Законы Украины

Новости Партнеров
 

Фактично встановлений між співвласниками жилого будинку порядок користування відокремленими приміщеннями сам по собі не є підставою для збільшення частки учасника спільної власності при поділі будинку в натурі


               ПРЕЗИДІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
                             23.09.93
 
                                                           (Витяг)
 
     У січні  1992  р.  С.  пред'явила  позов  до  К.  про   поділ
спадкового майна,  визнання права власності та витребування майна.
Позивачка вказувала,  що в 1980 р.  помер їх батько і  після  його
смерті  їх  матері К-вій належало на праві власності 75/100 частин
будинку,  а відповідачці - 25/100 частин цього будинку.  В 1985 р.
К.  з дозволу матері зробила прибудову до будинку, в зв'язку з чим
її частка в будинку збільшилась.
     У 1991 р. мати померла і їй, позивачці, було видано свідоцтво
про право  на  спадщину  за  заповітом,  але  конкретні  частки  в
свідоцтві   вказані  не  були.  Крім  того,  після  смерті  матері
відповідачка забрала речі, які належать їй, С.
     Справа розглядалась  судами  неодноразово.  Останнім рішенням
Могилів-Подільського міського  суду  від  11  листопада  1992  р.,
залишеним  без  зміни  ухвалою судової колегії в цивільних справах
Вінницького обласного суду від 19 січня  1993  р.,  в  позові  про
визнання  частково недійсним свідоцтва про право на спадщину і про
витребування майна відмовлено,  а позов про поділ спадкового майна
задоволено  частково.  За  С.  визнано  право  власності на 45/100
частин будинку вартістю 7710 крб.,  а за К.  -  на  55/100  частин
будинку вартістю 9260 крб., і ці частки виділено їм в натурі.
     Перший заступник Голови Верховного  Суду  України  порушив  у
протесті питання про скасування судових рішень в частині спору про
будинок з таких підстав.
     Постановлюючи рішення  про  поділ  будинку  між  сторонами за
першим з запропонованих експертом варіантів можливого поділу,  суд
виходив  з  того,  що  цей  варіант враховує фактичне користування
будинком на день смерті  спадкодавиці  і  не  потребує  додаткових
витрат на переобладнання будинку. З такими висновками погодилась і
судова колегія обласного суду, залишаючи рішення без зміни.
     Проте їх не можна визнати правильними.
     Відповідно до ст.  319 ЦПК ( 1503-06 ) викладені в касаційній
ухвалі вказівки є обов'язковими для суду,  який  заново  розглядав
дану справу. На порушення цих вимог закону, вирішуючи справу після
скасування  попереднього  рішення,   суд   не   виконав   вказівок
касаційної  інстанції  про  визначення  дійсного розміру спадкової
частки в будинку.
     Та ж   обставина,   що   фактично   між   відповідачкою    та
спадкодавицею   був   встановлений  порядок  користування  спірним
будинком,  сама по собі не  може  бути  підставою  для  збільшення
частки   К.,   оскільки   спадкодавиця   не   відчужувала   тій  у
встановленому порядку яку-небудь частку належної їй власності.
     Враховуючи наведене,   президія   обласного   суду  скасувала
постановлені судові рішення, а справу направила на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка