Законы Украины

Новости Партнеров
 

Конвенція про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості N 5


                            Конвенція
              про мінімальний вік приймання дітей на
                      роботу в промисловості
                               N 5
 
              Статус Конвенции см. ( 993_510 )
 
 
 
     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
     що   скликана  у  Вашингтоні урядом Сполучених Штатів Америки
29 жовтня 1919 року,
     постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо  дитячої  праці  та
мінімального  віку  для  приймання дітей на роботу,  що є частиною
четвертого   пункту   порядку   денного    Вашингтонської    сесії
Конференції,
     вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції,
     ухвалює нижченаведену   конвенцію*,   яка   може   називатися
Конвенцією 1919 року про мінімальний вік для приймання на роботу в
промисловості  і  яка  підлягає  ратифікації  членами  Міжнародної
організації  праці  відповідно  до  положень  Статуту  Міжнародної
організації праці ( 993_154 ):
 
                             Стаття 1
 
     1. В  цілях  цієї  Конвенції термін "промислове підприємство"
включає, зокрема:
     a) шахти,  кар'єри та інші підприємства по видобутку корисних
копалин;
     b) підприємства,  на яких предмети виробляються,  змінюються,
очищуються,     ремонтуються,     прикрашаються,     оздоблюються,
підготовляються до продажу,  руйнуються або знищуються або на яких
матеріали трансформуються,  включаючи суднобудівні підприємства та
підприємства    по    виробництву,   трансформації   та   передачі
електроенергії або рухової сили будь-якого виду;
     c) підприємства  по  будівництву,  реконструкції,  утриманню,
ремонту,  переробці або демонтажу будь-яких будівель,  залізничних
шляхів,   трамвайних   ліній,   портів,  доків,  пірсів,  каналів,
внутрішніх  водяних  шляхів,  доріг,  тунелів,  мостів,  віадуків,
каналізаційних   систем,  водостоків,  колодязів,  телеграфних  та
телефонних  пристроїв,  електричних  установок,  газових  заводів,
систем   водопостачання   або   підприємства,  що  виконують  інші
будівельні роботи,  а також роботи по підготовці до будівництва та
закладанню фундаменту, що передують переліченим роботам;
     d) підприємства,  зайняті перевезенням пасажирів або  товарів
шосейними  дорогами  та  залізницями,  по  морських  та внутрішніх
водних шляхах,  включаючи обробку вантажів у доках,  на пристанях,
причалах, у складах, але виключаючи перенесення вручну.
     2. Компетентні  органи  влади  кожної   країни   встановлюють
розмежування  між  промисловістю,  з  одного боку,  і торгівлею та
сільським господарством - з іншого.
 
                             Стаття 2
 
     Діти молодші за чотирнадцять років не приймаються на роботу і
не   виконують   роботи  на  жодному  з  державних  або  приватних
промислових підприємств або якій-небудь його  філії,  за  винятком
підприємств, на яких працюють лише члени однієї родини.
 
                             Стаття 3
 
     Положення статті   2  не  застосовуються  до  праці  дітей  у
професійних школах за умови,  що така робота проводиться з дозволу
та під наглядом державної влади.
 
                             Стаття 4
 
     З  метою  полегшення  контролю за застосуванням положень цієї
Конвенції  наймач  на  промисловому  підприємстві  веде облік усіх
зайнятих  у нього осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, із
зазначенням дати їхнього народження.
 
                             Стаття 5
 
     1. При застосуванні цієї  Конвенції  до  Японії  допускаються
такі зміни статті 2:
     a) діти старші дванадцяти років можуть допускатися до роботи,
якщо вони закінчили підготовчу школу;
     b) щодо дітей старших  дванадцяти  та  молодших  чотирнадцяти
років,  які  вже  прийняті  на роботу,  можуть вироблятися правила
перехідного характеру.
     2. Положення    існуючого   японського   законодавства,   які
допускають дітей молодших дванадцяти років до деяких видів  легкої
роботи, скасовуються.
 
                             Стаття 6
 
     Положення статті  2  не застосовуються до Iндії,  але в Iндії
діти молодші дванадцяти років не допускаються до роботи:
     a) в  мануфактурах,  які  працюють  з  руховою  енергією,  де
зайнято понад десять осіб;
     b) в шахтах,  кар'єрах та на інших підприємствах по видобутку
корисних копалин з надр землі;
     c) на  підприємствах,  зайнятих  перевезенням  пасажирів  або
товарів, або поштового вантажу залізницею, або на обробці вантажів
у доках, на пристанях і причалах, але виключаючи переноску вручну.
 
                             Стаття 7
 
     Офіційні документи    про    ратифікацію    цієї    Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці  для
реєстрації  відповідно до положень Статуту Міжнародної організації
праці.
 
                             Стаття 8
 
     1. Кожний   член   Міжнародної   організації   праці,    який
ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її до своїх
колоній,  протекторатів та володінь,  які не  користуються  повною
мірою самоврядуванням:
     a) за винятком тих випадків,  коли  через  місцеві  умови  її
положення неприйнятні; або
     b) з  такими  змінами,  які  можуть  стати  необхідними   для
пристосування її положень до місцевих умов.
     2. Кожний член Організації сповіщає Міжнародне бюро праці про
заходи,   вжиті   по   відношенню   до  кожної  з  своїх  колоній,
протекторатів  та  володінь,  які  не  користуються  повною  мірою
самоврядуванням.
 
                             Стаття 9
 
     Як тільки зареєстровані документи про ратифікацію двох членів
Міжнародної організації праці,  Генеральний директор  Міжнародного
бюро  праці  сповіщає  про  це всіх членів Міжнародної організації
праці.
 
                            Стаття 10
 
     Ця Конвенція набуває чинності в той день,  коли  вищенаведене
повідомлення розсилається Генеральним директором Міжнародного бюро
праці;  вона зв'язує тільки  тих  членів  Міжнародної  організації
праці,  чиї документи про ратифікацію зареєстровані в Міжнародному
бюро праці.  Надалі ця Конвенція  набуває  чинності  щодо  кожного
члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію
в Міжнародному бюро праці.
 
                            Стаття 11
 
     Кожний член  Організації,  який  ратифікував  цю   Конвенцію,
погоджується  ввести  в  дію  її положення не пізніше 1 липня 1922
року  і  вживати  всіх  заходів,  необхідних  для  її  ефективного
здійснення.
 
                            Стаття 12
 
     Будь-який член  Організації,  який  ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли  вона
початково  набула  чинності,  денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові  Міжнародного  бюро  праці  та
зареєстрованим  ним.  Денонсація  набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.
 
                            Стаття 13
 
     Кожного разу,  коли Адміністративна  рада  Міжнародного  бюро
праці  вважає  за  необхідне,  вона  подає Генеральній конференції
доповідь про  застосування  цієї  Конвенції  і  вирішує,  чи  слід
включати  до порядку денного Конференції питання про її цілковитий
або частковий перегляд.
 
                            Стаття 14
 
     Французький та  англійський  тексти  цієї   Конвенції   мають
однакову силу.
 
     Дата підписання: 29.10.19 р.
     Дата набуття чинності: 13.07.21 р.
-----------
    * Конвенція переглядалась у 1937 р. Конвенцією 59 ( 993_132 ).
 
 "Міжнародне законодавство
 про охорону праці",
 Конвенції та рекомендації МОП,
 Київ, 1997 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка