Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Державний бюджет України на 1999 рік

Страница 2



     Хмельницька                    110.517,5
     Черкаська                       80.827,3
     Чернівецька                     27.341,7
     Чернігівська                    42.441,1
 
     місто Севастополь                8.217,8
 
     Затвердити у складі Державного бюджету України  на  1999  рік
субвенції  республіканському  бюджету  Автономної Республіки Крим,
обласним та міським (міст Києва і Севастополя) бюджетам  в  обсязі
341.167,7  тис.  гривень  на  часткове  виконання статті 57 Закону
України  "Про  освіту"  (  1060-12 ), в тому числі: ( Абзац перший
частини  другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N
776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
                                   (тис. гривень)
 
     Автономна Республіка Крим       15.167,7
 
           області:
 
     Вінницька                       11.895,2
     Волинська                        8.640,7
     Дніпропетровська                26.048,3
     Донецька                        31.620,1
     Житомирська                     15.117,1
     Закарпатська                     9.757,4
     Запорізька                      13.782,1
     Івано-Франківська                9.912,5
     Київська                        12.412,6
     Кіровоградська                   8.276,5
     Луганська                       14.536,7
     Львівська                       16.499,4
     Миколаївська                     9.790,7
     Одеська                         15.167,6
     Полтавська                      11.318,5
     Рівненська                       8.538,6
     Сумська                          8.529
     Тернопільська                    8.291,4
     Харківська                      18.724,9
     Херсонська                       9.165,1
     Хмельницька                     10.585,2
     Черкаська                       10.654,7
     Чернівецька                      6.361,6
     Чернігівська                     8.743,4
 
           міста:
 
     Київ                            18.937,3
     Севастополь                      2.693,4
 
     Затвердити у  складі  Державного  бюджету України на 1999 рік
субвенцію Закарпатській області в обсязі 40.000  тис.  гривень  на
ліквідацію наслідків стихійного лиха.
 
     Стаття 8.  Установити,  що  в 1999 році до Державного бюджету
України передаються кошти з бюджету міста Києва у  сумі  382.215,9
тис. гривень.
 
     Стаття 9.   Надати   право  Головному  управлінню  Державного
казначейства України,  Міністерству фінансів Автономної Республіки
Крим,  місцевим  фінансовим органам в разі несвоєчасного погашення
заборгованості    за    взаємними    міжбюджетними    розрахунками
застосовувати безспірне її стягнення.
 
     Стаття 10. Установити, що нафтогазодобувні підприємства (крім
державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз") вносять до
Державного  бюджету  України  рентну  плату  за  природний  газ  у
розмірі,  еквівалентному 5 доларам США за 1000 куб.  метрів, та за
нафту - у розмірі, еквівалентному 3 доларам США за 1 тонну.
 
     Стаття 11.    Установити,    що    суб'єкти   підприємницької
діяльності,   які   здійснюють   транспортування    трубопровідним
транспортом  через  територію  України  нафти,  природного газу та
аміаку, вносять до Державного бюджету України:
 
     відрахування  від  прибутку,  що  залишається у розпорядженні
підприємств,  які  здійснюють транспортування нафти магістральними
нафтопроводами,  в  розмірі,  еквівалентному 0,059 долара США за 1
тонну  нафти,  що  транспортується,  на  кожні  100 км відстані її
транспортування;  (  Абзац  другий  статті  11  в  редакції Закону
N 776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
     відрахування від  плати за транзит природного газу в розмірі,
еквівалентному 0,29 долара США за 1000 куб.  метрів газу на  кожні
100 кілометрів відстані;
 
     відрахування від   плати   за   транзит   аміаку  в  розмірі,
еквівалентному 0,23 долара США за 1 тонну на кожні 100  кілометрів
відстані.
 
     Внесення зазначених платежів здійснюється щодекади,  виходячи
з обсягів газу,  нафти та аміаку,  транспортованих через територію
України.
 
     Стаття  12.  Установити, що в 1999 році по населених пунктах,
грошова  оцінка  земель  яких  не проведена, застосовуються ставки
земельного  податку,  встановлені  частиною другою статті 7 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), збільшені в 2 рази.
 
     По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів,
грошова  оцінка яких проведена і уточнена станом на 1 вересня 1998
року,  застосовуються  ставки  земельного   податку,   встановлені
статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за
землю".
 
     Земельний податок сплачується платниками  (крім  громадян  та
виробників  сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до
15 числа наступного місяця за звітним.
 
     Звільнити від сплати земельного  податку  військові  частини,
військові     навчальні    заклади,    науково-дослідні,    дитячі
санаторно-курортні та  оздоровчі  установи,  які  утримуються   за
рахунок  бюджету  та  належать  до  сфери  управління Міністерства
оборони України та інших  утворених  відповідно  до  законодавства
військових  формувань,  а  також підприємства Міністерства оборони
України та військово-промислового  комплексу.  Перелік  зазначених
підприємств   затверджується   Кабінетом   Міністрів   України   з
визначенням розмірів земельних ділянок.
 
     Стаття  13.  Установити,  що  надходження  плати  за землю та
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і  механізмів  не  мають цільового характеру та використовуються у
порядку, затвердженому відповідною радою.
 
     Стаття 14. Установити, що у 1999 році державне мито, сплачене
згідно з пунктом 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від
21  січня  1993  року  N  7-93  "Про  державне мито",  за винятком
підпунктів "ї",  "й",  "п",  "р", "с", "т" і "у", зараховується до
Державного бюджету України, і ці кошти спрямовуються на проведення
паспортизації населення України у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
 
     Стаття  15.  (  Дію  статті  15 зупинено щодо сплати збору до
Державного  інноваційного  фонду на період проведення експерименту
для  підприємств - учасників економічного експерименту на підставі
Закону  N  1375-XIV  (  1375-14  ) від 13.01.2000 ) Установити, що
суб'єкти  підприємницької діяльності незалежно від форм власності,
крім  підприємств  водного  транспорту  за переліком, затвердженим
Кабінетом Міністрів України, сплачують до Державного інноваційного
фонду  збір  в  розмірі 1 відсотка від обсягу реалізації продукції
(робіт,  послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та
акцизного  збору.  ( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 964-XIV ( 964-14 ) від 15.07.99 )
     Платники збору,   основною   діяльністю  яких  є  виробництво
сільськогосподарської   продукції,   сплачують   збір   з   обсягу
реалізації (виручки) продукції власного виробництва, зменшеного на
суму податку на додану вартість і акцизного збору.
 
     У торговельній,  посередницькій  і   постачальницько-збутовій
діяльності  збір  сплачується  від  сум  торговельної або збутової
націнки  (надбавки)  на  реалізовані  товари,  у   банківській   і
страховій сферах діяльності - від суми валового доходу.
 
     Установити, що  кошти від повернення  у  1999  році  позичок,
наданих Державним інноваційним фондом підприємствам і організаціям
для  виконання  інноваційних проектів, зараховуються до Державного
бюджету  України  як надходження до цього Фонду і спрямовуються на
здійснення інноваційної діяльності. ( Частина четверта статті 15 в
редакції Закону N 776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
     Установити, що у 1999 році  кошти  від  збору  до  Державного
інноваційного фонду спрямовуються за таким цільовим призначенням:
 
     100.000 тис. гривень - на часткове виконання статті 57 Закону
України "Про освіту" ( 1060-12 );
 
     452.550 тис.  гривень - виключно на покриття заборгованостей,
що виникли  у  попередні  роки  по  заробітній  платі  працівників
бюджетних  установ,  грошовому  забезпеченню, стипендіях  та інших
соціальних виплатах;
 
     інші кошти в межах  їх  реальних  надходжень,  але  не  менше
187.390  тис.  гривень  -  на  розвиток інноваційної діяльності та
фінансування інноваційних проектів Державним інноваційним фондом.
(   Частина   п'ята   статті   15  в  редакції  Закону  N  776-XIV
( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
 
     Стаття 16.  Установити,  що в 1999 році відрахування та збори
на  будівництво,  реконструкцію,  ремонт і утримання автомобільних
доріг   загального   користування    здійснюються    у    порядку,
передбаченому у 1998 році.
 
     До бюджету  міста Києва зараховуються в установленому порядку
50 відсотків відрахувань та зборів на будівництво,  реконструкцію,
ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування від
підприємств  і  організацій,  зареєстрованих  у  місті  Києві,   і
використовуються за цільовим призначенням.
 
     Стаття 17. Установити, що у 1999 році:
 
     плата за    понадлімітне    використання    водних   ресурсів
зараховується до Державного бюджету України,  бюджетів  Автономної
Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва і Севастополя на умовах,
передбачених для внесення плати за використання водних ресурсів  у
межах ліміту;
 
     розподіл платежів   за   користування  надрами,  передбачений
пунктами 3 і 4 статті 31 Кодексу України про надра ( 132/94-ВР  ),
здійснюється  у  співвідношенні,  встановленому  у  пункті  1 цієї
статті Кодексу.
 
     Стаття 18.  Установити,  що з 1 січня 1999  року  кошти  усіх
державних та місцевих позабюджетних фондів,  крім Пенсійного фонду
України та Фонду соціального страхування України, зараховуються до
відповідних   бюджетів   і  витрачаються  на  заходи,  передбачені
законодавством.
 
     (  Положення  статті  19  визнано  конституційними  згідно  з
Рішенням  Конституційного  Суду  N  6-рп/99  (  v006p710-99  ) від
24.06.99  )  Стаття  19. Затвердити такий перелік захищених статей
видатків  Державного  бюджету України та місцевих бюджетів на 1999
рік за економічною структурою видатків:
 
     оплата праці працівників  бюджетних  установ  (в  тому  числі
погашення заборгованості за минулі роки) (код 1110);
 
     нарахування на   заробітну  плату  (в  тому  числі  погашення
заборгованості за минулі роки) (код 1120);
 
     придбання медикаментів та  перев'язувальних  матеріалів  (код
1132);
 
     забезпечення продуктами харчування (код 1133);
 
     трансферти місцевим бюджетам (код 1399);
 
     трансферти населенню,  пов'язані  з  соціальним  захистом  та
соціальним забезпеченням (пенсії,  допомоги, стипендії, повернення
заощаджень громадян) (код 1340).
 
     Установити, що   фінансування  витрат  по  захищених  статтях
Державного бюджету України та місцевих бюджетів,  а також видатків
на  придбання речового майна для військовослужбовців,  на державну
підтримку вугледобувних підприємств,  на  фінансування  соціальних
потреб інвалідів, по виплаті заборгованості з регресних позовів та
одноразової допомоги по втраті професійної працездатності шахтарям
та гірникам підприємств з підземного видобутку вугілля та залізної
руди  проводиться  в  першочерговому  порядку  та  пропорційно  по
розпорядниках коштів відповідних бюджетів.
 
     При формуванні  місцевих  бюджетів  оплата  праці працівників
бюджетних установ,  нарахування на заробітну  плату  та  погашення
заборгованості  по цих статтях за минулі роки планується в повному
обсязі.
 
     Дотації республіканському бюджету Автономної Республіки Крим,
обласним та міському (міста Севастополя) бюджетам, які передбачені
в частині першій статті 7 цього Закону,  спрямовуються виключно на
фінансування  соціальних  виплат та на погашення заборгованості по
заробітній платі (за її наявності).
 
     Установити,   що  на  фінансування  визначених  цією  статтею
видатків  спрямовуються  90  відсотків  надходжень  до відповідних
бюджетів без врахування надходжень до державних  цільових  фондів,
збору   за   геологорозвідувальні   роботи,  виконані  за  рахунок
державного  бюджету,  та  коштів   від   реалізації   надлишкового
озброєння,   військової   та  спеціальної  техніки,  іншого  майна
Збройних Сил  України,  за  виконані  роботи,  надані  послуги  та
надання  в  оренду  основних  фондів  та іншого майна Збройних Сил
України.
(  Стаття 19 в редакції Закону N 776-XIV ( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
     Стаття 20. Дозволити Міністерству закордонних справ України у
1999 році використовувати за цільовим призначенням до 10 відсотків
коштів  в  іноземній  валюті,  фактично  отриманих   за   вчинення
консульських  дій  за  межами  України,  на непередбачені витрати,
пов'язані з поданням матеріальної допомоги потерпілим за  кордоном
громадянам   України;  оформленням  та  оплатою  послуг  іноземних
ритуальних служб у разі смерті громадян України,  що  настала  під
час їх перебування за кордоном;  оплатою праці тимчасово прийнятих
на місці (за трудовою угодою) працівників для виконання термінових
робіт  в  консульських  відділах  посольств  України  за кордоном;
придбанням   обладнання,   включаючи   транспортні   засоби,   для
консульських   відділів  дипломатичних  представництв  України  за
кордоном.
 
     Решта суми коштів в іноземній валюті,  отриманих за  вчинення
консульських  дій  за  межами  України,  зараховується  до  складу
доходів Державного бюджету України і використовується  на  поточне
утримання  дипломатичних  представництв  України  за  кордоном  та
придбання і будівництво приміщень для їх розміщення в  межах  сум,
передбачених в Державному бюджеті України на ці цілі.
 
     Стаття 21.   Фінансування  витрат,  пов'язаних  з  утриманням
працівників дипломатичних представництв  та  консульських  установ
України за кордоном,  незалежно від їх відомчої підпорядкованості,
провадиться виключно через Міністерство закордонних справ України.
 
     Стаття 22. Установити, що кошти, які надходять від повернення
бюджетних  позичок,  наданих  у  минулі роки колишнім Міністерству
сільського  господарства  і  продовольства   України,   Державному
комітету України по харчовій промисловості, заготівельним та іншим
підприємствам,  товаровиробникам через фінансові органи  і  органи
Державного   казначейства   України,   зараховуються   на  окремий
субрахунок єдиного казначейського  рахунку  державного  бюджету  і
спрямовуються   на   погашення   заборгованості,   пов'язаної   із
закупівлею   сільськогосподарської   продукції    за    державними
замовленнями   (контрактами)   минулих  років;  створення  частини
лізингового  фонду  для   забезпечення   сільського   господарства
сільськогосподарською технікою вітчизняного виробництва; придбання
і централізоване постачання мінеральних добрив і пально-мастильних
матеріалів  та  на  формування  державного  насіннєвого страхового
фонду.
 
     Надати право органам системи Міністерства фінансів України та
органам   Державної   податкової   служби  України  за  наслідками
документальних  перевірок  стягувати  у  безспірному   порядку   з
підприємств  і  організацій  прострочену  заборгованість з наданих
позичок,  у тому числі і у вигляді товарного кредиту, під державне
замовлення  сільськогосподарської продукції,  та інших позичок,  а
також у разі  нецільового  їх  використання  нараховувати  пеню  в
розмірі  0,2 відсотка непогашеної заборгованості (суми нецільового
використання) за кожний день до повного їх повернення.
 
     Стаття 23.  Установити, що 90 відсотків коштів, які надійдуть
від  приватизації  (продажу)  об'єктів  незавершеного  будівництва
відповідно до Чорнобильської будівельної  програми,  зараховуються
до   Державного   бюджету  України  і  спрямовуються  виключно  на
фінансування   капітальних   вкладень   на    пускових    об'єктах
Чорнобильської будівельної програми.
 
     Стаття 24.  Зупинити  на 1999 рік дію окремих положень Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ):
 
     пункту 2  статті 21 в частині виплати громадянам,  віднесеним
до категорії 2  осіб,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської
катастрофи,  грошової  компенсації  в  розмірі  середньої вартості
путівки в Україні;
 
     пунктів 2 і 13 статті 22,  пункту 2 статті 23 та статті 24  в
частині    безплатного   надання    або   забезпечення   пільговою
санаторно-курортною путівкою   чи путівкою на відпочинок громадян,
віднесених  відповідно  до  категорії 3 і 4 осіб,  які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи,  та осіб,  які  працювали  за
межами  зони  відчуження  на роботах з особливо шкідливими умовами
праці  (за  радіаційним  фактором),  пов'язаними   з   ліквідацією
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (крім осіб, що мають статус
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та  супроводжують
потерпілих   дітей   віком   до   10  років  на санаторно-курортне
лікування),  або виплати за їх  бажанням  грошової  компенсації  у
розмірах, передбачених у зазначених пунктах статей;
 
     пунктів 21  і  29  статті  20,  пункту  1 статті 21 в частині
одержання   безпроцентної   позики   на   індивідуальне    житлове
(кооперативне) будівництво з розрахунку 13,65 квадратного метра на
кожного члена сім'ї з погашенням 50 процентів  позики  за  рахунок
державного  бюджету,  а також безпроцентної позики для будівництва
садових  будинків  та  благоустрою  садових  ділянок,  будівництва
індивідуальних  гаражів  громадянами,  віднесеними  до категорії 1
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також
надання   безпроцентної  позики  для  організації  підприємницької
діяльності,  селянського (фермерського)  господарства  громадянам,
віднесеним  до  категорії  1  і 2 осіб,  які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
 
     пункту 7 статті 21 в частині одержання  безпроцентної  позики
на  індивідуальне  житлове (кооперативне) будівництво з розрахунку
13,65 квадратного метра на кожного члена  сім'ї  з  погашенням  25
процентів   позики   за   рахунок   державного  бюджету,  а  також
безпроцентної  позики  для   будівництва   садових   будинків   та
благоустрою  садових  ділянок,  будівництва індивідуальних гаражів
громадянами,  віднесеними до категорії  2  осіб,  які  постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи;
 
     пункту 5  статті 22 та пункту 1 статті 23 в частині одержання
безпроцентної  позики   на   індивідуальне   житлове   будівництво
громадянами,  віднесеними до категорії 3 і 4 осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи;
 
     пункту 12 статті 22 в частині надання  пільгової  позики  для
організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського)
господарства громадянам,  віднесеним  до  категорії  3  осіб,  які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
 
     пункту 5  статті  36  в  частині  одержання громадянами,  які
евакуйовані,  відселені (відселяються) або самостійно переселилися
(переселяються)  на нове місце проживання,  безпроцентних позик за
новим місцем проживання  на  господарське  обзаведення  в  розмірі
п'ятдесяти  мінімальних заробітних плат на сім'ю із строком сплати
до 15  років  з  моменту  видачі  позики  незалежно  від  часу  їх
евакуації, відселення або самостійного переселення.
 
     Стаття 25.  Установити  тариф  на доставку пенсій та грошової
допомоги, що фінансуються з Пенсійного фонду України, в розмірі не
вище  1,7  відсотка  від  фактичного  обсягу  виплачених пенсій та
грошових допомог,  а також плату комерційних банків на 1999 рік за
користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду України у
розмірі 50 відсотків облікової ставки Національного банку України.
 
     Виплата  пенсій  та  грошових   допомог   військовослужбовцям
рядового,  сержантського  та старшинського складу строкової служби
та їх сім'ям,  державної грошової допомоги, допомоги по догляду за
дитиною по досягненню нею трирічного віку,  пенсій громадянам, які
постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи,    пенсій,
призначених   відповідно   до   Закону   України  "Про  зайнятість
населення" ( 803-12 ),  здійснюється виключно  за  рахунок  коштів
Державного   бюджету  України.  Проведення  зазначених  виплат  за
рахунок  коштів  бюджету  Пенсійного  фонду України забороняється.
(  Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 776-XIV
( 776-14 ) від 29.06.99 )
 
 
     Стаття 26. Установити, що у 1999 році державні централізовані
капітальні вкладення здійснюються за рахунок і в межах надходження
до Державного  бюджету  України  відповідно  до  законодавства  10
відсотків    суми    амортизаційних    відрахувань,    нарахованих
підприємствами і організаціями.
 
     Стаття 27.  Установити,  що Фонд державного майна України має
забезпечити  в  1999 році мобілізацію коштів до Державного бюджету
України у сумі не менше  800.000  тис.  гривень  від  приватизації
державного  майна та інших надходжень,  безпосередньо пов'язаних з
процесом приватизації та кредитуванням  підприємств.  Кошти  понад
675.000   тис.   гривень,  що  не  враховані  у  доходній  частині
Державного бюджету України,  спрямовуються на  погашення  основної
суми державного боргу.
 
     Стаття 28.   Мінімальний   розмір   допомоги   по  безробіттю
встановлюється Кабінетом  Міністрів  України,  виходячи  з  обсягу
надходжень до Державного фонду сприяння зайнятості населення,  але
не нижче встановленого законодавством.
 
     Стаття 29.  З метою становлення Державного фонду дорогоцінних
металів  і  дорогоцінного  каміння  України дозволити Міністерству
фінансів України спрямовувати у 1999 році  кошти,  отримані  понад
обсяги,   зазначені   у  статті  3  цього  Закону  від  реалізації
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,  на формування цього
Фонду.
 
     Стаття 30.   Надати   право   Міністерству   оборони  України
проводити   розрахунки   з   підприємствами,    науково-дослідними
установами   та   організаціями,  які  виконують  роботи  (надають







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка