Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо депонування глобального сертифіката випуску цінних паперів та належне виконання умов договору


               ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
                          Р І Ш Е Н Н Я
 
 11.09.2002                                     Справа N 2-3098/18
 
     11 вересня  2002  року Голосіївський районний суд м.  Києва у
складі:   головуючого  -  судді   Воліка  І. М.,   при   секретарі
Дерлі І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового  ринку,
ВАТ  "Міжрегіональний  фондовий  союз"  ТОВ  "Сократ-капітал"  про
визнання недійсними рішень,  депонування  глобального  сертифіката
випуску  цінних  паперів  та  належне  виконання  умов   договору,
В С Т А Н О В И В:
     Позивач звернувся до суду з  позовом,  в  якому  просить  суд
визнати  недійсними  рішення Державної комісії з цінних паперів та
фондового  ринку  N 245 ( z0055-01 ) від 28 грудня 2000 р. та N 87
(  z0325-02  )   від   14   березня   2002   р.,  зобов'язати  ВАТ
"Міжрегіональний фондовий союз" депонувати  глобальний  сертифікат
випуску  облігацій  ТОВ  "Сократ-капітал" N 37/2/02 від 25.04.2002
р., зобов'язати ТОВ "Сократ-капітал" належним чином виконати умови
договору  купівлі-продажу  N  0002  від  23  серпня  2002 р.  щодо
поставки на його користь цінних паперів, які є предметом договору.
     В обгрунтування позову позивач посилався на те,  що 23 серпня
2002  р.  ним  придбані  облігації  ТОВ  "Сократ-капітал"  серії F
номінальною вартістю 0,01 грн.  в кількості 50000 штук на загальну
суму  500  грн.,  про  що  укладено  договір  купівлі-продажу  від
23 серпня 2002 р.  N 0002.  Порядок оплати  облігацій  та  набуття
права  власності  на ці облігації описаний в інформації про випуск
облігацій ТОВ "Сократ-капітал",  що була опублікована.  Рахунок  у
цінних  паперах  у  зберігача  відкриває власник облігацій.  Після
зарахування  цінних  паперів  на  рахунок  емітента,  відкритий  у
депозитарії,  емітент  надає депозитарію розпорядження про переказ
повністю  сплачених  облігацій  на  рахунки   в   цінних   паперах
власників,  що  придбали  їх  у  ході  розміщення  випуску.  Право
власності на облігації, придбані у ході їх розповсюдження, виникає
з моменту їх зарахування на рахунок власника у зберігача.  Виплата
номінальної вартості та доходу здійснюється на  підставі  наданого
депозитарієм облікового реєстру із зазначенням всіх необхідних для
цього даних.  Відповідно до умов договору сторони протягом  одного
банківського  дня  з  моменту  оплати  цінних паперів повинні були
здійснити переоформлення прав власності на них.  А  продавець  ТОВ
"Сократ-капітал"  після  оплати  цінних  паперів  зобов'язаний був
забезпечити передачу до депозитарію (ВАТ "Міжрегіональний фондовий
союз")  розпорядження  про  переказ  цінних  паперів  для поставки
цінних паперів на його рахунок в цінних паперах у зберігача. Проте
облігації не були зараховані на його рахунок в цінних паперах.
     Згідно з  умовами  інформації  про випуск облігацій та ст.  4
Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості
електронного  обігу  цінних  паперів  в  Україні"  (  710/97-вр  )
емітентом (ТОВ "Сократ-капітал") було подано документи  на  адресу
ВАТ  "Міжрегіональний  фондовий  союз" для депонування глобального
сертифіката  випуску  цінних  паперів (лист від 7 травня  2002  р.
N 252/1).  8  травня  2002 р.  ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"
своїм листом N 418-/05-02А  відмовив  в  прийнятті  на  зберігання
глобального  сертифіката  випуску  облігацій ТОВ "Сократ-капітал",
посилаючись на п.  7 рішення Державної комісії з цінних паперів та
фондового  ринку  N  87 ( z0325-02 ) від 14 березня 2002 р.,  яким
йому з 01.05.2002 було заборонено приймати глобальні  сертифікати,
що  не містять міжнародного ідентифікаційного номера (коду) цінних
паперів, призначеного Національним депозитарієм України.
     В судовому  засіданні  позивач  позов  підтримав  повністю  і
виклав обставини, зазначені в позовній заяві.
     Представник відповідача  - Державної комісії з цінних паперів
та фондового ринку проти позову заперечував, посилаючись на те, що
оскаржувані  рішення  були  прийняті  Комісією  у відповідності до
Закону України "Про державне регулювання ринку  цінних  паперів  в
Україні"   (   448/96-вр   ),   Закону  України  "Про  Національну
депозитарну  систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних
паперів  в  Україні" ( 710/97-вр ),  Указу Президента України "Про
Загальні засади функціонування Національного депозитарію  України"
від  22  червня  1999  року N 703/99 ( 703/99 ),  Указу Президента
України  "Про  додаткові  заходи  щодо  розвитку  фондового  ринку
України"  від  26.03.2001  N  198/2001 ( 198/2001 ),  Заходів щодо
реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку  на  2001  -
2005 роки,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
14 серпня 2001 N 1046 ( 1046-2001-п ).
     Представник відповідача - ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"
проти позову не заперечував, пояснивши на неможливість депонування
глобального сертифіката без  отримання  кодифікації  у  зв'язку  з
забороною вчинення таких дій рішенням ДКЦПФР N 87 ( z0325-02 ) від
14.03.2002 р.
     Представник ТОВ "Сократ-капітал" проти позову не заперечував,
при    цьому    пояснив    причини   невиконання   умов   договору
купівлі-продажу  цінних  паперів  внаслідок  відмови  депозитарієм
депонувати глобальний сертифікат.
     Суд, заслухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,
вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити, виходячи
з наступного:
     Судом достовірно  встановлено,  що  23  серпня  2002  р.  між
позивачем  та   ТОВ   "Сократ-капітал"   було   укладено   договір
купівлі-продажу  цінних  паперів N 0002.  Відповідно до укладеного
договору ТОВ  "Сократ-капітал"  зобов'язалося  продати  облігації,
емітовані  ним,  а позивач зобов'язався їх оплатити.  На виконання
умов договору позивач оплатив 50000  штук  облігацій  на  загальну
суму 500 грн. На виконання умов договору у встановлені ним терміни
позивач подав документи на адресу  ВАТ  "Міжрегіональний  фондовий
союз"  для  депонування  глобального  сертифіката  випуску  цінних
паперів.  Після чого  ТОВ  "Сократ-капітал"  повинне  було  подати
розпорядження  ВАТ  "Міжрегіональний  фондовий  союз"  про переказ
згаданих   цінних   паперів   на   користь   позивача,    а    ВАТ
"Міжрегіональний  фондовий союз" повинне було забезпечити поставку
цінних паперів на рахунок зберігача у депозитарії.  Потім  згадані
цінні  папери  повинні бути зараховані на рахунок в цінних паперах
позивача.
     ВАТ  "Міжрегіональний    фондовий    союз"    своїм    листом
N 418-/05-02А  відмовив  в  прийнятті  на  зберігання  глобального
сертифіката випуску облігацій ТОВ "Сократ-капітал", посилаючись на
п. 7 рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
N 87 (  z0325-02  )  від  14  березня  2002  р.,  яким  йому  було
заборонено   приймати   глобальні   сертифікати,   що  не  містять
міжнародного  ідентифікаційного  номера  (коду)  цінних   паперів,
призначеного Національним депозитарієм України. Внаслідок чого ТОВ
"Сократ-капітал" не було виконано  умов  договору  купівлі-продажу
цінних паперів.
     Рішеннями N 245 ( z0055-01 ) від 28 грудня 2000 р.  та  N  87
( z0325-02 ) від 14 березня 2002  р.  Державна  комісія  з  цінних
паперів  та  фондового ринку встановила обов'язок щодо кодифікації
(нумерації) цінних паперів, а саме: акцій, всіх видів облігацій та
інвестиційних сертифікатів. Також було встановлено, що кодифікація
цінних паперів  здійснюється  Національним  депозитарієм  України.
Згідно  цих рішень емітенти цінних паперів повинні внести реквізит
"код  цінних  паперів"  до  відповідних  сертифікатів,   а   також
депозитарію.  ВАТ  "Міжрегіональний фондовий союз" та зберігачам з
01.10.2002 заборонено відкривати рахунки у цінних паперах, а також
згаданому депозитарію з 01.05.2002 приймати глобальні сертифікати,
якщо  відповідним  цінним  паперам   не   призначено   міжнародний
ідентифікаційний номер (код) Національним депозитарієм України.
     Статтею 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему
та особливості електронного  обігу  цінних  паперів   в   Україні"
(  710/97-вр  )  визначено,  що  бездокументарною  формою  цінного
паперу -  є  здійснений  зберігачем  обліковий   запис,   який   є
підтвердженням   права  власності   на  цінний  папір.  Глобальним
сертифікатом є документ,  що  оформлений  на  весь  випуск  цінних
паперів у бездокументарній формі і підтверджує право на здійснення
операцій  з  цінними  паперами  цього   випуску   в   Національній
депозитарній системі.  Відповідно до п. 2 ст. 4 цього Закону форма
випуску цінних  паперів  визначається  за  рішенням  емітента  про
випуск цінних паперів,  затверджується Державною комісією з цінних
паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та  є  підставою
для  взяття  цих  цінних  паперів  на  обслуговування Національною
депозитарною системою.  Згідно п.  4 цієї  статті  у  разі  емісії
цінних   паперів   у   бездокументарній   формі  емітент  оформляє
глобальний   сертифікат,   що   відповідає    загальному    обсягу
зареєстрованого  випуску,  і  передає його на зберігання в обраний
ним депозитарій.
     Відповідно до ст.  224 ЦК України ( 1540-06  )  за  договором
купівлі-продажу   продавець   зобов'язується   передати   майно  у
власність покупцеві,  а покупець зобов'язується прийняти  майно  і
сплатити за нього певну грошову суму.
     Згідно ст.  128  ЦК  України  (  1540-06  ) право власності у
набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі,  якщо
інше  не  передбачено  законом  або  договором.  Статтею  5 Закону
України  "Про  Національну  депозитарну  систему  та   особливості
електронного  обігу  цінних  паперів  в  Україні"  (  710/97-вр  )
встановлено,  що право  власності  на  цінні  папери,  випущені  в
бездокументарній  формі,  переходить  до нового власника з моменту
зарахування  цінних  паперів  на  рахунок  власника  у  зберігача.
Згаданий  Закон  визначає  правові  основи  обігу цінних паперів у
Національній  депозитарній  системі  та  особливості  електронного
обігу  цінних  паперів  в  Україні  і не вимагає в емітента цінних
паперів отримувати в Національному депозитарії код цінних паперів.
Щодо такого реквізиту цінних паперів,  як "код цінних паперів", то
ст.  4,  10  Закону  України  "Про цінні папери і  фондову  біржу"
( 1201-12 ) передбачено обов'язкові реквізити,  що повинні містити
акції та облігації, проте згаданими статтями не передбачено такого
обов'язкового реквізиту.
     Відповідно до ст. 41 Конституції України ( 254к/96-вр ) кожен
має  право  володіти,   користуватися   і   розпоряджатися   своєю
власністю,   а  також  зазначено,  що  право  приватної  власності
набувається  в  порядку,  визначеному  законом.   Згідно   ст.   8
Конституції  закони та інші нормативно-правові акти приймаються на
основі Конституції і повинні відповідати їй.
     Закон України "Про цінні папери і фондову  біржу" ( 1201-12 )
та   Закон   України   "Про  Національну  депозитарну  систему  та
особливості   електронного   обігу   цінних   паперів  в  Україні"
( 710/97-вр   )   встановлюють  порядок  набуття,  переходу  права
власності  на  цінні  папери,  вимоги  щодо  здійснення   випуску,
придбання   цінних  паперів,  обов'язкові  реквізити  сертифікатів
цінних  паперів,  проте  дані  закони  не  встановлюють  обов'язку
емітента отримувати для цінних паперів,  що випускаються,  код,  а
професійні учасники - обслуговувати обіг цінних  паперів  виключно
за наявності коду.
     Таким чином,   рішеннями  ДКЦПФР  N  245  (  z0055-01  )  від
28.12.2000 р.  та N 87  (  z0325-02  )  від  14  березня  2002  р.
встановлюються вимоги,  що не були передбачені законами України, а
отже  встановлюються  додаткові  обмеження  щодо  випуску   цінних
паперів  та  переходу  прав  власності на них для емітентів цінних
паперів та осіб, що набувають ці папери у власність.
     Ст. 56 Закону України "Про власність" ( 697-12  )  визначено,
що  жодний  державний  орган  не має права втручатись у здійснення
власником своїх правомочностей  щодо  володіння,  користування  та
розпорядження   своїм  майном  або  встановлювати  не  передбачені
законодавчими актами України  додаткові  обов'язки  та  обмеження.
Статтею 57 цього Закону визначено,  якщо в результаті видання акта
органом  державного  управління  або  місцевим  органом  державної
влади,  що  не відповідає законові,  порушуються права власника та
інших осіб щодо володіння,  користування чи розпорядження належним
їм майном, такий акт визнається недійсним.
     Згідно статті  19 Конституції України ( 254к/96-вр ) правовий
порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто
не   може   бути   примушений   робити   те,   що  не  передбачено
законодавством,  а органи  державної  влади  та  органи  місцевого
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені
Конституцією та законами України.
     Таким чином,   судом   достовірно   встановлено,  що  рішення
Державної  комісії  з  цінних паперів  та  фондового  ринку  N  87
( z0325-02  )  від  14  березня 2002 р.  та N 245 ( z0055-01 ) від
28.12.2000  р.  є  такими,  що  не  відповідають  нормам   чинного
законодавства,  оскільки  суперечать   положенням  ст.  56  Закону
України  "Про  власність" ( 697-12 ),  ст.  41 Конституції України
(  254к/96-вр  ),  Закону  України  "Про  Національну  депозитарну
систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних  паперів   в
Україні" ( 710/97-вр ), так як законом, що визначає правові основи
обігу цінних  паперів  у  Національній  депозитарній  системі,  не
передбачено   обов'язку   емітента   щодо  отримання  міжнародного
ідентифікаційного номера (коду) цінних паперів.  Згадані ж рішення
встановлюють   додаткові   обов'язки   та  обмеження,  які  згідно
наведених вище норм законодавства можуть встановлюватись  виключно
законами України.
     На підставі викладеного,  керуючись ст.  ст. 15, 30, 62, 202,
203 ЦПК України ( 1501-06,  1502-06 ),  ст.  7, 19, 41 Конституції
України (  254к/96-вр  ),   ст.  57 Закону України "Про власність"
(  697-12  ),   ст.  1,  4,  5  Закону  України  "Про  Національну
депозитарну  систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних
паперів в Україні" ( 710/97-вр ),  ст.  10, 40 Закону України "Про
цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ), суд  В И Р І Ш И В:
     1. Позов задовольнити повністю.
     2. Визнати  недійсним  рішення  Державної  комісії  з  цінних
паперів  та   фондового   ринку  N  245 ( z0055-01 ) від 28 грудня
2000 р. та N 87 ( z0325-02 ) від 14 березня 2002 р.
     3. Зобов'язати ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" депонувати
глобальний  сертифікат  випуску   облігацій  ТОВ  "Сократ-капітал"
N 37/2/02 від 25.04.2002 р. відповідно до поданих документів.
     4. Зобов'язати ТОВ "Сократ-капітал" належним  чином  виконати
умови  договору купівлі-продажу N 0002 від 23 серпня 2002 р.  щодо
поставки на користь цінних паперів, які є предметом договору.
     Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м.  Києва через
районний суд протягом одного місяця.
 
 Суддя                                                 І. М. Волік
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка