Законы Украины

Новости Партнеров
 

Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Узбекистан


    ( Дію договору припинено на підставі Договору ( 860_014 )
      від 19.02.98 )
 
                             Договір
    про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво
              між Україною та Республікою Узбекистан
 
     ( Договір ратифіковано Законом N 143/94-ВР від 27.07.94 )
 
 
     Україна та   Республіка  Узбекистан,  які  надалі  іменуються
Високі Договірні Сторони,
     керуючись цілями і принципами статуту ООН ( 995_010 ),
     підтверджуючи свою прихильність Хельсінському Заключному Акту
НБСЄ ( 994_055 ),
     спираючись на зв'язки, що історично склалися дружні відносини
та традиції взаємної поваги між їх народами,  прагнучи до розвитку
й поглиблення положень Договору про основи  міждержавних  відносин
України  та  Республіки  Узбекистан, котрий підписано в м.Ташкенті
28 жовтня 1991 р. ( 860_190 ),
     вважаючи, що    подальший   розвиток   відносин   дружби   та
взаємовигідного співробітництва  між  ними  відповідають  корінним
інтересам народів обох держав і служать справі миру та безпеки,
     сповнені рішучості будувати  свої  міждержавні  відносини  на
основі взаєморозуміння, справедливості та рівності,
     прагнучи  до  зміцнення  миру  й  співробітництва в Європі та
Азії,
     вирішили укласти цей договір і домовились про таке:
 
                             Стаття 1
 
     Високі Договірні  Сторони  у взаємних відносинах виступають в
якості суверенних рівноправних, дружніх держав. У своїх відносинах
вони   керуються   принципами   поваги   державного  суверенітету,
рівноправності,  невтручання  у  внутрішні  справи   одна   одної,
незастосування сили або загрози силою,  недопущення економічних та
інших  способів  тиску, територіальної  цілісності,   непорушності
кордонів,  мирного  врегулювання  спорів,  поважання прав людини і
основних свобод,  сумлінного виконання зобов'язань, а також іншими
загальновизнаними нормами міжнародного права.
 
                             Стаття 2
 
     Високі Договірні Сторони співробітничають у справі розвитку й
зміцнення дружніх відносин між  державами,  захисту  прав  людини,
забезпечення  безпеки  народів,  а  також розширення і поглиблення
двостороннього  політичного,   економічного,   науково-технічного,
культурного, гуманітарного та екологічного співробітництва.
 
                             Стаття 3
 
     Кожна з   Високих   Договірних  Сторін  гарантує  особам,  що
проживають на  її  території,  незалежно  від  їх  національності,
статі,   мови,   релігії,   політичних   або   інших   переконань,
громадянські, політичні,  соціальні, економічні та культурні права
і   свободи   відповідно  до  загальновизнаних  норм  і  принципів
міжнародного права.
     Кожна з   Високих   Договірних  Сторін  захищає  права  своїх
громадян,  які проживають на території  іншої  Сторони,  надає  їм
всебічну  допомогу і підтримку відповідно до загальновизнаних норм
міжнародного права.
     Високі Договірні   Сторони   укладають  Договір  про  правову
допомогу в цивільних,  сімейних, кримінальних справах, консульську
угоду  та інші документи,  необхідні для забезпечення захисту прав
своїх  громадян,  які  проживають  на  території   іншої   Високої
Договірної Сторони.
 
                             Стаття 4
 
     Високі Договірні  Сторони  відповідно  до  норм  міжнародного
права  гарантують  права  особам, які  належать  до   національних
меншостей,  повністю  й  ефективно здійснювати свої права людини й
основні свободи і користуватися ними без  будь-якої  дискримінації
та в умовах повної рівності перед законом.
     Високі Договірні  Сторони  гарантують   право   особам,   які
належать до національних меншостей,  вільно виявляти,  зберігати й
розвивати   свою   етнічну,   культурну,   мовну   або   релігійну
самобутність  і  створюють умови для заохочення цієї самобутності,
не допускають будь-яких спроб примусової асиміляції.
     Вони забезпечують право на збереження і розвиток національної
культури й мови українців, які проживають у Республіці Узбекистан,
і узбеків,  які проживають в Україні, розвивають співробітництво в
цій галузі.
 
                             Стаття 5
 
     Високі Договірні Сторони сприяють подальшому зміцненню дружби
між  народами України та Узбекистану,  розширенню й поглибленню їх
зв'язків у галузі  культури,  інформації,  літератури,  мистецтва,
розвитку туризму і спорту.
     Вони забезпечують   доступність   і    вільне    користування
зібраннями, колекціями та іншими культурними цінностями, архівами,
бібліотеками,  інформаційними та  науково-технічними  банками,  що
сталися, для  громадян  іншої  Високої Договірної Сторони в рівній
мірі й на тих же умовах, як і для своїх громадян.
     З цією  метою вони забезпечують умови для взаємного одержання
повної інформації про історико-культурні цінності  своїх  народів,
що зберігаються в державних зібраннях, колекціях і фондах кожної з
країн, сприяють їх вивченню й пропаганді.
     Високі Договірні  Сторони  розглядають  і здійснюють комплекс
заходів  з  питання  національного   використання   й   зберігання
культурно-художніх  цінностей  і  укладають з цього питання окрему
угоду.
 
                             Стаття 6
 
     Високі Договірні Сторони забезпечують вільний в'їзд,  виїзд і
пересування громадян своїх країн по території Сторін.
     Вони розробляють і здійснюють погоджений комплекс заходів  по
врегулюванню  режиму  в'їзду  та  виїзду  громадян  Сторін у треті
країни, режиму в'їзду та виїзду громадян третіх країн на територію
Сторін.
 
                             Стаття 7
 
     Високі Договірні  Сторони  взаємодіють  у  галузі  зовнішньої
політики,  зовнішньоекономічної діяльності та в роботі міжнародних
організацій.
 
                             Стаття 8
 
     Високі Договірні   Сторони   співробітничають  у  становленні
Збройних Сил своїх  держав,  конверсії  військової  промисловості,
обміні          технологіями,         науково-дослідними         й
дослідно-конструкторськими розробками в цій сфері.
 
                             Стаття 9
 
     Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від  участі  чи
підтримки  будь-яких  дій  та  заходів,  спрямованих  проти  іншої
Високої Договірної Сторони.
     У разі виникнення ситуації, що створює загрозу миру, безпеці,
територіальній  цілісності  й   суверенітету   одній   з   Високих
Договірних  Сторін,  Сторони  приводять  у  дію  механізм спільних
консультацій  з  метою  координації  своїх  позицій  та  прийняття
заходів для усунення посталої загрози.
 
                            Стаття 10
 
     Високі Договірні  Сторони  приділяють особливу увагу розвитку
взаємовигідного   двостороннього   економічного   співробітництва,
сприяють    формуванню    спільного   економічного   простору   та
євразійського ринку.
     З цією  метою  Високі  Договірні  Сторони  надають одна одній
режим найбільшого сприяння,  а також  заохочують  розвиток  прямих
взаємовигідних  економічних  і  торгових  відносин на всіх рівнях,
створюють  умови  для   прямих   інвестицій,   розвитку   спільних
підприємств,    включаючи    стимулювання    й   захист   взаємних
капіталовкладень.
     Кожна з  Високих  Договірних  Сторін  завчасно  інформує іншу
Сторону про економічні рішення, в тому числі пов'язані з переходом
на  національну валюту,  що можуть зачіпати її права й інтереси та
утримуються  від   односторонніх   заходів,   які   дестабілізують
економічне становище іншої Сторони.
 
                            Стаття 11
 
     Високі Договірні  Сторони  створять  міжурядову  комісію  для
розгляду  питань  розширення  й  поглиблення  торгово-економічного
співробітництва і взаємодії.
     Високі Договірні  Сторони  укладуть  міжурядову   угоду   про
розвиток торгово-економічного співробітництва,  взаємні поставки і
послуги,  платежі,  ціни і рух цінних паперів,  а також про строки
переходу на  взаємні  розрахунки за світовими цінами,  координують
цінову, митну політику.
 
                            Стаття 12
 
     Правовий режим державного майна,  майна на юридичних  осіб  і
громадян  однієї  Високої  Договірної  Сторони,  що знаходиться на
території   іншої   Високої   Договірної    Сторони    регулюється
законодавством Сторони місцезнаходження майна.
     Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує на своїй території
захист прав власності, що належить іншій Стороні.
     Питання, що стосуються конкретних об'єктів  власності  однієї
Сторони,  які знаходяться на території іншої Сторони,  регулюються
окремими угодами.
 
                            Стаття 13
 
     Високі Договірні Сторони здійснюють співробітництво в галузях
енергетики, інформатики, всіх видів зв'язку,  сприяють збереженню,
раціональному використанню й розвитку єдиних систем, що склалися в
цих галузях.
 
                            Стаття 14
 
     Високі Договірні   Сторони   надають  пріоритетного  значення
забезпеченню  екологічної  безпеки.  Сторони  вживають   необхідні
заходи   для  відвернення  забруднення  навколишнього  середовища,
раціоналізації  природокористування.  Вони  сприяють  розробці   й
здійсненню   спільних   спеціальних   природоохоронних  програм  і
проектів.
     Високі Договірні  Сторони,  усвідомлюючи  глобальний характер
екологічних катастроф Аральського моря й Чорнобиля,  об'єднують  і
координують зусилля в справі подолання їх наслідків, взаємодіють у
виробленні реалізації міжнародних програм у цій галузі.
 
                            Стаття 15
 
     Кожна з  Високих  Договірних  Сторін  подає  допомогу   іншій
Стороні у  разі  екологічних  катастроф  і ситуацій,  що викликані
природними факторами,  створюють   загрозу   для   життєдіяльності
населення.
 
                            Стаття 16
 
     Високі Договірні    Сторони    розвивають    і    поглиблюють
співробітництво в галузі транспорту.
     Кожна з  Високих  Договірних  Сторін  забезпечує  транспортні
операції іншої Сторони через морські,  річкові та повітряні порти,
залізниці, автодорожну  мережу  і трубопроводи,  розташовані на їх
території, на умовах, передбачених окремими угодами.
     Кожна із Сторін забезпечує на своїй території вільний транзит
пасажирів  і  вантажів  іншої  Сторони.  Порядок  його  здійснення
регулюється окремими угодами.
 
                            Стаття 17
 
     Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузях
освіти, науки і техніки,  в здійсненні фундаментальних досліджень,
реалізації  пріоритетних  спільних  програм  і  розробок на основі
окремих угод,  створюють можливості  для  доступу  й  користування
унікальними науковими об'єктами й обладнанням,  сприяють створенню
й діяльності спільних науково-виробничих колективів.
     Високі Договірні  Сторони  взаємодіють  у  сфері підготовки й
атестації  кадрів,  заохочують   обмін   вченими,   спеціалістами,
аспірантами,  стажерами  й  студентами.  Сторони  взаємно визнають
дипломи про освіту,  вчені ступені й звання та укладають  з  цього
питання окремі угоди.
 
                            Стаття 18
 
     Високі Договірні  Сторони  визнають необхідність спільних дій
по забезпеченню  охорони  здоров'я  населення,  розвитку  медичної
науки й практики.
     Вони зберігають  доступність  і  рівноправність  користування
унікальними  й  спеціалізованими  медичними й санаторно-курортними
закладами однієї Сторони для лікування й одержання консультаційної
допомоги населенням іншої Сторони.
 
                            Стаття 19
 
     Високі Договірні   Сторони   вирішують   питання  соціального
забезпечення громадян однієї Сторони на території іншої Сторони  у
відповідальності з спеціальними угодами.
 
                            Стаття 20
 
     Високі Договірні  Сторони  розробляють і здійснюють на основі
загальновизнаних норм міжнародного права взаємопогоджений комплекс
заходів по регулюванню міграційних процесів.
 
                            Стаття 21
 
     Високі Договірні  Сторони здійснюють правове співробітництво,
регулярний обмін інформацією  в  галузі  розробки  й  застосування
правових актів,  об'єднують зусилля, пов'язані з участю в розробці
міжнародно-правових документів.
 
                            Стаття 22
 
     Високі Договірні Сторони  співробітничають  безпосередньо  та
через міжнародні організації з питань охорони прав інтелектуальної
власності.
 
                            Стаття 23
 
     Високі Договірні    Сторони    розширюють    і    поглиблюють
співробітництво в боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом
а також незаконним оборотом наркотиків,  зброї, незаконним вивозом
товарів і культурних цінностей, а також актами, спрямованими проти
безпеки морського судноплавства,  цивільної авіації та інших видів
транспорту.
     Високі Договірні   Сторони   укладають   окремі   угоди   про
співробітництво  з  цих  та  інших питань,  що становлять взаємний
інтерес.
 
                            Стаття 24
 
     Високі Договірні Сторони з метою розвитку дружніх відносин, а
також  обміну  поглядами з важливіших проблем міжнародного життя й
двосторонніх  відносин,  інших  питань,  що  становлять   взаємний
інтерес,  проводять  на  регулярній  основі  зустрічі  між членами
парламентів, представниками державних органів.
 
                            Стаття 25
 
     Високі Договірні Сторони вживають заходи для розвитку  прямих
всебічних зв'язків на рівні областей,  міст, районів, підприємств,
закладів,  організацій,  сприяють контактам між громадянами  своїх
країн.
 
                            Стаття 26
 
     Цей Договір  не  спрямований проти третіх держав і не зачіпає
прав і зобов'язань Високих  Договірних  Сторін,  що  випливають  з
інших міжнародних Договорів, учасниками яких вони є.
 
                            Стаття 27
 
     Високі Договірні   Сторони  укладають  угоди,  необхідні  для
ефективного здійснення цього Договору.  У разі  виникнення  спорів
щодо  тлумачення  й  виконання  його статей,  Сторони вирішують їх
шляхом консультацій та переговорів.
 
                           Стаття 28
 
     Цей Договір підлягає ратифікації і набирає  чинності  в  день
обміну ратифікаційними грамотами.
 
                            Стаття 29
 
     Цей Договір  укладено  на  10  років.  Його  дія  автоматично
продовжується  на  наступний  десятирічний  строк,  якщо  жодна  з
Високих  Договірних Сторін не заявить про своє бажання денонсувати
його  шляхом  письмового  повідомлення  іншої  Високої  Договірної
Сторони  не  пізніше  як  за  6 місяців до закінчення відповідного
десятирічного строку.
 
     Здійснено в м.Києві 25 серпня 1992 року в  двох  примірниках,
кожний  українською  і  узбецькою мовами,  при цьому обидва тексти
мають однакову силу.
 
 За Україну                               За Республіку Узбекистан
 
 Президент України                        Президент Республіки
                                          Узбекистан
   (підпис)                                      (підпис)
 
  Л.Кравчук                                   I.Карімов








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка