Законы Украины

Новости Партнеров
 

Судові рішення про відмову у позові про визнання права користування жилим приміщенням скасовані, оскільки при перевірці обгрунтованості позовних вимог не було враховано, що особи, які вселились у це приміщення як члени сім"ї наймача, набувають рівног...


                    ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СУД
                        П О С Т А Н О В А
                             10.03.93
 
                             (Витяг)
     С. пред'явила  позов  до  Хмельницького  міськвиконкому   про
визнання права на жиле приміщення. Позивачка зазначала, що в липні
1987 р.  уклала шлюб з Г., який був наймачем двокімнатної квартири
в  м.  Хмельницькому.  Після  цього  вона  поселилась  до  нього в
квартиру,  проживали однією сім'єю,  вели спільне господарство  до
дня його смерті в січні 1992 р.  Посилаючись на те,  що відповідач
не визнає  її  права  на  зазначену  квартиру,  позивачка  просила
задовольнити позов.
     Хмельницьке міське  виробниче управління житлово-комунального
господарства міськвиконкому пред'явило зустрічний позов до С.  про
виселення,  посилаючись  на  те,  що остання в спірній квартирі не
прописана і не проживала,  була наймачем іншої квартири.  Оскільки
С.  самостійного права на спірну жилу площу не набула,  вона після
смерті наймача підлягає виселенню.
     Рішенням Хмельницького міського народного суду від 14  квітня
1992 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії Хмельницького
обласного суду від 14 травня 1992 р.,  в позові С.  відмовлено,  а
зустрічний позов задоволено.
     В протесті  Голови  Верховного Суду України ставиться питання
про скасування  судових  рішень  і  направлення  справи  на  новий
розгляд.
     Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відмовляючи в  позові  С.  і  задовольняючи зустрічний позов,
народний суд в  рішенні  посилався  на  те,  що  позивачка  хоч  і
проживала з Г. в його квартирі після вступу в шлюб, однак права на
спірну жилу площу не набула,  оскільки весь час була  прописана  в
своїй квартирі, а в 1990 р. одержала ще однокімнатну квартиру, яку
в лютому 1992 р. подарувала своєму сину.
     Такі висновки   судова   колегія   обласного   суду   вважала
обгрунтованими.
     Проте з цим повністю погодитись не можна.
     Згідно з ст.  65 ЖК ( 5464-10 ) особи,  що вселились  в  жиле
приміщення  як  члени  сім'ї  наймача,  набувають рівного з іншими
членами сім'ї права користування приміщенням,  якщо  при  вселенні
між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з
ним, не було іншої угоди про порядок користування приміщенням.
     Як видно   з  матеріалів  справи,  позивачка  пояснювала,  що
наймачем спірної квартири був Г. і проживав там один. В липні 1987
р.  вона  уклала  з  ним  шлюб і поселилась до Г.  в квартиру,  де
проживали  однією  сім'єю  до  дня  його  смерті.  В  двокімнатній
квартирі  С.  залишилось  проживати  сім  осіб,  тому їй за місцем
роботи дали квартиру на її ім'я, але фактично для сім'ї сина.
     Ці обставини підтверджували свідки Л., Б. та інші.
     Суд дані обставини достатньо не з'ясував і належної оцінки їм
не дав та не звернув уваги на вимоги вищезгаданого закону.
     Виходячи з наведеного,  президія Хмельницького обласного суду
скасувала судові рішення і справу направила на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка