Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про визнання угоди недійсною та стягнення у дохід держави товарно-матеріальних цінностей або їх вартості

                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                          Iменем України
 
 24.12.2001                                        Справа N 20/168
 
 
     Верховний Суд  України  на спільному засіданні колегій суддів
судової палати в господарських справах у складі <...>:
     за участю  представників:
     Генеральної прокуратури - Неколяка В.I.,
     Державної податкової адміністрації України - Мотиги М.О.,
     Товариства з   обмеженою   відповідальністю   мале   приватне
підприємство "Степ-В" - Ткача I.В.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
в.  о. Генерального прокурора України на постанову судової колегії
по перегляду рішень,  ухвал,  постанов  Вищого  арбітражного  суду
України  від  28  березня  2001 року за N 04-1/11-11/8 у справі за
позовом Державної податкової інспекції у Мінському районі м. Києва
до   закритого   акціонерного   товариства   "Iнформполісервіс"  і
товариства з обмеженою відповідальністю мале приватне підприємство
"Степ-В"  про  визнання  угоди  недійсною  на  підставі ст.  49 ЦК
України (  1540-06  )  та  стягнення  з  Товариства  з   обмеженою
відповідальністю  мале  приватне  підприємство  "Степ-В"  у  дохід
держави товарно-матеріальних цінностей  або  їх  вартості  у  сумі
16 260 грн., В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням арбітражного суду м.  Києва від 5 травня 2000 року у
справі N 20/168 у задоволенні позову  відмовлено.  Судове  рішення
обгрунтоване тим, що позивач не довів факт укладення відповідачами
спірної  угоди  з  метою,  що  суперечить  інтересам  держави   та
суспільства.  Але  суд вийшов за межі позову і визнав спірну угоду
недійсною на підставі ст.  48 ЦК України  (  1540-06  )  тому,  що
статут   закритого   акціонерного   товариства  "Iнформполісервіс"
визнано недійсним. На думку суду, це свідчить про те, що зазначена
в   статуті  особа  його  не  підписувала  та  первинні  документи
укладалися від імені вказаного товариства не уповноваженими на  те
особами.   У   зв'язку   з   цим   закрите  акціонерне  товариство
"Iнформполісервіс" не могло бути стороною при  укладанні  спірного
договору  та  вчиняти дії,  спрямовані на встановлення,  зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків.
 
     Постановою заступника голови арбітражного суду м.  Києва  про
перевірку  рішення  в  порядку нагляду від 30 листопада 2000 року,
вищевказане рішення суду в частині  визнання  угоди  недійсною  на
підставі  ст.  48  ЦК  України  скасовано.  У  задоволенні  позову
відмовлено.  При цьому зазначено,  що  у  відповідності  з  п.  23
роз'яснення  президії  Вищого  арбітражного  суду  України  від 12
вересня 1996 року N 02-5/334 ( v_334800-96 )  "Про  деякі  питання
практики    вирішення    спорів,    пов'язаних    із   створенням,
реорганізацією та  ліквідацією  підприємств"  саме  лише  визнання
арбітражним судом недійсними установчих документів підприємства, а
також прийняття арбітражним судом рішення про скасування державної
реєстрації  суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для
того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з
іншими  підприємствами чи організаціями до моменту виключення його
з державного реєстру.
 
     Постановою судової  колегії  по  перегляду   рішень,   ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 28 березня 2001 року
за N  04-1/11-11/8  постанову  арбітражного  суду  м.  Києва   від
30 листопада   2000  року  залишено  без  зміни.  В  обґрунтування
постанови вказано,  що згідно з п.  4 ст.  34 Закону України  "Про
підприємства в   Україні"   (  887-12  )  підприємство  вважається
ліквідованим  з  моменту  виключення  його  з  державного  реєстру
України.  Тому визнання спірної угоди недійсною на підставі ст. 48
ЦК України ( 1540-06 ) у зв'язку  з  визнанням  недійсним  статуту
закритого    акціонерного    товариства    "Iнформполісервіс"    є
безпідставним.
 
     У касаційному   поданні  поставлено  питання  про  скасування
вищенаведеної  постанови  Вищого  арбітражного  суду  України   та
передачу  справи  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.
Посилання  зроблені  на  виявлення  різного   застосування   Вищим
арбітражним судом України положень ст.  49 ЦК України ( 1540-06 ).
Зокрема,   зазначається  прокурором,  що  оскаржена  постанова  не
відповідає постанові президії Вищого арбітражного суду України від
15  червня 2001 року в аналогічній справі N 20/126,  в якій угоду,
укладену між приватним підприємством "Ярослав"  та  товариством  з
обмеженою    відповідальністю    "Дельтатехпромсервіс",    визнано
недійсною на підставі ст. 49 ЦК України.
 
     Заслухавши доповідача,  пояснення  представників  Генеральної
прокуратури України та Державної податкової адміністрації України,
котрі  ставили  питання  про скасування судових рішень та передачу
справи на новий розгляд до  суду  першої  інстанції,  представника
товариства з обмеженою відповідальністю мале приватне підприємство
"Степ-В",  який заперечував  проти  цього,  перевіривши  матеріали
справи,   Верховний  Суд  України  вважає,  що  касаційне  подання
підлягає задоволенню.  При цьому прийняті по справі судові рішення
потрібно  скасувати,  а  справу  передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
 
     Як вбачається   з   матеріалів   справи,   за    результатами
документальної     перевірки    дотримання    вимог    податкового
законодавства  товариством  з  обмеженою   відповідальністю   мале
приватне  підприємство  "Степ-В"  позивач  встановив,  що  закрите
акціонерне   товариство   "Iнформполісервіс"   в    усній    формі
зобов'язалося  реалізувати товариству з обмеженою відповідальністю
мале приватне підприємство "Степ-В" комп'ютери та комплектуючі  до
них  на  загальну  суму 16 260 грн.  Згідно з накладною на відпуск
товару N 19 від 21 серпня 1997 року вказана операція  виконана,  а
платіжним   дорученням  від  21  серпня  1997  року  товариство  з
обмеженою відповідальністю  мале  приватне  підприємство  "Степ-В"
повністю оплатило товар.
 
     Одним з  доводів касаційного подання є те,  що зазначена вище
угода повинна  бути  визнана  недійсною  на  підставі  ст.  49  ЦК
України (  1540-06  ),  оскільки,  укладаючи  її,   товариство   з
обмеженою   відповідальністю   "Iнформполісервіс"   мало  мету  не
сплачувати податки з отриманих сум з оплати товару.
 
     Такі дії    суперечать    ст.    67    Конституції    України
( 254r/96-ВР ), якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати
податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
 
     Згідно зі ст.  49 ЦК України ( 1540-06 )  угода,  укладена  з
метою,  що суперечить інтересам держави та суспільства, визнається
недійсною. Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови N З від
28  квітня  1978  року з наступними змінами "Про судову практику в
справах про визнання угод недійсними" роз'яснив,  що до таких угод
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів,  використання  всупереч  закону
колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою
метою тощо.
 
     Досліджуючи дану  справу  та  копію постанови президії Вищого
арбітражного суду  України  від  15  червня  2001  року  в  справі
N 20/126,  Верховний  Суд України вважає,  що дана справа і справа
N 20Д26 є аналогічними,  але вирішені по-різному.  На відміну  від
оскарженої  постанови постановою президії Вищого арбітражного суду
України від 15 червня 2001  року  угоду,  укладену  між  Приватним
підприємством     "Ярослав"    та    товариством    з    обмеженою
відповідальністю  "Дельтатехпромсервіс",  визнано   недійсною   на
підставі ст.  49 ЦК України. Своє рішення президія мотивувала тим,
що  державна   реєстрація   товариства   сторонніми   особами   за
підробленими  документами  свідчить  про  умисел  на  приховування
прибутків від  оподаткування,  тобто  діяльність,  яка  суперечить
інтересам  держави  і  суспільства.  Оскільки  рішенням  Мінського
районного суду м. Києва від 3 червня 1999 року, яке не скасоване і
є  чинним,  визнано  недійсними  статутні  документи  товариства з
обмеженою   відповідальністю   "Дельтатехпромсервіс",   то    факт
наявності  умислу  в  цього  товариства  діяти  всупереч інтересам
держави  і  суспільства  не  потребує   доведенню   при   розгляді
арбітражної справи.
 
     Висновки Вищого  арбітражного  суду  України,  що  угода  між
закритим акціонерним товариством "Iнформполісервіс" та товариством
з  обмеженою  відповідальністю мале приватне підприємство "Степ-В"
не може бути визнана недійсною  відповідно  до  вимог  ст.  49  ЦК
України ( 1540-06 ), є необгрунтованими.
 
     Згідно з  роз'ясненнями,  що  містяться  в п.  2 вищевказаної
постанови Пленуму  Верховного Суду України ( v0003700-78 ),  угода
може бути  визнана  недійсною  лише  з  підстав  і  з  наслідками,
передбаченими  законом.  Тому  в  кожній справі про визнання угоди
недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин,  з  якими
закон пов'язує визнання угоди недійсною.
 
     Матеріали справи свідчать,  що статут закритого  акціонерного
товариства "Iнформполісервіс" складено і затверджено за загубленим
паспортом на ім'я Казимирчук Валентини  Володимирівни.  При  цьому
було  використано підроблену печатку шостої державної нотаріальної
контори м.  Києва.  У зв'язку з цим 14 квітня 1998 року постановою
слідчого   Мінського   РУГУ   МВС  України  у  м.  Києві  порушено
кримінальну справу   за   ознаками   ч.   I  ст.  194  КК  України
( 2341-14 ).  У матеріалах справи відсутні дані про те, чи було по
зазначеній  кримінальній  справі  постановлено  вирок або винесено
постанову  про  закриття  справи.  При  новому   розгляді   справи
господарському суду необхідно встановити ці обставини.
 
     Крім того,  арбітражний суд м.  Києва встановив,  що рішенням
Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 1998 року
статут  закритого   акціонерного   товариства   "Iнформполісервіс"
визнано недійсним (а.с. 11). Однак арбітражний суд не перевірив та
не вказав,  чи зазначене рішення  суду  є  чинним  і  чи  воно  не
скасовувалось вищестоящими судовими інстанціями.
 
     Правовими наслідками  визнання статуту недійсним є скасування
державної реєстрації та подальша ліквідація цієї юридичної особи у
встановленому законом порядку. Згідно з п. 4 ст. 34 Закону України
"Про підприємства  в  Україні"  ( 887-12 ) підприємство вважається
ліквідованим  з  моменту  виключення  його  з  Єдиного  державного
реєстру  підприємств  та  організацій України.  Арбітражний суд не
перевірив,  чи  було  виключено  закрите   акціонерне   товариство
"Iнформполісервіс" з вказаного реєстру.
 
     Таким чином,  при  новому  розгляді  справи  суду   необхідно
всебічно    і    повно   перевірити   наведені   вище   обставини.
Проаналізувавши їх та  інші  докази,  що  містяться  в  матеріалах
справи, суду потрібно прийняти нове рішення у справі.
 
     Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  111-17 - 111-21 ГПК
України, Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційне подання  в.  о.  Генерального   прокурора   України
задовольнити.
 
     Рішення від  5  травня 2000 року,  постанову від 30 листопада
2000 року арбітражного суду м.  Києва та постанову судової колегії
по  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого арбітражного суду
України від 28 березня 2001 року за N 04-1/11-11/8 скасувати.
 
     Справу N 20/168 передати на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка