Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Довгострокову програму поліпшення становища жінок, сім"ї, охорони материнства і дитинства


                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                    від 28 липня 1992 р. N 431
                               Київ
              Про Довгострокову програму поліпшення
                 становища жінок, сім'ї, охорони
                     материнства і дитинства
 
     Надаючи важливого  значення  створенню  необхідних  умов  для
раціонального  поєднання  жінкою    професійної    зайнятості    з
материнством, поліпшення становища сім'ї,  охорони  материнства  і
дитинства Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:
     1.  Схвалити  розроблену  Міністерством  праці    з    участю
Міністерства економіки, Міністерства освіти, Міністерства  охорони
здоров'я,  Міністерства  соціального  забезпечення,   Міністерства
статистики,  Міністерства  України  у  справах  молоді  і  спорту,
Міністерства фінансів, Міністерства юстиції Довгострокову програму
поліпшення  становища  жінок,  сім'ї,  охорони    материнства    і
дитинства, що додається.
     Раді  Міністрів  Республіки  Крим,  обласним,  Київській    і
Севастопольській міським державним  адміністраціям,  міністерствам
та іншим центральним органам державної  виконавчої  влади  України
забезпечити до 1 жовтня 1992 р. розробку на основі  Довгострокової
програми аналогічних територіальних і галузевих програм.
     2.    Міністерству    фінансів,    Міністерству    економіки,
Міністерству праці,  Раді  Міністрів  Республіки  Крим,  обласним,
Київській і Севастопольській міським  адміністраціям  щорічно  при
складанні проектів державного  та  місцевих  бюджетів  передбачати
здійснення конкретних заходів Довгострокової програми  виходячи  з
реальних фінансових можливостей.
     3. Державному комітетові по пресі, Державній  телерадіомовній
компанії  України,  Українському   національному    інформаційному
агентству забезпечити систематичне інформування населення про  хід
реалізації Довгострокової  програми  поліпшення  становища  жінок,
сім'ї, охорони материнства і дитинства.
 
     Прем'єр-міністр України                          В. ФОКІН
               Міністр
     Кабінету Міністрів України                       В. ПЄХОТА
     Інд.28
 
                                            СХВАЛЕНА
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 28 липня 1992 р. N 431
 
                ДОВГОСТРОКОВА  ПРОГРАМА  ПОЛІПШЕННЯ
                СТАНОВИЩА   ЖІНОК,  СІМ'Ї,  ОХОРОНИ
                     МАТЕРИНСТВА  І  ДИТИНСТВА
                        Загальні положення
 
     У суспільному виробництві України працює понад 12 млн. жінок,
що становить майже половину всіх працюючих. Із загальної кількості
зайнятих  у  виробництві  3,3  млн.  трудівниць  виконують  роботу
вручну, близько 410 тис.  працюють  у  багатозмінному  режимі.  На
роботах з шкідливими умовами праці, які дають право  на  додаткову
відпустку і скорочений робочий день, зайнято понад 2,6 млн. жінок.
У сільському господарстві, особливо  в  рільництві,  овочівництві,
садівництві,  на  тих  ділянках,  де  переважає  ручна  праця,   в
основному  трудяться  жінки  (90  процентів  загальної   кількості
працюючих).
     На  фоні  високої  зайнятості  у  виробництві  і  за  значної
переваги  (61,1  процента)  спеціалістів  з  вищою  і    середньою
спеціальною освітою жінки  обіймають  в  основному  нижчі  посади.
Питання  підготовки,  перепідготовки  та  підвищення  кваліфікації
трудівниць вирішуються недостатньо на усіх рівнях управління.
     Подвійне  навантаження  на  жінок  -  виробництво  і  домашнє
господарство,  недоліки  в  організації  їхньої  праці,    охорони
здоров'я і соціально-побутового обслуговування значно  ускладнюють
життя жінок, позначаються на їхньому здоров'ї, благополуччі сім'ї,
на вихованні дітей.
     Демографічна  ситуація  в  Україні  за  останнє   десятиріччя
характеризується низькою народжуваністю і відносно високим  рівнем
загальної та дитячої смертності,  невеликою  тривалістю  активного
періоду життя людини, поширенням бездітності. Високим  залишається
рівень мертвонароджуваних дітей  (у  1991  році  на  кожну  тисячу
новонароджених припадало 8,6 випадків).
     Практично не вирішуються питання планування  сім'ї.  Основним
методом регулювання народжуваності за відсутності  контрацептивних
засобів, недостатнього рівня спеціалізованої допомоги  залишаються
аборти, за кількістю яких Україна посідає перше місце в світі. Все
це негативно впливає на здоров'я матері та дитини, сприяє високому
рівню дитячої смертності, спричиняє сімейні конфлікти.
     Близько 12 процентів подружніх пар  страждають  безплідністю,
обумовленою як абортами, так і гінекологічними захворюваннями.
     Через складні матеріальні й побутові умови, зниження престижу
сімї,  низький  рівень  культури  сімейного    життя    щорічно
розпадається майже 200  тис.  сімей,  з  яких  більше  половини  з
неповнолітніми дітьми.
     Матеріально-технічна база акушерсько-гінекологічних і дитячих
лікувально-профілактичних закладів не відповідає сучасним  вимогам
і потребам населення. Багато з них вкрай перевантажені,  не  мають
гарячого і холодного водопостачання, каналізації, необхідних  умов
для організації  лікувально-діагностичного  процесу  на  сучасному
рівні.
     Довгострокова програма  поліпшення  становища  жінок,  сім'ї,
охорони материнства і дитинства розрахована на період до 2000 року
і  передбачає  здійснення  заходів,  спрямованих    на    усунення
негативних  факторів  і  поліпшення  становища  жінки   у    сфері
виробництва і побуту,  професійної  підготовки  і  перепідготовки,
забезпечення  охорони  здоров'я  матері   і    дитини,    розвиток
матеріально-технічної     бази        жіночих        консультацій,
лікувально-профілактичних і дитячих закладів.
 
                    Поліпшення  становища жінок
                        у сфері виробництва
 
     Низький технічний рівень сучасного виробництва,  застосування
праці жінок на роботах  з  важкими  та  шкідливими  умовами  праці
поєднується з масовою зайнятістю  жінок  некваліфікованою  працею.
Значна кількість  жінок  працює  в  умовах,  які  не  відповідають
правилам і нормам охорони праці.
     Жінки перебувають практично у рівних з чоловіками  умовах  за
тривалістю професійної праці. У той  час  як  міжнародна  практика
віддала перевагу скороченому робочому часу трудівниць,  в  Україні
частка жінок, які зайняті неповний робочий день, працюють вдома чи
за гнучким графіком роботи, становить лише 0,8 процента  загальної
чисельності працюючих у суспільному виробництві трудівниць.
     Політика  щодо  поліпшення  умов  праці  жінки    має    бути
орієнтована як на ліквідацію робочих місць з шкідливими й  важкими
умовами праці шляхом заміни їх новими сучасними робочими  місцями,
так і на розширення пільг і компенсацій працюючим жінкам.
     Забезпечення соціально-економічних і правових  гарантій  щодо
соціальної захищеності  жінки  можливе  лише  на  основі  значного
розвитку продуктивних  сил  суспільства,  підвищення  ефективності
економіки, сприяння адаптації жінки  в  умовах  нової  економічної
ситуації.
     З  метою   формування    раціональної    зайнятості    жінок,
удосконалення мережі їх професійної підготовки,  перепідготовки  і
підвищення кваліфікації та поліпшення умов праці необхідно:
     Розробити і реалізувати програму "Зайнятість жінок",  в  якій
передбачити  комплекс  заходів  щодо  створення  та  раціонального
розміщення технічно оснащених робочих місць, цехів (дільниць)  для
використання на них переважно праці вивільнюваних у  ході  змін  в
організації виробництва жінок, одиноких і багатодітних жінок, осіб
молодше 18 років, розширення  діючих  дільниць  і  цехів  надомної
праці.
                          Мінпраці, інші міністерства і відомства,
                          Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
                          Київська   та   Севастопольська   міські
                          державні адміністрації.
                                           1993 - 2000 роки.
     Підготувати  пропозиції  щодо   запровадження    економічного
стимулювання і пільг для підприємств і організацій,  що  приймають
на  роботу  жінок,  які  мають  неповнолітніх  дітей,  на   умовах
неповного робочого дня та гнучкого графіку роботи.
                          Мінпраці, Мінекономіки, Мінфін.
                                           1993 рік.
     Забезпечити через центри зайнятості першочергове  влаштування
на вільні робочі місця та вакантні посади  одиноких  жінок,  удів,
багатодітних жінок і тих, які  виховують  дітей-інвалідів,  жінок,
які звільняються з місць позбавлення волі.
                          Мінпраці,  Рада   Міністрів   Республіки
                          Крим,     обласні,      Київська      та
                          Севастопольська     міські      державні
                          адміністрації.
                                           Постійно.
     Створити умови для підвищення кваліфікації  і  перепідготовки
жінок, вивільнюваних у ході змін  в  організації  виробництва,  та
професійної адаптації жінок,  які  повертаються  на  робочі  місця
після відпустки по догляду за дітьми.
                          Мінпраці, інші міністерства,  відомства,
                          Рада Міністрів Республіки Крим,  місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           Постійно.
     Переглядати з урахуванням  заявок  підприємств,  організацій,
установ  перелік  професій,  за  якими  здійснюється    підготовка
професійно-технічними училищами з метою розширення навчання дівчат
за професіями, пов'язаними із обслуговуванням сучасної  техніки  і
технології  на  виробництві,  в  сфері   послуг    і    сільському
господарстві.
                          Міносвіти, Мінпраці.
                                           1992 - 2000 роки.
     Визначити підприємства і окремі виробництва, де  нічна  праця
жінок  не  викликана  особливою  необхідністю.  Установити  умови,
порядок і строки виведення з нічних змін жінок, передусім тих, які
мають дітей віком до 14 років і дітей-інвалідів.
                          Мінпраці, інші міністерства,  відомства,
                          Рада Міністрів Республіки Крим, обласні,
                          Київська   та   Севастопольська   міські
                          державні адміністрації.
                                           1994 - 1998 роки.
     Сприяти адаптації жінок в умовах нової економічної  ситуації.
Створювати курси навчання жінок основ бізнесу та надавати допомогу
організаціям і окремим особам,  які  відкривають  центри  навчання
жінок новим професіям.
                          Мінпраці, інші міністерства,  відомства,
                          Рада Міністрів Республіки Крим,  місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           Постійно.
     Заснувати телерадіопрограму для навчання жінок основ  бізнесу
і підприємництва та з питань  правового  захисту  жінки  в  умовах
ринку.
                          Укртелерадіокомпанія, Мінпраці.
                                           До 1995 року.
     Організовувати спеціальні робочі місця, дільниці, цехи,  види
робіт для раціонального працевлаштування вагітних жінок  згідно  з
рекомендаціями медичних установ.
                          Мінпраці,  МОЗ,  інші   міністерства   і
                          відомства,  підприємства,   організації,
                          установи.
                                           До 2000 року.
     Визначити перелік  завершених  науково-технічних  розробок  і
технологій,  спрямованих  на  вивільнення  жінок  з  виробництв  з
важкими і шкідливими умовами праці, запропонувати їх підприємствам
для впровадження.
                          Академія наук України.
                                           1992 - 1993 роки.
     Провести науково-практичні роботи для:
     вивчення стану  здоров'я  жінок  і  підлітків  з  урахуванням
соціальних  і  медико-біологічних  факторів,  що   впливають    на
формування  загальних,  професійно  зумовлених    і    професійних
захворювань, для обгрунтування профілактичних заходів;
     опрацювання психофізіологічних критеріїв оцінки  вікостатевої
працездатності підлітків з урахуванням стану здоров'я.
                                              МОЗ.
                                           Починаючи з 1993 року.
     Розробити список виробництв, професій і робіт  з  важкими  та
шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці
жінок і осіб молодше вісімнадцяти років.
                          Мінпраці,  МОЗ,  інші   міністерства,   
                          відомства.
                                           1992 - 1993 роки.
     Розробити норми гранично допустимих навантажень для  жінок  і
осіб молодше вісімнадцяти  років  при  підніманні  та  переміщенні
важких речей вручну.
                          Мінпраці,  МОЗ,  інші   міністерства   і
                          відомства.
                                           1992 - 1993 роки.
     Підготувати проект Закону про скорочення тривалості  робочого
часу для жінок, встановлення неповного робочого дня або  неповного
робочого тижня жінкам на їх прохання незалежно від наявності дітей
і їхнього віку.
                          Мінпраці, Мінюст, Мінекономіки.
                                           1994 рік.
 
               Поліпшення умов життя сімей з дітьми.
                     Підвищення престижу сім'ї
 
     Згідно з переписом населення 1989 року  в  Україні  проживало
понад 14 млн. сімей, з них дві третини - в  місті.  Середня  сім'я
налічує 3,2 чоловіка.
     Наявність  багатьох  побутових  проблем,  висока   зайнятість
жінок-матерів у суспільному  виробництві,  зниження  матеріального
рівня життя не  сприяють  заінтересованості  в  народженні  дітей.
Рівень  народжуваності  не  забезпечує  в  перспективі    простого
відтворення населення. Його показник в  1991  році  дорівнює  12,1
народжених на 1000 чоловік.
     В Україні не існує спеціалізованих служб, які  здійснювали  б
комплексне  забезпечення  і  обслуговування   сім'ї,    спроможних
професійно надати соціальну підтримку сім'ї у  вирішенні  найбільш
актуальних для неї питань: виховання  дітей,  сімейних  стосунків,
соціального    обслуговування    вдома        із        залученням
спеціалістів-психологів, соціологів, юристів, педагогів.
     Недостатньо координуються зусилля сім'ї та школи,  спрямовані
на підготовку дітей і підлітків до  майбутнього  сімейного  життя.
Процес  виховання  дітей,  його    організація    вимагають    від
вихователів, в тому числі і від батьків, знання основ  педагогіки,
уміння знаходити контакт з дитиною.
     Серед  малозабезпечених  сімей  багатодітні  і  молоді  сім'ї
становлять відповідно 50 і 30  процентів.  Рівень  життя  сімей  з
дітьми  падає  внаслідок  лібералізації  цін,  інфляції,  дефіциту
продуктів харчування, товарів дитячого асортименту.
     Діюча державна система розвитку  соціальної  та  матеріальної
підтримки сім'ї потребує подальшого розвитку.
     Залишається проблемою влаштування дітей до дитячих дошкільних
закладів,  на  черзі  перебуває  204    тисячі    сімей.    Якість
обслуговування дітей в дошкільних закладах не відповідає  сучасним
вимогам, що призводить до високої захворюваності дітей, не  сприяє
їхньому здоровому розвитку,  а  185  тис.  малюків  перебувають  у
переповнених дошкільних закладах.
     З метою поліпшення умов життя сімей з дітьми та удосконалення
роботи, спрямованої на зміцнення сім'ї, передбачається:
     Поширити практику організації безплатних гарячих  обідів  для
учнів 9 - 11 класів із малозабезпечених сімей.
                          Міносвіти,   Мінфін,   Рада    Міністрів
                          Республіки   Крим,   місцеві    державні
                          адміністрації,  виконкоми  місцевих  Рад
                          народних депутатів.
                                           Починаючи з 1994 року.
     Запровадити безплатну видачу  продуктів  дитячого  харчування
(молочні суміші, консерви, донорське молоко)  з  молочних  кухонь,
магазинів і куточків дитячого харчування  державної  торгівлі  для
дітей  віком  до  3  років  сім'ям  військовослужбовців  строкової
служби, сім'ям з дітьми-інвалідами, неповним сім'ям,  починаючи  з
першої дитини.
                          МОЗ, МЗЕЗторг, Рада Міністрів Республіки
                          Крим,  місцеві  державні  адміністрації,
                          виконкоми    місцевих    Рад    народних
                          депутатів.
                                           Починаючи з 1997 року.
     Вводити щорічно у загальноосвітніх школах не менше  170  тис.
учнівських місць для забезпечення навчання в одну зміну.
                          Міносвіти,  Мінекономіки,  Мінфін,  Рада
                          Міністрів   Республіки   Крим,   місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           1992 - 2000 роки.
     Побудувати і ввести в дію за рахунок усіх джерел фінансування
дошкільні заклади і заклади (групи) санаторного  типу  для  дітей,
які часто хворіють (до 400 тис. місць).
                          Міносвіти,  Мінекономіки,  Мінфін,  Рада
                          Міністрів   Республіки   Крим,   місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           До 2000 року.
     Побудувати і ввести в дію літні дачі  на  1,5  тис.  місць  у
приміських зонах для оздоровлення вихованців дитячих будинків.
                          Міносвіти,  Мінекономіки,  Мінфін,  Рада
                          Міністрів   Республіки   Крим,   місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           До 1998 року.
     Забезпечити розвиток дошкільних закладів нового типу з різним
режимом роботи (надомні  ясла-садки,  прогулянкові  дитячі  садки,
школи-садки) з урахуванням місцевих потреб.
                          Міносвіти,       районні        державні
                          адміністрації, виконкоми  місцевих   Рад
                          народних депутатів.
                                           Починаючи з 1993 року.
     Створити науково-методичний центр з філіями  у  мм.  Харкові,
Донецьку, Одесі та Львові для координації  наукових  досліджень  і
наукового  забезпечення  всіх  напрямів  практичної    діяльності,
спрямованої на зміцнення сім'ї.
                          Академія наук, МОЗ, Мінфін, Мінпраці.
                                           До 1995 року.
     Забезпечити підготовку  фахівців  із  прикладної  соціології,
психології та сімейної педагогіки (згідно із заявками).
                          Міносвіти.
                                           Починаючи з 1993 року.
     Побудувати і ввести в дію школи-інтернати для  дітей-сиріт  в
Республіці Крим, Закарпатській, Сумській і  Хмельницькій  областях
(усього  на  1312  місць);  дитячі  будинки  для  дітей-сиріт    у
Миколаївській, Черкаській областях (усього на 260 місць).
                          Міносвіти,  Мінекономіки,  Мінфін,  Рада
                          Міністрів Республіки Крим, Закарпатська,
                          Сумська,   Хмельницька,    Миколаївська,
                          Черкаська        обласні        державні
                          адміністрації.
                                           До 1997 року.
     Сприяти  створенню  дитячих  будинків  сімейного  типу    для
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
                          Міносвіти,  Мінекономіки,  Мінфін,  Рада
                          Міністрів  Республіки   Крим,   обласні,
                          Київська   та   Севастопольська   міські
                          державні адміністрації разом  з  Дитячим
                          фондом України.
                                           1993 - 2000 роки.
     Забезпечити  медичний  огляд   в    лікувально-профілактичних
закладах,   надання    консультацій    з    медико-генетичних    і
медико-психологічних питань особам,  які  беруть  шлюб  (за  їхнім
бажанням).
                          МОЗ.
                                           Починаючи з 1992 року.
     Організувати мережу центрів планування сім'ї.
                          МОЗ,  місцеві  державні   адміністрації,
                          виконкоми    місцевих    Рад    народних
                          депутатів.
                                           До 2000 року.
     Розробити з  урахуванням  регіональних  особливостей  систему
пропаганди і формування здорового способу  життя,  гігієнічного  і
статевого виховання населення, передусім підлітків.
                          Укртелерадіокомпанія, Міносвіти, МОЗ.
                                           1992 - 1993 роки.
     Організувати підготовку до проведення в 1994 році  в  Україні
Міжнародного року сім'ї.
                          Мінпраці, МЗС, Міносвіти, Мінкультури  з
                          участю громадських об'єднань.
                                           1992 - 1994 роки.
     Підготувати пропозиції щодо запровадження свята сім'ї.
                          Мінпраці,    Мінкультури    з     участю
                          громадських об'єднань.
                                           1993 рік.
     Розробити  проект  Закону  про  державну  допомогу  сім'ям  з
дітьми.
                          Мінпраці, Мінсоцзабез,  МОЗ,  Міносвіти,
                          Мінекономіки, Мінфін, Мінюст.
                                           1992 рік.
 
                 Охорона здоров'я матері й дитини
 
     За останні два роки спостерігається погіршення здоров'я жінок
і дітей, з кожної тисячі народжених віком до одного  року  помирає
13 дітей. Відбуваються небажані структурні зміни у віковому складі
населення: питома вага  дітей  і  підлітків  зменшується,  а  осіб
непрацездатного віку збільшується.
     На фоні зниження народжуваності  зростає  кількість  дітей  з
психічними розладами (3,6 процента). Лише  20  процентів  школярів
здорові.
     Безперервно зростає кількість хворих серед вагітних  жінок  і
матерів-годувальниць, зайнятих у  виробничій  сфері,  особливо  на
роботах із шкідливими  умовами  праці.  Більш  як  40  тис.  жінок
недоношує  дітей.  Частота   випадків    мимовільних    переривань
вагітності за останні роки збільшилася у 6 разів.
     Для поліпшення  охорони  материнства  і  дитинства,  усунення
недоліків у справі збереження й зміцнення здоров'я жінок  і  дітей
та  розвитку  матеріально-технічної   бази    медичних    закладів
передбачається:
     Створити гематологічний, отоларингологічний, неврологічний  і
кардіохірургічний дитячі центри.
                          МОЗ, Мінфін.
                                           До 2000 року.
     Завершити    організацію    міжрайонних     медико-генетичних
кабінетів, забезпечивши їх необхідним обладнанням.
                          МОЗ,  Рада  Міністрів  Республіки  Крим,
                          місцеві     державні      адміністрації,
                          виконкоми    місцевих    Рад    народних
                          депутатів.
                                           До 1997 року.
     Забезпечити дитячі  та  родопомічні  лікувально-профілактичні
заклади діагностичною ультразвуковою й ендоскопічною апаратурою.
                          МОЗ,    Мінекономіки,    Мінфін,    Рада
                          Міністрів   Республіки   Крим,   місцеві
                          державні    адміністрації,     виконкоми
                          місцевих Рад народних депутатів.
                                           До 1996 року.
     Побудувати за індивідуальним проектом  дитячу  спеціалізовану
клінічну лікарню в м. Києві.
                          МОЗ,   Мінекономіки,   Київська   міська
                          державна адміністрація.
                                           До 1996 року.
     Розширити  виробництво  колясок,    тренажерів    та    інших
пристосувань для дітей-інвалідів.
                          Мінсоцзабез,     Мінекономіки,      Рада
                          Міністрів  Республіки   Крим,   обласні,
                          Київська   та   Севастопольська   міські
                          державні адміністрації.
                                           1993 - 1996 роки.
     Розробити  і  впровадити  у   навчальний    процес    науково
обгрунтовану програму статевого виховання дітей і підлітків.
                          МОЗ, Міносвіти.
                                           Починаючи з 1993 року.
     Передбачити будівництво за сучасними проектами:
     консультативно-діагностичних   дитячих    центрів    у    мм.
Дніпропетровську, Житомирі, Івано-Франківську, Миколаєві, Рівному,
Харкові, Чернігові, Кіровограді;
     перинатальних    центрів    у    Республіці    Крим,      мм.
Івано-Франківську,  Луцьку,  Львові,  Одесі  і   Дніпропетровській
області;
     будинків дитини (усього на 2000 ліжок).
                          МОЗ,    Мінфін,    Мінекономіки,    Рада
                          Міністрів   Республіки   Крим,   обласні
                          державні адміністрації.
                                           До 2000 року.
     Забезпечити   центральні    районні    лікарні    пересувними
діагностичними  гінекологічними,  стоматологічними    та    іншими
пунктами  для  подання  медичної  допомоги  жінкам   у   сільській
місцевості.
                          МОЗ,  Рада  Міністрів  Республіки  Крим,
                          місцеві     державні      адміністрації,
                          виконкоми    місцевих    Рад    народних
                          депутатів.
                                           До 2000 року.
     Здійснити роботу по розробці  нових  вакцин  і  вдосконаленню
технології виготовлення препаратів для імунопрофілактики керованих
дитячих інфекцій (поліомієліт, стовбняк, кір,  краснуха,  паротит,
гепатит-В).
                          МОЗ, концерн "Укрмедбіопром".
                                           До 2000 року.
     Провести  дослідження  щодо   вдосконалення    вакцини    для
імунопрофілактики масових дитячих інфекцій (гепатит-А, дифтерія).
                          МОЗ, концерн "Укрмедбіопром".
                                           До 1997 року.
     Організувати  центри   імунопрофілактики    для    проведення
консультаційної, організаційно-методичної роботи.
                          МОЗ.
                                           До 1998 року.
     Запровадити статистичну звітність про становище жінок, сім'ї,
дітей та створити  загальнодержавний  банк  даних  з  цих  питань.
Забезпечити публікацію відповідних статистичних матеріалів і даних
соціологічних обстежень.
                          Мінстат, Держкомпреси.
                                           Починаючи з 1993 року.
     Розвивати  систему  обміну  з  міжнародними    організаціями,
урядовими й неурядовими  структурами  статистичною,  соціологічною
інформацією щодо проблем жінок, сім'ї, дітей.
                          МЗС, Мінстат, Мінпраці.
                                           Починаючи з 1993 року.
 
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка