Законы Украины

Новости Партнеров
 

Інструкція про заходи боротьби з грипом птиці

    ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
 
 N 78 від 17.10.2001                  Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      30 жовтня 2001 р.
                                      за N 917/6108
 
                                      Затверджено
                                      Наказ Головного державного
                                      інспектора ветеринарної
                                      медицини України
                                      17.10.2001 N 78
                                      ( z0916-01 )
 
   ( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Державного
                             департаменту ветеринарної медицини
     N 96 ( z1304-05 ) від 26.10.2005 )
 
                            Інструкція
                про заходи боротьби з грипом птиці
 
 
 
                      1. Загальні положення
 
     1.1. Грип   птиці   -   гостре   висококонтагіозне    вірусне
захворювання  сільськогосподарської,  сінантропної та дикої птиці,
яке спричиняється вірусом грипу А.  Грип птиці, збудниками якого є
штами вірусу А5,  А7, перебігає у формі класичної чуми птиці (далі
-  КЧП).  Для  хвороби  характерні:  висока  смертність,  ураження
органів травлення і дихання, наявність набряків та депресії.
     До грипу сприйнятливі кури, качки, індики, цесарки, перепели,
буревісники,  фазани,  горобці,  лебеді,  чайки. У дорослих качок,
індичок,  перепелів і цесарок хвороба може перебігати  з  ознаками
ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту.
     Збудник грипу птиці - РНК-вірус, який за комплементзв'язуючим
антигеном споріднений з вірусом типу А у людей і тварин.
     У природних умовах грип птиці протікає у вигляді епізоотії чи
ензоотії.  В  окремих  випадках  хвороба характеризується коротким
інкубаційним періодом (КЧП),  проте  здебільшого  має  ензоотичний
спалах  і  проявляється  зниженням  несучості,  ураженнями органів
дихання і травлення;  смертність коливається у межах 5-10%;  через
2-3 тижні птиця видужує.
     При патолого-анатомічному  розтині   спостерігають   множинні
крапчасті   крововиливи  на  серці,  на  серозній  та  підслизовій
оболонках м'язового і залозистого шлунків,  на  серозній  оболонці
кишечнику,  у  м'язах  грудної  кістки,  паренхіматозних  органах,
яйцепроводах   і   яєчниках.   При   ураженні   дихальних   шляхів
спостерігаються риніти,  синусити,  аеросакуліти, піниста рідина в
трахеї,  бронхах,  набряк  легень,  вогнищеві   серозно-катаральні
пневмонії.
     Джерелом інфекції є хвора і перехворіла  птиця.  Інкубаційний
період  триває 1-7 днів.  Факторами передачі збудника є інфікована
обмінна тара,  корми, інкубаційні яйця, туші, пір'я, обслуговуючий
персонал,  комахи,  пухоїди,  дикі птахи (голуби, горобці, ворони,
галки).  Вірус виділяється  у  навколишнє  середовище  зі  слиною,
носовим секретом і послідом.  Вірусоносійство у перехворілої птиці
триває  2-3  місяці.  На   інфікованому   пір'ї   вірус   зберігає
патогенність  8-20 днів,  у крові та ексудаті в запаяних ампулах у
ліофілізованому вигляді - більше 2 років.
 
                   2. Заходи профілактики грипу
 
     2.1. З  метою  охорони  господарств  (ферм,  відділень)   від
занесення   збудника   інфекцій   керівники   господарств,   інших
підприємств  та  організацій,  які  утримують  птицю,  зобов'язані
виконувати  вимоги,  передбачені  Законом України "Про ветеринарну
медицину"   (   2498-12   ),   і   дотримуватися   вимог    діючих
ветеринарно-санітарних правил та інших нормативно-правових актів.
     Спеціалісти ветеринарної медицини зобов'язані в господарствах
і   населених  пунктах,  що  знаходяться  в  зоні  обслуговування,
здійснювати систематичний нагляд за фізіологічним станом птиці.
     З метою    запобігання    занесенню    збудника    грипу    в
птахогосподарства необхідно дотримуватися таких вимог:
     2.1.1. Господарство повинно працювати в закритому режимі.
     2.1.2. Комплектувати ферму,  майданчик,  зону  птицею  одного
віку.
     2.1.3. Піддавати карантину завезену птицю  згідно  з  діючими
ветеринарними вимогами.
     2.1.4. Дотримуватися міжциклових  профілактичних  перерв  між
посадками птиці з проведенням очистки і дезінфекції приміщень.
     2.1.5. Дезінфекцію інкубаційних яєць  проводити  деззасобами,
зареєстрованими   в   Україні,   згідно   з  настановами  щодо  їх
застосування.
 
                   3. Заходи з ліквідації грипу
 
     3.1. При  підозрі  щодо  захворювання  птиці  на  грип  лікар
ветеринарної   медицини   терміново  приймає  заходи  з  уточнення
діагнозу.  З цією метою для  дослідження  у  державну  лабораторію
ветмедицини  направляють  свіжі  трупи або хвору птицю (не менше 5
голів),  внутрішні органи (легені, селезінка) та головний мозок (в
замороженому  вигляді  або  в 50%-му розчині гліцерину) та 10 проб
сироваток крові хворої птиці з  одного  пташника  в  супроводженні
спеціалістів  ветмедицини,  дотримуючись  правил,  які запобігають
розповсюдженню збудника хвороби.
 
     3.2. Грип  діагностують  на  підставі епізоотологічних даних,
клінічних  ознак,  результатів  патолого-анотомічного  розтину  та
підтверджень   лабораторних  досліджень,  включаючи  виділення  та
ідентифікацію збудника.
 
     3.3. При   встановленні  діагнозу  на  грип  птиці  керівники
господарств незалежно від форм власності, спеціалісти ветмедицини,
які  обслуговують  ці  господарства,  негайно інформують головного
державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області
про виникнення захворювання.
 
     3.4. Господарство (птахофабрику,  ферму), у якому встановлено
грип, оголошують неблагополучним.
 
     3.5. У разі виникнення в господарстві  (птахофабриці,  фермі)
захворювання  курей  на грип,  збудником якого є А5,  А7 (КЧП) або
інші  високопатогенні  варіанти  вірусу,  що  не  зареєстровані  в
Україні,  на  підставі  подання  головного інспектора ветеринарної
медицини    району,    міста,     області     райдержадміністрація
(облдержадміністрація) виносить рішення про встановлення карантину
в неблагополучному щодо  грипу  птиці  господарстві  і  затверджує
склад спеціальної протиепізоотичної комісії з боротьби з грипом.
 
     3.6. Карантин   з   господарства    (птахофабрики,    ферми),
неблагополучного  щодо  грипу,  збудником якого є А5,  А7 або інші
високопатогенні варіанти вірусу,  знімають після забою всієї птиці
та  проведення  заключної дезінфекції.  Посадку нової партії птиці
проводять через 3-4 тижні після профілактичної перерви.
 
     3.7. Господарство  (птахофабрику,  ферму),  у  якому виявлено
захворювання  курей  грипом,  за  винятком  грипу  -  КЧП,   також
оголошують неблагополучним і вводять обмеження:
     - забороняється вивіз інкубаційних яєць та курячих  ембріонів
в  інші  господарства,  біофабрики,  науково-дослідні  установи та
організації;
     - забороняється  вивіз  живої  птиці  в  інші господарства та
продаж населенню;
     - яйця,  які  були  закладені  в інкубатор із неблагополучних
пташників,  утилізують.  Інкубаторії,   обладнання   та   інвентар
очищають,  миють,  дезінфікують  згідно з інструкцією з проведення
дезінфекції, дезінвазії та дератизації;
     - реалізація  яєць  із неблагополучного пташника дозволяється
після  аерозольної  дезінфекції  парами  формальдегіду  чи  іншими
дозволеними деззасобами тільки для промпереробки на яєчний порошок
у межах адміністративного району;
     - забороняється ввезення сприйнятливої до грипу птиці з інших
господарств (птахофабрик, ферм).
 
     3.8. У господарстві (птахофабриці,  фермі),  у якому виявлено
захворювання курей на грип, проводять такі заходи:
     а) при виникненні захворювання в окремому  пташнику  клінічно
хвору   та  некондиційну  птицю  забивають  безкровним  методом  і
знищують шляхом утилізації.  Умовно  здорову  птицю  забивають  на
м'ясо.   При   цьому   дотримуються   заходів   щодо   недопущення
розповсюдження інфекції;
     б) при  виявленні грипу птиці в індивідуальному секторі хвору
птицю знищують, а умовно здорову забивають і використовують як їжу
в перевареному вигляді.
 
     3.9. Ветеринарно-санітарну  оцінку  продуктів забою проводять
згідно з діючими Правилами ветеринарно-санітарної експертизи м'яса
і м'ясних продуктів:
     а) за  наявності   патолого-анатомічних   змін   (перитоніти,
крововиливи в грудну порожнину, синюшність м'язової тканини) тушки
із внутрішніми органами направляють на технічну утилізацію;
     б) при  відсутності  зазначених змін проводять повне патрання
тушок;  внутрішні  органи  утилізують,  а  тушки  після   проварки
використовують  для  харчових  потреб  у  межах  адміністративного
району.
     Під час  забою великих партій птиці:
     а) тушки  направляють  на  промислову   переробку   в   межах
адміністративного району;
     б) тушки  курей  з  благополучних  пташників  реалізують   на
загальних підставах.
 
     3.10. Пух та пір'я,  отримані під час забою хворої або умовно
здорової   птиці,   просушують   у   спеціальних   установках  при
температурі 85-90 град.  C впродовж 15 хвилин або  дезінфікують  в
3%-ному  розчині  формальдегіду  при  температурі  45-50  град.  C
впродовж  30  хвилин,  висушують  та  вивозять  на   пухопереробні
підприємства   в   тарі   з   подвійною  упаковкою,  зазначивши  у
ветеринарному свідоцтві про  неблагополучність  господарства  щодо
грипу курей.
 
     3.11. При  оздоровленні  господарства  проводять систематичну
вибраковку  та  забій  некондиційної  та  малопродуктивної  птиці,
аерозольну  дезінфекцію  повітря  (у  присутності птиці) кожні 3-5
днів парами молочної кислоти, триетіленгліколя, резорцину.
 
     3.12. Після  закінчення   технологічного   циклу   приміщення
повністю  звільняють від птиці.  Приміщення та обладнання зрошують
дезрозчином.  Послід  та   підстилку   вивозять   для   знераження
біотермічним методом, а в індивідуальних господарствах - спалюють.
Годівниці та бункери повністю звільняють від корму.  Стелі, стіни,
сідала   і  гнізда  обмітають  мітлами,  змоченими  в  дезрозчині.
Ретельно очищають вентиляторні шахти та зовнішні стіни  пташників.
Приміщення,  клітки,  інвентар ретельно миють гарячою водою (70-80
град. C), а потім 2%-ним розчином кальцинованої соди (за допомогою
спеціальної дезінфекційної техніки), висушують та проводять вологу
дезінфекцію препаратами згідно з настановами щодо їх застосування.
Після проведення монтажу обладнання приміщення білять свіжогашеним
вапном і роблять заключну аерозольну дезінфекцію 40%-ним  розчином
формаліну  - 1,5 л/100 куб.  м.  Пташники закривають на 24 години,
після чого провітрюють.  Контроль за якістю дезінфекції  проводять
спеціалісти державної лабораторії ветеринарної медицини району.
 
     3.13. Карантин  знімають  після  забою  усієї  перехворілої і
клінічно здорової птиці,  яка знаходилася в приміщеннях на  одному
майданчику    з    хворою    птицею,   та   проведення   комплексу
ветеринарно-санітарних заходів.
 
     3.14. Господарство  оголошується  благополучним  щодо   грипу
через 21 день після останнього випадку захворювання.
 
     4. Відповідальність за порушення карантину, обмежень та
                інших ветеринарно-санітарних вимог
 
     4.1. Керівники,  працівники господарств,  ферм, орендарі, які
допустили     порушення     карантинних    обмежень    та    інших
ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій інструкції, несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
 
 Начальник відділу організації
 навчання, атестації, зовнішніх
 зв'язків та роботи по договорах
 з наукових тематик                                      В.В.Стець








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка