Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо переліку роз"яснень стосовно питань, які відносяться до компетенції Головного управління оподаткування фізичних осіб


             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
                             Л И С Т
                  20.11.2002  N 18010/7/17-0517
                                      Державні податкові
                                      адміністрації в Автономній
                                      республіці Крим,
                                      областях, містах Києві
                                      та Севастополі
 
     Державна податкова   адміністрація   України   на   виконання
розпорядження  ДПА  України  від  11.11.2002  р.  N   346-р   "Про
використання    податковими    органами    роз'яснень   з   питань
оподаткування    фізичних     осіб"     з     метою     поліпшення
масово-роз'яснювальної  роботи в підпорядкованих органах державної
податкової  служби,  запобігання  неоднозначному  тлумаченню  норм
чинного   податкового  законодавства,  підвищення  якості  надання
роз'яснень,  зменшення часу на підготовку письмових роз'яснень,  а
також  при  наданні  роз'яснень  через мережу телефонного зв'язку,
доводить  затверджений  перелік  роз'яснень  стосовно  питань,  що
відносяться  до  компетенції  Головного  управління  оподаткування
фізичних осіб, для використання його у практичній роботі.
     Довести перелік  відповідей  та  роз'яснень  до   структурних
підрозділів,  підпорядкованих  державних  податкових  органів  для
використання ними у практичний роботі.
 
 Заступник голови                                         С.Гуржій
 
                                      Додаток
 
                        ПЕРЕЛІК РОЗ'ЯСНЕНЬ
         стосовно питань, які відносяться до компетенції
         Головного управління оподаткування фізичних осіб
 
          1. Підприємство щомісяця виплачує пенсіонерам
                    допомогу в розмірі 15 грн.
             Чи підлягає така допомога оподаткуванню?
     Згідно з Декретом Кабміну України від  26.12.92  р.  N  13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий податок з громадян",  з відповідними
змінами та доповненнями (далі - Декрет),  об'єктом оподаткування у
громадян,  які  мають  постійне  місце  проживання  в  Україні,  є
сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що  складається
з  місячних  сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних
джерел як на території України, так і за її межами, як в грошовій,
так   і  натуральній  формі,  незалежно  за  рахунок  яких  коштів
формується це джерело (ст.  2), крім сум виплат, перелічених у ст.
5 Декрету.
     Відповідно до  змін,  внесених Законом України від 26.04.2001
р. N 2405-III ( 2405-14  )  до  ст.  5  (пп.  "ч"  п.  1)  Декрету
( 13-92 ), починаючи з 19.05.2001 р. до сукупного оподатковуваного
доходу,  одержаного громадянами в  період,  за  який  здійснюється
оподаткування,  не включаються суми допомоги,  вартість подарунків
(призів),  що надаватимуться один раз на календарний рік  у  межах
розміру    прожиткового   мінімуму,   встановленого   законом   на
працездатну  особу,  за  рахунок  юридичних,  фізичних   осіб   та
громадських організацій.
     Одноразово надані громадянину протягом календарного року суми
допомоги,  вартість  подарунку  (призу),   що   перевищує   розмір
прожиткового  мінімуму,  встановленого для працездатних осіб,  або
суми допомоги,  вартість подарунків (призів),  надані  громадянину
більше  ніж  один  раз  на  календарний  рік,  включаються до його
сукупного  оподатковуваного   доходу   і   підлягають   обкладанню
прибутковим податком з громадян залежно від того, одержуються вони
за місцем основної або не за місцем основної роботи громадянина.
     У разі   виплати  підприємством  протягом  календарного  року
допомоги відразу за всі 12 місяців її сума не оподатковуватиметься
у   джерела   виплати   в  межах  розміру  прожиткового  мінімуму,
встановленого законом на працездатну особу.
         2. Який порядок обкладання прибутковим податком
               з громадян сум авторських винагород,
                що виплачуються авторам винаходів?
     Декрет Кабінету  Міністрів  України  від 26.12.92 р.  N 13-92
( 13-92 ) "Про прибутковий податок  з  громадян",  зі  змінами  та
доповненнями  (далі  - Декрет) не встановлює пільг з оподаткування
сум авторських винагород,  що виплачуються  авторам  винаходів  та
раціоналізаторських пропозицій,  і їх оподаткування провадиться на
визначених Декретом загальних підставах.
     Окремий порядок  обчислення  прибуткового  податку   з   суми
авторських  винагород встановлюється Декретом ( 13-92 ) (п.  2 ст.
7) лише при їх виплаті спадкоємцям повторно (неодноразово).
     У таких випадках прибутковий  податок  нараховується  із  сум
авторських   винагород   до  джерел  виплати  у  складі  сукупного
оподатковуваного річного доходу за ставками,  збільшеними  вдвічі,
але не більше 70 відсотків.
     У разі   виплати   громадянам  підприємствами,  установами  і
організаціями авторських винагород авторам відкриттів,  винаходів,
раціоналізаторських пропозицій та промислових зразків за місцем їх
основної роботи, а також при обчисленні податку за сукупним річним
доходом    враховуються    документально   підтверджені   витрати,
безпосередньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності.
     Якщо ті витрати не можуть бути підтверджені документально, то
вони  враховуються  за  нормами,  визначеними  Головною  державною
податковою  інспекцією  України  і  узгодженими  з   Міністерством
економіки  України  та  Міністерством  культури України (п.  12 та
додаток  5  Інструкції  про  прибутковий   податок   з   громадян,
розробленої  на  основі  ст.  23  Декрету ( 13-92 ),  затвердженої
наказом  Головної  державної  податкової  інспекції  України   від
21.04.93 р.  N 12 ( z0064-93 ) і зареєстрованої у Мін'юсті України
09.06.93 р. за N 64).
         3. Який порядок оподаткування доходів адвокатів,
             одержуваних від зайняття індивідуальною
                     адвокатською діяльністю?
     На сьогодні  обкладання прибутковим податком доходів громадян
та порядок  надання  пільг  з  його  сплати  регулюється  Декретом
Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий
податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) (далі -  Декрет),
яким з 1 січня 1993 року запроваджено єдиний принцип оподаткування
доходів громадян на підставі обчислення прибуткового податку з  їх
сукупної  річної  суми та однакового підходу до всіх платників при
оподаткуванні   їх    доходів    через    механізм    застосування
неоподатковуваного   мінімуму   доходів   та   диференційованої  і
прогресивної шкали ставок оподаткування доходів.
     Статтею 2  Декрету  (  13-92  )  встановлено,   що   об'єктом
оподаткування  у  громадян,  які мають постійне місце проживання в
Україні,  є сукупний  оподатковуваний  доход  за  календарний  рік
(оподатковуваний  період),  що  складається  з  місячних  сукупних
оподатковуваних доходів.
     Справляння (обчислення)   прибуткового  податку  з  сукупного
місячного оподатковуваного  доходу  громадян  за  місцем  основної
роботи,   а  також  річний  перерахунок  прибуткового  податку  за
сукупним річним  оподатковуваним  доходом  громадян,  одержаним  у
звітному календарному році, здійснюється за ставками прогресивного
оподаткування згідно з Указом Президента України від  13.09.94  р.
N 519 ( 519/94 ) "Про збільшення  неоподатковуваного  мінімуму  та
ставки  прогресивного  оподаткування доходів громадян" (у редакції
Указу Президента України від 21.11.95 р.  N 1082/95  (  1082/95  )
"Про внесення  змін  до  Указу  Президента України від 13.09.94 р.
N 519").
     За особливостями  діяльності  доходи адвокатів від здійснення
індивідуальної адвокатської діяльності, рівно як й інші доходи, не
передбачені як  об'єкт  оподаткування  в розділах II і III Декрету
( 13-92 ),  підлягають оподаткуванню згідно з розділом IV  (статті
13, 14) Декрету.
             4. Як оподатковуються доходи, одержувані
                  громадянами від продажу акцій?
     Відповідно до Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий податок з громадян",  з відповідними
змінами  та  доповненнями  (далі  -  Декрет),  зокрема,  внесеними
Законом України від 23.03.99 р. N 539-XIV ( 539-14 ) "Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України" (пп.  "з" п.  1 ст. 5),
починаючи  з  2 червня 1999 року,  тобто від дня набрання чинності
названим Законом, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного
громадянами  в  період,  за  який  здійснюється оподаткування,  не
включаються суми  доходів,  одержані  від  відчуження  громадянами
акцій   та  інших  корпоративних  прав,  які  були  набуті  такими
громадянами в процесі приватизації в обмін  на  їх  приватизаційні
або  компенсаційні  сертифікати,  а  також  у  межах їх пільгового
придбання   за   власні   кошти   працівниками   підприємств,   що
приватизуються,  та особами, визначеними ст. 25 Закону України від
04.03.92 р.  N  2163-XII  (  2163-12  )  "Про  приватизацію  майна
державних підприємств".
     Згаданим Законом  (  539-14  ) одночасно були внесені зміни з
цього питання до ст.  13 Декрету ( 13-92 ),  згідно  з  якими  при
здійсненні  громадянами  операцій з купівлі-продажу акцій та інших
корпоративних прав,  крім набутих у випадках, визначених у пп. "з"
п. 1 ст. 5 Декреті, оподатковуваним доходом громадянина вважається
прибуток,  тобто різниця між доходом,  отриманим від продажу таких
акцій   (інших  корпоративних  прав)  протягом  звітного  року  та
документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними
громадянином протягом звітного року або попередніх звітному роках.
     Законом України від 29.11.2001 р. N 2831-III ( 2831-14 ) "Про
внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  з питань
оподаткування" частину четверту ст.  13  Декрету  про  прибутковий
податок з громадян ( 13-92 ) викладено в новій редакції,  згідно з
якою аналогічно обчислюється сукупний  оподатковуваний  дохід  при
продажу  громадянином не лише акцій,  а й інших визначених законом
цінних паперів.
     Статтями 13  і 19 Декрету ( 13-92 ) на громадян,  доходи яких
підлягають оподаткуванню відповідно до  цього  Декрету,  покладено
обов'язок щодо ведення обліку доходів,  одержаних протягом року, і
витрат,  безпосередньо пов'язаних з  одержанням  цих  доходів,  і,
зокрема,  від  купівлі-продажу  акцій.  А  для одержання пільги зі
сплати прибуткового податку, у т. ч. встановленої пп. "з" п. 1 ст.
5  Декрету,  пред'явити підприємствам,  установам,  організаціям і
фізичним  особам  -  суб'єктам  підприємницької  діяльності,   які
виплачують  їм  доходи,  а також податковим органам документи,  що
підтверджують право на одержання пільг,  зокрема, які свідчать про
пільговість  умов набуття акцій,  або документи,  що підтверджують
вартість попереднього придбання акцій.
       5. Які документи слід надати до податкового органу,
          щоб підтвердити пільговість умов набуття акцій
                  за компенсаційні сертифікати?
     З метою  компенсації  громадянам  втрат  від  знецінення   їх
грошових заощаджень в установах Ощадного банку України, відповідно
до Указу Президента України від 24.11.94 р.  N 698/94 (  698/94  )
"Про  компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових
заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху" та
Постанови Кабміну України від 07.02.96 р.  N 161 ( 161-96-п ) "Про
порядок  обігу  сертифікатів,  отриманих  громадянами  України  як
компенсацію  втрат  від знецінення грошових заощаджень в установах
Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху",  на суму  індексації,
проведеної  за  всіма  видами  вкладів,  договорів довгострокового
страхування на суми сплачених страхових платежів на 2  січня  1992
року,  таким громадянам видавалися компенсаційні сертифікати,  які
вони могли використати на придбання акцій  акціонерних  товариств,
що створюються в процесі приватизації державного майна.
     Для підтвердження   набуття   громадянином   акцій   за  такі
компенсаційні сертифікати слід надати  до  податкового  органу  за
місцем  проживання  документ  установи  Ощадного  банку України чи
Укрдержстраху   про   кількість   отриманих   таким   громадянином
компенсаційних  сертифікатів  як  компенсації втрат від знецінення
грошових  заощаджень   у   зазначених   установах,   що   належали
безпосередньо цьому громадянинові.
                6. Які документи необхідно надати
              до податкового органу, щоб підтвердити
                  пільговість умов набуття акцій
                  за приватизаційні сертифікати?
     У разі продажу громадянами акцій акціонерного товариства,  що
були придбані ними з додержанням умов їх пільгового  придбання  як
працівниками підприємства,  що приватизується, визначених статтями
17 та 25 Закону України від 04.03.92 р.  N 2163-XII  (  2163-12  )
"Про  приватизацію  майна державних підприємств",  суми одержаного
від  такого   продажу   доходу   не   включаються   до   сукупного
оподатковуваного  доходу цих громадян з підстав,  передбачених пп.
"з" п.  1 ст.  5 Декрету Кабміну України від 26.12.92 р.  N  13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий  податок  з громадян" з відповідними
змінами та доповненнями.
     Підтвердженням пільгового   набуття   громадянином  акцій  за
особистий майновий приватизаційний сертифікат може  бути  довідка,
видана  товариством  покупців  або  фінансовим посередником,  який
акумулював кошти для наступної оплати за об'єкти приватизації, яка
підтверджує,  що  саме його приватизаційний сертифікат використано
при приватизації підприємства.
     Аналогічну довідку  може  бути  видано  громадянину  у   разі
придбання  ним  акцій  за  власні  кошти,  у  межах  її пільгового
придбання як  працівником  підприємства,  що  приватизується,  або
особою,  визначеною  статтею  25  Закону України "Про приватизацію
майна державних підприємств" ( 2163-12 ).
              7. Чи зменшується сума задекларованого
            річного сукупного оподатковуваного доходу
              громадянина на суми сплачених протягом
      звітного року страхових внесків на випадок безробіття?
     Починаючи з 22 лютого 2001  року,  тобто  від  дати  набрання
чинності Законом України від 11.01.2001 р. N 2213 ( 2213-14 ) "Про
розмір внесків  на  деякі  види  загальнообов'язкового  державного
соціального страхування" (опублікований у газеті "Урядовий кур'єр"
від 22.02.2003 р.  N 34),  до внесення відповідних змін до  ст.  6
Декрету  про прибутковий податок з громадян ( 13-92 ) чи прийняття
Податкового кодексу України,  згідно з п.  3 ст. 19 Закону України
від 02.03.2000 р.  N 1533-III ( 1533-14 ) "Про загальнообов'язкове
державне  страхування  на  випадок  безробіття"   та   пунктом   2
Прикінцевих   положень   цього   ж   Закону,  для  визначення  сум
прибуткового податку сукупний  місячний  (річний)  оподатковуваний
дохід  громадян  зменшується на суму нарахованих страхових внесків
на випадок безробіття.
     Зазначена пільга   враховується   громадянам  підприємствами,
установами,  організаціями  і  фізичними  особами   -   суб'єктами
підприємницької  діяльності  при  одержанні ними доходів за місцем
основної  роботи  як  протягом  календарного  року,  так   і   при
проведенні  перерахунку податку за сукупним річним оподатковуваним
доходом. Громадянину за наслідками проведеного перерахунку податку
за  сукупним  річним  оподатковуваним  доходом  за місцем основної
роботи надається довідка  за  ф.  N  3,  відомості  якої,  у  разі
одержання   ним  ще  й  доходів  не  за  місцем  основної  роботи,
використовуються при заповненні декларації про річний дохід.
     Врахування згаданої   пільги   громадянам,   які   одержували
протягом  року  доходи  не за місцем основної роботи,  провадиться
податковими органами на підставі отриманої від них декларації  про
річний дохід,  відомостей за ф.  N 2, що надійшли від підприємств,
які виплачували їм доходи не за  місцем  їх  основної  роботи,  та
наданих громадянином документів,  зокрема, що підтверджують сплату
протягом року страхових внесків  (на  випадок  безробіття)  не  за
місцем основної роботи.
         8. Чи включаються до сукупного оподатковуваного
          доходу з метою обкладання прибутковим податком
          з громадян суми, витрачені під час перебування
                    у відрядженні за кордоном?
     Відповідно до Декрету Кабміну України від 26.12.92 р. N 13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий  податок  з громадян" з відповідними
змінами та доповненнями  (пп.  "г"  п.  1  ст.  5),  до  сукупного
оподатковуваного доходу,  одержаного громадянами в період, за який
здійснюється оподаткування, не включаються компенсаційні виплати в
грошовій  і  натуральній  формі у межах норм,  передбачених чинним
законодавством.
     Порядок відшкодування  працівникам   витрат,   пов'язаних   з
перебуванням   їх   у  відрядженнях,  та  норми  їх  відшкодування
регулюються Постановою Кабміну  України  від  23.04.99  р.  N  663
( 663-99-п  )  "Про  норми  відшкодування  витрат на відрядження у
межах  України  та  за  кордон",  а   Інструкцією   про   службові
відрядження  в  межах  України та за кордон (п.  2),  затвердженою
наказом Мінфіну України  від  13.03.98  р.  N  59  (  z0218-98  ),
зареєстрованою  в  Мін'юсті  України  31.03.98 р.  за N 218/2658 з
відповідними змінами та доповненнями.
     За час перебування у  відрядженні  за  кордоном  працівникові
відшкодовуються відповідні витрати лише за наявності документів (в
оригіналі),  що  підтверджують  вартість  цих  витрат,  у  вигляді
рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги
з розміщення та проживання відрядженого  працівника,  транспортних
квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо.
     Крім того, відрядженому працівникові відшкодовуються, у межах
граничних  норм,  не   підтверджені   документально   витрати   на
харчування  та фінансування інших власних потреб (добові витрати),
що з'явилися у зв'язку з відрядженням.
     Фактичні витрати на оплату добових особам,  які направляються
у  відрядження  підприємствами,  установами  та організаціями,  що
перевищують  граничні  норми  відшкодування  добових  витрат,   та
вартість   проведених   у   відрядженні  витрат,  не  підтверджена
документально,  хоча необхідність їх документального підтвердження
законодавче встановлено, підлягають поверненню працівником до каси
підприємства, де було видано аванс.
     Суми, видані під звіт і не повернуті повністю  або  частково,
відносяться    до   складу   сукупного   оподатковуваного   доходу
громадянина  відповідно  до  порядку  ведення  касових   операцій,
встановлених Національним банком України, а також при звільненні з
урахуванням вимог  ст.  127  Кодексу  законів  про  працю  України
( 322-08 ).
      9. Чи обкладаються прибутковим податком суми виграшів,
       що виплачуються громадянам за проведеними лотереями?
     Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92
р.  N  13-92  (  13-92  )  "Про прибутковий податок з громадян (зі
змінами та  доповненнями,  далі  -  Декрет),  з  метою  обкладення
прибутковим податком до сукупного оподатковуваного доходу громадян
не включаються лише виграші за державними лотереями (підпункт  "з"
пункту 1 статті 5).
     Суми виграшів, отримані громадянами за іншими видами лотерей,
обкладаються прибутковим податком на загальних підставах.
     Крім того,  згідно з підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 статті  10
Закону України    "Про    оподаткування    прибутку   підприємств"
( 334/94-ВР ),  платник податку,  який здійснює виплату виграшів у
лотерею  або  інші  види  ігор  чи  розіграшів,  які  передбачають
придбання особою права на участь у таких іграх чи розіграшах до їх
проведення,  зобов'язаний  утримувати  та  вносити  до  бюджету 30
відсотків від суми таких виграшів.
         10. Чи оподатковуються суми одноразової грошової
      виплати працівнику у зв'язку з його виходом на пенсію?
     Перелік пільг  з  прибуткового податку з громадян,  категорії
громадян та перелік документів,  на підставі яких  надаються  такі
пільги,  наведені  у  пунктах  5  та  6 Інструкції про прибутковий
податок з громадян,  розробленої на  підставі  статті  23  Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.  N 13-92 ( 13-92 ) "Про
прибутковий податок з  громадян",  затвердженої  наказом  Головної
державної податкової  інспекції  України  від  21.04.93  р.  N  12
( z0064-93 )  і  зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України
09.06.93 р.  за N 64 (з відповідними змінами та доповненнями, далі
- Інструкція).  Зокрема,  згідно із підпунктом 5.27 Інструкції  до
сукупного   оподатковуваного   доходу,  отриманого  громадянами  в
період,  за  який  здійснюється  оподаткування,   не   включаються
одноразові  грошові  виплати  громадянам похилого віку у зв'язку з
виходом на пенсію, які виплачуються відповідно до статті 15 Закону
України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та
громадян похилого віку" ( 3721-12 ).
     Законом України від 16.12.93 р.  N 3721-XII ( 3721-12 )  "Про
основні  засади  соціального  захисту  ветеранів праці та громадян
похилого віку"  (стаття 15),   встановлено,  що  суми  одноразової
грошової  виплати  громадянам  похилого  віку,  що здійснюється за
рішенням трудового колективу  за  рахунок  коштів  підприємства  у
зв'язку з виходом на пенсію,  не підлягають обкладенню прибутковим
податком.
     Статтею 10 цього Закону (  3721-12  )  визначені  особи,  які
визнаються громадянами похилого віку, зокрема, чоловіки віком 60 і
жінки віком 55 років і старші.
     Отже, якщо у разі виходу на пенсію  громадянин  отримує  саме
одноразову  грошову  виплату  на  вищезазначених  підставах  та  в
порядку,  обумовленому в колективному договорі, та з відображенням
у  наказі  по  підприємству,  що  виплачена  у  зв'язку  з виходом
громадянина на пенсію сума є одноразовою грошовою  виплатою,  така
виплата не включається до сукупного оподатковуваного доходу такого
працівника незалежно від того,  залишається  він  працювати  після
виходу  на  пенсію  на  підприємстві  чи  звільняється у зв'язку з
виходом на пенсію.
     Пільга, наведена у підпункті 5.27 Інструкції ( z0064-93 ) про
прибутковий податок з громадян,  не поширюється на  громадян,  які
виходять  на  пенсію  на  пільгових  умовах,  тобто  із зменшенням
пенсійного  віку,  визначених  відповідною  статтею   Закону   про
пенсійне забезпечення ( 1788-12 ) чи іншого закону,  оскільки вони
за пенсійним віком не  належать  до  категорії  громадян  похилого
віку.
             11. Чи обкладається прибутковим податком
            з громадян грошова допомога, яка видається
            науковому працівнику при виході на пенсію?
     Грошова допомога  у  розмірі  шести місячних посадових ставок
(окладів) з урахуванням  надбавок  і  доплат  за  наявності  стажу
роботи  в  наукового  працівника:  для чоловіків - 12,5 року;  для
жінок - 10 років - надається науковому працівнику  при  виході  на
пенсію  згідно  зі  статтею  24  Закону  України  від  13.12.91 р.
N 1977-XII ( 1977-12 ) "Про наукову і науково-технічну діяльність"
у  редакції  Закону  України від 01.12.98 р.  N 284-XIV ( 284-14 )
"Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про  основи  державної
політики   у   сфері   науки  і  науково-технічної  діяльності"  з
відповідними змінами та доповненнями, а не відповідно до статті 15
Закону  України  "Про основні засади соціального захисту ветеранів
праці та громадян похилого віку" ( 3721-12 ).
     Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.  N  13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий  податок з громадян" (з відповідними
змінами та доповненнями),  яким регулюється порядок  оподаткування
доходів  громадян  в  Україні,  чи  іншими  додатковими  рішеннями
Кабінету  Міністрів  України,  не   передбачено   звільнення   від
обкладення  прибутковим  податком  з  громадян  грошової допомоги,
отриманої науковим працівником під час виходу його на пенсію.
          12. Які пільги зі сплати прибуткового податку
         надаються громадянам при оподаткуванні доходів,
         одержуваних ними від здійснення підземних робіт
          у вугільній та гірничодобувній промисловості?
     Згідно з   пунктом   1   (підпункт  "а")  Постанови  Кабінету
Міністрів України від 23.06.93 р.  N 470 ( 470-93-п ) "Про  ставки
оподаткування доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у
вугільній і гірничодобувній  промисловості  та  зменшення  податку
багатодітним  сім'ям"  за  ставкою  10  відсотків  оподатковуються
заробітна плата та інші доходи працівників,  зайнятих на підземних
роботах  у  вугільній і гірничодобувній промисловості,  одержувані
ними лише за місцем основної роботи.
     Доходи, отримані не за місцем основної  роботи,  обкладаються
прибутковим податком з громадян на загальних підставах.  Згідно зі
статтею 8 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  від  26.12.92  р.
N 13-92  (  13-92  )  "Про  прибутковий  податок  з  громадян"  (з
відповідними змінами  та  доповненнями),  місцем  основної  роботи
громадян  вважається  те  підприємство,  установа,  організація чи
фізична  особа  -  суб'єкт  підприємницької  діяльності,  з  якими
громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення у
цьому місці трудової книжки.
             13. Чи оподатковуються доходи громадян,
           які вони систематично отримують від здавання
       продукції флори та фауни заготівельним організаціям,
             іншим підприємствам та фізичним особам -
              суб'єктам підприємницької діяльності?
     Громадяни, які  отримують  доходи  від  регулярного  здавання
заготівельним організаціям, іншим підприємствам та фізичним особам
-  суб'єктам  підприємницької  діяльності  ягід,  плодів,  грибів,
лікарських рослин, птиці, звірини, риби, креветок, крабів, рапанів
тощо, повинні знати, що такі доходи не звільняються від обкладення
прибутковим податком з громадян.
     Порядок оподаткування  таких  доходів  викладено  у розділі 4
Декрету Кабінету  Міністрів  України  від  26.12.92  р.  N   13-92
( 13-92  )  "Про  прибутковий  податок з громадян" (з відповідними
змінами та доповненнями,  далі - Декрет). Громадяни, які отримують
такі  доходи,  подають  декларації  в  податковий  орган за місцем
проживання у терміни,  визначені законом  для  місячного  звітного
періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу (протягом
20  календарних  днів,  наступних  за  останнім  календарним  днем
звітного   (податкового)   місяця,   тобто  не  пізніше  20  числа
наступного місяця).  У ній вказується розмір фактичного доходу  за
перший  місяць  та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця
поточного року.  На підставі поданої декларації  податковий  орган
нараховує   прибутковий   податок,   який   сплачується   протягом
календарного року авансовими платежами в установлені терміни.
     У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума
отриманих  доходів  включається до складу декларації за наслідками
такого календарного року.  Ця декларація подається до  податкового
органу у терміни, визначені законом.
     На підставі   річної  декларації  податковий  орган  здійснює
остаточний  розрахунок  суми  прибуткового  податку   з   фактично
отриманого  у  звітному  році  сукупного  оподатковуваного  доходу
(різниця  між  валовим  доходом  і  документально   підтвердженими
витратами)  з урахуванням сплачених протягом календарного року сум
авансових  платежів  (на  підставі  документального  підтвердження
факту сплати податку) та сум податку,  утриманих за місцем виплати
доходу.
              14. В яких випадках громадяни повинні
              подавати річні декларації про доходи?
     Декретом Кабінету  Міністрів України від 26.12.92 р.  N 13-92
( 13-92 ) "Про прибутковий податок  з  громадян"  (зі  змінами  та
доповненнями)   встановлено   обов'язкове  декларування  сукупного
річного доходу громадянами,  які мають постійне (не менше 183 днів
у  календарному  році)  місце  проживання  в  Україні,  і протягом
звітного  календарного  року,  крім  доходів  за  основним  місцем
роботи,  отримували доходи й не за основним місцем роботи, а також
громадянами,  які не мали місця основної роботи протягом року, але
отримували будь-які доходи у грошовій чи натуральній формі.
     Не декларують свої доходи лише ті громадяни,  які мали доходи
тільки за місцем основної роботи (служби, навчання).
     Заповнена декларація про  сукупний  річний  дохід  (ф.  N  1)
подається    громадянами,   які   отримували   протягом   звітного
календарного року доходи як за основним місцем роботи, так і не за
основним  місцем  роботи,  в  орган державної податкової служби за
місцем проживання до 1 квітня наступного за звітним року.
       15. Чи обкладаються прибутковим податком з громадян
             суми отримуваних громадянами дивідендів?
     Згідно зі  статтею 5 (пп.  "т" п.  1) Декрету про прибутковий
податок з громадян  (  13-92  )  (зі  змінами,  внесеними  Законом
України  від 13.02.98 р.  N 129/98-ВР ( 129/98-ВР ),  до сукупного
оподатковуваного доходу,  отриманого громадянами в період, за який
здійснюється обкладення прибутковим податком,  не включаються суми
дивідендів, які були оподатковані під час їх виплати відповідно до
Закону України    "Про    оподаткування    прибутку   підприємств"
( 334/94-ВР ).
     У разі необкладення податком на дивіденди сум дивідендів,  що
нараховуються й  виплачуються  громадянам  згідно  з  пунктом  7.8
статті 7  Закону  України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР   ),   зазначені   суми   включаються   до   сукупного
оподатковуваного  доходу  таких  громадян  і протягом календарного
року обкладаються прибутковим  податком  з  громадян  залежно  від
того,  за  основним  чи  не  основним  місцем роботи громадян вони
виплачуються.
             16. Який порядок зарахування до бюджету
           прибуткового податку з громадян, утриманого
            підприємствами, установами, організаціями
          (їх філіями) й фізичними особами - суб'єктами
          підприємницької діяльності і з сум виплаченого
                        громадянам доходу?
     Статтею 1   Закону  України  від  21.12.2000  р.  N  2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків
перед   бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"  платниками
податків визначені також юридичні  особи,  їх  філії,  відділення,
інші  відокремлені  підрозділи,  які  не  мають  статусу юридичної
особи,  а  також  фізичні  особи,  які  мають   статус   суб'єктів
підприємницької  діяльності,  на яких згідно із законами покладено
обов'язок утримувати та сплачувати податки  й  збори  (обов'язкові
платежі), пеню та штрафні санкції.
     Обов'язок своєчасно   і   в   повному   обсязі  нараховувати,
утримувати та перераховувати  до  бюджету  прибутковий  податок  з
громадян   покладено   Декретом  Кабінету  Міністрів  України  від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян"
з відповідними змінами та доповненнями (статті 9,  12,  14, 19) на
підприємства,  установи,  організації  всіх  форм   власності   та
фізичних   осіб   -   суб'єктів  підприємницької  діяльності,  які
проводять  виплати  доходів  громадянам  як  у  грошовій,  так   і
натуральній формі.
     Порядок перерахування податку до бюджету визначено статтею 10
Декрету ( 13-92 ).  Ним передбачено,  що  підприємства,  установи,
організації,  фізичні  особи - суб'єкти підприємницької діяльності
одночасно  з  поданням  чеків  на  отримання  коштів  для  виплати
належних   громадянам  сум  подають  до  установ  банків  платіжне
доручення на перерахування до бюджету утриманих  сум  прибуткового
податку.
     Відповідно до статей 65  та  66  Бюджетного  кодексу  України
( 2542-14  ),  перерахування  до  бюджету  прибуткового  податку з
громадян  здійснюється  за  принципом  територіального  розміщення
підприємств, установ і організацій усіх форм власності та фізичних
осіб  -  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  які   здійснюють
виплати   доходів   і  на  які  покладено  обов'язок  нарахування,
утримання  і  перерахування  до  бюджету  прибуткового  податку  з
громадян.
     Отже, якщо  нарахування,  утримання  прибуткового  податку та
виплату   доходів   працівникам   філій   (відділень)    головного
підприємства покладено на ці філії (відділення),  перерахування до
бюджету прибуткового  податку,  утриманого  з  доходів  зазначених
працівників, провадиться до місцевого бюджету за місцезнаходженням
цих філій.
     Якщо нарахування,  утримання прибуткового податку та  виплату
доходів   працівникам  філій  (відділень)  головного  підприємства
здійснює   головне   підприємство,   перерахування   до    бюджету
прибуткового  податку,  утриманого  з  доходів  таких працівників,
провадиться до місцевого бюджету  за  місцезнаходженням  головного
підприємства.
       17. Чи обкладаються прибутковим податком з громадян
          доходи, отримувані громадянами за нотаріально
        посвідченими договорами відчуження свого майнового
                    права на авторський твір?
     Об'єктами права власності громадян є,  зокрема,  твори науки,
літератури  та  мистецтва,  відкриття,  винаходи,  корисні моделі,
промислові  зразки,  раціоналізаторські  пропозиції,   знаки   для
товарів і послуг та інші результати інтелектуальної праці (ст. 13,
п.  2 Закону України від 07.02.91 р.  N 697-XII (  697-12  )  "Про
власність").
     Відповідно до  статті  15  Закону  України  від  23.12.93  р.
N 3792-XII ( 3792-12 ) "Про  авторське  право  й  суміжні  права",
виключне  право  на використання твору чи виключне право на дозвіл
або  заборону  використання  твору  іншими  особами  належить   до
майнових прав автора (іншої особи,  яка має авторське право),  які
можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з  положеннями
статті  31  цього  ж  Закону,  після  чого ця особа стає суб'єктом
авторського права.
     Стаття 31 цього Закону ( 3792-12 )  встановлює,  що  передача
майнових  прав  автора  (чи іншої особи,  яка має авторське право)
оформляється авторським договором.
     Доходи, отримувані  громадянами  внаслідок  відчуження  своїх
майнових   прав  за  укладеним  авторським  договором,  підлягають
обкладенню прибутковим податком з громадян у загальному порядку.
     До сукупного  оподатковуваного  доходу  в  періоді,  за  який
здійснюється оподаткування,  не включаються суми, отримані автором
від передачі (відчуження,  продажу) згідно  з  положеннями  Закону
України  "Про  авторське  право  і  суміжні  права" ( 3792-12 ) за
авторським договором свого майнового  права  (об'єктами  якого  є,
зокрема,  твори  науки,  літератури  та  мистецтва,  які  належать
авторові),  якщо за нотаріальне  посвідчення  або  за  операції  з
відчуження  такого  майнового  права  сплачується державне мито чи
плата за вчинення нотаріальних дій (пп.  "є",  п. 1, ст. 5 Декрету
про прибутковий податок з громадян ( 13-92 ).
              18. Які пільги зі сплати прибуткового
               податку надаються інвалідам по зору?
     Декрет Кабінету Міністрів України від  26.12.92  р.  N  13-92
( 13-92 ) "Про прибутковий податок  з  громадян"  (з  відповідними
змінами та доповненнями) (пп. "е", п. 4, ст. 6) передбачає надання
пільги  у  вигляді  зменшення  сукупного  оподатковуваного  доходу
(тобто  доходу,  який  підлягає  обкладенню прибутковим податком з
громадян) до 5 неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  на
місяць (до 85 грн) інвалідам з дитинства,  інвалідам I та II груп,
у тому числі інвалідам по  зору,  одному  з  батьків,  що  виховує
інваліда   з  дитинства,  батькам,  що  виховують  двох  і  більше
інвалідів  з  дитинства,  які  проживають  з  ними  і   потребують
постійного  догляду.  Інвалідам  по  зору  I  та  II групи,  які є
ветеранами  війни,  пільга  з  прибуткового  податку  з   громадян
надається у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу до
15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць  (до  55
грн) як ветеранам війни.
          19. Які пільги зі сплати прибуткового податку
            надаються інвалідам з дитинства II групи?
     Обкладання прибутковим податком доходів громадян  та  порядок
надання   громадянам   пільг   зі   сплати   прибуткового  податку
регулюються Декретом Кабінету Міністрів України  від  26.12.92  р.
N 13-92  (  13-92  )  "Про  прибутковий  податок  з  громадян"  (з
відповідними змінами і доповненнями) (далі - Декрет).
     Згідно з  Декретом  (  13-92  ),  об'єктом  оподаткування   у
громадян,  які  мають  постійне місце проживання в Україні (стаття
2),  є сукупний  оподатковуваний  дохід  за  календарний  рік  (що
складається   з   місячних   сукупних   оподатковуваних  доходів),
одержаний з різних джерел як на території України,  так  і  за  її
межами.   При   визначенні   сукупного   оподатковуваного   доходу
враховуються доходи,  одержані як у натуральній  формі,  так  і  в
грошовій - у національній або іноземній валютах.
     Протягом календарного  року  обкладення  прибутковим податком
доходів громадян,  надання пільг з прибуткового податку з громадян
провадиться  залежно  від того,  за основним чи не основним місцем
роботи громадян одержуються ці доходи.
     Так, при  справлянні  (обчисленні)  прибуткового  податку   з
сукупного  місячного (річного) оподатковуваного доходу громадян за
місцем основної роботи, яке здійснюється за ставками прогресивного
оподаткування  згідно з Указом Президента України від 21 листопада
1995 року N 1082/95 (  1082/95  )  "Про  внесення  змін  до  Указу
Президента  України від 13 вересня 1994 року N 519",  їм надаються
пільги зі сплати прибуткового податку.
     Доходами, одержаними   за  місцем  основної  роботи  (служби,
навчання),  вважаються доходи,  одержані від підприємств, установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,
з якими громадянин має трудові відносини,  за умови  обов'язкового
ведення  в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до
фонду соціального страхування (стаття 8 Декрету ( 13-92 ).
     Перелік пільг  зі  сплати  прибуткового  податку з громадян і
порядок їх надання громадянам встановлено статтями 5 та 6  Декрету
про прибутковий податок з громадян ( 13-92 ).  Зокрема,  статтею 6
(п.  4,  пп."в") Декрету передбачається надання пільги інвалідам з
дитинства (всіх груп інвалідності),  інвалідам I і II груп (які не
належать  до  інвалідів  війни)  у  вигляді  зменшення   сукупного
оподатковуваного  доходу  до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян на місяць (до 85 грн).
     Пільги зі  сплати  прибуткового   податку   громадянам,   які
отримували  протягом  календарного  року  доходи  як  не за місцем
основної роботи і  сплачували  при  цьому  прибутковий  податок  у
розмірі  20%  від  суми виплати,  надаються податковими органам за
місцем їх проживання на підставі одержаної від цих громадян  до  1
квітня наступного за звітним року (статті 12, 19 Декрету ( 13-92 )
річної декларації про доходи та відомостей ф. N 2, що надійшли від
підприємств,  установ,  організацій  про виплачені громадянам суми
доходів, суми утриманого з них податку.
          20. Які пільги зі сплати прибуткового податку
                 надаються батькам, які виховують
                      інвалідів з дитинства?
     Перелік пільг  зі  сплати  прибуткового  податку  з  громадян
визначено  статтями  5  і 6 Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян"
(з  відповідними  змінами  та  доповненнями)  (далі  -  Декрет) та
Інструкцією  про  прибутковий  податок  з  громадян,  затвердженою
наказом   Головної  державної  податкової  інспекції  України  від
21.04.93 р.  N 12 ( z0064-93 )  і  зареєстрованою  в  Міністерстві
юстиції  України  09.06.93  р.  за  N 64 (з відповідними змінами і
доповненнями).
     Статтею 6  (п.  4  пп.  "є") Декрету ( 13-92 ) передбачається
надання  пільги  одному  з  батьків,  який  виховує   інваліда   з
дитинства,  і  батькам,  які  виховують  двох і більше інвалідів з
дитинства,  що проживають разом з  ними  і  потребують  постійного
догляду,  у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу до
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на  місяць  (до  85
грн).
     Згідно із   положеннями  Закону  України  від  16.11.2002  р.
N 2109-III ( 2109-14 ) "Про державну соціальну допомогу  інвалідам
з дитинства та дітям-інвалідам" (стаття 1),  призначення державної
соціальної  допомоги  інвалідам  з  дитинства  I   і   II   групи,
непрацюючим  інвалідам  з  дитинства III групи провадиться на весь
час   інвалідності   встановленої    органами    медико-соціальної
експертизи (стаття 4 Закону).
     Виходячи з  зазначеного  підставою  для   одержання   пільги,
зокрема, одним із батьків, який виховує інваліда з дитинства, може
бути надане  ним  до  бухгалтерії  підприємства  за  місцем  своєї
основної   роботи   пенсійне  посвідчення  (його  копія)  інваліда
(незалежно від  віку)  та  довідка  лікарсько-трудової  експертної
комісії,  що  стверджує  необхідність  постійного догляду за таким
інвалідом.
        21. Чи є об'єктом обкладення прибутковим податком
       з громадян суми оплати вимушеного прогулу, виплачені
       працівнику при поновленні його на роботі на підставі
         рішення суду, та суми середньої заробітної плати
          за час затримки виплати всіх сум, що належать
          працівнику при його звільнені, також виплачені
                    на підставі рішення суду?
     Відповідно до статті 235 Кодексу законів  про  працю  України
( 322-08  ),  при  винесенні  рішення  про  поновлення  на  роботі
працівника орган,  який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує
вимоги  про  виплату  працівникові  середнього  заробітку  за  час
виконання нижчеоплачуваної роботи,  але не більше як за один  рік.
Якщо  заява  про  поновлення на роботі розглядається більше одного
року не з вини працівника,  орган,  який розглядає трудовий  спір,
виносить  рішення  про  виплату  середнього  заробітку за весь час
вимушеного прогулу.
     При поновленні  працівника  на  роботі  згідно   із   наказом
керівника   підприємства,   виданого  на  підставі  рішення  суду,
підприємство  визначає  середній  заробіток  за   час   вимушеного
прогулу,  і з його суми повинен бути утриманий прибутковий податок
з громадян на загальних підставах.
     При цьому  виходячи  з  того,  що  об'єктом  оподаткування  у
громадян,  які  мають  постійне  місце  проживання  в  Україні,  є
сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (ст.  2  Декрету
( 13-92  )  за доходами працівника (включаючи,  зокрема,  середній
заробіток   за   місяць   вимушеного   прогулу,   суми,   отримані
громадянином   як   відшкодування   завданих  моральних  збитків),
визначеними  в  межах  одного  календарного   року,   підприємство
проводить перерахунок податку з сукупного річного оподатковуваного
доходу поновленого на роботі працівника,  тобто окремо за кожний з
календарних  років,  у  яких  нараховувався  середній заробіток за
вимушений прогул.
     22. Яким законодавчим актом регулюються порядок і умови
        сплати фізичною особою - суб'єктом підприємницької
                 діяльності фіксованого податку?
     Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.  N  13-92
( 13-92 ) "Про  прибутковий  податок  з  громадян"  (стаття 14   у
редакції Закону України від 13.02.98 р.  N 129/98-ВР ( 129/98-ВР )
"Про внесення змін до  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про
прибутковий  податок  з  громадян") визначено,  що фізична особа -
суб'єкт підприємницької діяльності при  провадженні  діяльності  з
продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках
є платником ринкового збору відповідно до  чинного  законодавства,
має   право   самостійно  обирати  спосіб  оподаткування  доходів,
одержаних від цієї  діяльності,  за  фіксованим  розміром  податку
шляхом  придбання  патенту  за умови,  якщо:  кількість осіб,  які
перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту,
не  перевищує  п'яти;  валовий  дохід  такої  фізичної  особи  від
самостійного   здійснення   підприємницької   діяльності   або   з
використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що
передують  місяцю  придбання  патенту,  не  перевищує  семи  тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн.).
             23. За яких умов фізична особа - суб'єкт
        підприємницької діяльності може перейти на сплату
                       фіксованого податку?
     Якщо фізична   особа  -  суб'єкт  підприємницької  діяльності
здійснює підприємницьку діяльність з  продажу  товарів  і  надання
супутніх  такому  продажу послуг на ринках;  є платником ринкового
збору відповідно до чинного  законодавства;  кількість  осіб,  які
перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту,
не  перевищує  п'яти;  валовий  дохід  такої  фізичної  особи  від
самостійного   здійснення   підприємницької   діяльності   або   з
використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що
передують  місяцю  придбання  патенту,  не  перевищує  семи  тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн.).
     Не дозволяється   застосування   фіксованого   податку    при
здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
     Крім того,  слід  пам'ятати,  що  у  разі  сплати громадянами
фіксованого податку на доходи,  отримані ними від здійснення такої
діяльності,  не  поширюються  положення  статей  5  та  6  Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.  N 13-92 ( 13-92 ) "Про
прибутковий податок з громадян", тобто пільг зі сплати фіксованого
податку законодавство не встановлює.
      24. Як отримати патент про сплату фіксованого податку?
     Для одержання патенту фізична особа - суб'єкт підприємницької
діяльності  подає  до  податкового  органу  за  місцем  проживання
складену у довільній формі заяву,  яка повинна містити інформацію:
про місце здійснення підприємницької діяльності, перелік осіб, які
перебувають у трудових  відносинах  з  платником  податку,  та  їх
ідентифікаційні номери, або членів його сім'ї, які беруть участь у
здійсненні  підприємницької  діяльності,  та  їх   ідентифікаційні
номери;
     інформацію про  доходи  суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної  особи  від  здійснення  підприємницької  діяльності   за
останні  12  місяців або про неотримання таких доходів.  Попередня
перевірка достовірності  даних,  зазначених  у  заяві  про  доходи
громадянина  від здійснення підприємницької діяльності,  або даних
про   їх   неотримання   податковим   органом   не   здійснюється.
Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку
відповідно до законодавства України; документ, що засвідчує сплату
фіксованого податку в розмірі,  встановленому відповідною місцевою
радою для самостійної діяльності, або в розмірі, збільшеному на 50
відсотків за кожну особу,  зазначену у заяві,  у разі залучення до
підприємницької діяльності найманих працівників чи членів сім'ї.
     Податковий орган зобов'язаний видати протягом  трьох  робочих
днів  з  дня  одержання  від платника фіксованого податку належним
чином оформленої заяви патент на термін від одного  до  дванадцяти
календарних місяців за вибором платника фіксованого податку.
     У разі  продовження  терміну  дії  патенту на зворотному боці
оригіналу патенту за підписом керівника, а в разі його відсутності
-  заступника керівника державної податкової інспекції,  що видала
патент,  робиться відмітка про  продовження  патенту  на  підставі
документа про сплату фіксованого податку.
     Громадянин за   своїм   бажанням   може  придбати  патент  на
здійснення підприємницької діяльності на всій території України.
       25. Які є переваги при обранні способу оподаткування
                 за фіксованим розміром податку?
     Платник фіксованого податку,  особи,  які перебувають з ним у
трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності, звільняються від:
     сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів
на  будівництво,  реконструкцію,  ремонт і утримання автомобільних
доріг загального користування України,  встановлених відповідно до
Закону  України  "Про джерела фінансування дорожнього господарства
України" ( 1562-12 );
     податку на промисел;
     збору до   Фонду   для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації
наслідків  Чорнобильської  катастрофи   та   соціального   захисту
населення;
     збору на обов'язкове соціальне страхування;
     збору до Фонду України соціального захисту інвалідів;
     придбання торгового  патенту  згідно  із Законом України "Про
патентування деяких     видів     підприємницької      діяльності"
( 98/96-ВР ).
     Здійснення торговельної   діяльності   у   сфері   роздрібної
(дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого  податку,  а  також
особами,  які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами
його сім'ї,  які беруть участь у  такій  діяльності,  не  потребує
отримання ліцензії.
     У разі  сплати  фіксованого  податку  платник  такого податку
звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.
     Доходи платника   фіксованого   податку,   що    обкладаються
фіксованим  податком,  не  включаються  до  складу  його сукупного
оподатковуваного доходу за підсумками звітного  року,  а  сплачена
сума   фіксованого  податку  є  остаточною  і  не  включається  до
перерахунку  загальних  податкових  зобов'язань  такого   платника
податку.
     У разі  коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою
радою змінюється розмір фіксованого податку,  перерахунок його  не
здійснюється.
               26. Які розміри фіксованого податку
           і хто встановлює ставки фіксованого податку?
     Розміри фіксованого   податку   встановлюються    відповідною
місцевою  радою  залежно  від  територіального  розташування місця
торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 гривень та  більшими  ніж
100  гривень  за  календарний місяць для громадян,  які здійснюють
підприємницьку діяльність самостійно.
     Для одержання   патенту   на    здійснення    підприємницької
діяльності   на   всій   території   України   фіксований  податок
встановлюється у розмірі 100 гривень.
     У разі   коли   платник   податку   здійснює   підприємницьку
діяльність   з  використанням  найманої  праці  або  за  участю  у
підприємницької діяльності членів його сім'ї,  розмір  фіксованого
податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому разі
платник фіксованого податку  має  право  самостійно  доплатити  50
відсотків  від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку
на кожну додаткову особу та повідомити про  це  податковий  орган,
який  зобов'язаний  внести  відповідні зміни до патенту в терміни,
передбачені для його видачі.
     У разі коли протягом терміну дії патенту відповідною місцевою
радою  змінюється розмір фіксованого податку,  перерахунок його не
робиться.
                   27. Який термін дії патенту
                 про сплату фіксованого податку?
     Патент видається   на   термін   від   одного  до  дванадцяти
календарних місяців за вибором  платника  фіксованого  податку.  У
разі  продовження терміну дії патенту на зворотному боці оригіналу
патенту за  підписом  керівника,  а  в  разі  його  відсутності  -
заступника  керівника  державної  податкової інспекції,  що видала
патент,  робиться відмітка про  продовження  патенту  на  підставі
документа про сплату фіксованого податку.
     Податковий орган  зобов'язаний  видати  патент протягом трьох
робочих днів від  дня  прийняття  зазначеної  заяви  від  платника
податку  або  у  разі  недодержання умов,  встановлених статтею 14
Декрету Кабінету  Міністрів  України  від  26.12.92  р.  N   13-92
( 13-92  ) "Про прибутковий податок з громадян",  відмовити у його
видачі (продовженні).
     Платникам фіксованого податку,  особливо тим, які придбавають
патенти  щомісяця,  слід  пам'ятати,  що  заяву  (із  зазначенням,
зокрема,  доходу  платника  фіксованого  податку  від   здійснення
підприємницької  діяльності  за  останні 12 місяців,  що передують
місяцю придбання (продовження) патенту) для своєчасного  отримання
патенту  або  продовження  терміну його дії,  а також документ про
сплату фіксованого податку необхідно подати до податкового  органу
завчасно,   оскільки  здійснення  підприємницької  діяльності  без
патенту тягне за собою адміністративну відповідальність  суб'єктів
підприємницької діяльності.
     Патент може  бути  скасований (з його вилученням) за рішенням
керівника податкового органу до  закінчення  терміну  його  дії  в
разі, якщо:
     за дорученням або  від  імені  платника  фіксованого  податку
здійснюється  торгівля  особою,  відомості  про  яку не внесені до
патенту.  У цьому разі громадянин-підприємець позбавляється  права
застосовувати  фіксовану  ставку  податку  протягом 12 календарних
місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф
у  розмірі  повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць
за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;
     платник фіксованого податку,  особи,  які перебувають з ним у
трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними
та   тютюновими   виробами.  У  цьому  разі громадянин-підприємець
притягається до відповідальності згідно з законодавством України.
            28. Якими законодавчими актами регулюється
           справляння ринкового збору з фізичних осіб?
     Справляння ринкового   збору  регулюється  Декретом  Кабінету
Міністрів України від 20.05.93 р.  N 56-93 ( 56-93 ) "Про  місцеві
податки і  збори"  та  Указом  Президента  України від 28.06.99 р.
N 761/99 ( 761/99 ) "Про впорядкування механізму сплати  ринкового
збору", який набрав чинності з 19.09.99 р.
     Згідно з  цим  Указом  (  761/99  ),  фізична  особа  сплачує
ринковий  збір за право займання місця для торгівлі на ринках усіх
форм власності, у тому числі у павільйонах, на критих та відкритих
столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків,
мотоциклів, ручних візків тощо (стаття 1).
     Ринковий збір  справляється  за  кожен день торгівлі.  Ставка
ринкового  збору  встановлюється  у  розмірі  від  0,05  до   0,15
неоподатковуваного  мінімуму  доходів громадян для фізичних осіб і
від 0,2 до 2  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  для
юридичних осіб за кожне місце із зазначених.  До місцевого бюджету
зараховується 100 відсотків ринкового збору.
     Ринковий збір сплачується до початку торгівлі  через  касовий
апарат  адміністрації ринку.  На підставі касового чека про сплату
ринкового збору особі надається місце для торгівлі.
     Ринковий збір,  відповідно до Закону України від 25.06.91  р.
N 1251-XII  (  1251-12 ) "Про систему оподаткування",  належить до
числа місцевих податків і зборів.  Механізм справляння та  порядок
сплати  місцевих  податків  і  зборів  встановлюються  сільськими,
селищними,  міськими радами  відповідно  до  переліку  і  в  межах
граничних розмірів ставок, установлених законами України. Суми цих
податків і зборів зараховуються до місцевих  бюджетів  у  порядку,
визначеному сільськими,  селищними,  міськими радами, якщо інше не
встановлено законами України.
 
 
          29. Який порядок державної реєстрації фізичної
           особи - суб'єкта підприємницької діяльності?
     Порядок державної    реєстрації,   перереєстрації   суб'єктів
підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових
форм  і  форм  власності,  за  винятком  окремих  видів  суб'єктів
підприємницької діяльності,  для яких законами України встановлено
спеціальні   правила   державної   реєстрації,   а  також  порядок
скасування   державної   реєстрації   суб'єктів    підприємницької
діяльності регулюється  Законом України від 07.02.91 р.  N 698-XII
( 698-12 ) "Про підприємництво" (зі змінами  та  доповненнями)  та
Постановою Кабінету  Міністрів  України  від  25.05.98  р.  N  740
( 740-98-п  )  "Про   порядок   державної   реєстрації   суб'єктів
підприємницької діяльності" зі змінами та доповненнями.
     Державна реєстрація   суб'єктів   підприємницької  діяльності
проводиться у виконавчому комітеті міської,  районної у місті ради
або  в  районній,  районній  міст  Києва  і  Севастополя державній
адміністрації  за  місцезнаходженням  або  за  місцем   проживання
суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.
     Відповідно до   пункту   5   Інструкції  про  порядок  обліку
платників податків,  затвердженої наказом ДПА України від 19.02.98
р.  N  80  (  z0172-98  ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України 16.03.98 р.  за N 172/2612,  розробленої згідно із Законом
України  "Про  державну  податкову  службу  в Україні" ( 509-12 ),
фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності після одержання
свідоцтва  про державну реєстрацію  повинна   в   5-денний  термін
звернутися до органу державної податкової служби за  своїм  місцем
проживання   для   взяття   на  податковий  облік  з  відповідними
документами.
     Скасовує державну   реєстрацію    суб'єкта    підприємницької
діяльності  -  фізичної особи орган державної реєстрації за заявою
цього суб'єкта,  а також за певними умовами  на  підставі  рішення
суду (господарського суду).
            30. Якими нормативними актами регулюється
            сплата єдиного податку для фізичної особи?
     1. Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727 ( 727/98 )
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28
червня 1999 року N 746/99 ( 746/99 ).
     2. Наказом  Державної  податкової  адміністрації  України від
29.10.99 р.  N 599 ( z0752-99 ) "Про  затвердження  Свідоцтва  про
сплату  єдиного  податку та Порядку його видачі" (зареєстрований у
Міністерстві  юстиції  України  02.11.99  р.  за  N  752/4045   та
погоджений  з  Державним  комітетом  України з питань регуляторної
політики та підприємництва), зі змінами та доповненнями.
     3. Наказом ДПА України від 02.12.99 р.  N 670 ( v0670225-99 )
"Про  затвердження  Методичних  рекомендацій щодо обліку суб'єктів
малого підприємництва - платників єдиного податку".
    31. Які умови переходу на спрощену систему оподаткування,
        обліку та звітності для фізичної особи - суб'єкта
                   підприємницької діяльності?
     Фізичні особи   -   суб'єкти   малого   підприємництва,   які
здійснюють   підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної
особи, можуть перейти на спрошену систему оподаткування, обліку та
звітності  за  умови,  якщо  протягом календарного року у трудових
відносинах з ними,  включаючи членів  їхніх  сімей,  перебуває  не
більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт,  послуг) за календарний рік  не  перевищує  500  тис.  грн.
(Законом  України  від  19.10.2000 р.  N 2063-III ( 2063-14 ) "Про
державну  підтримку  малого  підприємництва"   визначено   поняття
суб'єктів  малого  підприємництва - до них належать фізичні особи,
які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку як
суб'єкти підприємницької діяльності.)
     Дія Указу  Президента  України  від  3  липня 1998 року N 727
( 727/98   )   "Про  спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та
звітності  суб'єктів  малого  підприємництва"  (у  редакції  Указу
Президента  України від 28 червня 1999 року N 746/99 ( 746/99 ) не
поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності,  у тому числі
фізичних  осіб,  на  яких  поширюється  дія  Закону  України  "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР )
в частині придбання спеціального патенту, а також на фізичних осіб
-   суб'єктів   підприємницької   діяльності,    які    займаються
підприємницькою   діяльністю   без  створення  юридичної  особи  і
здійснюють торгівлю  лікеро-горілчаними  та  тютюновими  виробами,
пально-мастильними матеріалами.
               32. Який порядок отримання Свідоцтва
                   про сплату єдиного податку?
     Для переходу  на  спрощену  систему оподаткування,  обліку та
звітності суб'єкт малого підприємництва - фізична особа не пізніше
ніж  за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу),
з  якого  він  обирає  спосіб  оподаткування  доходів  за   єдиним
податком,  подає  до  органу державної податкової служби за місцем
державної реєстрації письмову заяву (за  встановленою  формою)  за
умови  сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів,
термін сплати яких настав на дату подання заяви.
     Орган державної  податкової  служби   зобов'язаний   протягом
десяти   робочих  днів  після  отримання  заяви  та  за  наявності
платіжного документа про сплату єдиного податку  безплатно  видати
Свідоцтво   про   сплату   єдиного  податку  або  надати  письмову
мотивовану відмову.
     Для вирішення  питання  про  наявність  у   суб'єкта   малого
підприємництва  -  фізичної  особи  права  на  перехід на спрощену
систему   оподаткування   орган   державної   податкової    служби
встановлює, що:
     він зарахований на податковий облік;
     не є   суб'єктом   підприємницької   діяльності,   на   якого
поширюється дія Закону  України  "Про  патентування  деяких  видів
підприємницької  діяльності"  (  98/96-ВР  )  в  частині придбання
спеціального торгового патенту;
     не є  суб'єктом  підприємницької  діяльності,  який  здійснює
торгівлю     лікеро-горілчаними     та     тютюновими    виробами,
пально-мастильними матеріалами;
     чисельність найманих працівників протягом року  не  перевищує
10 осіб,  обсяг виручки від реалізації продукції (товарів,  робіт,
послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.
     За погодженням  з  Державним  комітетом  України   з   питань
регуляторної   політики   та   підприємництва   Наказом  Державної
податкової адміністрації   України   від   29.10.99   р.   N   599
( z0752-99  )  "Про  затвердження  Свідоцтва  про  сплату  єдиного
податку  та  Порядку  його  видачі"  зі  змінами  та доповненнями)
(зареєстрований в Мін'юсті України  02.11.99  р.  за  N  752/4045)
встановлено  єдину  форму Свідоцтва про сплату єдиного податку для
фізичних осіб та порядок його видачі, яким зазначено, що Свідоцтво
видається  на зазначений в заяві термін,  але в межах календарного
року.  Єдиний податок повинен сплачуватися у терміни,  встановлені
Указом  Президента  України від 3 липня 1998 року N 727 ( 727/98 )
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28
червня 1999 року N 746/99 ( 746/99 ).
              33. Які розміри ставок єдиного податку
          для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
              діяльності і хто встановлює ці ставки?
     Фізична особа  -  суб'єкт  підприємницької діяльності сплачує
єдиний  податок  у  фіксованому  розмірі,   який    встановлюється
місцевими радами за місцем державної реєстрації цієї особи залежно
від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн.  на  місяць  -  для
самостійного   здійснення  діяльності  (з  використанням  найманої
праці,  включаючи членів сім'ї,  - збільшується на 50 відсотків на
кожну  особу).  Розмір єдиного податку не залежить від результатів
підприємницької діяльності, тобто від розміру  чистого  доходу  за
умови,  що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) не перевищує 500 тис. грн. на календарний рік.
     У разі коли фізична особа  -  суб'єкт  малого  підприємництва
здійснює   кілька   видів  підприємницької діяльності,   для  яких
встановлено різні ставки  єдиного  податку,  вона  придбаває  одне
Свідоцтво  про  сплату єдиного податку і сплачує єдиний податок за
більшою ставкою за цими видами діяльності,  встановленою  місцевою
радою    за   місцем   її   державної   реєстрації   як   суб'єкта
підприємницької діяльності незалежно  від  того,   здійснює   вона
підприємницьку  діяльність  на  всій  території України чи лише за
місцем державної реєстрації.
     У разі здійснення підприємницької діяльності, на яку  місцева
рада  не встановила ставку єдиного податку,  доходи,  одержані від
неї,  оподатковуються в загальному порядку і  підстав  для  видачі
Свідоцтва про сплату єдиного податку в такому разі немає.
    34. Які терміни сплати єдиного податку для фізичної особи?
     Для переходу  на  спрощену  систему оподаткування,  обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва фізична особа -  суб'єкт
підприємницької  діяльності  не  пізніше ніж за 15 днів до початку
наступного звітного (податкового) періоду (кварталу),  з якого він
обирає  спосіб оподаткування доходів за єдиним податком,  подає до
органу державної податкової служби за місцем державної  реєстрації
письмову  заяву.  За  умови  сплати  всіх установлених податків та
обов'язкових платежів за попередній звітний  (податковий)  період,
термін яких настав на дату подання заяви.
     Для новостворених  та  зареєстрованих в установленому порядку
суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб  статтею  6  Указу
Президента  України  від  3  липня 1998 року N 727 ( 727/98 ) "Про
спрощену систему  оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів
малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28
червня 1999 року  N  746/99  (  746/99  )  визначено,  що  у  разі
прийняття   ними   рішення   про  застосування  спрощеної  системи
оподаткування,  обліку та звітності вони подають про це заяву  без
додержання  зазначеного  вище  терміну,  але  за  умови дотримання
певних вимог цього Указу  та  сплати  всіх  установлених  податків
(обов'язкових платежів), термін сплати яких настав на дату подання
заяви,  і вважаються суб'єктами спрощеної  системи  оподаткування,
обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну
реєстрацію.
     Крім письмової заяви,  підставою  для  видачі  Свідоцтва  про
сплату  єдиного  податку  є  пред'явлений  платіжний  документ про
сплату єдиного податку,  оскільки  Свідоцтво  -  це  документ,  що
засвідчує саме сплату єдиного податку.
     Суб'єкт малого  підприємництва - фізична особа сплачує єдиний
податок не пізніше 20 числа місяця,  наступного за  тим,  в  якому
здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
     35. Чи треба нараховувати, утримувати та перераховувати
       прибутковий податок з громадян до бюджету платникам
           єдиного податку - фізичним особам з доходів,
              які виплачуються найманим працівникам?
     Платником єдиного податку є  безпосередньо  фізична  особа  -
суб'єкт  малого  підприємництва,  а наймані працівники,  включаючи
членів сім'ї,  які  перебувають  з  платником  єдиного  податку  в
трудових відносинах,  отримують від нього відповідну винагороду за
виконану роботу.
     Статтею 6  Указу  Президента  України  від  3 липня 1998 року
N 727 ( 727/98 ) "Про спрощену систему  оподаткування,  обліку  та
звітності  суб'єктів  малого  підприємництва"  (у  редакції  Указу
Президента України від 28 червня 1999 року N  746/99  (  746/99  )
встановлено,  що  безпосередньо  платник єдиного податку - фізична
особа - суб'єкт малого підприємництва звільняється,  зокрема,  від
сплати  податку  на  доходи  фізичних осіб (прибуткового податку з
громадян),   з   доходів,   одержуваних   ним    від    здійснення
підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.
     Фізичні особи  -  суб'єкти   підприємницької   діяльності   -
платники  єдиного  податку  не звільняються від покладеного на них
обов'язку  нарахування  (утримання,  перерахування)   прибуткового
податку з громадян із сум заробітної плати (винагороди),  яку вони
виплачують найманим працівникам,  включаючи  членів  їхніх  сімей,
оскільки  в  такому  разі платниками прибуткового податку є вже не
фізичні   особи   -   суб'єкти   підприємницької   діяльності,   а
безпосередньо   працівники,  що  перебувають  з  ними  у  трудових
відносинах,  включаючи членів їхніх сімей. Зазначені вище платники
єдиного  податку  також  не  звільняються  від  подання податковим
органам відомостей за ф.  N 2 та  ф.  N 8ДР про  суми  виплаченого
громадянам доходу й утриманого податку.
          36. Чи треба вести платникам єдиного податку -
             фізичним особам облік доходів і витрат?
     Для визначення результатів власної підприємницької діяльності
на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і
фінансових операцій платник  єдиного  податку  веде  Книгу  обліку
доходів   і  витрат  згідно  із  додатком  10  до  Інструкції  про
прибутковий податок  з  громадян  (зі  змінами  та  доповненнями),
затвердженої   наказом  Головної  державної  податкової  інспекції
України від 21.04.93 р.  N 12 ( z0064-93  )  та  зареєстрованої  в
Мін'юсті України 09.06.93 р. за N 64. Обов'язково слід заповнювати
лише графи "період обліку",  "витрати на  виробництво  продукції",
"сума виручки (доходу)", "чистий дохід".
        37. Яку звітність повинні подавати фізичні особи -
                    платники єдиного податку?
     Протягом року для  платника  єдиного  податку  встановлюються
звітні періоди, що дорівнюють кварталу.
     Протягом 5-ти   днів   після   закінчення   звітного  періоду
(кварталу) платник єдиного податку  подає  до  податкового  органу
звіт встановленої форми. Зокрема, у ньому зазначаються:
     види підприємницької  діяльності,  які здійснювалися протягом
звітного кварталу;
     фактична чисельність працівників у звітному кварталі;
     сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;
     обсяг виручки  від  реалізації  товарів  (робіт,  послуг)  за
звітний  квартал  наростаючим  підсумком  з  початку  терміну  дії
Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році.
     Звіт платник єдиного  податку  подає  особисто  або  надсилає
поштою  до  органу державної податкової служби за місцем державної
реєстрації  його  як  суб'єкта  підприємницької  діяльності.   При
особистому  поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації
його в органі державної податкової служби,  а при надсиланні звіту
поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.
              38. Від сплати яких податків та зборів
      звільняються платники єдиного податку - фізичні особи?
     Платники єдиного податку - фізичні особи звільняються від:
     податку на додану вартість;
     податку на  доходи  фізичних  осіб  (для  фізичних   осіб   -
суб'єктів малого підприємництва);
     плати (податку) за землю;
     збору на обов'язкове соціальне страхування;
     податку на промисел;
     збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
     збору за  видачу  дозволу  на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг;
     внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
     плати за патенти згідно із Законом України "Про  патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).
 
 "Галицькі контракти - Дебет-Кредит",
 N 9, 3 березня 2003 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка