Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про визнання рішення незаконним, встановлення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування матеріальної шкоди


                СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            19.12.2002
 
                             (Витяг)
     Судова палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду України
<...>,
     розглянувши в  судовому засіданні справу за позовом О-ва В.С.
до М-ка О.Д.,  Житомирського міськвиконкому, Д-нь В.Г., П-ко В.С.,
Б-к Л.А.,  В-ї Т.Л.  про визнання рішення незаконним, встановлення
порядку    користування    земельною    ділянкою,    відшкодування
матеріальної шкоди, встановила:
     У жовтні  2000  року  О-в  В.С.  звернувся до суду з названим
позовом, у якому зазначав,  що він є власником  квартири  <...>  в
м. Житомирі.   Відповідач   є   новим   власником  квартири  <...>
зазначеного будинку,  оскільки придбав її у колишнього власника  -
С-к Н.І.
     За названим  домоволодінням  закріплена  земельна  ділянка  і
кожний  з  власників квартир зі згоди інших користувався її певною
частиною.
     Земельна ділянка, якою користувався позивач, була розташована
поруч із земельною ділянкою, якою користувалась С-к Н.І.
     Після придбання відповідачем квартири він, позивач, дізнався,
що 11.06.98 С-к Н.І.  та С-ку Р.Л.  була надана без його  згоди  в
постійне  користування  земельна ділянка,  яка пізніше перейшла до
відповідача М-ка О.А.
     М-к О.А.  знищив дерева  та  інші  насадження,  які  належали
позивачу,  зорав землю, якою користувався позивач, та побив цеглу,
куплену останнім.
     На підставі викладеного О-в  В.С.  просив  задовольнити  його
позовні вимоги.
     Рішенням Корольовського   районного   суду  м.  Житомира  від
05.06.2001,  залишеним  без   змін   ухвалою   апеляційного   суду
Житомирської області від 17.01.2002, позов задоволено частково.
     В касаційній   скарзі   Очканов   В.С.  ставить  питання  про
скасування  постановлених  по  справі  судових  рішень,  мотивуючи
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Обгрунтовуючи своє  рішення  суд виходив з того,  що земельна
ділянка, надана  М-ку  О.А.  в  постійне  користування  за  своїми
розмірами відповідає земельній ділянці,  яка була надана С-к  Н.І.
та  С-ку  Р.А.,  попереднім  власникам  квартири,  а  тому рішення
Житомирського міськвиконкому від 16.11.99 (про надання  М-ку  О.А.
земельної  ділянки  у  постійне  користування)  відповідає вимогам
закону.  Однак при встановленні зазначених фактів  судом  порушено
норми   матеріального  і  процесуального  права,  що  призвело  до
неправильного вирішення справи.  Судом не враховані положення  ст.
42 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (в редакції, яка діяла на
час виникнення спору) про  те,  що  використання  і  розпорядження
земельною ділянкою визначається співвласниками житлових будинків.
     Судом також не перевірені доводи позивачів  про  те,  що  при
наданні С-к   Н.І.   та   С-ку   Р.А.  за  рішенням  Житомирського
міськвиконкому  від  11.06.98   земельної   ділянки   у   постійне
користування не було згоди всіх співвласників будинку.
     Як вбачається  з  постанови  начальника Житомирського МВ УМВС
України в Житомирській області від 08.05.2001 (а.  с. 180) під час
проведення перевірки за заявою О-ва В.  С. виявлено, що громадянка
С-к Н.  І. та її син С-к Р.А. вчинили злочин, передбачений ст. 194
КК України (  2002-05  ),  а  саме  вчинили  підробку  плану-схеми
земельної  ділянки <...> (спірної земельної ділянки),  на підставі
якого  рішенням  Житомирського  міськвиконкому  їм   була   надана
земельна ділянка в постійне користування.
     В порушенні кримінальної справи щодо названих  громадян  було
відмовлено у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до
кримінальної відповідальності.
     Окрім того,  згідно  відповіді  начальника  міського  відділу
земельних  ресурсів  від 24.05.2000 (а.  с.  9) надання в постійне
користування земельної  ділянки  С-ам  було  проведено  без  згоди
позивача та його дружини на тій підставі, що вони на час прийняття
рішення не мали свідоцтва про право власності на квартиру.
     Між тим, згідно свідоцтва про право власності на житло (а. с.
7), воно було видано О-ву В.С.  та О-вій С.А.  16.06.98,  тобто до
прийняття 11.06.98 зазначеного рішення міськвиконкому.
     Не дано  судом  оцінки  з  точки  зору  відповідності  нормам
земельного  законодавства  й  тій  обставині,  що М-ком О.А.  були
знищені багаторічні дерева на спірній земельній ділянці. При цьому
суд  не  прийняв до уваги доводи позивача про те,  що своїми діями
відповідач порушив його право землекористувача,  встановлені ч.  1
ст. 95  Земельного  кодексу  України ( 2768-14 ) (ч.  3 ст.  39 ЗК
України в редакції від 18.12.90 N 561-XII ( 561-12 ).
     За таких обставин постановлені по справі  рішення  підлягають
скасуванню  з  направленням справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06 ),  Судова палата  у
цивільних справах Верховного Суду України У Х В А Л И Л А:
     Касаційну скаргу О-ва В.С. задовольнити.
     Рішення Корольовського   районного   суду   м.  Житомира  від
05.06.2001 та ухвалу апеляційного суду  Житомирської  області  від
17.01.2002 скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 "Закон & Бізнес",
 N 23, 7 червня 2003 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка