Законы Украины

Новости Партнеров
 

Рекомендації Комісії Європейського співтовариства щодо забезпечення якості аудиту в країнах Євросоюзу


                           Рекомендації
               Комісії Європейського співтовариства
       щодо забезпечення якості аудиту в країнах Євросоюзу
 
                        Мінімальні вимоги
     Комісія Європейського співтовариства підготувала Рекомендації
на основі таких  умов  Договору  про  Європейське  співтовариство,
особливо ст. 211 абз. 2, а саме:
     1. Директива Ради 84/253/ЕЕС "Про порядок затвердження  осіб,
які   уповноважені   проводити  аудит  бухгалтерських  документів"
затверджує вимоги до осіб,  яким дозволено займатись  аудиторською
діяльністю (здійснювати аудит).
     2. Організація  якісної  зовнішньої   перевірки   є   основою
забезпечення аудиту високої якості.  Високоякісний аудит не тільки
гарантує достовірність  оприлюдненої  фінансової  звітності,  а  й
захищає  інтереси  акціонерів,  інвесторів,  кредиторів  та  інших
власників цінних паперів.
     3. Забезпечення  якості  -  це  основний професійний принцип,
який  дає  гарантію  громадськості  та  спостережним  органам,  що
аудитори   та   аудиторські   фірми   в  своїй  роботі  додержують
встановлених  стандартів  аудиту   та   етичних   норм.   Водночас
забезпечення  якості  стимулює  професіоналів  удосконалювати свою
роботу.
     4. Аудиторські висновки в усіх країнах Євросоюзу передбачають
достатній  рівень  гарантії  достовірності  фінансової  звітності.
Проте  ще  не  в  усіх  країнах  Євросоюзу  створено  таку систему
контролю, яка б охоплювала професійну діяльність усіх аудиторів.
     5. Забезпечення  якості  в  країнах  -  учасницях Євросоюзу є
відносно новим явищем. Це підтверджено тим фактом, що деякі країни
впровадили його в життя тільки нещодавно,  а інші країни Євросоюзу
станом на 1 січня 1999 р. ще не мали такої системи.
     6. Чинні     національні    системи    забезпечення    якості
відрізняються  одна  від  одної   обсягом   перевірки,   методикою
організації  перевірки  (обов'язкова чи додаткова),  періодичністю
здійснення  перевірки  та  порядком  оприлюднення   звітів.   Слід
зауважити,   що   такі   відмінності   ускладнюють  оцінку  кожної
національної системи щодо її відповідності  прийнятим  мінімальним
вимогам.
     7. На 1999 р.  не  існувало  загальноприйнятого  міжнародного
стандарту,  в  якому  було б наведено визначення мінімальних вимог
забезпечення якості,  і  він  вважався  б  основою  для  створення
національних систем забезпечення якості.
     8. Ініціативне створення таких вимог забезпечення якості  має
слугувати  основою  для  створення  систем  забезпечення  якості в
рамках країн - учасниць Євросоюзу.
     9. Мінімальні  вимоги  можуть  доповнюватись  іншими  формами
зовнішнього  контролю  аудиторської  діяльності,  яку   здійснюють
спостережні  установи,  органи  контролю  фондої  біржі  або  інші
спостережні органи з метою поліпшення якості аудиту.
     10. Додаткові  вимоги контролю якості аудиторської діяльності
встановлює кожна країна-учасниця на свій розсуд.
     11. Комісія  винесла  на  обговорення  через  видання  "Green
Paper" питання про роль,  місце в суспільстві та  відповідальність
аудитора  в  країнах  Євросоюзу,  що було підтримано Радою Європи,
Комітетом з економічних та соціальних питань і Європарламентом.
     12. Після того як Комісія випустила інформаційне повідомлення
"Перспектива розвитку аудиту в Європейському Союзі", було створено
Комітет  Євросоюзу  з питань аудиту,  який вирішив вважати питання
забезпечення контролю пріоритетним у своїй діяльності і в  процесі
дискусій   з  цього  питання  дійшов  висновку,  що  кожна  країна
Євросоюзу повинна мати систему забезпечення якості аудиту.
     13. Наведене  вище  інформаційне  повідомлення містить чіткий
намір узгоджувати і поліпшувати якість аудиту  в  майбутньому  без
підготовки  нових законоположень.  Комісія вважає доцільним випуск
Рекомендацій.  Водночас Комісія готова ще раз переглянути  питання
про   необхідність   змін   в  законодавстві  за  умови,  якщо  ці
Рекомендації не допоможуть узгодити питання забезпечення якості  в
країнах  Євросоюзу.  Беручи  до уваги зазначене вище,  Комісія має
намір повернутися до розгляду цього питання лише  через  три  роки
після прийняття Рекомендацій.
     14. На  основі  матеріалів  засідання  Європейської  Ради   у
Ліссабоні Комісія випустила інформаційне повідомлення "Перспективи
удосконалення   фінансової   звітності",   в   якому   підкреслено
важливість  уніфікації  системи  контролю  за якістю аудиту в усіх
країнах Євросоюзу.
     15. Ці   Рекомендації  грунтуються  на  угоді  між  Комітетом
Євросоюзу з питань аудиту та Контактним Комітетом з питань  обліку
щодо мінімальних вимог.
     Отже, на шляху створення систем  забезпечення  якості  аудиту
усім  країнам - учасницям Євросоюзу Комісія рекомендує додержувати
таких мінімальних вимог:
             1. Створення режиму забезпечення якості
     Країни -   учасниці   Євросоюзу   мають   вживати    заходів,
спрямованих  на  те,  щоб  усі  особи,  що  здійснюють професійний
зовнішній аудит, відповідали вимогам системи забезпечення контролю
якості.
     Термін "особи" вживається у восьмій Директиві,  яка  визначає
правила,  що  регламентують  вимоги до осіб,  яких наділено правом
виконувати функції професійних зовнішніх  аудиторів.  Сьогодні  не
всі  особи,  які  виконують  такі  функції  в  країнах  Євросоюзу,
підпорядковані системі забезпечення якості.
                          2. Методологія
     І перевірка "піер",  і моніторинг є прийнятними методологіями
забезпечення якості.
     У рамках   Євросоюзу   прийнято   дві    різні    методології
забезпечення   якості:   моніторинг   та  перевірка  "піер".  Коли
професійний або  контролюючий   орган   з   постійним   персоналом
співробітників  керує  системою  забезпечення  якості  і  здійснює
перевірки забезпечення якості,  то  в  цих  випадках  йдеться  про
моніторинг.   Перевірка   "піер"   -  це  діяльність  практикуючих
аудиторів "піерів", залучених до виконання перевірки на місцях.
     Вважають, що  і моніторинг,  і перевірка "піер" є рівнозначно
важливими  методологіями.  В   обох   випадках   найбільша   увага
приділяється  якості  роботи  перевіряючих  та  їх  об'єктивності.
Необхідно вживати адекватних заходів,  які б підтверджували те, що
перевіряючі  добре  знають  чинні   стандарти  та системи контролю
якості  аудиту.  Особливо  це  стосується  моніторингу.   Належний
контроль з боку громадських професійних організацій за управлінням
та функціонуванням системи забезпечення контролю  якості  гарантує
більшу  об'єктивність  перевіряючих.  Це  особливо  характерно для
перевірки "піер".
            3. Обсяг перевірки та відбір перевіряючих
     3.1. Об'єктом  перевірки  може  бути  аудиторська  фірма  або
практикуючий   аудитор,   діяльність  яких  підлягає  обов'язковій
перевірці.
     3.2. Відбір  аудиторів  для  перевірки  має  здійснюватись на
постійній основі для того,  щоб охопити усіх аудиторів  за  певний
період.
     3.3. Якщо аудиторська фірма має багато офісів, то оптимальною
одиницею  перевірки  є  один  офіс.  Оцінка  якості  роботи  такої
аудиторської фірми має грунтуватись  на  оцінках  роботи  всіх  її
офісів (філій).
     Великі аудиторські  фірми  мають  свою  послідовну  внутрішню
політику  та свої особисті інструктивні розробки,  які відрізняють
великі фірми одна від одної. Проте в рамках великої фірми є офіси,
які  мають  деякі  особливості.  Ось  чому  вважають  за  доцільне
охоплювати перевіркою всі офіси і на основі оцінки  кожного  офісу
давати сумарну оцінку якості роботи великої аудиторської фірми.
     3.4. Цикл  повного  охоплення  всіх  аудиторів  має   тривати
максимум шість років.  В країнах Євросоюзу цикл охоплення сьогодні
становить від одного до десяти років.
     Якщо аудитор   перевіряє   невеликий   за   розміром  суб'єкт
аудиторської діяльності з низьким ризиком, то цикл перевірки можна
збільшити до десяти років.
     3.5. Цикл перевірки потрібно скоротити для  тих  аудиторських
фірм  та аудиторів,  які перевірялись раніше і оцінки перевіряючих
щодо якості роботи були менш ніж задовільними.
     У тому  разі,  якщо  оцінка роботи була в цілому задовільною,
але перевіряючі  надали  якісь  рекомендації  з  метою  поліпшення
якості роботи,   з   боку   перевіряючих  вважається  за  доцільне
достроково перевірити фірму щодо виконання наданих рекомендацій, а
не перевіряти всю діяльність її.
                   4. Масштаб перевірки якості
     4.1. З  поняттям  забезпечення  якості  насамперед пов'язують
обов'язковий аудит фінансової звітності,  який здійснюють аудитори
для  потреб  суспільства.  Перевірка  якості має охоплювати оцінку
системи  внутрішнього  контролю  якості  аудиторської   фірми   із
застосуванням     відповідних   системних   тестів   і   перевірку
аудиторських справ на професійну адекватність.
     Усі країни Євросоюзу уже вимагають від усіх аудиторських фірм
забезпечення   внутрішнього   контролю   якості   відповідно    до
Міжнародного  стандарту  аудиту  (МСА)  220  "Контроль  якості  за
аудиторською  роботою".  Було  б  доцільно  прийняти   у   країнах
Євросоюзу  більш специфічні вимоги до внутрішнього контролю якості
для зовнішньої перевірки якості аудиторської  діяльності.  Це  має
бути додаток до МСА 220.
     Такі додаткові вимоги могли б бути узгоджені  з  МСА  220,  в
якому  визначено  цілі  внутрішнього  контролю якості аудиторських
фірм.
     4.2. Сфера  перевірки  якості  охоплює такі питання в процесі
тестування окремих аудиторських звітів (справ):  якість  свідчення
із аудиторських робочих документів, що є основою для оцінки якості
аудиторської роботи;  узгодженість  з  аудиторськими  стандартами;
узгодженість з етичними принципами та правилами, включаючи правила
незалежності;  аудиторські   звіти   (відповідна   форма   і   вид
аудиторських   висновків,   узгодженість  фінансової  звітності  з
фінансовими  показниками,  наведеними   в   аудиторському   звіті,
відсутність  у  звіті  аудитора  інформації  щодо порушень чинного
законодавства).
     Обов'язковий зовнішній  аудит  провадиться  згідно  з  чинним
законодавством,  установленими  стандартами  аудиту  та   етичними
нормами.
     Додержання вказаного вище та висловлення думки аудитора  щодо
фінансової  звітності,  доведення  цієї  думки  через  висновок до
користувачів  дає  їм   більшу   впевненість   в   законності   та
достовірності  відображеного  в  фінансовій звітності.  Специфічні
вимоги щодо  звіту  аудитора  є  надзвичайно  важливими,  оскільки
аудиторський звіт - це продукт громадського користування.
                    5. Відмінність методологій
     5.1. Вважають  за  доцільне відрізняти підхід до забезпечення
якості обов'язкового  аудиту  клієнтури  підприємств  громадського
сектора.
     Відмінність (диференціація)   стосується   таких    системних
аспектів    забезпечення    якості,   як   частотність   (частотна
характеристика),  спостереження за управлінням забезпечення якості
з  боку громадськості,  а також те,  що представницькі компетентні
органи мають доступ до  матеріалів  перевіряючих.  Відмінність  не
стосується   сфери   та  масштабів  перевірки,  мети  й  загальної
методології  перевірки   якості   аудиту.   Термін   "підприємство
громадського  сектора  економіки"  охоплює,  наприклад,  компанії,
зареєстровані на фондовій біржі,  кредитні інституції, страхові та
інвестиційні   компанії,  підприємства  колективних  інвестицій  в
переказні  цінні  папери  UCITS  (Undertakings    for   Collective
Investments in Transferable Securities) та пенсійні фонди.
     5.2. Компетентні  представницькі   органи,   які   здійснюють
керівництво  і  несуть  відповідальність за функціонування системи
забезпечення  якості,   мають   доступ   до   робочих   матеріалів
перевіряючих,  особливо,  коли  йдеться  про  клієнтів підприємств
громадського сектора.
     Доступ до      таких     матеріалів     обмежений     умовами
конфіденційності, викладеними в п. 8.
             6. Спостереження з боку громадськості та
                       оприлюднення звітів
     Системи забезпечення   контролю   якості   аудиту  в  країнах
Євросоюзу мають гарантувати достатній рівень довіри  громадськості
до   результатів  роботи  аудиторів,  які,  в  свою  чергу,  мають
демонструвати перед спостережними органами адекватність  виконання
своїх обов'язків.
     Фактична організація    громадського     спостереження     за
забезпеченням якості  в  різних  країнах  Євросоюзу  відрізняється
залежно  від  структур  спостереження  за  професійною  діяльністю
аудиторів  і  від  тієї  ролі,  яку  моніторинг відіграє в процесі
контролю за якістю аудиту.
     Громадське спостереження за забезпеченням якості могло б бути
розширене  за  рахунок  створення   додаткового   комітету,   який
складався б із представників бізнесу, фондових бірж і акціонерів.
     Основними цілями громадського спостереження за  забезпеченням
якості є:
     а) спостереження  за  роботою  керівництва   (планування   та
контроль) в системі забезпечення якості;
     б) оцінка результатів перевірки;
     в) схвалення  оприлюдненої  звітності  результатів  перевірки
забезпечення якості.
     6.1. Результати  перевірки  забезпечення  якості  мають  бути
адекватно оприлюднені.
     Оприлюднення результатів  контролю  за  якістю  аудиту сприяє
підвищенню довіри у  громадськості  до  надійності  роботи  систем
забезпечення якості.
     Оприлюднення сукупних  результатів  забезпечення  якості  без
посилання  на  конкретні  аудиторські фірми,  вважають адекватним.
Довіру громадськості значною  мірою  посилив  би  факт  публікації
відповідних  рекомендацій  у  Звіті.  Це могли б бути рекомендації
професіоналам  щодо  їхньої  діяльності,  а   також   рекомендації
контролюючим  органам  щодо  послідовного  виконання  спостережних
заходів та впровадження санкцій.
                       7. Дисциплінарні санкції
     Необхідно забезпечувати   відповідність    між    негативними
результатами перевірки та дисциплінарними санкціями.
     Дисциплінарна система має передбачати  можливість  виключення
аудитора  із  Реєстра суб'єктів аудиторської діяльності.  Контроль
якості не ставить за  мету  обов'язкове  виявлення  порушень,  які
передбачають  застосування  санкцій.  Належна організація контролю
якості   стимулює   та   поліпшує   якість   аудиту.   Обов'язкова
відповідність   між   результатами  перевірки  та  дисциплінарними
санкціями є логічним і  тільки  зміцнює  довіру  громадськості  до
правового аспекту аудиторської діяльності.
     Можливість виключення із  Реєстра  особливо  доцільна  у  тих
країнах,  де  реєстрація сертифікованих аудиторів відокремлена від
професійного органу, який здійснює контроль якості аудиту.
                       8. Конфіденційність
     8.1. Зобов'язання аудитора додержувати умов  конфіденційності
не   вважаються   порушеннями,  коли  конфіденційна  інформація  й
документація його клієнтів передаються  (стають  доступними)  тим,
хто здійснює перевірку якості його аудиторської діяльності.
     Це означає,  що передавання аудитором робочої документації  в
руки тих,  хто  перевіряє  якість  аудиторського  висновку,  не  є
порушенням принципу конфіденційності.
     8.2. Перевіряючий  якість  аудиту  має  додержувати тих самих
правил конфіденційності,  що й практикуючий аудитор,  що працює на
замовлення  клієнтів.  Доступ  до документації перевіряючих з боку
контролюючих  чи  компетентних  уповноважених  органів   не   може
вважатися порушенням конфіденційності.
     Більшість країн  Євросоюзу,  де  діє   система   забезпечення
якості,  уже розробили правила конфіденційності для аудиторів, які
здійснюють перевірку якості аудиторської  діяльності.  Ці  правила
ідентичні  правилам  конфіденційності,  які повинні виконувати усі
практикуючі аудитори.
     8.3. Слід  зауважити,  що  усі,  хто  працює  або  працював в
органах контролю за  якістю  аудиту,  а  також  члени  громадської
спостережної   ради   несуть   відповідальність   за   додержанням
професійної таємниці.
     В національних  нормативах  різних  країн  термін "професійна
таємниця" використовується в такому  розумінні  (в  такому  самому
значенні його використано і в п. 8.3): згадані вище особи не мають
права ні за яких обставин розголошувати конфіденційну  інформацію,
яку  вони  отримали  в  процесі  виконання  своїх  обов'язків,  за
винятком тих випадків, коли перевіряючі або повноважні спостережні
органи вимагають надати таку інформацію (документацію) в короткому
вигляді або в цілому;  при цьому клієнт, інформація (документація)
якого  розглядається,  або  пов'язані з ним сторони не можуть бути
ідентифіковані.
                  9. Якість роботи перевіряючих
     Система забезпечення якості має гарантувати такий підхід,  за
якого  усі  особи,  що  здійснюють  перевірку  роботи аудиторів та
аудиторських  фірм,  чи  то  "піери",  чи   штатні   співробітники
моніторингової  організації,  мали б відповідну професійну освіту,
відповідний досвід роботи,  а також пройшли спеціальну  професійну
підготовку  з  питань  перевірки  (контролю)  забезпечення  якості
аудиторської діяльності.
         10. Незалежність та об'єктивність перевіряючого
     Система забезпечення якості має гарантувати такий підхід  при
відборі  перевіряючих  для виконання конкретних завдань,  за якого
виключалась  би   будь-яка   можливість   виникнення   потенційних
конфліктів інтересів.
     Перевіряючий, як  і  аудитор,  повинен  додержувати  у  своїй
роботі принципів незалежності.
     Відбір перевіряючих    має    грунтуватись    на    критеріях
забезпечення   умов   незалежності   та   об'єктивності.  Фактичне
затвердження осіб,  що перевіряють аудиторську діяльність, могло б
відбуватися під моніторингом громадської спостережної ради.
                           11. Ресурси
     Адекватні фінансові  ресурси  мають  бути  вкладені в системи
забезпечення якості,  що реально й позитивно сприяло  б  зростанню
довіри до них з боку громадськості.
     Забезпечення ефективної  кваліфікованої   діяльності   систем
контролю   за   якістю   аудиту,   яка   б  задовольняла  потребам
громадськості і вимогам  контролюючих  або  спостережних  органів,
потребує достатніх грошових коштів.
     На сьогодні в різних країнах Євросоюзу  діють  різні  системи
забезпечення фінансовими ресурсами органів контролю якості аудиту.
     Безумовно, оприлюднення  фінансових  ресурсів,  створення  та
витрачання  яких  здійснюються  з  метою  забезпечення зовнішнього
контролю за якістю  аудиторської  діяльності,  тільки  посилило  б
довіру громадськості до цієї діяльності.
                     12. Прикінцеве положення
     Ці рекомендації  стосуються  країн  -  учасниць Європейського
Союзу.
 
 Бухгалтерський облік і аудит, 7/2002
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка