структурні перетворення    повинні    здійснюватися    шляхом
приватизації підприємств авіаційної  промисловості  з  урахуванням
особливостей  галузі та збереженням державного впливу на прийняття
стратегічних рішень.
 
     Такий підхід дасть  змогу  залучити  позабюджетні  кошти  для
фінансування  реформування  вітчизняної  авіаційної  промисловості
(інвестиції стратегічних інвесторів) і значно скоротити витрачання
бюджетних коштів на розвиток галузі.
 
     Ця Стратегія   визначає  концептуальні  засади  формування  і
реалізації державної політики у  сфері  розроблення,  виробництва,
продажу  та  післяпродажного  обслуговування  авіаційної техніки і
спрямована  на  створення  на   базі   підприємств,   установ   та
організацій   авіаційної   промисловості  цілісного  авіабудівного
комплексу,  здатного  задовольнити  потреби  держави  у   сучасній
авіаційній техніці, а також у здійсненні її експорту.
 
     У Стратегії    враховуються    світові   тенденції   розвитку
авіаційної техніки у XXI столітті,  пов'язані,  в першу  чергу,  з
впровадженням    супутникових   систем   зв'язку,   навігації   та
спостереження,   що   відповідають    міжнародним    вимогам,    і
виготовленням складних високотехнологічних наукоємних виробів.
 
           Мета та основні напрями реалізації Стратегії
 
     Мета Стратегії   полягає  у  створенні  умов  для  подальшого
розвитку  авіаційної  промисловості  шляхом  утворення   на   базі
підприємств    авіаційної   промисловості   разом   з   іноземними
стратегічними    партнерами    конкурентоспроможного     комплексу
українського авіабудування.
 
     Основними напрямами реалізації Стратегії є:
 
     визначення пріоритетних    напрямів    розвитку    авіаційної
промисловості щодо виробництва  конкурентоспроможної  продукції  з
урахуванням приєднання України до Світової організації торгівлі;
 
     здійснення структурної перебудови авіаційної промисловості;
 
     забезпечення стратегічних  напрямів  модернізації та розвитку
виробничого, конструкторського, науково-дослідницького і кадрового
потенціалу авіабудівної галузі;
 
     забезпечення підготовки      сучасних     фахівців     шляхом
удосконалення   навчально-лабораторної   бази   вищих   навчальних
закладів     авіакосмічного     профілю     та     зміцнення    їх
науково-педагогічного потенціалу;
 
     вжиття заходів до прискорення інноваційного  розвитку  галузі
та  високих наукоємних технологій,  укладення угод про стратегічне
партнерство  і  забезпечення  різнопланових  прикладних   наукових
досліджень за участю іноземних партнерів;
 
     удосконалення системи   наукового   забезпечення   авіаційної
промисловості,   у   тому   числі   утворення    ряду    галузевих
науково-дослідних установ;
 
     оптимізація структури  управління авіаційною промисловістю на
ринкових засадах і запровадження ефективного механізму  державного
регулювання діяльністю його суб'єктів;
 
     створення та  запровадження  ефективної  конкурентоспроможної
системи  розроблення,  виробництва,  продажу  та   післяпродажного
обслуговування авіаційної техніки;
 
     оптимізація кількісного   та   якісного   складу   виробничих
потужностей;
 
     підвищення рівня   підготовки   та   соціальної   захищеності
наукових, інженерно-технічних і робітничих кадрів;
 
     забезпечення формування  державного  замовлення на підготовку
спеціалістів  з  вищою   освітою   за   напрямами   авіабудування,
авіадвигунобудування   та   авіаприладобудування   (у  тому  числі
аеронавігація);
 
     удосконалення законодавчої бази;
 
     поступове зменшення бюджетних видатків на розвиток авіаційної
промисловості з подальшим переходом її на самофінансування;
 
     впровадження офсетних  схем  експорту  та  імпорту авіаційної
техніки;
 
     створення та забезпечення функціонування  за  участю  держави
ефективної системи продажу авіаційної техніки у лізинг.
 
                    Етапи реалізації Стратегії
 
     Реалізація Стратегії здійснюватиметься у три етапи.
 
     Перший етап  (2008-2010 роки) - створення умов для збереження
та стабілізації діяльності  підприємств  авіаційної  промисловості
шляхом розроблення модифікацій авіаційної техніки, налагодження її
серійного виробництва і збереження кадрового потенціалу за рахунок
здійснення  в  повному  обсязі  заходів,  передбачених у Державній
комплексній програмі   розвитку   авіаційної   промисловості    до
2010 року, та інших заходів щодо нормативно-правового забезпечення
життєдіяльності зазначених підприємств.
 
     На цьому  етапі  передбачається  забезпечення   пріоритетного
розвитку  виробництва такої авіаційної техніки,  як літаки Ан-148,
Ан-140,  Ан-74  та  їх  модифікації,  двигуни   Д-27,   Д-436-148,
ТВ-3-117-СБМ1, вертоліт КТ-112.
 
     Для створення  передумов  системного  реформування авіаційної
промисловості необхідно:
 
     розробити і  прийняти  нормативно-правові  акти,   розробити,
прийняти і впровадити національні авіаційні стандарти,  спрямовані
на забезпечення сталого функціонування галузі;
 
     провести реструктуризацію  державних  підприємств  авіаційної
промисловості з метою їх подальшої корпоратизації;
 
     провести акціонування  державних  підприємств  із збереженням
100 відсотків акцій у державній власності;
 
     утворити на  корпоративній  основі  господарські   об'єднання
підприємств літакобудування, двигунобудування, вертольотобудування
та підприємств,  що виробляють бортове і  наземне  радіоелектронне
обладнання   та   супутникові   системи   зв'язку,   навігації  та
спостереження;
 
     утворити постійні  регіональні  сервісні  центри  та   центри
технічного обслуговування авіаційної техніки;
 
     удосконалити систему   валютного   кредитування  комерційними
банками діяльності з експорту авіаційної техніки;
 
     створити систему   сприяння   закупівлі    та    використання
вітчизняної авіаційної техніки на внутрішньому ринку;
 
     організувати ефективну систему лізингового продажу літаків на
внутрішньому та зовнішньому ринку.
 
     Здійснення зазначених  заходів  передбачається   за   рахунок
власних коштів підприємств,  кредитних ресурсів, коштів державного
бюджету.
 
     Другий етап (2011-2015 роки) - забезпечення нарощення  темпів
створення   та   впровадження  в  серійне  виробництво  авіаційної
техніки,  подальшого  удосконалення  організаційно-правових   форм
господарювання,  оптимізації  виробничих  потужностей  підприємств
авіаційної  промисловості,  їх  реконструкції  та   технологічного
переоснащення,  розроблення  та  освоєння нових типів продукції із
залученням ресурсів     стратегічних      інвесторів-співвласників
зазначених підприємств.
 
     На цьому етапі передбачається:
 
     розроблення та  впровадження  системи  державного страхування
інвестиційних та інноваційних  ризиків  під  час  створення  нових
типів авіаційної техніки;
 
     прийняття актів   законодавства  щодо  стимулювання  експорту
авіаційної техніки;
 
     застосування офсетних схем  експорту  та  імпорту  авіаційної
техніки;
 
     впровадження технологій   інформаційної  підтримки  життєвого
циклу авіаційної техніки на всіх його стадіях;
 
     приватизація підприємств та промислових  об'єднань  галузі  з
урахуванням  їх  особливостей  та збереженням державного впливу на
прийняття стратегічних рішень;
 
     забезпечення пріоритетного   розвитку    виробництва    такої
авіаційної  техніки,  як літаки Ан-38,  Ан-70,  Ан-124,  серійного
виробництва  двигунів  Д-27,  Д-18Т   четвертої   серії,   АI-450,
АI-222-25, ВК-2500, вертольота КТ-112 і його модифікацій.
 
     Третій етап  (2016-2020  роки)  - розроблення та впровадження
нових  типів  авіаційної  техніки   і   забезпечення   динамічного
зростання  їх  виробництва  в  рамках  вітчизняних  та міжнародних
проектів.
 
     На цьому етапі передбачається створення нових  типів  літаків
та   іншої  авіаційної  техніки,  їх  серійне  конкурентоспроможне
виробництво   за    рахунок    підвищення    рівня    менеджменту,
технологічного та кадрового забезпечення,  залучення інвестицій, у
тому числі міжнародних.
 
           Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
 
     Фінансове забезпечення реалізації Стратегії на першому  етапі
здійснюватиметься  в  межах  бюджетних  асигнувань,  на  наступних
етапах  -  за  рахунок  власних  коштів   підприємств   авіаційної
промисловості, а також кредитів, інвестицій та інших джерел.
 
                       Очікувані результати
 
     Реалізація Стратегії     сприятиме    виведенню    авіаційної
промисловості з кризового становища, подоланню відставання України
у  цій галузі від провідних іноземних держав,  створенню потужного
промислового комплексу.
 
     Реалізація Стратегії дасть змогу:
 
     вдосконалити систему управління галуззю;
 
     провести інституційні перетворення підприємств галузі;
 
     збільшити обсяг виробництва конкурентоспроможної продукції  у
3-5 разів;
 
     створити умови    для   інтеграції   вітчизняної   авіаційної
промисловості в промислові сфери іноземних держав;
 
     підвищити рівень підготовки наукових,  інженерно-технічних  і
робітничих   кадрів   для   підприємств  авіаційної  промисловості
відповідно до сучасних вимог;
 
     активізувати наукові дослідження і  прикладні  розроблення  в
авіаційній промисловості;
 
     провести масштабну  реструктуризацію і технічне переоснащення
підприємств галузі та підвищити рівень соціального забезпечення їх
працівників.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка