Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України

                        ЗАКОН  УКРАЇНИ
 
             Про внесення змін і доповнень до деяких
                  законодавчих актів України
 
 
     ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 26, ст.277 )
 
{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами
  N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170
  N 1363-XIV ( 1363-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.48 
  N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30 
                                  Кодексами
  N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 37-38, ст.189
  N  436-IV  (  436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20,
                                                  N 21-22, ст.144 
                                  Законом
  N  997-V   (  997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 }
 
 
     У зв'язку з прийняттям Закону України "Про  внесення  змін  і
доповнень до Земельного  кодексу  Української  РСР"  (  2196-12  )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
     Внести  зміни  і  доповнення  до  таких  законодавчих   актів
України:
 
 
     (  Пункт  1  втратив  чинність на підставі Бюджетного кодексу
N 2542-III ( 2542-14 ) від 21.06.2001 )
 
     (  Пункт  2  втратив  чинність  на підставі Закону N 1363-XIV
(  1363-14 ) від 11.01.2000 ) 
 
 
     3. У Постанові Верховної Ради Української РСР від  18  грудня
1990 року "Про земельну реформу" ( 563-12 )  (Відомості  Верховної
Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст.100):
     преамбулу викласти в такій редакції:
 
     "Земельна реформа є складовою частиною  економічної  реформи,
здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави  до
ринкових відносин. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель  з
одночасною передачею їх у  приватну  та  колективну  власність,  а
також у користування підприємствам,  установам  і  організаціям  з
метою  створення  умов  для  рівноправного  розвитку  різних  форм
господарювання  на  землі,  формування  багатоукладної  економіки,
раціонального використання та охорони земель";
 
     пункт 5  викласти в такій редакції:
 
     "5. Передачу земель у приватну  та  колективну  власність,  а
також  надання  їх  у  користування  громадянам,    підприємствам,
установам і організаціям у ході земельної реформи  та  закріплення
їх прав власності або користування землею здійснювати  в  порядку,
встановленому Земельним кодексом України" ( 561-12 );
 
     у пункті 6:
     слова "на володіння" замінити словом "власності";
     після слова "або" доповнити словом "право".
 
     4. В  абзаці  третьому  пункту  5  Постанови  Верховної  Ради
Української РСР від 18 грудня 1990 року "Про  порядок  введення  в
дію Земельного кодексу Української  РСР"  (  562-12  )  (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст.  99;  Відомості  Верховної
Ради України,  1992  р.,  N  38,  ст.561)  слово  "землеволодіння"
замінити словами "власності на землю".
 
 
     {  Пункт  5  втратив  чинність  на  підставі  Закону  N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }
 
 
     (  Пункт  6  втратив  чинність  на  підставі Кодексу N 436-IV
( 436-15 ) від 16.01.2003 )
 
 
     (  Пункт  7  втратив чинність на підставі  Закону  N 2121-III
( 2121-14 ) від 07.12.2000 )
 
 
     8. У частині сьомій статті 17  Закону  Української  РСР  "Про
свободу совісті та релігійні організації" (  987-12  )  (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25,  ст.283;  Відомості  Верховної
Ради України, 1992 р., N  20,  ст.  277,  N  30,  ст.  418)  слова
"володіння і" виключити, слова "Української РСР"  замінити  словом
"України".
 
     9. У частині другій статті 58  Закону  Української  РСР  "Про
освіту" ( 1060-12 ) (Відомості Верховної Ради  УРСР,  1991  р.,  N
34, ст. 451):
     слово "земель" виключити;
     доповнити  реченням  такого  змісту:   "Вилучення   земельних
ділянок регулюється земельним законодавством".
 
     10. У Законі  Української  РСР  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N  39, ст.
510; 1992 р., N 23, ст. 346):
 
     у статті 16:
     частину першу викласти в такій редакції:
     "Власники землі та землекористувачі щорічно  сплачують  плату
за землю у вигляді земельного податку або орендної плати";
     частину третю викласти в такій редакції:
     "Платежі  за  землю  зараховуються  на  спеціальні   бюджетні
рахунки сільської, селищної, міської Рад  народних  депутатів,  на
території яких знаходяться земельні ділянки".
 
     11.  У  статті  4  Закону  Української  РСР   "Про    охорону
навколишнього  природного  середовища"  (  1264-12  )   (Відомості
Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст.546):
 
     доповнити статтю після частини першої новою  частиною  такого
змісту:
     "У  державній власності перебувають  всі  землі  України,  за
винятком земель, переданих у колективну і приватну власність";
     частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою  і
четвертою.
 
     12.  У  Законі  України  "Про  статус  і  соціальний   захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N  13,  ст.
178, N 37, ст. 543):
     частину першу статті 22 доповнити пунктом 15 такого змісту:
     "15) звільнення від плати за землю";
 
     у статті 23:
     пункт 1 частини першої  після  цифри  "12"  доповнити  цифрою
"15";
     частину третю після слова "пільги"  доповнити  словами  "крім
звільнення від плати за землю";
 
     у статті 24 після слова і цифри "статті 20" поставити кому  і
слова "і пункту 3 статті 23" замінити словами "пунктом 15  частини
першої статті 22, пунктом 3 статті 23";
 
     у пункті 8 статті 36 слова "сільськогосподарського  податку",
"і земельного податку" виключити;
 
     статтю 61 доповнити частиною шостою такого змісту:
     "Громадські  об'єднання  осіб,  які  постраждали    внаслідок
Чорнобильської катастрофи, звільняються від плати за землю".
 
     13. У Законі  України  "Про  колективне  сільськогосподарське
підприємство" ( 2114-12 ) (Відомості Верховної Ради України,  1992
р., N 20, ст. 272):
 
     у статті 10:
     пункт 1 викласти в такій редакції:
     "1. Земля може належати  підприємству  на  праві  колективної
власності, а також може  бути  надана  у  постійне  або  тимчасове
користування, в тому числі на умовах оренди.
     Право власності  або  право  постійного  користування  землею
посвідчується державними актами, а право тимчасового  користування
землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором";
 
     пункт 5 викласти в такій редакції:
     "5.  При   банкрутстві    підприємства    землі    загального
користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні  лісосмуги  та
інші  грунтозахисні  насадження,  гідротехнічні  споруди     тощо)
передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.
     Звернення  стягнення  на  земельну  ділянку  за   претензіями
кредиторів може бути здійснено за рішенням суду, арбітражного суду
лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може  бути
звернуто стягнення";
 
     статтю 11 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 11. Права власників земельних ділянок і
                 землекористувачів
 
     Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право:
     самостійно господарювати на землі;
     власності  на  вироблену  сільськогосподарську  продукцію   і
доходи від її реалізації;
     використовувати  у  встановленому    порядку    для    потреб
господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені  корисні
копалини,  торф,  лісові  угіддя,  водні    об'єкти,    а    також
експлуатувати інші корисні властивості землі;
     зводити  житлові,  виробничі,  культурно-побутові  та    інші
будівлі і споруди за погодженням з  сільською,  селищною,  міською
Радою  народних  депутатів.  Зведення  на  орендованій   земельній
ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у  тому
числі житла, орендарі погоджують з сільською,  селищною,  міською,
районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем;
     власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і
насаджень;
     одержати від  нового  власника  землі,  землекористувача  або
місцевої  Ради  народних  депутатів  компенсацію  за    підвищення
родючості грунтів у разі вилучення  чи  добровільної  відмови  від
земельної ділянки.
     Власники землі  мають  право  надавати  належну  їм  земельну
ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому  числі  на
умовах оренди, у випадках  і  в  порядку,  передбачених  земельним
законодавством";
 
     статтю 12 викласти в такій редакції:
 
     "Стаття 12. Обов'язки власників земельних ділянок
                 і землекористувачів
 
     Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані:
     забезпечувати  використання  землі  відповідно  до  цільового
призначення та умов її надання;
     ефективно  використовувати  землю  відповідно   до    проекту
внутрігосподарського землеустрою, підвищувати  родючість  грунтів,
застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати
погіршення екологічної обстановки на території в результаті  своєї
господарської діяльності;
     здійснювати  комплекс   заходів    щодо    охорони    земель,
передбачених статтею 84 Земельного кодексу України;
     своєчасно вносити земельний  податок  або  орендну  плату  за
землю;
     не порушувати  права  власників  інших  земельних  ділянок  і
землекористувачів, у тому числі орендарів;
     зберігати геодезичні  знаки,  протиерозійні  споруди,  мережі
зрошувальних і осушувальних систем;
     дотримувати режиму санітарних зон і  територій,  що  особливо
охороняються;
     додержувати правил добросусідства;
     дозволяти власникам і користувачам земельних  ділянок  прохід
до доріг загального користування,  а  також  для  спорудження  або
ремонту межових знаків та споруд;
     не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки
необхідних комунікацій;
     вживати заходів до недопущення  можливості  стоку  дощових  і
стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив  на
суміжну земельну ділянку".
 
     14. У Законі України "Про іноземні інвестиції"  (  2198-12  )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 26, ст. 357):
 
     у пункті "б" частини першої статті 3 слово "землі" виключити;
 
     у  пункті  "в"  частини  першої  статті  4  слова   "земельні
ділянки" виключити;
 
     у назві і тексті статті 42 слова "землю та інші",  "Земельним
кодексом України та іншими" виключити.
 
     (    Пункт   15   втратив   чинність   на   підставі   Закону
N 280/97-ВР від 21.05.97 )
 
     16. В абзаці п'ятому пункту 2 статті 11 Закону  України  "Про
споживчу  кооперацію"  (  2265-12  )  (Відомості  Верховної   Ради
України, 1992 р., N 30, ст.414) слова "володіння та" виключити.
 
     17.  Частину  третю  статті   19    Закону    України    "Про
пріоритетність  соціального  розвитку  села  та   агропромислового
комплексу  в  народному  господарстві"  (  400-12   )   (Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст.453)  викласти  в  такій
редакції:
 
     "Новостворені    селянські    (фермерські)       господарства
звільняються від  оподаткування  на  3  роки.  В  трудонедостатніх
селах - на 5 років (крім земельного податку)".
 
     18. У частині шостій статті 7 Закону України "Про ветеринарну
медицину" ( 2498-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992  р.,
N 36, ст.531)  слова  "Вони  звільняються  від  сплати  земельного
податку" виключити.
 
     19. У Законі  України  "Про  плату  за  землю"  (  2535-12  )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст.560):
 
     у частині третій статті 6 слова "садівницькими кооперативами"
виключити;
 
     у пункті 4 статті  11  слово  "навчально-виробничі"  замінити
словом "навчально-виховні".
 
     20. У Законі України "Про природно-заповідний  фонд  України"
( 2456-12 ) (Відомості Верховної Ради  України,  1992  р.,  N  34,
ст.502):
 
     у статті 49:
     частину другу виключити;
     частину третю, четверту, п'яту, шосту, сьому і восьму вважати
відповідно частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою  і
сьомою;
     частину п'яту викласти в такій редакції:
     "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і
втрат  сільськогосподарського  та  лісогосподарського  виробництва
регулюється Земельним  кодексом  та  іншими  законодавчими  актами
України";
     частину сьому викласти в такій редакції:
     "Від    земельного    податку    звільняються    заповідники,
національні, дендрологічні і  зоологічні  парки,  ботанічні  сади,
заказники (крім мисливських)";
 
     у статті 53:
     у частині першій  слова  "та  відведення  земельних  ділянок"
виключити, слова "природним заповідникам,  національним  природним
паркам" замінити  словами  "природних  заповідників,  національних
природних парків";
 
     у частині четвертій  слова  "і  видачі  документів  на  право
користування землею" виключити.
 
 
 Президент України                                      Л.КРАВЧУК
 
 м. Київ, 5 травня 1993 року
      N 3180-XI








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка