Законы Украины

Новости Партнеров
 

Договір з Австрією (Сен-Жерменський договір)


                        Договір з Австрією
                    (Сен-Жерменський договір)
                             (витяг)
 
                            Стаття 184
     Понад передбачені вище платежі Австрія  здійснить  відповідно
до   порядку,   встановленого  Репараційною  комісією,  повернення
готівкою забраної,  загарбаної чи секвестрованої готівки,  а також
повернення   живого  інвентарю,  всіляких  предметів  і  зібраних,
загарбаних або секвестрованих цінностей у тих випадках,  коли буде
можливо впізнати їх чи на територіях,  які належать Австрії або її
союзникам, чи на територіях, які залишаються у володінні Німеччини
або її союзників до повного виконання цього Договору.
                            Стаття 191
     У порядку    застосування   постанов   статті   184   Австрія
зобов'язується повернути за належністю кожній із союзних і тих, що
об'єдналися,  держав  усі  акти,  документи,  предмети старовини й
мистецтва,  всілякі наукові та бібліографічні матеріали, загарбані
на територіях, що зазнали вторгнення, незалежно від того, належать
вони  державі,  чи  провінційним,  комунальним,  благодійним   або
церковним   управлінням,   чи   іншим  громадським  або  приватним
установам.
                            Стаття 192
     Австрія поверне  також  речі  того  ж  гатунку,  зазначені  в
попередній   статті,   загарбані   від   1  червня  1914  року  на
відступлених  територіях,  окрім  речей,  куплених   у   приватних
власників.
     Репараційна комісія застосовуватиме  до  цих  речей,  в  разі
необхідності,   постанови   статті   208   частини  IX  (фінансові
положення) цього Договору.
                            Стаття 193
     Австрія поверне  за  належністю  кожній  із   заінтересованих
союзних   і  тих,  що  об'єдналися,  держав  усі  історичні  акти,
документи й мемуари,  котрі перебувають у володінні її громадських
установ і мають пряме відношення до відступлених територій, будучи
вилученими з них упродовж десяти останніх років.  Останній період,
оскільки   це   стосується   Італії,   братиме   початок  від  дня
проголошення Королівства (1861 рік).
     Нові держави,   які   виникли  з  колишньої  Австро-Угорської
монархії,  та  держави,  які  отримують  частину  територій   цієї
монархії,  зобов'язуються,  зі свого боку, повернути Австрії акти,
документи й мемуари,  котрі не сягають далі двадцяти років,  мають
пряме  відношення до історії або управління австрійської території
та принагідно знайдуться на відступлених територіях.
                            Стаття 195
     У двадцятимісячний термін після того,  як набере чинності цей
Договір,   комітет   з  трьох  юристів,  призначений  Репараційною
комісією,  розгляне умови,  за яких було вивезено Габсбурзьким  та
іншими домами,  які владарювали в Італії, предмети чи рукописи, що
знаходяться у володінні Австрії  та  перелічені  в  уміщеному  при
цьому  Додатку  I.  В  разі,  коли  названі  предмети або рукописи
виявляться вивезеними  всупереч  правилам  італійських  провінцій,
Репараційна  комісія,  за  доповіддю  зазначеного  вище  комітету,
розпорядиться про їх реституцію.  Італія та Австрія зобов'язуються
визнавати рішення комісії.
     Бельгія, Польща й Чехословаччина будуть так само допущені  до
подання   вимог  про  реституцію,  що  будуть  розглянуті  тим  же
комітетом з трьох юристів,  оскільки  це  стосується  предметів  і
документів,   перелічених  за  належністю  в  уміщених  при  цьому
Додатках II,  III й IV. Бельгія, Польща, Чехословаччина та Австрія
зобов'язуються  визнавати  рішення,  що  їх  ухвалить  Репараційна
комісія за доповіддю названого комітету.
                            Стаття 196
     Позаяк це стосується всіляких предметів,  що мають  художній,
археологічний, науковий чи історичний характер і входять до складу
колекцій,  які раніше належали Урядові  Австро-Угорської  монархії
або  Короні,  якщо вони не складають предмета інших постанов цього
договору, Австрія зобов'язується:
     a) вступити  в переговори з заінтересованими державами,  коли
до неї буде така вимога,  про полюбовну угоду,  на  підставі  якої
всілякі  частини  названих  колекцій  або всі ті з зазначених вище
предметів, котрі мали б належати до духовної спадщини відступлених
округів,  можна  буде на основі взаємності репатріювати до округів
їх походження;
     b) нічого  не  відчужувати  й  не  розпорошувати  з  названих
колекцій,  не розпоряджатися ніякими з названих предметів упродовж
двадцяти  років,  хіба що до закінчення цього строку буде укладено
особливу угоду,  але убезпечувати  їхню  схоронність  і  добре  їх
зберігання;  тримати  їх,  так  само  як  інвентарі,  каталоги  та
адміністративні  документи,  дотичні  до  названих   колекцій,   у
розпорядженні громадян, котрі їх вивчають, кожної з союзних і тих,
що об'єдналися, держав.
                                                10 вересня 1919 р.
     Ключников Ю.В., Собачин А.В. Сен-Жерменский мирный договор. -
М., 1925. - С. 61, 67-68.
 
 Україна в міжнародно-правових відносинах,
 книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
 Київ, Юрінком Інтер, 1997








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.3682
EUR29.45856
RUB0.40797
PLN6.84589
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка