Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу


                СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
 
 від 22.09.93
     м.Київ
 
 vd930922
 
 
 
                             (Витяг)
     Правила ст.  252 Кодексу законів про працю України ( 322-08 )
про те, що звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу    осіб,   обраних   до   складу   профспілкових   органів,
допускається,  крім додержання загального порядку,  лише за згодою
профспілкового  органу,  членами  якого  вони є,  а голів і членів
профспілкових органів підприємств,  крім того,  - лише  за  згодою
відповідного  об'єднання  профспілок  (вищестоящого профспілкового
органу  поширюються  як  на  підприємства,  так  і  на   установи,
організації, в тому числі на навчальні заклади
     У червні 1992 р.  С. пред'явив позов до липненської середньої
школи  Волинської  області  про  поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу.
     Позивач зазначав,  що  він  працював  у  відповідача вчителем
трудового  навчання.  Наказом  від  13   червня   1992   р.   його
необгрунтовано  було  звільнено  з  роботи за вчинення аморального
проступку (нанесення побоїв дітям) за п. З ст. 41 КЗпП ( 322-08 ).
     Посилаючись на  те,  що  звільнення здійснено без попередньої
згоди райкому галузевої профспілки і що справжньою його причиною є
помста  за написання у квітні 1992 р.  листа до Волинського обкому
галузевої профспілки про неправомірні дії керівництва школи,  який
перевірявся  на  місці  комісією  у  складі  представників райвно,
райкому та обкому  галузевої  профспілки  і  правового  інспектора
праці, позивач просив суд задовольнити його вимоги.
     Рішенням Луцького  окружного  суду  від  9  жовтня  1992  р.,
залишеним  без зміни ухвалою судової колегії Волинського обласного
суду від 17 грудня 1992 р., а позові відмовлено.
     Постановою президії  Волинського  обласного суду від 28 липня
1993 р. залишено без задоволення протест першого заступника Голови
Верховного Суду України.
     У протесті в.о.  Голови  Верховного  Суду  України  ставиться
питання  про  скасування  всіх судових рішень і передачу справи на
новий розгляд.
     Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відмовляючи в   позові  С.,  суд  виходив  з  того,  що  факт
нанесення ним побоїв  дітям  доведено  показаннями  ряду  свідків.
Показання ж вчителів, які заперечували це, не було взято до уваги,
оскільки,  на думку суду, вони спростовуються поясненнями учнів та
їх батьків.  Суд також вказав, що посилання позивача на упереджене
ставлення до нього керівництва  школи  не  підтверджуються  та  що
звільнення проведене з додержанням вимог закону.
     З цими  висновками  погодилися  судова  колегія  та  президія
обласного суду.
     Проте з ними погодитися не можна.
     Обгрунтовуючи свої вимоги,  позивач посилався на те, що його,
як   члена   профкому   школи,  звільнено  без  попередньої  згоди
вищестоящого   профспілкового   органу,   чим  порушено  гарантії,
передбачені ст. 252 КЗпП ( 322-08 ).
     Окружний суд у своєму рішенні не дав відповіді на цей  довод,
хоч і встановив,  що такої попередньої згоди не було. Її було дано
лише 9  жовтня  1992  р.,  тобто  в  день  постановлення  судового
рішення.  Суд  касаційної  інстанції  не  звернув  уваги  на  таке
порушення ст.  203 ЦПК України ( 1502-06 ) судом першої інстанції.
Президія  обласного  суду,  залишаючи  протест  без   задоволення,
вважала,  що  попередня  згода  вищестоящого профспілкового органу
відповідно до ст.  252  КЗпП  (  322-08  )  вимагається  лише  при
звільненні  членів  профкомів  виробничих підприємств.  Проте така
позиція є помилковою. Адже ст. 252 КЗпП викладена в редакції ст. 2
Закону  СРСР  від  10  грудня  1990 р.  "Про профспілки,  права та
гарантії їх діяльності" ( v1818400-90 ),  що набрав чинності  з  1
січня 1991 р.
     Закону про профспілки в Україні  немає.  Тому  відповідно  до
постанови  Верховної  Ради  України  від  12 вересня 1991 р.  "Про
порядок  тимчасової  дії  на  території  України   окремих   актів
законодавства Союзу  РСР"  (  1545-12  )  Закон СРСР від 10 грудня
1990 р.  в Україні діє ( v1818400-90 ).  А у примітках  до  ст.  2
даного Закону є тлумачення,  відповідно до якого під підприємством
в даній нормі  розуміються  підприємства  (об'єднання),  установи,
організації  незалежно  від  форм  власності та господарювання,  а
отже, й вищі та середні спеціальні навчальні заклади.
     Тому гарантії,   передбачені   ст.   252  КЗпП  (  322-08  ),
поширюються й  на  членів  профкомів  середніх  шкіл.  Неправильно
застосувавши  закон,  президія обласного суду не дала відповіді на
довод протесту щодо цього порушення.
     У матеріалах  справи  є  лист  позивача,  адресований  обкому
галузевої профспілки,  а також відповідь останнього, з якої видно,
що  саме  напередодні  збирання  пояснень  учнів  відбулися  збори
трудового колективу школи з приводу листа С.
     Цим обставинам окружний суд і президія обласного суду не дали
будь-якої оцінки.
     Під час  розгляду  справи суд допитав як свідків вчителів Л.,
М.  та ін.,  які  категорично  заперечували  факти  побиття  учнів
позивачем   і   заявили,  що  С.  звільнений  з  роботи  внаслідок
упередженого ставлення до нього керівництва школи.  Не  взявши  до
уваги показання  цих  свідків,  суд  всупереч вимогам ст.  203 ЦПК
( 1502-06 ) не навів у своєму рішенні доводів,  за  якими  він  їх
відхилив.
     Виходячи з   наведеного,   судова   колегія  Верховного  Суду
скасувала  постановлені  рішення,  а  справу  надіслала  на  новий
розгляд.
 
 Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики
              України", N 3, 1995 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка