Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про стягнення коштів

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 13.12.2006                                      Справа N 47/62-06
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 15.02.2007
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі)
     суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Приватного підприємства "Укрстройдизайн"
     на постанову Харківського  апеляційного  господарського  суду
від 12.10.2006 р.
     у справі N 47/62-06 господарського суду Харківської області
     за позовом Приватного підприємства "Укрстройдизайн"
     до ТОВ "Явал Україна"
     про стягнення 161974,40 грн.
     за участю представників сторін від:
     позивача: не з'явились
     відповідача: Тучков Г.I. - за довіреністю від 12.12.2006 р.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського    суду   Харківської   області   від
03.04.2006  р.  (суддя  Светлічний  Ю.В.),  залишеним   без   змін
постановою   Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
12.10.2006 р.  (судді  Гагін  М.В.  -  головуючий,   Бухан   А.I.,
Шевель О.В.), в задоволенні позову про стягнення заборгованості за
виконані підрядні роботи в сумі 161974,40 грн. відмовлено.
 
     В касаційній  скарзі  позивач  просить  скасувати  рішення  і
постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог,
посилаючись  на  порушення  норм  матеріального  і  процесуального
права.
 
     Колегія суддів,   перевіривши   наявні   матеріали  (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим та
апеляційним    господарськими    судами   норм   матеріального   і
процесуального права,  заслухавши пояснення присутнього в судовому
засіданні представника відповідача,  дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
 
     Господарськими судами попередніх  інстанцій  встановлено,  що
21.04.03 між сторонами було укладено договір підряду на проведення
ремонтних  робіт  N  24/2003,  за  умовами  п. 1.1  якого  позивач
(підрядник)  за  завданням  відповідача  (замовника)  зобов'язався
здійснити роботи  по  ремонту  офісних   приміщень   за   адресою:
пр-т 50-річчя  ВЛКСМ,  б.  30,  а замовник зобов'язався прийняти і
оплатити  виконану  роботу.  Загальна  вартість  робіт   визначена
договором  у  сумі  540000 грн. (п.  1.3).  Підрядник зобов'язаний
почати роботи по ремонту об'єкта 22.04.2003 р.  і  закінчити  його
20.08.2003 р.
 
     Згідно з  додатковою угодою N 1 від 23.04.03 до вищевказаного
договору,  якою внесено зміни до п.  1.3  договору,  замовник  мав
здійснити   передоплату  на  розрахунковий  рахунок  підрядника  у
розмірі 50%  від загальної суми договору;  остаточна  оплата  мала
здійснюватися  замовником  після  підписання двома сторонами актів
виконаних робіт.
 
     Як встановлено   місцевим   господарським   судом    та    не
заперечується  позивачем,  відповідачем  в  якості  передоплати за
даним договором у період з  23.04.2003  р.  по  16.03.2004  р.  за
відповідними  платіжними  дорученнями  було  перераховано позивачу
601000 грн.  У період з 06.11.2003 р.  по 17.03.2004 р.  позивачем
було повернено відповідачу кошти загальною сумою 267000 грн.
 
     Факт виконання   робіт  на  суму  159492 грн. підтверджується
підписаним сторонами актом N 1 приймання виконаних підрядних робіт
за вересень 2003 року.
 
     21.11.2005 р.  позивачем на адресу відповідача було надіслано
акт N 2 приймання виконаних підрядних робіт,  а також довідку  про
вартість виконаних підрядних робіт,  згідно з якими відповідач мав
здійснити приймання  виконаних  позивачем   робіт   за   договором
N 24/2003  на  загальну суму 336482,40 грн.  Зазначений акт не був
підписаний   відповідачем,   оскільки   між   сторонами    існують
розбіжності  у  визначенні обсягу та вартості виконаних робіт,  що
перешкоджає прийняттю вказаних робіт замовником.  При цьому згідно
ч. 4  ст.  879  Цивільного  кодексу  України  (  435-15  ) та умов
пункту 1.3 договору,  остаточна оплата провадиться після прийняття
замовником виконаних робіт, тобто після підписання обома сторонами
акту виконаних робіт.
 
     На підставі  викладеного  суди  попередніх  інстанцій  дійшли
висновку,  що  факт  наявності  у  відповідача  заборгованості  за
виконані позивачем роботи,  перелік та вартість яких  зазначено  в
акті  N  2,  не може вважатися підтвердженим,  а відтак і відсутня
заборгованість відповідача перед позивачем.
 
     Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що
ґрунтуються  на  всебічному,  повному  та  об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в  їх  сукупності  керуючись
законом,  як  це  передбачено  ст.  43 ГПК України ( 1798-12 ),  з
огляду на наступне.
 
     Згідно ч.  1 ст.  837 ЦК України  (  435-15  )  за  договором
підряду  одна  сторона  (підрядник)  зобов'язується  на свій ризик
виконати певну роботу за завданням другої сторони  (замовника),  а
замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
 
     Відповідно до  ст.  853  ЦК  України  (  435-15  ) відповідач
повинен  прийняти  роботу,  виконану  підрядником  відповідно   до
договору  підряду,  оглянути  її  і  в  разі виявлення допущених у
роботі відступів від умов договору  або  інших  недоліків  негайно
заявити про них підрядникові.
 
     За змістом  ст.  854  ЦК  України  (  435-15 ) якщо договором
підряду не  передбачена  попередня  оплата  виконаної  роботи  або
окремих  її  етапів,  замовник  зобов'язаний сплатити підрядникові
обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови,  що роботу
виконано  належним  чином  і  в  погоджений  строк або,  за згодою
замовника, - достроково.
 
     З системного   аналізу   наведених   приписів   норм    права
вбачається,  що  обов'язковою умовою виникнення у підрядника права
вимоги оплати виконаних робіт за договором підряду є виконання ним
робіт  належним  чином  і  в  погоджений  строк,  а  саме  належне
виконання зазначених робіт - є обов'язком підрядника.
 
     Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні  позовних  вимог,
судові  інстанції  на  підставі  сукупної  оцінки наявних у справі
доказів не встановили обставини,  з якими закон  пов'язує  порядок
прийняття роботи, виконаної підрядником, та порядок оплати роботи.
 
     Обмежившись посиланням  на  непідтвердження факту наявності у
відповідача заборгованості за виконані позивачем  роботи,  перелік
та  вартість  яких  зазначено  в  акті  N 2,  господарські суди не
встановили і не дали  належної  правової  оцінки  обставинам  щодо
виконання  сторонами  своїх обов'язків за договором,  зокрема,  не
дослідили обставини виконання робіт,  чи були виконані підрядником
зобов'язання  за  договором належним чином та в строки передбачені
договором,  чи  відбулося  прийняття  робіт  відповідно  до  вимог
законодавства та умов договору. Суди належним чином не дослідили і
сам договір від 21.04.2003 р.,  не з'ясували  права  та  обов'язки
сторін  за  договором  та  не  дали йому оцінки у відповідності із
вимогами ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ), зокрема, п. 3.2 договору,
яким передбачено, що "здача та прийняття робіт оформлюються актом,
підписаним обома сторонами.  При  відмові  однієї  із  сторін  від
підписання   акту   в  ньому  робиться  відмітка  про  це,  і  акт
підписується іншою стороною".  В даний  пункт  договору  зміни  не
внесені,  а  тому  посилання  судів  тільки  на  Доповнення N 1 до
договору підряду свідчить про неповноту розгляду спору.
 
     Відповідно до  частини  першої   статті   38   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) якщо подані сторонами
докази є недостатніми,  господарський суд зобов'язаний витребувати
від  підприємств  та  організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
 
     Так, одним з доводів касаційної скарги позивача  є  порушення
судом  апеляційної  інстанції  вказаної  норми з огляду на відмову
суду задовольнити  клопотання  про   витребування   документів   у
КП "МіськБТI",  тоді  як така потреба виникла у процесі проведення
судової  будівельно-технічної  експертизи  у  зв'язку  з  тим,  що
відповідач відмовився надати експерту та суду технічний паспорт на
відремонтовану будівлю.
 
     Крім того,  судом  апеляційної   інстанції   не   забезпечено
клопотання    експерта   про   надання   вищевказаних   додаткових
матеріалів,  необхідних  для  дачі  висновку  (а.с.43   т.3),   що
унеможливило  надання висновку Харківським НДI судових експертиз у
даній справі (а.с.63 т.3).
 
     За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не  можуть
вважатися  законними,  обґрунтованими  і  такими,  що  прийняті  з
дотриманням принципу змагальності, згідно з яким господарський суд
створює   сторонам  необхідні  умови  для  встановлення  фактичних
обставин   справи   і,   відповідно,   правильного    застосування
законодавства.
 
     Оскільки передбачені  процесуальним  законом  межі  перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати  або
вважати  доведеними  обставини,  що  не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним,  вирішувати питання про достовірність  того
чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  збирати
нові докази або додатково  перевіряти  докази,  рішення  місцевого
господарського  суду та постанова апеляційної інстанції підлягають
скасуванню,  а  справа  -  направленню   на   новий   розгляд   до
господарського  суду першої інстанції.  При новому розгляді справи
слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  108,  111-5,  111-7,
п. 3 ч.  1 ст.  111-9,  111-10, ст. 111-11, 111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ),   Вищий  господарський
суд України, - П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Постанову Харківського  апеляційного  господарського суду від
12.10.2006 р.  та рішення господарського суду Харківської  області
від  03.04.2006  р.  у  справі  N  47/62-06  скасувати,  а  справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
 Головуючий суддя                                         Д.Кривда
 
 Судді                                                  Г.Жаботина
                                                        А.Уліцький








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка