Законы Украины

Новости Партнеров
 

Питання Державного комітету України по вугільній промисловості


 
                         П О С Т А Н О В А
                    від 16 червня 1992 р. N 330
                               Київ
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 792 ( 792-94-п ) від 25.11.94 )
                Питання Державного комітету України
                    по вугільній промисловості
 
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 792 ( 792-94-п ) від 25.11.94 )
     Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
     1. Затвердити Положення  про  Державний  комітет  України  по
вугільній промисловості, що додається.
     2. Установити граничну чисельність  працівників  центрального
апарату Державного комітету України по вугільній  промисловості  у
кількості 110 одиниць.
     3. Дозволити  Державному  комітетові  України  по  вугільній
промисловості мати чотирьох заступників голови  Комітету,  в  тому
числі двох перших, і колегію в складі дев'яти чоловік.
     4. Визнати такою, що втратила  чинність,  постанову  Кабінету
Міністрів України від 25 жовтня 1991 р. N 289 /ЗП України, 
1991 р., N 12, ст.122).
 
                Перший
     віце-прем'єр-міністр України                     К. МАСИК
               Міністр
      Кабінету Міністрів України                      В. ПЄХОТА
     Інд.21
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 792 ( 792-94-п ) від 25.11.94 )
 
                                          ЗАТВЕРДЖЕНЕ
                            постановою Кабінету Міністрів України
                                 від 16 червня 1992 р. N 330
                         П О Л О Ж Е Н Н Я
            про Державний комітет України по вугільній
                           промисловості
     1.  Державний  комітет  України  по  вугільній  промисловості
(Держвуглепром України) є центральним органом державної виконавчої
влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
     Комітет  реалізує  державну  політику   розвитку    вугільної
промисловості, сприяє  структурній  перебудові  економіки,  формує
систему  заходів  щодо  забезпечення  економічної    самостійності
України.
     Комітет,  використовуючи  економічні  методи,   будує    свою
діяльність  за  принципами   розмежування    функцій    державного
управління  та  безпосереднього  господарювання,  що  здійснюється
підприємствами, установами й організаціями.
     До  сфери  функціонального  управління   Комітету    належать
підприємства,    установи    й    організації       вугледобувної,
вуглепереробної   промисловості,    вугільного    машинобудування,
шахтного та вугільного  будівництва,  а  також  гірничо-рятувальні
підрозділи (надалі підприємства вугільної промисловості).
     2.  Держвуглепром  України  у  своїй   діяльності   керується
Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами  Верховної
Ради  України,  указами  і  розпорядженнями  Президента   України,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а  також
цим  Положенням.  У  межах  своєї  компетенції  Комітет  організує
виконання актів законодавства  України  і  здійснює  систематичний
контроль за їх виконанням.
     Комітет  узагальнює  практику  застосування  законодавства  з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції  щодо
його вдосконалення та вносить їх  на  розгляд  Кабінету  Міністрів
України.
     3. Головними завданнями Держвуглепрому України є:
     розробка і реалізація державної політики  розвитку  вугільної
промисловості  з  метою  досягнення  світового  рівня   технології
виробництва та якості продукції, оптимізації виробничої структури,
переорієнтації вугільної промисловості з урахуванням нових  джерел
постачання сировини та ринків збуту продукції, нових  зв'язків  по
кооперації виробництва;
     координація діяльності підприємств  вугільної  промисловості,
захист їх інтересів у державних  та  інших  органах,  забезпечення
державної підтримки у розв'язанні завдань  по  задоволенню  потреб
населення у вугільному паливі;
     вивчення наявних і перспективних потреб у вугіллі (за марками
та сортами) на внутрішньому  й  зовнішньому  ринку,  прогнозування
напрямів  розвитку  вугільної  промисловості  як  щодо   видобутку
вугілля, так і щодо його переробки;
     формування й розміщення в  установленому  порядку  державного
замовлення,  координація  діяльності  підприємств,  пов'язаної   з
виконанням цього замовлення;
     розробка  комплексних  наукових  програм,   спрямованих    на
поліпшення стану навколишнього природного середовища  у  вугільних
регіонах України, забезпечення  раціонального  використання  надр,
утилізації відходів, впровадження безвідхідних технологій;
     сприяння підприємствам  вугільної  промисловості  у  питаннях
встановлення та стабілізації господарських зв'язків, у тому  числі
й зовнішньоекономічних;
     розвиток  машинобудівної  бази,  бази  будівельної  індустрії
вугільної промисловості.
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 792 ( 792-94-п ) від 25.11.94 )
     4. Держвуглепром України відповідно до  покладених  на  нього
завдань:
     а)  розробляє  цільові  програми  та  програмні  заходи  щодо
перспективних напрямів розвитку техніки й виробництва у  вугільній
промисловості, а також щодо ліквідації породних відвалів;
     б)  створює  необхідні  умови  для    сталого    забезпечення
підприємств  вугільної  промисловості  гірничо-шахтним  та   іншим
технологічним устаткуванням, приладами, запасними частинами;
     в)  готує  пропозиції  про  розміщення  нових  і   ліквідацію
застарілих виробництв, сприяє  оптимізації  економічних  зв'язків,
кооперованих поставок і перевезень;
     г) визначає  напрями  і  розмір  витрат,  що  фінансуються  з
галузевого фонду фінансового регулювання;
     д) розробляє разом з Мінекономіки і Мінфіном України  заходи,
спрямовані  на  поглиблення  економічної  реформи,  забезпечує  їх
виконання,  сприяє  розвиткові  товарного    ринку,    фінансовому
оздоровленню підприємств;
     є) сприяє розвиткові підприємництва й  конкуренції,  у  межах
своєї компетенції проводить  у  встановленому  порядку  роботу  по
демонополізації виробництва у вугільній промисловості, вносить  до
Кабінету  Міністрів    України    пропозиції    щодо    здійснення
антимонопольних заходів;
     ж)  координує  роботу  по   проектуванню    та    будівництву
підприємств  вугільної  промисловості,    проведенню    експертизи
галузевих інвестиційних програм;
     з) подає допомогу  підприємствам  вугільної  промисловості  у
забезпеченні матеріально-технічними ресурсами для  виконання  ними
державних замовлень;
     і) розвиває систему зв'язку у вугільній промисловості;
     к) виступає  замовником  комплексних  наукових  досліджень  з
технологічних,  організаційних,  екологічних   проблем    розвитку
вугільної промисловості;
     л)  бере  участь  у  розробці  заходів   щодо    забезпечення
підприємств    висококваліфікованими    робітниками,     координує
діяльність підприємств і навчальних закладів у питаннях підготовки
спеціалістів і робітничих кадрів;
     м) сприяє дотриманню на підприємствах вугільної промисловості
трудового  законодавства,  підвищенню  рівня  соціального  захисту
працюючих та забезпеченню державних гарантій у цих питаннях;
     н)  проводить  технічну  політику,  спрямовану  на  створення
здорових і безпечних умов праці, здійснює  аналіз  травматизму  на
підприємствах, організує методологічну роботу по охороні праці;
     о) забезпечує дотримання  екологічних  вимог  у  виробництві,
охорону навколишнього природного середовища від шкідливого  впливу
підприємств  вугільної  промисловості,   а    також    раціональне
використання вугільних родовищ;
     п) організує з відповідними профспілковими органами  розробку
спільних  угод,  бере  участь  у  розробці  норм   праці,    подає
підприємствам  інформаційну,  методичну,  консультативну  та  іншу
допомогу з цих питань;
     р)  вживає  заходів  до  зростання  експортного    потенціалу
підприємств вугільної промисловості, подає їм допомогу у вирішенні
питань  зовнішньоекономічних  зв'язків,  готує  пропозиції    щодо
квотування і ліцензування експорту вугільної продукції;
     с) розробляє разом з заінтересованими підприємствами  проекти
цін  на  вугільну  продукцію,  вивчає  рівень  та  динаміку   цін,
організує забезпечення  підприємств  по  видобутку  та  збагаченню
вугілля необхідною інформацією з цих питань;
     т)  здійснює    координацію    обліково-аналітичної    роботи
підприємств вугільної промисловості, подає їм методичну допомогу.
     5. Держвуглепром України при виконанні  покладених  на  нього
функцій  взаємодіє  з  іншими  центральними   органами   державної
виконавчої  влади  України,  органами  Республіки  Крим,  органами
місцевого і регіонального самоврядування, а також  з  відповідними
органами інших держав.
     6. Держвуглепром України у межах своєї компетенції  видає  на
основі й на виконання чинного законодавства накази,  організує  та
контролює їх виконання.
     Комітет  у  необхідних  випадках  видає  разом    з    іншими
центральними та місцевими  органами  державної  виконавчої  влади,
органами місцевого і регіонального самоврядування та  громадськими
об'єднаннями спільні акти.
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 792 ( 792-94-п ) від 25.11.94 )
     7. Держвуглепром України має право:
     залучати на договірних засадах організації, вчених, експертів
і спеціалістів, у тому числі із  зарубіжних  країн,  для  розробки
найскладніших проблем розвитку вугільної  промисловості,  а  також
проведення консультацій та експертизи;
     одержувати  безплатно  від  Мінстату   України    статистичні
матеріали, необхідні для виконання покладених на Комітет функцій.
     8. Держвуглепром України очолює  голова,  який  призначається
Кабінетом Міністрів України.
     Голова  Комітету  має  заступників,  яких  за  його  поданням
призначає  Кабінет  Міністрів  України.  Розподіл  обов'язків  між
заступниками голови провадиться головою Комітету.
     Голова    Держвуглепрому    України    несе       персональну
відповідальність за виконання  покладених  на  Комітет  завдань  і
здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь  відповідальності
заступників голови, керівників підрозділів Комітету.
     9.  Для  погодженого  вирішення  питань,  що   належать    до
компетенції  Держвуглепрому  України,  обговорення   найважливіших
напрямів його діяльності  і  розвитку  вугільної  промисловості  у
Комітеті утворюється колегія  в  складі  голови  Комітету  (голова
колегії), заступників голови за посадою, а  також  інших  керівних
працівників Комітету.
     До складу колегії можуть входити керівники інших  центральних
органів державної виконавчої  влади  та  представники  відповідних
громадських об'єднань.
     Члени колегії  Комітету  затверджуються  Кабінетом  Міністрів
України.
     Рішення колегії проводяться в  життя,  як  правило,  наказами
Комітету.
     10.  Для  розгляду  наукових  рекомендацій  та  пропозицій  з
основних напрямів розвитку науки і техніки, розробки  рекомендацій
щодо підвищення ефективності виробництва та  поширення  передового
досвіду  у  вугільній  промисловості  у  Держвуглепромі    України
створюється науково-технічна рада з учених і  висококваліфікованих
фахівців.
     Склад  науково-технічної  ради   і    положення    про    неї
затверджуються головою Комітету.
     11. Гранична чисельність  і  фонд  оплати  праці  працівників
центрального  апарату  Держвуглепрому    України    затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
     Структура  центрального  апарату   Комітету    затверджується
Віце-прем'єр-міністром України.
     Штатний розпис центрального апарату Комітету і положення  про
його структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
     12. Держвуглепром України є юридичною особою, має самостійний
баланс,  рахунки  в  установах  банків,  печатку  із   зображенням
Державного герба України і своїм найменуванням.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка