Законы Украины

Новости Партнеров
 

Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю


                              Угода
        між Урядом України та Урядом Литовської Республіки
                       про вільну торгівлю
 
         ( Додаток до Угоди додатково див. в ( 440_598 )
   
     ( Угоду ратифіковано Законом N 361/95-ВР від 05.10.95 )
 
         ( Угода втратила чинність.  Додатково див. Лист
                                  Державної митної служби
           N 25/4-14-35/6222-ЕП ( v6222342-04 ) від 17.05.2004 )
 
 
 
     Дата підписання:        04.08.1993
     Дата ратифікації:       05.10.1995
     Дата набрання чинності: 21.11.1995
 
     Уряд України та  Уряд  Литовської  Республіки, що  іменуються
надалі "Договірні Сторони",
     прагнучи до розвитку торговельно-економічного співробітництва
між   Україною  та  Литовською  Республікою  на  основі  рівності,
взаємної вигоди та принципів міжнародного права,
     виходячи із   суверенного   права  кожної  держави  проводити
самостійну зовнішньоекономічну політику,
     маючи  намір  сприяти   зростанню   економічної   активності,
забезпеченню  повної  зайнятості,  підвищенню  продуктивності   та
раціонального використання ресурсів,
     прагнучи сприяти   гармонійному   розвиткові   та   зростанню
світової  торгівлі,  усуненню  бар'єрів  на  шляху  її  розвитку з
урахуванням   принципів   Генеральної   угоди   по   тарифах    та
торгівлі (ГАТТ) ( 995_264 ),
     домовились про нижченаведене:
 
                             Стаття 1
 
     Положення цієї Угоди поширюються  на  вироби,  виготовлені  в
Україні  або  в Литовській Республіці,  передбачені Гармонізованою
системою    опису   та   кодування   товарів.   Виключення   цього
торговельного    режиму   по   узгодженій   номенклатурі   товарів
оформлюються  окремим  Протоколом  ( 440_603 ), який є невід'ємною
частиною цієї Угоди.
 
                             Стаття 2
 
     1. Договірні Сторони не застосовують мита,  податки і  збори,
що  мають  еквівалентну  дію  на експорт і/або імпорт товарів,  що
походять з митної території  однієї  з  держав  і  призначені  для
митної території іншої держави.
     2. Для цілей цієї Угоди і  на  період  її  дії  товарами,  що
походять з території обох держав, вважаються товари:
     а) повністю вироблені на території країни, або
     б) що   піддані   основній  обробці  на  території  країни  з
використанням  сировини,  матеріалів  та комплектуючих виробів, що
походять  з третіх країн, та що змінили в зв'язку з цим належність
по  класифікації  Гармонізованої системи опису і кодування товарів
хоча б за одним із чотирьох перших знаків;
     в)  вироблені  з  використанням зазначених в п. "б" сировини,
матеріалів  і  комплектуючих  виробів  за  умови,  що  їх  сукупна
вартість  не  перевищує  фіксовану частку експортної ціни товарів,
які реалізуються.
     Докладні правила   походження   товарів   будуть    погоджені
Договірними  Сторонами  в  окремому  документі  (  440_598 ), який
становитиме невід'ємну частину цієї Угоди.
 
                             Стаття 3
 
     Договірні Сторони не будуть:
     - прямо   або   побічно  обкладати  товари  іншої  Договірної
Сторони,  які підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками
або  зборами,  що перевищують відповідні податки або збори,  якими
обкладаються  аналогічні  товари  внутрішнього   виробництва   або
товари, що походять з третіх країн;
     - вводити  стосовно  імпорту   або   експорту   товарів,   що
підпадають  під дію цієї Угоди,  будь-які спеціальні обмеження або
вимоги,  які  в  аналогічній   ситуації   не   застосовуються   до
аналогічних  товарів  внутрішнього  виробництва  або  товарів,  що
походять з третіх країн;
     - застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання,
перевезення товарів,  що походять з іншої  Договірної  Сторони,  а
також  до  платежів і переказів платежів правила інші, ніж ті, які
застосовуються в аналогічних випадках  щодо  власних  товарів  або
товарів, що походять з третіх країн.
 
                             Стаття 4
 
     1. Договірні Сторони не застосовуватимуть кількісних обмежень
або еквівалентних їм заходів на експорт  і/або  імпорт  товарів  в
рамках цієї Угоди.
     2. Кількісні обмеження, що згадані в п. 1 цієї Статті, можуть
встановлюватися  в  односторонньому  порядку в розумних межах і на
суворо визначений строк тільки у випадку:
     - якщо  будь-який  товар  імпортується  на територію однієї з
країн в таких збільшених  кількостях  або  на  таких  умовах,  які
завдають  або  загрожують  завдати  збитків вітчизняним виробникам
подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.
     3.  У  разі  необхідності кількісні обмеження, згадані в п. 1
цієї  Статті,  можуть  встановлюватися  за  рішенням двосторонньої
Комісії, згаданої в Статті 14 цієї Угоди.
     4. Договірна  Сторона  до  застосування  кількісних  обмежень
згідно  з  п.  2 цієї Статті зобов'язана завчасно надати необхідну
інформацію  про  причини  введення,  форми   та   можливі   строки
застосування згаданих обмежень.
     5. Договірні Сторони прагнутимуть вирішувати всі питання,  що
виникають   у   зв'язку   із  застосуванням  кількісних  обмежень,
зазначених  в  п. 2 цієї Статті, шляхом консультацій двосторонньої
Комісії.
     6. При виборі заходів згідно з цією Статтею Договірні Сторони
будуть надавати  пріоритет  тим  з  них,  які  справляють  найменш
негативний вплив на досягнення цілей цієї Угоди.
 
                             Стаття 5
 
     За взаємною  домовленістю   Договірних   Сторін   може   бути
обмежений реекспорт окремих товарів по обсягах та номенклатурі, що
визначаються спеціальною Угодою.
     Реекспорт таких  товарів  до  третіх країн може здійснюватися
тільки   з   письмової   згоди   і   на  умовах,  що  визначаються
уповноваженою  установою  країни походження цих товарів. У випадку
невиконання  цього  положення заінтересована Договірна Сторона має
право,  після попереднього повідомлення, в односторонньому порядку
вживати заходів щодо регулювання вивозу таких товарів на територію
іншої Договірної Сторони, яка допустила неузгоджений реекспорт.
     Під реекспортом слід розуміти вивіз  товару,  що  походить  з
митної  території  однієї  Договірної  Сторони,  іншою  Договірною
Стороною за межі її митної території  з  метою  експорту  в  третю
країну.
 
                             Стаття 6
 
     Договірні Сторони  погодились,  що  розрахунки  за  товари та
послуги,   що   поставляються   в   рамках    міжурядових    угод,
здійснюватимуться  згідно  з  Угодою  між  уповноваженими  банками
( 440_006 ).
 
                             Стаття 7
 
     Договірні Сторони  будуть  обмінюватись  на регулярній основі
інформацією з  митних  питань,  в  т.ч.  експортною  та  імпортною
статистикою.  Відповідні  уповноважені  органи  Договірних  Сторін
погоджуватимуть порядок та умови обміну такою інформацією.
 
                             Стаття 8
 
     При здійснені заходів  тарифного  і  нетарифного  регулювання
двосторонніх   економічних   відносин   для   обміну  статистичною
інформацією,   проведення   митних   процедур   Договірні  Сторони
погодились     використовувати    єдину    Товарну    номенклатуру
зовнішньоекономічної    діяльності    (ТН    ЗЕД),   основану   на
Гармонізованій  системі  опису та кодування товарів і Комбінованій
тарифно-статистичній   номенклатурі   Європейського   Економічного
Співтовариства.
 
                             Стаття 9
 
     Договірні Сторони  зобов'язались  забезпечити  безперешкодний
транзит через їх територію товарів, що походять з митної території
іншої Договірної Сторони і/або третіх  країн  та  призначених  для
митної  території  іншої  Договірної  Сторони чи будь-якої третьої
країни, і будуть надавати експортерам, імпортерам або перевізникам
усі наявні і необхідні для забезпечення транзиту засоби та послуги
на умовах не гірших,  ніж ті,  на яких  ті  ж  засоби  та  послуги
надаються  власним  експортерам,  імпортерам  або перевізникам або
експортерам,  імпортерам  або   перевізникам   будь-якої   третьої
держави.
     Договірні Сторони погодились з  тим,  що  тарифи  на  транзит
будь-яким     видом     транспорту,     включаючи     тарифи    на
навантажувально-розвантажувальні   роботи,    будуть    економічно
обґрунтовані.
 
                            Стаття 10
 
     Ця Угода  не перешкоджає праву будь-якої із Договірних Сторін
вживати загальноприйняті в міжнародній практиці заходи,  які  вона
вважає  необхідними  для  захисту своїх життєвих інтересів або які
безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником
яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:
     - інформації, що зачіпає інтереси національної оборони;
     - торгівлі зброєю, боєприпасами і військовою технікою;
     - досліджень  або  виробництва,  що  пов'язані  з   потребами
оборони;
     - торгівлі матеріалами та устаткуванням,  що використовуються
в ядерній промисловості;
     - захисту суспільної моралі та громадського порядку;
     - торгівлі золотом, сріблом або іншими дорогоцінними металами
та камінням;
     - захисту здоров'я людей, тварин та рослин.
 
                            Стаття 11
 
     Договірні Сторони  здійснюють співробітництво для поступового
удосконалення    недискримінуючої     системи     захисту     прав
інтелектуальної  власності,  включаючи вживання заходів по наданню
таких прав та введенню їх в дію.
     Правила захисту  прав інтелектуальної власності розроблюються
двосторонньою Комісією.
 
                            Стаття 12
 
     Якщо одна  з  Договірних  Сторін  доходить  висновку,  що   в
торговельних відносинах, що охоплені цією Угодою, використовується
демпінг, вона може вжити належні випадку заходи проти цього згідно
зі Статтею 6 Генеральної Угоди по тарифах та торгівлі ( 995_264 ),
у відповідності з пов'язаними з цією Статтею угодами.
 
                            Стаття 13
 
     Договірні Сторони визнають несумісною  з  цілями  цієї  Угоди
недобросовісну  ділову  практику  і  зобов'язуються не допускати і
усувати наступні її методи:
     - договори   між   підприємствами,   рішення,   що   прийняті
об'єднанням підприємств,  і загальні методи ділової практики,  які
мають  своєю  метою завадити або обмежити конкуренцію або порушити
умови для неї на територіях обох держав;
     - дії,   за   допомогою  яких  одне  або  кілька  підприємств
використовують своє домінуюче становище,  обмежуючи конкуренцію на
всій або на значній частині території обох держав.
 
                            Стаття 14
 
     Для реалізації  цілей  цієї  Угоди та вироблення рекомендацій
щодо   вдосконалення   торговельно-економічного   співробітництва,
рішення всіх спірних питань Договірні Сторони погодились заснувати
двосторонню Комісію.
     Основними завданнями зазначеної Комісії є:
     - розгляд питань,  що стосуються тлумачення  та  застосування
цієї Угоди;
     - аналіз   розвитку   двосторонніх    торговельно-економічних
зв'язків;
     - розробка     пропозицій      щодо      поліпшення      умов
торговельно-економічного  співробітництва  між  двома державами та
перспектив його подальшого розвитку;
     -  розгляд  питань  експортного  контролю, включаючи переліки
товарів,  що  підлягають  контролю,  методи  та  форми контролю їх
експорту, фактів порушення вимог експортного контролю;
     - розгляд та реалізація цієї  Угоди  і  розробка  відповідних
рекомендацій.
     Засідання Комісії  проводяться  за   пропозицією   однієї   з
Договірних  Сторін,  але  не  рідше одного разу на рік почергово в
Україні та Литовській Республіці.
 
                            Стаття 15
 
     Положення цієї  Угоди  замінюють  положення  угод,  укладених
раніше  між  Договірними  Сторонами, тою мірою, в якій останні або
несумісні з першими, або ідентичні їм.
 
                            Стаття 16
 
     Ця Угода може бути доповнена або змінена.  Договірні  Сторони
розпочнуть  переговори  по  доповненню або зміні Угоди не пізніше,
ніж через місяць після того,  як одна з Договірних Сторін письмово
виступить з такою пропозицією.
     Зміни та  доповнення  набирають  чинності  після   письмового
повідомлення   Договірної   Сторони   про   те,  що  виконані  всі
внутрішньодержавні  процедури,   необхідні   для   набрання   ними
чинності.
 
                            Стаття 17
 
     Договірні Сторони погодились з тим, що Україна може заснувати
в  Литовській  Республіці  своє  Торговельне   представництво,   а
Литовська  Республіка  може  заснувати  в Україні своє Торговельне
представництво. Правовий статус цих Торговельних представництв, їх
функції і місце знаходження будуть погоджені Договірними Сторонами
додатково.
 
                            Стаття 18
 
     Ця Угода набирає чинності з дати отримання останньої  з  нот,
що  повідомляє  про виконання Договірними Сторонами необхідних для
цього внутрішньодержавних процедур,  та буде діяти протягом  п'яти
років з автоматичним подовженням на наступні річні періоди.
     Угода втратить  чинність,  якщо  одна  з  Договірних   Сторін
письмово  повідомить  про  це  іншу  Договірну Сторону за один рік
протягом  першого  п'ятирічного  періоду  або  за  шість   місяців
протягом наступних періодів.
 
     Здійснено  в  м.  Києві  4  серпня  1993  року в двох дійсних
примірниках,  кожний  українською  та  литовською  мовами, причому
обидва тексти мають однакову силу.
 
 За Уряд України                     За Уряд Литовської Республіки








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка