Законы Украины

Новости Партнеров
 

Угода між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про трудову діяльність та соціальний захист осіб, які постійно проживають в Україні та Латвії і працюють на територіях обох держав

                              Угода
             між Урядом України та Урядом Латвійської
         Республіки про трудову діяльність та соціальний
         захист  осіб, які постійно проживають в Україні
         та Латвії  і працюють на територіях обох держав
 
 
     Дата підписання:        21.11.1995
     Дата набрання чинності: 21.11.1995
 
     Уряд України та Уряд Латвійської Республіки, надалі іменовані
Сторонами,
     Усвідомлюючи значення   та  масштаби  трудової  міграції  між
Сторонами,
     Прагнучи до  всебічного  розвитку  співробітництва  в  галузі
трудової діяльності та соціального захисту,
     Погодилися про таке:
 
                             Стаття 1
 
     Дія цієї   Угоди   поширюється   на  осіб  (надалі  іменовані
працівники),  що мають  постійне  місце  проживання  на  території
однієї  зі  Сторін (надалі іменована Сторона виїзду) та здійснюють
свою   трудову   діяльність   на   підприємствах,   в   установах,
організаціях усіх форм власності (надалі іменовані роботодавці) на
території    іншої    Сторони    (надалі     іменована     Сторона
працевлаштування) згідно з її законодавством.
 
                             Стаття 2
 
     Органами, уповноваженими  представляти  Сторони  в реалізації
цієї Угоди (надалі іменовані Уповноважені Органи), є:
     з Української Сторони - Міністерство праці України;
     з Латвійської Сторони -  Міністерство  добробуту  Латвійської
Республіки.
     Уповноважені Органи  мають  право  залучати  в  установленому
порядку   компетентні  органи  Сторін  для  вирішення  питань,  що
випливають з цієї Угоди.
     Всі питання,  пов'язані з виконанням цієї Угоди,  вирішуються
шляхом взаємних консультацій між Уповноваженими Органами Сторін.
     Уповноважені Органи  створюють  робочу  групу  для реалізації
цієї Угоди і прийняття оперативних рішень.
     Регламент роботи   робочої   групи   і   положення   про  неї
затверджуються Уповноваженими Органами спільно.
 
                             Стаття 3
 
     У межах  цієї  Угоди   працівники   однієї   Сторони   можуть
здійснювати  трудову  діяльність  на  території  іншої  Сторони на
підставі:
     1) трудового    договору    (контракту),    укладеного    між
роботодавцем та працівником на визначений термін;
     2) договору,  укладеного  між юридичними особами обох Сторін,
метою якого є  виконання  визначеного  обсягу  робіт  (послуг)  на
території Сторони працевлаштування.
 
                             Стаття 4
 
     Вік працівників,  які  здійснюють  трудову діяльність у межах
цієї Угоди,  визначається законодавством Сторони працевлаштування,
але  не  може бути менше 18 років.  Обмеження на виконання окремих
видів   робіт   також    визначаються    законодавством    Сторони
працевлаштування.
 
                             Стаття 5
 
     Для укладання  трудового  договору (контракту) або здійснення
трудової діяльності на  основі  договору  між  юридичними  особами
Сторін  працівника  необхідно  мати  дозвіл відповідного органу по
праці Сторони працевлаштування,  виданий у порядку  та  на умовах,
встановлених законодавством цієї Сторони.
     Дозвіл, про який  ідеться  у  частині  1  цієї  статті,  буде
видаватися  за  умови,  що працівник не буде виконувати ніяку іншу
оплачувану роботу, крім тієї, на яку йому було видано дозвіл, і не
буде   перебувати  на  території  Сторони  працевлаштування  довше
терміну, передбаченого дозволом.
     Якщо буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану
роботу  або  самовільно  змінив  роботодавця,   то   дозвіл   буде
анульовано.
     Для продовження трудової діяльності працівника роботодавцю не
пізніше  одного  місяця  до  її  закінчення  необхідно  вирішити в
установленому порядку питання продовження терміну дії дозволу  або
отримання нового.
 
                             Стаття 6
 
     При зміні  ситуації  на  ринку праці Сторона працевлаштування
може   вводити   додаткові   обмеження   на   використання   труда
працівників,  про  що вона інформує іншу Сторону не пізніше одного
місяця до введення цих обмежень.
 
                             Стаття 7
 
     Трудова діяльність працівника,  про якого йдеться у пункті  1
статті 3,  оформлюється трудовим договором (контрактом), укладеним
з  роботодавцем  державною  мовою  Сторони   працевлаштування   та
російською   мовою  відповідно  до  трудового  законодавства  цієї
Сторони, який вручається працівникові до його виїзду на роботу.
     У трудовому  договорі  (контракті)  мають міститися реквізити
роботодавця,  дані про працівника,  професійні  вимоги  до  нього,
відомості   про   характер  роботи,  умови  праці  та  її  оплати,
відрахування з неї, тривалість робочого часу та відпочинку, термін
дії  трудового   договору  (контракту),  умови його розірвання,  а
також відомості про членів сім'ї працівника,  які приїхали разом з
ним, умови проживання та плати за нього, порядок покриття дорожніх
витрат тощо.
     При розірванні  трудового договору (контракту) застосовується
законодавство  Сторони  працевлаштування.  Якщо  трудовий  договір
(контракт)  розірваний  у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією
підприємства (установи,  організації),  повернення  працівника  на
територію   Сторони   виїзду   здійснюється   за   рахунок  коштів
роботодавця.
     Після повернення  на  територію  Сторони  виїзду працівникові
надається  право  на  працевлаштування  і  отримання  допомоги  по
безробіттю відповідно до законодавства Сторони виїзду.
 
                             Стаття 8
 
     Працівники Сторони виїзду, про яких ідеться у пункті 1 статті
3,   які   працюють   на   території   Сторони   працевлаштування,
користуються  правами і виконують обов'язки,  встановлені трудовим
законодавством   Сторони   працевлаштування   (включаючи   питання
трудових  відносин,  колективних договорів,  оплати праці,  режиму
робочого часу та часу відпочинку, охорони і умов праці тощо).
 
                             Стаття 9
 
     Оподаткування трудових доходів працівників,  про яких ідеться
у   пункті   1  статті  3,  здійснюється  у  порядку  і  розмірах,
установлених законодавством Сторони працевлаштування.
 
                            Стаття 10
 
     Питання пенсійного забезпечення працівників, про яких ідеться
у   пункті  1  статті  3,  регулюються  відповідними  міжнародними
угодами.
 
                            Стаття 11
 
     Соціальний захист (крім пенсійного забезпечення) працівників,
про  яких  ідеться  у  пункті  1 статті 3,  здійснюється на основі
законодавства Сторони працевлаштування.
 
                            Стаття 12
 
     Сторони зобов'язуються дотримувати  такого  порядку  стосовно
відшкодування  працівникам,  про яких ідеться у пункті 1 статті 3,
шкоди  внаслідок  нещасного  випадку,  професійного  захворювання,
отриманих  у  зв'язку  з  виконанням  ними  трудових обов'язків на
території Сторони працевлаштування:
     1) відшкодування    шкоди    внаслідок   нещасного   випадку,
професійного захворювання,  пов'язаних з  виконанням  працівниками
трудових  обов'язків  на  території  Сторони працевлаштування,   а
також  у  випадку  смерті  із   зазначених   причин,   провадиться
відповідно до законодавства цієї Сторони;
     2) якщо професійне захворювання вперше виявлено на  території
Сторони  виїзду,  норма пункту 1 цієї статті стає чинною тільки за
умови  письмового  підтвердження  факту  відповідними  інстанціями
Сторони працевлаштування;
     3) якщо  працівник,  який  отримав  професійне  захворювання,
працював  в  умовах праці і на роботах,  які могли б спричинити це
професійне захворювання,  на території обох Сторін,  відшкодування
шкоди  призначається  і  виплачується кожною Стороною в розмірах і
порядку,  встановлених законодавством Сторін,  пропорційно періоду
роботи в умовах праці, які спричинили це захворювання.
     Норми цієї  статті   стосуються   тільки   працівників,   які
постраждали  внаслідок  нещасного випадку,  захворіли професійними
захворюваннями після набуття чинності цією Угодою.
 
                            Стаття 13
 
     В'їзд працівників  на  територію  Сторони   працевлаштування,
перебування та виїзд з неї регулюються законодавством цієї Сторони
та відповідними міжнародними угодами.
     Ввіз працівниками  особистого  майна  та  необхідних  робочих
інструментів  на  територію  Сторони   працевлаштування,   а   при
поверненні  - на територію Сторони виїзду,  а також вивіз товарів,
придбаних  ними  на   трудові   доходи,   на   територію   Сторони
працевлаштування,   здійснюється   у  порядку,  який  визначається
митними  законодавствами  Сторін   і   відповідними   міжнародними
угодами.
 
                            Стаття 14
 
     У разі  смерті  працівника  або  його відсутності з невідомих
причин  роботодавець   інформує   дипломатичне   або   консульське
представництво Сторони виїзду і надає матеріали щодо факту смерті.
     У разі смерті працівника, про якого йдеться у пункті 1 статті
3,  внаслідок  нещасного  випадку,  пов'язаного  з  виконанням ним
трудових обов'язків,  роботодавець організує і несе  всі  витрати,
пов'язані  з  перевезенням  тіла  та особистого майна померлого на
територію Сторони виїзду.
 
                            Стаття 15
 
     Працівники можуть здійснювати  переказ  трудових  доходів  на
територію  Сторони  виїзду  відповідно  до  законодавства  Сторони
працевлаштування та з урахуванням спеціальних угод,  які регулюють
ці питання.
 
                            Стаття 16
 
     Документи, видані з метою  реалізації цієї Угоди на території
однієї Сторони в  установленій  формі  чи  їх  копії,  завірені  в
установленому порядку,  визнаються  на території іншої Сторони без
легалізації.
 
                            Стаття 17
 
     Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання.
     Ця Угода  укладається  терміном  на п'ять років і автоматично
подовжується кожного разу на один рік,  якщо жодна  зі  Сторін  не
повідомить про  своє  бажання  припинити  її дію шляхом письмового
повідомлення не  менше  ніж  за  шість   місяців   до   закінчення
відповідного періоду.
     У разі припинення дії Угоди  її положення залишаються чинними
щодо трудових  договорів  (контрактів),  укладених  працівниками з
роботодавцем, і договорів  між юридичними  особами  до  закінчення
терміну, на який вони були укладені.
     В цю Угоду за взаємною згодою Сторін можуть вноситися   зміни
і доповнення, які оформлюються письмово.
 
     Ця  Угода  підписана 21 листопада 1995 р. у двох примірниках,
кожний  українською,  латвійською  і російською мовами, всі тексти
яких мають однакову силу.
     У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї  Угоди   за
основу береться текст російською мовою.
 
 За Уряд України                    За Уряд Латвійської Республіки
 
 (підпис)                           (підпис








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка