Законы Украины

Новости Партнеров
 

У справах про відшкодування шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я працівника, пов"язаним із виконанням останнім трудових обов"язків, за період з 1 квітня 2001 р. належним відповідачем має бути Фонд соціального страхування від нещасного випадку на ви...


                 СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            18.10.2001
 
                             (Витяг)
     У березні   1998   р.  Н.  звернувся  в  суд  із  позовом  до
Бердичівського держлісгоспу про  відшкодування  шкоди,  заподіяної
ушкодженням здоров'я.  Позивач зазначав, що працював у відповідача
трактористом і 20 листопада 1990 р.  з  вини  відповідача  одержав
травму лівого ока. Згідно з висновком МСЕК від 14 березня 1991 р.,
його визнано інвалідом  I  групи  із  втратою  100  %  професійної
працездатності.
     Посилаючись на  те,  що  спочатку  відповідач виплачував йому
щомісяця відшкодування втраченого заробітку,  а потім  відмовив  у
цьому,  позивач  просив  стягнути втрачений заробіток,  одноразову
допомогу та відшкодувати моральну шкоду.
     Справа розглядалася     судами     неодноразово.     Рішенням
Дзержинського   районного  суду  від  18  березня  1999  р.  позов
задоволено  частково.  Постановлено  стягнути   з   Бердичівського
держлісгоспу  на користь Н.  відшкодування втраченого заробітку за
період із 20 жовтня 1997 р.  по 13 березня 1999 р.  в сумі 1  тис.
114  грн.  і  щомісяця по 64 грн.,  а також одноразову допомогу та
моральну шкоду.
     Ухвалою судової колегії  в  цивільних  справах  Житомирського
обласного  суду  від  5  травня  1999 р.  рішення районного суду в
частині  стягнення  одноразової  допомоги   та   моральної   шкоди
скасовано  і  постановлено  нове рішення про відмову в задоволенні
цих вимог. У решті рішення суду залишено без зміни.
     Постановою президії  Житомирського  обласного  суду  від   24
вересня  1999  р.  рішення  судової  колегії  цього суду в частині
залишення рішення районного суду без зміни скасовано і  направлено
справу на новий розгляд.
     Останнім рішенням  Житомирського  обласного суду від 5 червня
2001 р.  позов Н. до Бердичівського держлісгоспу про відшкодування
шкоди,  заподіяної  здоров'ю,  задоволено  частково.  Постановлено
стягнути з розрахункового рахунку Бердичівського  держлісгоспу  на
користь  Н.  одноразово  820  грн.  96 коп.,  витрати на проїзд до
медичних закладів у  сумі  241  грн.  22  коп.,  на  оплату  праці
адвоката - 250 грн.,  придбання ліків - 45 грн.  50 коп., а всього
на загальну суму 1 тис. 357 грн. 68 коп. та щомісяця по 73 грн. 82
коп.  -  з  1 червня по 14 вересня 2001 р.  У решті позовних вимог
відмовлено.
     У касаційній  скарзі  Н.  порушив  питання   про   скасування
постановленого рішення з посиланням на те, що суд не додержав норм
матеріального та процесуального права.
     Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи  та
перевіривши  наведені в касаційній скарзі доводи,  судова палата з
цивільних справ Верховного  Суду  України  визнала,  що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     Згідно зі  ст.  333 ЦПК ( 1503-06 ) під час розгляду справи в
касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування  судом
першої   чи   апеляційної   інстанції   норм   матеріального   або
процесуального  права  і  не  вправі  встановлювати  або   вважати
доведеними обставини (факти),  що не були встановлені в рішенні чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів
над іншими.
     Вирішуючи спір,  суд  правильно  встановив фактичні обставини
справи  і  застосував  норми  матеріального  права,  тому   доводи
касаційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
     Разом з    тим    суд   допустив   істотне   порушення   норм
процесуального права.  Відповідно до п.  3 "Прикінцевих  положень"
Закону від 23 вересня 1999 р. ( 1105-14 ) "Про загальнообов'язкове
державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку  на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності",  з 1 квітня 2001 р. відшкодування шкоди, медична,
професійна та соціальна  реабілітація  особам,  які  потерпіли  до
набрання  чинності  цим Законом і мали право на зазначені страхові
виплати  та  соціальні  послуги,  провадяться  Фондом  соціального
страхування;  уся  заборгованість  потерпілим  на  виробництві  та
членам  їхніх  сімей,  яким  до  набрання  чинності  цим   Законом
підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної
і моральної (немайнової) шкоди,  заподіяної ушкодженням  здоров'я,
виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в
разі  їх  ліквідації  без  правонаступника  -  фондом  соціального
страхування.
     Вирішуючи питання  про  стягнення  щомісячних   платежів   на
відшкодування  шкоди  за  період з 1 червня по 14 вересня 2001 р.,
суд усупереч  вимогам  названого  Закону ( 1105-14 ) не залучив до
участі  у  справі  як  належного  відповідача   Фонд   соціального
страхування,  що  є  безумовною підставою для скасування рішення в
цій частині і направлення справи на новий судовий розгляд.
     У частині стягнення одноразово суми 820 грн. 96 коп., а також
витрат на проїзд до  медичних  закладів,  на  придбання  ліків  та
оплату праці адвоката рішення залишено без зміни.
     Керуючись ст.  334 ЦПК ( 1503-06 ), судова палата з цивільних
справ Верховного Суду України рішення Житомирського обласного суду
від 5 червня 2001 р.  в частині спору про відшкодування втраченого
заробітку  за період з 1 червня по 14 вересня 2001 р.  скасувала і
направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
 "Рішення Верховного Суду України",
 2002 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка