Законы Украины

Новости Партнеров
 

Вирішуючи позов члена сім"ї наймача жилого приміщення про вселення в це приміщення, суд зобов"язаний ретельно перевірити причини його вибуття звідти, маючи, зокрема, на увазі, що відповідно до ст. 107 ЖК наймач або член його сім"ї, який вибув на інше...


    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                             30.06.93
 
                             (Витяг)
     П. звернулась з позовом до П.  Я.  про  усунення  перешкод  в
користуванні жилим приміщенням.  Вона зазначала,  що в серпні 1980
р.  уклала шлюб з відповідачем,  мають двох неповнолітніх дітей. У
1980  р.  колгосп  "Росія" надав П.  Я.  двокімнатну квартиру в м.
Глобино.  Через зловживання відповідачем спиртними напоями у сім'ї
виникають  сварки,  відповідач  поміняв  замки  і  не впускає її в
квартиру.  Посилаючись на ці обставини, позивачка просила її позов
задовольнити.
     Рішенням Глобинського районного народного суду від 16 вересня
1991 р.  позов задоволено. Постановлено зобов'язати відповідача не
чинити   перешкод  в  проживанні  позивачці  з  дітьми  в  спірній
квартирі.  Визнано незаконним рішення  колгоспу  і  профспілкового
комітету  про  надання  цієї  квартири  А.,  зобов'язано правління
колгоспу  "Росія"  привести  в  належний  стан  спірну   квартиру,
забезпечивши   виконання  рішення.  Одночасно  судом  постановлено
окрему ухвалу про порушення правлінням і  профспілковим  комітетом
колгоспу житлового законодавства.
     В касаційному порядку справа не розглядалась.
     Протест заступника    прокурора   Полтавської   області   про
скасування рішення і ухвали суду з направленням  справи  на  новий
розгляд  постановою  президії  Полтавського  обласного суду від 12
березня 1993 р. залишений без задоволення.
     У протесті  заступника  Генерального  прокурора України також
ставиться питання про скасування цих рішень з направленням  справи
на новий розгляд в зв'язку з порушенням судом вимог статей 15,  30
і 62 ЦПК ( 1501-06 ).
     Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
     Постановляючи рішення,   народний   суд,  з  яким  погодилась
президія обласного суду,  виходив з того,  що поселившись в спірну
квартиру як член сім'ї відповідача, позивачка набула рівного з ним
права користування приміщенням,  а оскільки відповідач  чинить  їй
перешкоди в користуванні, позов про вселення підлягає задоволенню.
Що ж до рішення правління колгоспу і профспілкового  комітету  про
надання квартири А.,  то воно є незаконним, оскільки квартира не є
вільною.
     Однак, повністю з  такими  висновками  погодитися  не  можна,
оскільки  зроблені вони судом без повного та всебічного з'ясування
дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін.
     Відповідно до ст.  107 ЖК ( 5464-10 ) та роз'яснень,  даних в
п. 11  постанови  N  2  (  v0002700-85  )  Пленуму Верховного Суду
України від 12 квітня 1985 р.  "Про деякі питання,  що  виникли  в
практиці  застосування  судами Житлового кодексу України",  наймач
або член його сім'ї,  що вибув на інше постійне місце  проживання,
втрачає  право  користування  жилим  приміщенням  з  дня  вибуття,
незалежно від пред'явленого про це позову.
     На ствердження вибуття  суд  може  брати  до  уваги  будь-які
фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного
місця  проживання  (повідомлення  про  це  в  листах,   розписках,
переадресування  кореспонденції,  утворення  сім'ї в іншому місці,
перевезення майна в інше жиле приміщення,  виїзд в інший населений
пункт  і  постійна  там прописка,  укладення трудового договору на
невизначений строк тощо).
     З матеріалів справи  вбачається,  що  спірною  є  двокімнатна
квартира, котра була надана чоловіку позивачки в зв'язку з роботою
в колгоспі, якому вона і належить.
     Позивачка поселилась в квартиру як член сім'ї  відповідача  і
набула  рівного  з  ним  права  користування житлом.  З матеріалів
справи видно,  що в  грудні  1990  р.  після  розладу  в  сімейних
стосунках вона вивезла своє майно до батьків, які також проживають
в цьому місті.
     Як зазначено в акті комісії з числа колгоспників,  при виїзді
позивачка  привела  квартиру  в  непридатний  для  проживання стан
(побиті вікна,  стекла  в  дверях,  обірвані  шпалери,  розбиті  і
вирвані вхідні двері).  Однак суд на ці обставини уваги не звернув
і не з'ясував причини вивозу позивачкою  свого  майна  із  спірної
квартири, мотиви її таких дій і чи не свідчать вони про вибуття на
інше постійне місце проживання.
     Ці обставини,  як  і  та,  що  згідно  з  довідкою  виконкому
Глобинської міської Ради П.  як проживаючій в м.  Глобино рішенням
від 29 березня 1991 р.  виділено земельну ділянку  0,25  га  в  м.
Черевані  під  забудову,  мають  суттєве  значення для правильного
вирішення справи,  однак вони предметом дослідження суду не були і
ніякої оцінки не отримали.
     Крім цього,  визнаючи незаконним рішення правління колгоспу і
профспілкового комітету про надання спірної квартири А.,  який вже
фактично  вселився  в неї,  і вирішуючи тим самим питання про його
права і обов'язки,  суд не  притяг  того  до  участі  в  справі  і
розглянув її  без  нього,  що  відповідно  до  п.  8  ст.  314 ЦПК
( 1503-06 ) є безумовною підставою для скасування рішення.
     Враховуючи наведене,  судова колегія Верховного Суду  України
визнала,  що  всі постановлені по справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка